Рішення № 23799673, 21.02.2012, Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-2466/11

Справа № 2/106/9550/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2012 року Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді -Дудник А.С.

при секретарі -Єгоричевій М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Євпаторії справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Євпаторійський морський торговельний порт»про стягнення суми середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні, суми компенсації інфляційних втрат та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ДП «Євпаторійський морський торговельний порт»про стягнення суми середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні, суми компенсації інфляційних втрат та відшкодування моральної шкоди. Вимоги мотивує тим, що вона перебувала у трудових правовідносинах з ДП «Євпаторійський морський торговельний порт»та займала посаду начальника організації праці і заробітної плати. На підставі наказу в.о. начальника ДП «Євпаторійський морський торговельний порт»№ 117-л від 21.07.2008 року вона була звільнена по ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 14.12.2009 року зазначений наказ був визнаний незаконним та скасований, а вона поновлена на роботі, крім того, з відповідача на її користь було стягнуто 7 677 гривень 12 копійок невиплаченої заробітної плати. Проте, виконати рішення суду добровільно, відповідач відмовився, за що постановами заступника начальника ВДВС Євпаторійського МУЮ двічі був оштрафований. 20.09.2010 року Кримським транспортним прокурором в інтересах ДП «Євпаторійський морський торговельний порт»було подано заяву про перегляд рішення у зв'язку з ново виявленими обставинами. Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 22.12.2010 року при перегляді справи у зв'язку з ново виявленими обставинами, у задоволенні її позову до ДП «Євпаторійський морський торговельний порт»було відмовлено у зв'язку з пропуском строку позовної давнини. Рішенням Апеляційного суду АР Крим від 14.02.2011 року зазначене рішення в частині стягнення невиплаченої заробітної плати при звільненні скасовано та ухвалено нове, яким з відповідача на її користь стягнуто 7 677 гривень 12 копійок заробітної плати. Фактично заробітна плата, невиплачена при звільненні 21.07.2008 року та стягнута рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 14.12.2009 року в розмірі 7 677 гривень 12 копійок була їй виплачена відповідачем лише 25.07.2011 року, про що свідчить копія постанови державного виконавця ВДВС Євпаторійського МУЮ від 29.07.2011 року про закінчення виконавчого провадження. Тому просить стягнути з відповідача на її користь суму середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати при звільненні, а саме за період з 22.07.2008 року по 25.07.2011 року в розмірі 273 741 гривні 60 копійок, а також суму компенсації інфляційних втрат у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати за період з 22.07.2008 року по 25.07.2011 року в розмірі 2 794 гривень 47 копійок. Крім того, вважає, що діями відповідача їй заподіяно моральну шкоду, яка виразилась у душевних стражданнях з приводу відсутності грошових коштів на існування. Через зазначене погіршився стан її здоров'я, а крім цього, порушення відповідачем її прав, передбачених Конституцією України та КЗпП України принижувало її людську гідність. Тому також просить стягнути з відповідача на її користь суму компенсації за спричинену моральну шкоду в розмірі 10 471 гривні 60 копійок, зазначена сума є співмірною із сумою боргу по заробітній платі з урахуванням індексу інфляції (2 794 гривні 47 копійок + 7 677 гривень 12 копійок).

Позивачка ОСОБА_1 до судового засідання не з'явилась, про день, час та місце слухання справи сповіщена належним чином, в судовому засіданні її представник ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності від 23.12.2010 року, заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити та надав пояснення відповідно викладеному в позові.

