Постанова № 23796877, 19.04.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2012 р. Справа № 5021/149/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Бабакова Л.М. , суддя Шевель О. В.

при секретарі Сіренко К.О.

за участю представників сторін:

позивача -ОСОБА_1 за довіреністю № 17 від 01.11.11 р.

відповідача -не з'явився

розглянувши в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1020С/3-11) на рішення господарського суду Сумської області від 29.02.2012 року у справі № 5021/149/12

за позовом ТОВ "Глухів - Агроінвест", м. Глухів

до ТОВ "Северо -Восток Ресурс", м. Глухів

про стягнення 38 240,87,87 грн.

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2012 р. ТОВ "Глухів - Агроінвест" звернулось до господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з ТОВ "Северо -Восток Ресурс" 38 240,87 грн., що складає: 37 810,50 грн. - отриманої передоплати, 867,91 грн. -3% річних, 437, 54 грн. інфляційних збитків, а також витрати по сплаті судового збору.

Рішенням господарського суду Сумської області від 29.02.2012 р. у справі № 5021/149/12 (суддя Зражевський Ю.О.) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Северо-Восток Ресурс" на користь ТОВ "Глухів -агроінвест" 7 810, 50 грн. основного боргу, 867,91 грн. -3% річних, 437,54 грн. інфляційних збитків, 1 609,50 грн. судового збору.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

В апеляційній скарзі заявник вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, зокрема статті 693 ЦК України. Так, апелянт зазначає, що покупець, який здійснив попередню оплату товару, має право вимагати від продавця передання такого товару або повернення суми попередньої оплати лише у випадку коли продавець не здійснив передання товару у встановлений договором строк, а сума сплачених продавцю коштів, відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК, є попередньою оплатою товару. У зв'язку з тим, що строк, протягом якого відповідач мав передати на користь позивача товар, не встановлений, оскільки між; підприємствами відсутні договірні відносини, а сума перерахована позивачем відповідачу, на думку відповідача, не є передплатою за товар в розумінні ч. 1 статті 693 ЦК, то у позивача відсутні правові підстави для стягнення з відповідача грошових коштів, як попередньої оплати за непоставлений товар, обґрунтовуючи свої вимоги положеннями ч. 2 статті 693 ЦК.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.03.2012 р. апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 18.04.2012 р., запропоновано позивачу надати на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі та докази на підтвердження своїх заперечень, відповідачу - письмові пояснення з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі та докази на підтвердження фактів, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач 17.04.2012 р. за вх. № 3336 надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийняте у повній відповідності до приписів матеріального та процесуального законодавства, рішення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи, яким суд надав відповідну правову оцінку. З доводами апеляційної скарги позивач не погоджується, вважає її безпідставною, такою, що не узгоджується з вимогами чинного законодавства та фактичними обставинами у справі, у зв'язку з чим просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник відповідача в судове засідання 18.04.2012 року не з'явився, хоча у відповідності до вимог чинного законодавства про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, причину неявки не повідомив, будь-яких письмових клопотань позивачем (в т.ч. і про відкладення розгляду справи не заявлено).

Враховуючи належне повідомлення відповідача про час та місце засідання суду, відсутність будь-яких клопотань і небажання реалізувати своє право на участь у вирішенні спору, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу відповідача за відсутності належного представника відповідача та за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи відповідача, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Колегією суддів в ході вирішення спору встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Протягом 2008-2010 рр. між позивачем та відповідачем існували господарські відносини щодо поставки паливно-мастильних матеріалів.

Закупівля паливно-мастильних матеріалів здійснювалась шляхом безготівкового переказу коштів на розрахунковий рахунок відповідача з подальшим отриманням паливно-мастильних матеріалів на складі відповідача за адресою: Сумська область, м. Глухів, Пролетарська, 1, що підтверджується відповідними видатковими накладними.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, прийняття відповідачем до виконання замовлення позивача є юридичним фактом, який свідчить про укладення договору купівлі-продажу відповідно до положень ч. 1 ст. 181 ГК України.

19.04.2010 року на підставі отриманого від відповідача рахунку-фактури № СВ-0000145 від 19.04.2010 року позивач перерахував на поточний рахунок відповідача кошти в розмірі 504 000,00 грн., що підтверджується дебетовим повідомленням № 1938 від 19.04.2010 р.

Прийняття грошових коштів також є свідченням укладення договору, і колегія суддів кваліфікує ці кошти як передоплату за договором поставки ПММ.

Протягом 2010 р. відповідач, на виконання укладеного між сторонами договору, постачав позивачу дизельне паливо. Цей факт не заперечується жодною з сторін спору, тому не вимагає додаткового доведення.

Остання поставка паливно-мастильних матеріалів здійснена відповідачем 19.11. 2010р. за видатковою накладною № СВ-0000806 від 19.11.2010р.

Як зазначає позивач, надалі відповідач припинив поставки паливно-мастильних матеріалів, посилаючись на їх відсутність.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 267 ГК України договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік.

Таким чином, колегія суддів доходить до висновку, що укладений між сторонами договір постачання був строковим і зобов'язання відповідача по постачанню ПММ повинно було бути виконане не пізніше 20.04.2011 р.

Також в силу приписів ч.1 ст. 267 ЦК України слід вважати таким, що не ґрунтується на законі, заперечення відповідача про те, що строк виконання зобов'язання з постачання ПММ не встановлений. Колегія суддів зазначає, що хоча цей строк не був обумовлений сторонами, однак він встановлений приписами закону.

Внаслідок неналежного виконання зобов'язання відповідачем, станом на 20.04.2011 р. за відповідачем утворилась заборгованість перед позивачем по поставці паливно-мастильних матеріалів в розмірі 45 810,50 грн., що підтверджується актами звірки сторін від 11.03.2011 р. та від 10.10.2011 р.

Згідно положень ч.2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

12.05.2011р. позивачем на адресу відповідача направлено лист вих. № 354 з вимогою про повернення коштів в сумі 45 810,70 грн., який було вручено представнику відповідача особисто під підпис.

25.10.2011 року позивач направив повторний лист відповідачу про повернення коштів в сумі 45 810,50 грн. за вих. № 669, відповіді на який позивач не отримав.

25.10.2011 року відповідач частково повернув кошти за недопоставлений товар в сумі 4000,00 грн., що підтверджується банківською випискою № 168 від 25.10.2011р., та 02.11.2011року перерахував кошти в сумі 4 000,00 грн. на поточний рахунок позивача що підтверджується банківською випискою № 181 від 02.11.2011р.

Ці дії свідчать про визнання відповідачем свого зобов'язання по поверненню передоплати за непоставлений в строк товар.

Станом на 19.01.2012 року відповідач не виконав свого зобов'язання перед позивачем щодо повернення суми отриманої передоплати.

З наведених відповідачем заперечень не вбачається юридичних підстав звільнення від виконання пере6дбаченого ч.2 ст. 693 ЦК України обов'язку щодо повернення передоплати, в силу чого колегія суддів погоджується із висновками місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ "Северо -Восток Ресурс", м. Глухів на рішення господарського суду Сумської області від 29.02.2012 року у справі № 5021/149/12 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 29.02.2012 року у справі № 5021/149/12 залишити без змін.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Бабакова Л.М.

Суддя Шевель О. В.

Повний текст постанови складено 19.04.2012 року.