Постанова № 23797069, 24.04.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2012 р. Справа № 5019/136/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Мельник О.В. ,

суддя Савченко Г.І.

секретар судового засідання Яковлєв Д.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився.;

від відповідача - ОСОБА_1, представник (довіреність б/н від 27.05.2009р.).

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відповідача -Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Рівненської області від 11.10.2011р. у справі №5019/136/11

за позовом Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного

комітету України

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 7 000 грн. фінансових санкцій,-

Представнику Відповідача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.22, 28 ГПК України. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу заявлено не було. Заяви про відвід суддів не надходило.

Відповідно до рішення господарського суду Рівненської області від 11.10.2011р. у справі №5019/136/11 (суддя Мамченко Ю.А.) задоволено позов Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 7 000 грн. фінансових санкцій.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням господарського суду Рівненської області у справі №5019/139/11 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (надалі в тексті -ФОП ОСОБА_2) до Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі в тексті -Територіальне відділення) про визнання незаконним та скасування рішення, в задоволенні позовних вимог відмовлено. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.06.2011р. рішення господарського суду Рівненської області у справі №5019/139/11 від 28.03.2011р. залишено без змін. Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.09.2011р. касаційну скаргу на зазначені судові рішення повернуто ФОП ОСОБА_2, відтак вказане вище рішення господарського суду Рівненської області набрало законної сили.(арк.справи 27-29).

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Рівненської області, Відповідач-ФОП ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати.

Скаржник зазначає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповного з'ясування всіх обставин по справі та не доведено обставин, які мають значення по справі. Позивач вказує, що рішення суду першої інстанції прийнято за його відсутності, а сам ФОП ОСОБА_2 не міг бути присутнім в судовому засіданні з поважних причин, що призвело до прийняття судом неправильного рішення.

Крім того, Скаржник вважає, що спір про правомірність покладення на підприємця штрафу не підлягає вирішенню у господарському суді; Позивачем порушено порядок проведення перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції, оскільки «до переліку ринків товару, що підлягають перевірці -не включаються суб'єкти господарювання … малих і середніх підприємців», яким і є Відповідач, тому задовольняючи позовні вимоги Територіального відділення питання правомірності такої вимоги не дослідив взагалі, чим порушив права Відповідача, який ніякий протиправних дій не вчиняв і нікому шкоди не завдав.(арк.справи 79-82).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі від 10.04.2012р. апеляційну скаргу Відповідача прийнято до провадження, справу призначено до слухання.(арк. справи 78).

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 24.04.2012р. представник Відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, надав пояснення в обґрунтування своєї позиції.

Позивач не забезпечив явку свого представника у призначене на 24.04.2012р. судове засідання, хоч про час та місце розгляду скарги був повідомлений у встановленому порядку.(арк. справи 107).

Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу по суті.(арк.справи 78).

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника Позивача, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, за результатом розгляду справи №03-1/49-10 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, адміністративною колегією Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету прийнято рішення від 19.11.2010р. №87, яким визнано, що ФОП ОСОБА_2 вчинив порушення, передбачене статтею 15 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання.

Відповідно до п.2 резолютивної частини даного рішення Позивача, за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції на Відповідача накладено штраф у розмірі 7000 грн.(арк.справи 4-5).

Копія даного рішення надіслана Відповідачеві та отримана ним 22.11.2010р., що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №3301302792950.(арк.справи 8).

Матеріалами справи стверджується, що у встановлений законодавством строк рішення Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Відповідач не виконав рішення, чим здійснив порушення передбачене п.4 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»у вигляді невиконання вимог рішення Відділення від 23.11.2010р. Даною обставиною Позивач пояснює необхідність звернення до господарського суду Рівненської області.

Під час вирішення даної справи судом першої інстанції 08.02.2011р. було задоволене клопотання ФОП ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі до вирішення господарським судом справи №5019/139/11, пов'язаної з даною справою, оскільки її предметом є визнання незаконним та скасування рішення Територіального відділення №87 від 19.11.2010р.(арк.справи 10-14, 17,18, 23).

Вбачається, що постановою Рівненського апеляційного господарського суду у справі № 5019/139/11 від 02.06.2011р. залишено без змін рішення суду першої інстанції від 28.03.2011р., яким відмовлено ФОП ОСОБА_2 в задоволенні позову про визнання незаконним та скасування рішення Територіального відділення №87 від 19.11.2010р.(арк.справи 20-22).

Перевіряючи відповідність оскаржуваного рішення вимогам чинного законодавства, колегія суддів виходить з наступного:

В силу ч.1 ст.3 Закону України «Про захист економічної конкуренції», законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, Законів України «Про Антимонопольний комітет України», «Про захист від недобросовісної конкуренції», інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно ст.1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особивому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.

Розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.(ч.1 ст.22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», надалі в тексті - Закон).

Стаття 3 Закону, до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

З метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.(ст.25 Закону).

Згідно ст.48 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надаються для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в іншій спосіб. Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.(ч.ч.1, 2, ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

Відповідно до ч.3 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до ч.1 ст.60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», суб'єкт підприємницької діяльності має право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Як свідчать матеріали справи, ФОП ОСОБА_2 оскаржив у судовому порядку рішенням органу Антимонопольного комітету України і, як зазначалось вище -на час провадження у справі про визнання незаконним та скасування рішення Територіального відділення №87 від 19.11.2010р. - місцевий господарський суд зупиняв провадження у даній справі. Проте, постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.06.2011р. залишено без змін рішення господарського суду Рівненської області у справі №5019/139/11 від 28.03.2011р., яким ФОП ОСОБА_2 в задоволенні позову відмовлено, ухвалою Вищого господарського суду України від 28.09.2011р. касаційну скаргу на вищезазначені рішення у справі №5019/139/11 повернуто ФОП ОСОБА_2

Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третеського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції у даній справі не повинні повторно досліджувати обставини і надавати оцінку підставності прийнятого Територіальним відділенням рішення від 19.11.2010р., оскільки, це вже здійснено господарськими судами в іншій справі, в якій беруть участь ті самі сторони.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З огляду на зазначені обставини, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вимога Позивача про стягнення з Відповідача штрафу в розмірі 7 000 грн. є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Разом з тим, колегії суддів вбачаються безпідставними твердження Відповідача в апеляційній скарзі та судовому засіданні про порушення судом першої інстанції принципу об'єктивності, а саме - розгляд справи 11 жовтня 2011р. за відсутності ФОП ОСОБА_2 в судовому засіданні, оскільки матеріали справи містять повідомлення про вручення 04.10.2011р. Відповідачеві поштового відправлення, в якому надсилалась ухвала місцевого суду про поновлення провадження у справі і призначення її розгляду на 11.10.2011р.(арк.справи 24).

При цьому, апеляційний суд звертає увагу Відповідача, що провадження у даній справі порушене 27.01.2011р. і на момент винесення місцевим судом рішення 11.10.2011р., наявних у справі матеріалів було достатньо для вирішення спору по суті; крім того, у справі відсутні докази перешкоджання ФОП ОСОБА_2 в наданні документів в обґрунтування заперечень.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суд апеляційної інстанції не вбачає, оскільки рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Рівненської області від 11.10.2011р. у справі №5019/136/11 -залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції -без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касацій-ному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

3. Справу №5019/136/11 повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Савченко Г.І.