Представник ДП «Євпаторійський морський торговельний порт»ОСОБА_3, що діє на підставі довіреності від 08.11.2011 року позов не визнав та надав пояснення аналогічні викладеному в запереченнях на позов, відповідно до яких вважає, що позивачкою не надано жодних доказів належних та допустимих на підтвердження своїх вимог. На підтвердження правильності розрахунків суми, яку позивачка вимагає, вона надала копії лицевих рахунків за травень та червень 2008 року». Проте зазначений документ не може розглядатися як належний доказ, оскільки він ніяк не названий, невідомо ким, кому та коли виданий, не підписаний посадовими особами та не скріплений печаткою, тобто не має вигляду офіційного документа. Надані позивачкою розрахунки також не можуть бути розцінені як належні докази, оскільки вони виконані не фахівцем у цій галузі. Також, вважає, що строки позовної давності давно сплинули, питання про поновлення цих строків позивачкою не ставилось, докази поважності пропуску строку позовної давності, суду не надано. Так, останнім рішенням про те, що ДП «Євпаторійський орський торговельний порт»повинен сплатити позивачці 7 677 гривень 12 копійок, є рішення Апеляційного суду АР Крим від 14.02.2011 року, яке набрало законної сили з моменту його проголошення. Вказана сума стягнута з порту ВДВС Євпаторійського МУЮ. В такому випадку строк давності закінчився 14.05.2011 року. Крім того зазначив, що у 2009 році ОСОБА_1 звернулась до Євпаторійського міського суду АР Крим з позовом до ДП «Євпаторійський морський торговельний порт»про визнання незаконним наказу № 117-Л від 21.07.2008 року про її звільнення по скороченню штатів, введення у штатний розпис ДП «ЄМТП»скорочену посаду начальника відділу організації праці і заробітної плати, поновлення на роботі стягнення заборгованості по несвоєчасній виплаті заробітної плати у сумі 7 677 гривень 12 копійок, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. Рішенням суду від 14.12.2009 року всі позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені. Ухвалою Євпаторійського міського суду від 25.10.2010 року зазначене рішення від 14.12.2009 року було скасовано за нововиявленими обставинами. При новому розгляді рішенням від 22.12.2010 року в поновленні строку для звернення до суду з позовом ОСОБА_1 було відмовлено, в задоволені всіх позовних вимог -відмовлено, у зв'язку з пропуском строків звернення до суду. Рішенням Апеляційного суду АР Крим від 14.02.2011 року за апеляційною скаргою ОСОБА_1 було прийнято рішення про стягнення з ДП «ЄМТП»на користь позивачки 7 677 гривень 12 копійок. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін. Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 05.04.2011 року за позовом ОСОБА_1 до ДП «ЄМТП», третя особа -первинна профспілкова організація ДП «ЄМТП»про визнання звільнення незаконним, поновлення на посаді та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу також відмовлено. Таким чином, у даному випадку позивачка в черговий раз звернулась до суду, коли вже набрали законної сили рішення судів, які постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Тому в задоволені позову ОСОБА_1 просить відмовити у повному обсязі.

Вислухавши представника позивачки та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Так, матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 працювала у ДП «Євпаторійський морський торговельний порт»на посаді начальника відділу організації труда і заробітної плати по день звільнення за скороченням штатів по п. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 114-115).

Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 14.12.2009 року частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до ДП «Євпаторійський морський торговельний порт»про визнання незаконним наказу № 117-л від 21.07.2008 року про звільнення по скороченню штатів, введення у штатний розпис скороченої посади начальника відділу організації труда і заробітної плати, поновлення на роботі, стягнення заборгованості по несвоєчасної виплаті заробітної плати у сумі 7 677 гривень 12 копійок, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. Визнано не законним та скасовано наказ № 117-л від 21.07.2008 року. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу організації труда і заробітної плати ДП «Євпаторійський морський торговельний порт»з 21.07.2008 року. Стягнуто з ДП «Євпаторійський морський торговельний порт»на користь ОСОБА_1 7 677 гривень 12 копійок заборгованості по несвоєчасній виплаті заробітної плати, 56 389 гривень 66 копійок заробітної плати за час вимушеного прогулу за період до 23.08.2009 року. Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу організації труда і заробітної плати ДП «Євпаторійський морський торговельний порт»підлягало негайному виконанню. Стягнуто з ДП «Євпаторійський морський торговельний порт»на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 7 гривень 50 копійок, державний збір у сумі 8 гривень 50 копійок та на користь держави державне мито у розмірі 640 гривень 50 копійок, витрати на інформаційне технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень. У задоволенні позову в частині спонуки до введення у штатний розпис скороченої посади начальника відділу організації труда і заробітної плати, ОСОБА_1 відмовлено (а.с. 111-113).

Ухвалою Євпаторійського міського суду АР Крим від 25.10.2010 року задоволено заяву Кримського транспортного прокурора в інтересах держави в особі ДП «Євпаторійський морський торговельний порт»про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення. Рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 14.12.2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ДП «Євпаторійський морський торговельний порт»про визнання незаконним наказу № 117-л від 21.07.2008 року та поновлення на роботі, стягнення суми за вимушений прогул скасовано за нововиявленими обставинами (а.с.44-45).

