Рішення № 23798215, 03.05.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "03" травня 2012 р. Справа № 12/5007/29/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. від 01.09.2011 р.

від третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кушнер" (м.Київ)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Малин, Житомирська область)

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

на стороні позивача - Закритого акціонерного товариства "Оболонь" (м. Київ);

на стороні відповідача - ОСОБА_3 (м.Малин, Житомирська область)

про стягнення 8480,06 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 8480,06 грн., з яких: 5653,37 грн. вартість знищеного майна (холодильника), 2826,69 грн. - штраф 50%.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач та третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3, вимог ухвали господарського суду від 10.04.2012 р. не виконали, в судове засідання не з'явились, своїх представників не направили, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені своєчасно та належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с.46,48).

Від третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача (ЗАТ "Оболонь", ПАТ "Оболонь") надійшла заява № 1335/02-12 від 23.04.2012 р. з додатками про розгляд справи при відсутності представника третьої особи. У вказаній заяві третя особа зазначає, що позов підтримує у повному обсязі та просить його задовольнити (а.с.50).

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

23.09.2009 р. між ЗАТ "Оболонь" (власник, далі - третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача), Філією "Кушнер-Оболонь 3" ТОВ "Кушнер" (орендодавець, далі - позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендар, далі - відповідач) було укладено трьохсторонню угоду на подальшу оренду майна № ФЗ-0000165/2 (а.с.8).

За умовами вказаного договору позивач, з метою популяризації продукції третьої особи на стороні позивача та його корпоративних підприємств, передає, а відповідач приймає в оренду фірмове обладнання (п.1.1.), а саме: холодильник ОРТІМА ХШВ-600 "Оболонь", інвентарний номер 904718, заводський номер 714, вартістю 5653,37 грн., кількість - 1 штука. Місцезнаходження майна - АДРЕСА_3 (п.1.2.).

В угоді сторони погодили, що вартість, прийнятого в користування майна, відшкодовується відповідачем позивачу або третій особі, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача (ЗАТ "Оболонь"): при псуванні, втраті, знищенні, крадіжці або неповерненні майна на вимогу третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача (п.1.4.).

Відповідно до п.3.4.12. договору, при псуванні, втраті, знищенні, крадіжці або неповерненні майна на вимогу позивача, при розірванні або закінченні договору купівлі-продажу продукції виробництва третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача (ЗАТ "Оболонь") та його корпоративних підприємств, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу або третій особі, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача його вартість, яка зазначена в даній угоді, окрім випадків, що мають підтвердження актами відповідних органів і які виникли внаслідок дії обставин непереборної сили.

На виконання умов укладеної між сторонами угоди позивач передав, а відповідач прийняв в технічно справному стані та з пакетом відповідної документації холодильник ОРТІМА ХШВ-600 "Оболонь", інвентарний номер 904718, заводський номер 714, вартістю 5653,37, кількість - 1 шт., що підтверджується актом прийому-передачі майна № ФЗ-0000277 від 23.09.2009 р.(а.с.11).

Як вбачається з довідки, виданої відділенням з питань наглядово-профілактичної діяльності Малинського РВ УМНС України в Житомирській області, 24 червня 2011 р. виникла пожежа в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1", за адресою: АДРЕСА_3, який належить гр. ОСОБА_3 (третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача) на правах приватної власності. Причиною пожежі стало коротке замикання електричної мережі.

У вказаному документі також зазначено, що відповідно до довідки філії "Кушнер-Оболонь 3" ТОВ "Кушнер" від 25.06.2011 р., в результаті пожежі, зокрема, знищено холодильник ОПТІМА ХШВ-600 "Оболонь" інвентарний номер 904718, заводський номер 714 (а.с.13).

Позивачем на адресу відповідача надіслано претензію № 01-Г за вих. № 12 від 23.01.2012 р. про відшкодування вартості втраченого (знищеного) майна - холодильника ОРТІМА ХШВ-600 "Оболонь" заводський номер 714 з ПДВ протягом десяти банківських днів з моменту отримання претензії.

Отримана відповідачем 27.01.2012 р. вищевказана претензія, залишена без відповіді та задоволення (а.с.9-10).

