Ухвала суду № 23812679, 11.04.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2012 року м. Київ К-3572/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

при секретарі Хомініч С.В.

за участю представників

від позивача: ОСОБА_1, дов. від 31.10.2011

від відповідача: ОСОБА_2, дов. №386/9/10-015 від 20.03.2012

ОСОБА_3, дов. №9/9/10-015 від 01.03.2012

Від прокуратури: Зарудяна Н.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2009 року по справі №2-а-2495/08 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобіопром» до Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представників учасників судового процесу, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобіопром»(далі-ТОВ «Екобіопром», позивач) до Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції (далі-Чернігівська МДПІ, відповідач) про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення №000242340 від 13.06.2008 в частині відмови у відшкодуванні 542985,00грн. податку на додану вартість.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.11.2008 року, в задоволені позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у березні 2008 року позивачем заявлено бюджетне відшкодування, яке включало в себе залишок від'ємного значення декількох попередніх періодів на суму 542985грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2009 року постанову суду першої інстанції скасовано та винесене нова -про задоволення позовних вимог. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №000242340 від 13.06.2008 в частині відмови у відшкодуванні 542985,00грн., зобов'язано Чернігівську МДПІ здійснити відшкодування податку на додану вартість в сумі 542985,00грн. за рахунок державного бюджету.

Не погоджуючись з позицією суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вказав на те, що платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми податку на додану вартість, яку він фактично сплатив постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді. При цьому, Закон України «Про податок на додану вартість»не обмежує термін «попередній період»лише тим періодом, який безпосередньо передує звітному періоду. А тому будь-який період, який передує звітному, є попереднім по відношенню до звітного періоду.

Не погоджуючись з останнім судовим рішенням, відповідач 15.01.2010 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 25.12.2009 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2009 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом норм матеріального права, зокрема, п.п.7.7.1, пп. 7.7.2, пп. 7.7.8 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скаргах доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

На підставі доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права, судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі акту №95/23-108/34258497 від 09.06.2008, складеного за результатом виїзної позапланової перевірки ТОВ «Екобіопром»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість березень 2008 року, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №000242340 від 13.06.2008, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за березень 2008 року на суму 542985,00грн.

Підставою для визначення податкових зобов'язань слугував висновок податкового органу про порушення позивачем п.п.7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, з зазначеної в декларації суми бюджетного відшкодування 548189,00грн. позивачем було внесено 542985,00грн. залишку від'ємного значення між податковим зобов'язанням та податковим кредитом попередніх податкових періодів, внаслідок чого останній завищив заявлене бюджетне відшкодування з ПДВ за березень 2008 року.

Відповідно до п.1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з п.п. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 цього Закону суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. А у п.п. 7.7.2. вказано, що у строки, передбачені для сплати податку, платник податку подає податковому органу за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, виникло у цьому періоді податкове зобов'язання чи ні.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої відповідно до п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності -зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7. статті 7 того ж Закону передбачено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Виходячи зі змісту вказаного підпункту статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному, тому визначення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, може здійснюватися за будь-який попередній податковий період, а не лише за період, який передував звітному.

Крім того, підпунктом 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Таким чином, рішення суду апеляційної інстанції в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №000242340 від 13.06.2008 відповідає вимогам закону.

Разом з тим, слід зазначити, що зобов'язавши Чернігівську МДПІ здійснити відшкодування податку на додану вартість в сумі 542985,00грн. за рахунок державного бюджету, суд апеляційної інстанції, вийшов за межі вимог апеляційної скарги, та в порушення вимог ч.4 ст. 195 КАС України прийняв рішення щодо позовних вимог, які не були заявлені в суді першої інстанції.

За таких обставин, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2009 року в частині зобов'язання Чернігівської МДПІ здійснити відшкодування податку на додану вартість в сумі 542985,00грн. за рахунок державного бюджету підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 225 КАС України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 221, 223, 225, 230, 231 та ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2009 року в частині зобов'язання Чернігівської МДПІ здійснити відшкодування податку на додану вартість в сумі 542985,00грн. за рахунок державного бюджету скасувати.

В іншій частині постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 -238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ________Т.М.Шипуліна Судді: ________Л.І. Бившева ________А.М. Лосєв