Згідно рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 22.12.2010 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ДП «Євпаторійський морський торговельний порт»про визнання незаконним наказу № 117-л від 21.07.2008 року про звільнення по скороченню штатів, введення у штатний розпис скорочену посаду начальника відділу організації труда і заробітної плати, поновленні на роботі, стягнення заборгованості по несвоєчасної виплаті заробітної плати, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовлено у зв'язку з пропуском строків звернення до суду (а.с. 46-52).

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим від 14.02.2011 року рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 22.12.2010 року у частині відмови у позові про стягнення суми розрахунку при звільненні скасовано та ухвалено нове, яким позов ОСОБА_1 до ДП «Євпаторійський морський торговельний порт»в частині стягнення суми розрахунку при звільненні задоволено. Стягнуто з ДП «Євпаторійський морський торговельний порт»на користь ОСОБА_1 суму розрахунку при звільненні у розмірі 7 677 гривень. Виключено із мотивувальної частини рішення посилання на частину 4 статті 267 Цивільного кодексу України. В решті рішення суду залишено без змін (а.с. 14).

Судом встановлено, що фактично розрахунок з позивачкою був проведений 25.07.2011 року, про що свідчить копія постанови про закінчення виконавчого провадження від 29.07.2011 року (а.с. 22).

Згідно ч. 1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

З аналізу вищевказаних судових рішень вбачається, що між сторонами існував спір про розмір належних ОСОБА_1 сум, якій остаточно був вирішений рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим від 14.02.2011 року, яким з ДП «Євпаторійський морський торговельний порт»на користь ОСОБА_1 було стягнуто суму розрахунку при звільненні у розмірі 7 677 гривень.

Отже, суд вважає, що у даному випадку затримка розрахунку мала місце з 14.02.2011 року по 25.07.2011 року та складає 116 днів.

Згідно довідки про середню заробітну плату ОСОБА_1 за період, що передує її звільненню у 2008 році, середній розмір заробітку останньої складає 1 317 гривень 72 копійки (1 282 гривні 65 копійок (за травень 2008 року) + 1 352 гривні 78 копійок (за червень 2008 року) : 2) (а.с. 169).

Порядок обчислення середньої заробітної плати визначений Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року, відповідно до якого обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Представник позивачки в судовому засіданні наполягав на тому, що у пред'явленій представником відповідача довідці про середній розмір заробітку ОСОБА_1 не були зазначені не нараховані та невиплачені останній заробітна плата в розмірі 705 гривень 25 копійок та премія в розмірі 1 892 гривень 43 копійок (за червень 2008 року). Неврахування зазначених сум призвело до заниження розміру суми середнього заробітку ОСОБА_1

Так, вважає, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає: 1 282 гривні 65 копійок (за травень) + 3 950 гривень 46 копійок (за червень) : 10 днів (відпрацьовано у травні) + 13 днів (відпрацьовано у червні) = 227 гривень 53 копійки.

Представник ДП «Євпаторійський морський торговельний порт»з цього приводу зазначив, що включення до розрахунку середньої заробітної плати за травень-червень 2008 року 705 гривень 25 копійок, являється безпідставним і незаконним та спростовується доказами, наданими самою позивачкою та її представником, зокрема, копією розрахункового листа за червень 2008 року, відповідно до якого їй було враховано та нараховано 13 робочих днів по середньому заробітку на суму 1 286 гривень 78 копійок, нараховано та сплачено відпустку за 11 днів на суму 737 гривень 23 копійки, 1 день вона знаходилась у відпустці без утримання. Також зазначив, що ОСОБА_1 позбавлена права на отримання премії за червень 2008 року в розмірі 95% від середнього заробітку, що складає 1 892 гривні 43 копійки, оскільки, по-перше, премія в такому розмірі не призначалась, її розмір складав 35%, про що свідчить копія наказу № 184 від 30.07.2008 року. Пунктом 2 цього ж наказу ОСОБА_1 була позбавлена премії на 100%. Зазначений наказ ніким не був ні оспорений, ні скасований. Крім того, протягом червня 2008 року на ОСОБА_1 тричі було накладено стягнення у вигляді догани (накази № 102 від 06.06.2008 року, № 130 від 06.06.2008 року та № 142 від 17.06.2008 року). Визнаний незаконним та скасований був лише наказ № 142 від 17.06.2008 року (а.с. 94, 95, 96, 97, 98-100, 116-117).