Оскільки відповідачем не повернуто орендоване, згідно укладеної угоди, майно (холодильник) та не відшкодовано його вартість, позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування вартості знищеного майна. Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача збитки у розмірі 50%, виходячи з умов п.5.1. угоди.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.323 ЦК України, ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлене договором або законом.

Як випливає зі змісту тристоронньої угоди, укладеної між сторонами та третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача (яка за своєю правовою природою є договором найму (оренди)), а саме, пунктів 1.4. та 3.4.12., обов'язок відшкодування вартості майна при його псуванні, втраті, знищенні, крадіжці покладається саме на орендаря (відповідача).

Факт знищення майна (холодильника ОРТІМА ХШВ-600 "Оболонь", інвентарний номер 904718, заводський номер 714) внаслідок пожежі підтверджується довідкою відділення з питань наглядово-профілактичної діяльності Малинського РВ УМНС України в Житомирській області, та не спростовано відповідачем та третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У матеріалах справи відсутні докази існування обставин непереборної сили, підтверджені актами відповідних органів, передбачені п.3.4.12. тристоронньої угоди, що виключають зобов'язання відповідача відшкодувати вартість майна.

Відповідач та третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (ОСОБА_3) не представили суду доказів, які б спростували факти пожежі або знищення майна (холодильника), а також доказів, які підтверджують наявність у відповідача зазначеного майна.

За таких обставин суд вважає, що вимога позивача в частині стягнення вартості холодильника є обґрунтованою з огляду на наявність такого обов'язку у відповідача згідно укладеної тристоронньої угоди.

Згідно п. 5.1 угоди сторони домовились, що за невиконання чи неналежне виконання умов даної угоди відповідач сплачує позивачу або третій особі, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача понесені у зв'язку з цим збитки у розмірі 50% встановленої вартості одиниці майна (п.5.1.).

Відповідно до ч.1 ст.224 ГК України учасник господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати збитки суб'єкту, права та інтереси якого порушені.

За ч.5 ст.225 ГК України сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами.

Виходячи з поняття та складу збитків, визначеного статтею 22 Цивільного кодексу України та статтями 224, 225 Господарського кодексу України, умовою, за якої у кредитора виникає право на відшкодування збитків, є завдання йому збитків (реальних збитків чи упущеної вигоди); звільняючи від обов'язку доказування розміру збитків, що підлягають стягненню, приписи частини 5 статті 225 Господарського кодексу України не звільняють кредитора від обов'язку доказування завдання йому збитків, як умови права на їх відшкодування, протиправної поведінки боржника, причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками. Натомість, позивачем не доведено факт завдання йому збитків відповідачем в результаті невиконання свого обов'язку щодо відшкодування вартості холодильника..

Також, з системного аналізу статей 22 та 623 Цивільного кодексу України, статті 224 та 225 Господарського кодексу України вбачається, що за своїм змістом відшкодування збитків передбачає поновлення майнового стану кредитора, що потерпів через допущене боржником порушення зобов'язання, та, як правило, не є спрямованим на отримання кредитором прибутку в результаті відшкодування збитків.

Враховуючи вищевикладене, стягнення збитків в розмірі 50% вартості майна у сумі 2826,69 грн. на підставі пункту 5.1. угоди є безпідставним, оскільки позивачем не доведено завдання йому збитків із зазначених підстав та розмірі.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, зобов'язання відшкодувати вартість знищеного майна належними доказами не спростував, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, доказів сплати боргу перед позивачем не надав.

Згідно зі ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 5653,37 грн., що є вартістю знищеного холодильника. В частині стягнення 2826,69 грн. 50% збитків суд відмовляє за безпідставністю.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кушнер", 02192, м.Київ, вул.Миропільська, б.4, ідентифікаційний код 32559075,

- 5653,37 грн. вартості холодильника;

-1073,00 грн. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 04.05.12

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1- до справи

2 - позивачу (рек.)

3 - відповідачу (рек. з пов. про вруч.)

4- ТОВ "Кушнер" - 02192, м. Київ, вул. Миропільська, 4 (рек.)

5- третя особа - ЗАТ "Оболонь" (04655, м. Київ-655, вул. Богатирська,3) ( рек із зв. повід.)

6 - третя особа - ОСОБА_3 (АДРЕСА_2) ( рек із зв. повід.).