Ухвала суду № 23823841, 25.04.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2012 р.Справа № 2-а-437/11/1470

Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т.О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Бойка А.В., Яковлєва О.В.,

за участю секретаря Родіонова Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу приватного підприємства «Укрбудсервіс»на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2011 року у справі за позовом приватного підприємства «Укрбудсервіс»до Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області, за участю прокуратури Миколаївської області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

В січні 2011 року ПП «Укрбудсервіс»звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вознесенської ОДПІ Миколаївської області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000432301/0 від 07.09.2010р. В обґрунтування позовних вимог зазначило, що висновок відповідача про порушення позивачем п.п. 7.2.3, 7.2.6 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»є безпідставним, оскільки підприємством у повному обсязі виконано вимоги Закону щодо відображення податкового кредиту, нарахування якого здійснювалося на підставі належним чином оформлених податкових накладних.

Вознесенська ОДПІ Миколаївської області проти позову заперечила, зазначивши, що перевіркою ПП «Укрбудсервіс»встановлено заниження позивачем ПДВ в сумі 332035 грн. і, як наслідок, прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Вважає посилання позивача на наявність податкових накладних безпідставним, оскільки правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку. Також, перевіркою встановлено, що директором ТОВ «Стройтех-Ком»не підписувались податкові накладні, на підставі яких підприємством нараховано податковий кредит. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення ОДПІ вважає правомірним, в задоволенні позову просила відмовити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.09.2011р. позов ПП «Укрбудсервіс»залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ПП «Укрбудсервіс»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, та прийняти нову постанову, якою його позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 20.08.2010р. по 25.08.2010р. Вознесенською ОДПІ Миколаївської області проведено документальну невиїзну перевірку ПП «Укрбудсервіс»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.04.2008р. по 30.09.2008р. при здійсненні операцій з ТОВ «Стройтех-Ком», за результатами якої складено акт перевірки №2311/23/31421604 від 26.08.2010р.

В матеріалах перевірки вказується на порушення позивачем п.п.7.2.3, 7.2.6 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 332035 грн. (в т.ч. за квітень 2008р. -106350 грн., травень 2008р. -72018 грн., червень 2008р. -80667 грн., липень 2008р. -64833 грн., вересень 2008р. -8167 грн.).

В акті перевірки зазначено, що перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з ПДВ за період з 01.04.2008р. по 30.09.2008р. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з придбання будівельних матеріалів та отримання будівельно-монтажних робіт одним із постачальників - ТОВ «Стройтех-Ком». Згідно Інформаційної системи ДПА у Миколаївській області щодо ТОВ «Стройтех-Ком»до ЄДР внесено запис про відсутність за його місцезнаходженням; відповідно до додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток основні засоби у підприємства відсутні; кількість працюючих, відповідно до розрахунку комунального податку, за І та ІІ квартали 2008р. становить 7 осіб. За період з квітня 2008р. по вересень 2008р. ПП «Укрбудсервіс»віднесено до податкового кредиту ПДВ в сумі 332035 грн. згідно податкових накладних, отриманих від ТОВ «Стройтех-Ком»за підписом керівника ОСОБА_1 Згідно протоколу допиту останнього встановлено, що ОСОБА_1 ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Стройтех-Ком»не має, ніяких бухгалтерських документів, в томі числі договорів, накладних, актів виконаних робіт, податкових накладних рахунків, податкових декларацій не підписував та нотаріально завірену довіреність на ведення справ від його імені не надавав.

На підставі вказаного акту перевірки 07.09.2010р. Вознесенською ОДПІ Миколаївської області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000432301/0, яким ПП «Укрбудсервіс» визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів, робіт, послуг в розмірі 498052,5 грн. (в тому числі: за основним платежем - 332035 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -166017,5 грн.).

Відмовляючи в задоволенні позову ПП «Укрбудсервіс»суд першої інстанції прийшов до висновку, що угода між позивачем та ТОВ «Стройтех-Ком»укладена для досягнення певної податкової вигоди для формування штучного податкового кредиту і не мала на меті досягнення реального господарського результату. Колегія суддів погоджується з таким висновком Миколаївського окружного адміністративного суду.