Представник позивачки стосовно наведених наказів про оголошення догани ОСОБА_1 також доповнив, що накази №№ 102 і 130 від 06.06.2008 року являються наказами «клонами», датовані однією датою та мають однаковий текст, відрізняються лише їх номера та на наказі № 130 відсутня відмітка про ознайомлення з ним ОСОБА_1 Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 10.02.2009 року наказ № 130 від 06.06.2008 року був визнаний незаконним та відмінений (а.с. 123).

Суд, дослідивши доводи учасників процесу стосовно розміру суми середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні ОСОБА_1, перевіривши їх належним та допустимими доказами, погоджується з думкою представника позивачки, щодо не включення відповідачем у довідку про середній розмір заробітку ОСОБА_1 не нарахованих та невиплачених останній заробітної плати в розмірі 705 гривень 25 копійок та премії в розмірі 1 892 гривень 43 копійок (за червень 2008 року), у зв'язку з чим, вважає за необхідне врахувати їх при визначенні розміру суми середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні.

Факт того, що вказані суми повинні були бути нараховані ДП «Євпаторійський орський торговельний порт»ОСОБА_1 підтверджується судовими рішеннями, зокрема, рішенням Апеляційного суду АР Крим від 14.02.2011 року.

Отже, з урахування наведеного, суд дійшов наступних розрахунків суми середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні:

Період затримки розрахунку складає: з 14.02.2011 року по 25.07.2011 року, тобто загалом 116 днів.

1 282 гривні 65 копійок (за травень 2008 року) + 3 950 гривень 46 копійок (за червень 2008 року, з урахування заробітної плати в розмірі 705 гривень 25 копійок та премії в розмірі 1 892 гривень 43 копійок) = 5 233 гривні 11 копійок : 2 = 2 616 гривень 55 копійок -середньомісячна заробітна плата позивачки.

2 616 гривень 70 копійок (середньомісячна заробітна плата позивача) : 22 (кількість робочих днів у місяці) = 119 гривень 93 копійки (за один день).

119 гривень 93 копійки х 116 днів = 13 795 гривень 88 копійок.

Отже, розмір середнього заробітку за весь час прострочення (з 14.02.2011 року по 25.07.2011 року) становить 13 795 гривень 88 копійок, яка і підлягає стягненню.

Вимоги позивачки, щодо стягнення з відповідача на її користь суми середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати при звільненні, а саме за період з 22.07.2008 року по 25.07.2011 року в розмірі 273 741 гривні 60 копійок, на дуку суду не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи у заявленому обсязі, та підлягають частковому задоволенню, відповідно до вище висловленого в розмірі 13 795 гривень 88 копійок.

Під час розгляду справи представник позивачки наполягав на тому, що розрахунок середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні ОСОБА_1 повинен бути проведений з урахуванням корегуючого коефіцієнта підвищення заробітної плати. Зазначене також вбачається з наданого позивачкою розрахунку суми середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати (а.с. 4-6) та з наданих суду пояснень по справі (а.с. 161-163, 170-173).

Зі змісту позовних вимог виходить, що позивачка просить стягнути суму середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні. Про проведення зазначеного розрахунку з урахуванням корегуючого коефіцієнта підвищення заробітної плати позивачкою в позові не заявлено.

Вимогу щодо стягнення суми середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні судом розв'язано у межах, заявлених позивачкою в позові, тобто без урахування корегуючого коефіцієнта підвищення заробітної плати.

Крім того, стосовно корегування середньомісячного заробітку позивачки по різних періодах на різні коефіцієнти, представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що у травні, червні та липні 2008 року заробітна плата ОСОБА_1 нараховувалась вже скорегованою.

Вимогу про стягнення з відповідача на користь позивачки інфляційні втрат суд також знаходить обґрунтованою, у зв'язку з тим, що ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»передбачає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

ДП «Євпаторійський морський торговельний порт»заборгувало ОСОБА_1 заробітну плату.

Тому згідно зі ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно розрахунку позивачки, загальна сума інфляційних втрат становить 2 794 гривень 47 копійок (а.с. 7).

Проте зазначений розрахунок су не бере до уваги, оскільки він є не зрозумілим та нічим не підтверджений.

Розраховуючи загальну суму інфляційних втрат, суд дійшов наступного.

Для визначення індексу за будь-який період необхідно помісячні індекси, що складають відповідний період, перемножити між собою, після кожного помноження поділити на 100.

Період обчислення складає: з 14.02.2011 року по 25.07.2011 року.

