Ухвала суду № 23823832, 25.04.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2012 р.Справа № 2-а-3930/10/1470

Категорія:9.2.1Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Бойка А.В., Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2010 року у справі за позовом приватного сільськогосподарського підприємства ім. Т.Г.Шевченка до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2010 року ПСП ім. Т.Г.Шевченка звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Первомайської ОДПІ Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення №0000252302 від 26.05.2010р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 34960 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що нарахування штрафних санкцій за порушення п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»є безпідставним, оскільки позивач не відноситься до підприємств торгівлі та громадського харчування, а тому не зобов'язаний встановлювати реєстратори розрахункових операцій. Факти ж проведення розрахунків за надані послуги в касі підприємства підтверджуються прибутковими касовими ордерами і жодних доказів щодо отримання коштів за місцем надання послуг відповідачем в акті перевірки не наведено.

Первомайська ОДПІ Миколаївської області проти позову заперечила зазначивши, що проведеною перевіркою встановлено факт здійснення посадовою особою ПСП ім. Т.Г.Шевченка розрахункових операцій поза межами каси підприємства, що являється порушенням п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». В задоволенні позову Первомайська ОДПІ Миколаївської області просила відмовити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.10.2010р. позов ПСП ім. Т.Г.Шевченка задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, Первомайська ОДПІ Миколаївської області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою позов ПСП ім. Т.Г.Шевченка залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 21.04.2010р. по 14.05.2010р. посадовими особами Первомайської ОДПІ Миколаївської області було проведено планову виїзну перевірку ПСП ім. Т.Г.Шевченка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007р. по 31.03.2010р., за результатами якої складено акт перевірки №1054/23/03764005 від 21.05.2010р. В матеріалах перевірки, серед іншого, вказується на порушення позивачем вимог п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»щодо проведення розрахункових операцій на суму 6992 грн. за надання послуг з оранки земельних ділянок громадянам, поза межами каси підприємства, без зареєстрованого, опломбованого в установленому порядку та переведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій.

На підставі вказаного акту перевірки 26.05.2010р. Первомайською ОДПІ Миколаївської області прийнято рішення №0000252302 про застосування до ПСП ім. Т.Г.Шевченка штрафних (фінансових) санкцій в сумі 34960 грн.

Задовольняючи позов ПСП ім. Т.Г.Шевченка та скасовуючи оскаржуване рішення суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач не відноситься до підприємств торгівлі, громадського харчування чи послуг, а тому застосування до нього штрафних санкцій за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»є неправомірним. Колегія суддів погоджується з таким висновком Миколаївського окружного адміністративного суду.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору №14 від 01.01.2009р. ПСП ім. Т.Г.Шевченка надало фізичній особі ОСОБА_1 послуги з оранки земельних ділянок, про що свідчать акти про надані послуги №15 від 11.11.2009р., №14 від 13.11.2009р., №9 від 07.11.2009р., №8 від 06.11.2009р., №7 від 05.11.2009р., №6 від 04.11.2009р. та №5 від 03.11.2009р. При цьому, ОСОБА_1, згідно прибуткових касових ордерів №182 від 03.11.2009р., №183 від 04.11.2009р., №184 від 05.11.2009р., №185 від 06.11.2009р., №187 від 07.11.2009р., №190 від 11.11.2009р., №192 від 13.11.2009р., в касу ПСП ім. Т.Г.Шевченка було внесено грошові кошти на загальну суму 6992 грн., про що позивачем їй надано відповідні квитанції.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами -суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних жетонів тощо) при продажу товарів (надані послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно п.1 ст.9 Закону реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних та завірених печаткою у встановленому порядку.

Як правильно зазначено судом першої інстанції, обов'язковою умовою для застосування реєстраторів розрахункових операцій є здійснення продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. ПСП ім. Т.Г.Шевченка не відноситься до підприємств торгівлі, громадського харчування та послуг, оскільки основним видом діяльності підприємства є вирощування зернових та технічних культур, а також надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту, овочівництво, декоративне садівництво, вирощування продукції розсадників тощо, а тому не зобов'язане встановлювати реєстратори розрахункових операцій.

Також колегія суддів вважає обґрунтованим висновком Миколаївського окружного адміністративного суду, що враховуючи специфічний характер наданих послуг з оранки земельних ділянок, що полягає в підготовці землі до зимування та надається за місцем знаходження земельних ділянок, на місці надання таких послуг являється неможливим здійснення розрахункових операцій.

Колегія суддів критично ставиться до тверджень апелянта, що на ОСОБА_2 покладено відповідальність за проведення розрахунків між людьми, оскільки з матеріалів справи вбачається, що в обов'язки останньої входили лише питання з організації оранки земельних ділянок, зокрема, щодо направлення тракторів на земельні ділянки, підписання актів про наданні послуги тощо. Відомості про закріплення за ОСОБА_2 обов'язків щодо проведення розрахунків між людьми в матеріалах справи відсутні.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

В силу ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 197, 199 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2010 року -без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Бойко А.В.

Яковлєв О.В.