З матеріалів справи вбачається, що 03.01.2008р. між ПП «Укрбудсервіс»та ТОВ «Стройтех-Ком»укладено договір на виконання субпідрядних робіт №3, за умовами якого субпідрядник ТОВ «Стройтех-Ком»зобов'язався власними силами та засобами виконати будівельно-ремонтні роботи згідно заявок підрядника ПП «Укрбудсервіс». Вартість будівельно-монтажних робіт складає 5000000 грн.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 11.02.2011р. керівником ТОВ «Стройтех- Ком»зазначений ОСОБА_1, який і підписав вказаний договір субпідрядних робіт.

В матеріалах справи наявний протоком допиту ОСОБА_1, який, пояснив, що він хотів взяти кредит у банку та надав копії своїх документів невідомим йому особам, які зареєстрували на його ім'я підприємство. До підприємства ТОВ «Стройтех-КОМ»немає ніякого відношення, ніяких документів не підписував, податковий облік не вів, всі підписи на документах ТОВ «Стройтех-ком»підписані не ним (а.с.47).

Постанова Ленінського районного суду м. Миколаєва від 24.11.2010р. свідчить, що ОСОБА_2 звинувачується в скоєнні злочинів передбачених ст. 200, ч.2 ст.205, ч.2 ст.208 КК України. Підсудний визнав себе винним в тому, що зареєстрував фіктивне підприємство ТОВ «Стротех-ком», підробив наказ №1 про призначення на посаду директором фіктивного підприємства ОСОБА_1

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Законом України «Про податок на додану вартість»визначено, що право на формування податкового кредиту повинно бути підтверджено належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до п.7.2.3, п.7.2.6, п. 7.4.5.Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари на вимогу їх отримувача. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю її виміру; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.18 Наказу ДПА України №165 від 30.05.1997р. «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ. Податкова накладна вважається недійсною у разі заповнення її іншою особою, ніж вказаною у п.2 даного Порядку; всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів, та скріплюються поставкою такого платника податку.

Аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Сам по собі факт сплати коштів не є безумовним свідченням того, що поставка мала місце. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. Наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Виходячи із змісту п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що оскільки встановлено, що директором ТОВ «Стройтех-ком»ОСОБА_1 не підписувались податкові накладні, на підставі яких позивачем нараховано податковий кредит, податкова інспекція прийшла до правомірного висновку про порушення ПП «Укрбудсервіс»вимог п.п.7.4.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Нарахування податкового кредиту не може визнаватись правомірним на підставі податкових накладних, що не відображають реальність вчинення господарської операції.

Поряд з цим, додатковим свідченням відсутності реального вчинення господарської операції між позивачем та ТОВ «Стройтех-ком»є факт відсутності основних засобів у ТОВ «Стройтех-ком». Відповідно до п.1 договору про виконання субпідрядних робіт №3 від 03.01.2008р., субпідрядник власними силами та коштами здійснює виконання будівельно-ремонтних робіт; відсутність ж основних фондів контрагента позивача виключає можливість фактичного виконання вимог п.1 договору. Більше того, матеріалами справи підтверджено відсутність у ТОВ «Стройтех-ком»ліцензії на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, що також являється безумовним свідченням відсутності реального вчинення господарської операції (а.с.51).

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що угода, укладена між позивачем та ТОВ «Стройтех-Ком», не була реальною, тобто не мала на меті досягнення певного реального господарського результату. Як наслідок, Вознесенською ОДПІ Миколаївської області правомірно визначено позивачу суму податкового зобов'язання податковим повідомленням-рішенням №0000432301/0 від 07.09.2010р.

При розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

В силу ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 196, 199 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Укрбудсервіс»залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2011 року -без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст ухвали виготовлено 27.04.2012р.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Бойко А.В.

Яковлєв О.В.