Лютий: 100,9 (індекс СЦ ) : 28 (кількість днів у місяці) = 3,6 -індекс СЦ на 1 день;

3,6 х 11 днів = 39,6 -індекс СЦ у лютому з 14.02.2011 року по 28.02.2011 року.

Березень -101,4; квітень -101,3; травень -100,8; червень -100,4.

Липень: 98,7 (індекс СЦ ) : 31 (кількість днів у місяці) = 3,1 -індекс СЦ на 1 день;

3,1 х 17 днів = 52,7 -індекс СЦ у липні з 01.07.2011 року по 25.07.2011 року.

Отже, 39,6 х 101,4 : 100 х 101,3 : 100 х 100,8 : 100 х 100,4 : 100 х 52,7 : 100 = 21,6%

7 677 гривень 12 копійок (заробітна плата) х 21,6% (індекс СЦ) : 100 = 1 658 гривень 25 копійок.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 стосовно стягнення з ДП «Євпаторійський морський торговельний порт»підлягають частковому задоволенню на суму 1 658 гривень 25 копійок.

Суд також дослідив позовні вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди, та вважає, що задоволенню вони не підлягають через їх недоведеність.

Так, в силу ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» - під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Стверджуючи про те, що відповідачем позивачці завдано моральну шкоду, ОСОБА_1 не доведено факту завдання їй моральних страждань, душевних переживань та психологічного розладу, наявність втрат немайнового характеру, що настали у зв'язку з винними діями відповідача.

Позивачка, посилаючись на завдання їй моральної шкоди, зазначає, що через винні дії відповідача вона зазнала душевних страждань з приводу відсутності грошових коштів на існування, через що погіршився стан її здоров'я, а крім цього, порушення відповідачем її прав, передбачених Конституцією України та КЗпП України принижувало її людську гідність, але належних доказів, які б підтверджували ці обставини, ОСОБА_1 суду не надала.

У зв'язку з наведеним, вимоги щодо відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Доводи відповідача про пропуск строку позовної давності суд вважає необґрунтованими.

Відповідно до ч. 5 п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.

Як убачається з матеріалів справи, позивачка звернувся з позовом до суду 19.10.2011 року, тобто протягом 3 місяців після проведення з нею кінцевого розрахунку -25.07.2011 року.

Таким чином, тримісячний строк звернення до суду не пропущений.

Також суд не бере до уваги доводи представника відповідача стосовно того, що набрали законної сили рішення судів, які постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, оскільки копії таких рішень суду надано не було.

Крім цього, в судовому засіданні представником відповідача було зазначено, що фактично адміністрацією порту ОСОБА_1 гроші в розмірі 7 677 гривень 12 копійок були виплачені у 2010 році при наступних обставинах.

Так, рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 14.12.2009 року визнаний незаконним та скасований наказ № 117-Л від 27.08.2008 року та ОСОБА_1 поновлена на роботі на посаді начальника відділу організації труда та заробітної плати ДП «ЄМТП» з 21.08.2008 року, стягнуто з ДП «ЄМТП»на користь ОСОБА_1 7 677 гривень 12 копійок -заборгованість, як несвоєчасно виплачена заробітна плата, 56 389 гривень 66 копійок заробітної плати за час вимушеного прогулу за період до 23.08.2009 року. Зазначене рішення набрало чинності 17.05.2010 року, після того, як порту було відмовлено у поновленні строків на апеляційне оскарження рішення суду. 13.07.2010 року Євпаторійський міський суд АР Крим відав ОСОБА_1 виконавчий лист про стягнення з порту на її користь 64 066 гривень 78 копійок. 26.07.07.2010 року ВДВС Євпаторійського МУЮ було відкрито виконавче провадження за зазначен6им виконавчим листом. У жовтні 2010 року Кримський транспортний прокурор звернувся до суду із заявою про перегляд справи за нововиявленими обставинами. 25.10.2010 року ухвалою Євпаторійського міського суду заяву прокурора було задоволено, рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 14.12.2009 року скасовано за нововиявленими обставинами. 15.11.2010 року в ході перегляду справи, за клопотанням прокурора раніше виданий виконавчий лист про стягнення з порту 64 066 гривень 78 копійок був відкликаний, виконавче провадження закінчено. Проте, на момент закінчення виконавчого провадження з порту вже було стягнуто на користь ОСОБА_1 56 729 гривень 09 копійок. Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 22.12.2010 року після перегляду справи, у задоволенні заяви про поновлення строку для звернення до суду ОСОБА_1 було відмовлено, у задоволенні її позовних вимог -відмовлено у повному обсязі, у зв'язку з пропуском строків для звернення до суду. 14.02.2011 року Апеляційний суд АР Крим задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_1 та стягнув з порту на користь ОСОБА_1 7 677 гривень 12 копійок, в решті частині рішення суду було залишено без змін. ОСОБА_1 до адміністрації порту для отримання 7 677 гривень 12 копійок не зверталась, а лише 23.06.2011 року отримала виконавчий лист, який пред'явила до ВДВС Євпаторійського МУЮ. Дізнавшись про відкриття виконавчого провадження порт платіжними дорученнями від 08.07.2011 року та від 25.07.2011 року добровільно перерахував зазначену суму, після чого 29.07.2011 року виконавче провадження було закрито.

Виходячи з наведеного, за рішеннями судів порт повинен був виплатити ОСОБА_1 7 677 гривень 12 копійок, а виплатив 56 729 гривень 09 копійок по першому виконавчому листу і 7 7677 гривень 12 копійок по другому виконавчому листу, а загалом 64 406 гривень 21 копійку, з яких 56 729 гривень 09 копійок було виплачено на підставі рішення суду, яке в подальшому було скасовано, тобто зазначена сума виплачена ОСОБА_1 безпідставно. Вважає, що з цих підстав позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Наведені представником відповідача обставини суд не бере до уваги, оскільки остаточне стягнення суми розрахунку при звільненні в розмірі 7 677 гривень 12 копійок на користь ОСОБА_1 відбулося за рішенням Апеляційного суду АР Крим від 14.02.2011 року, яке набрало законної сили.

Дійсно 26.07.2010 року ВДВС Євпаторійського МУЮ було відкрито виконавче провадження про стягнення з ДП «Євпаторійський морський торговельний порт»на користь ОСОБА_1 суми в розмірі 64 066 гривень 78 копійок (а.с. 89).

Заходами примусового виконання з ДП «Євпаторійський морський торговельний порт»на користь ОСОБА_1 було стягнуто 56 729 гривень 09 копійок, залишилась невідшкодованою сума 7 337 гривень 69 копійок, про що свідчить копія постанови про закінчення виконавчого провадження від 18.11.2010 року (а.с. 90).

Проте рішення, на підставі якого відбулося стягнення зазначеної вище суми зрештою було скасовано, а тому вирішення питання щодо долі виплачених позивачці портом грошей в розмірі 56 729 гривень 09 копійок у межах даної справи вирішенню не підлягає.

Доводи представника відповідача, стосовно того, що із зазначених вище підстав позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, суд вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються встановленими у справі обставинами.

Отже, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши докази, які є у справі, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд прийшов до висновку про існування правових підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1, у зв'язку з чим з відповідача на її користь підлягає стягненню сума середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні за період з 14.02.2011 року по 25.07.2011 року в розмірі 13 795 гривень, а також сума компенсації інфляційних втрат в розмірі 1 658 гривень 25 копійок.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку ст. 88 ЦПК України.

Підстав для допуску негайного виконання рішення відповідно до положень ст. 367 ЦПК України судом не встановлено.

На підставі ст. ст. 47, 116, 117 КЗпП України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 208, 209, 212-215, 218, 367 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Євпаторійський морський торговельний порт»про стягнення суми середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні, суми компенсації інфляційних втрат та відшкодування моральної шкоди -задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Євпаторійський морський торговельний порт»на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні за період з 14.02.2011 року по 25.07.2011 року, включно в розмірі 13 795 гривень 88 копійок та суму компенсації інфляційних втрат в розмірі 1 658 гривень 25 копійок, а загалом -15 454 гривні 13 копійок.

В решті частині вимог відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Євпаторійський морський торговельний порт»судовий збір в розмірі 214 гривень 60 копійок, перерахувавши його за наступними реквізитами: отримувач коштів УДКС в м. Євпаторія (м. Євпаторія) 22030001, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37940108, банк отримувача ГУ ДКСУ в АР Крим, м. Сімферополь, код банку отримувача (МФО) 824026, рахунок отримувача 31214206700015, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ суду 02897098, у призначенні платежу зазначити слова «судовий збір», код ЄДРПОУ суду -02897098 та пункт 1.1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд АР Крим через Євпаторійський міський суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подачі апеляційної скарги, а особами, що були відсутні -в той самий строк та в тому самому порядку -з моменту отримання копії судового рішення.

Суддя А.С. Дудник