Рішення № 23795810, 23.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-70/2828-201223.04.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КийБуд»

до Державне підприємство «Український державний науково-дослідний інститут цивільного сільського будівництва»

про стягнення 50 628,54 грн.

Суддя Капцова Т.П.

Представники:

від позивача: Желєзний В.В., Шульган Д.Ю., Малиш В.В.

від відповідача: Дякевич Т.В., Яворський А.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача суми неповернутого за договором № 27244 на створення (передачу) проектно-вишукувальних робіт від 25.10.07 авансового платежу в розмірі 48627,00 грн., збитків від інфляції в розмірі 674,62 грн., 3% річних за період прострочення в розмірі - 1326,92 грн. та сплаченого судового збору 1609,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі договору № 27244 на створення (передачу) проектно-вишукувальних робіт від 25.10.07, укладеного між позивачем та відповідачем, після виконання відповідачем робіт у повному обсязі за першим етапом, позивачем 15.01.08 було сплачено авансовий платіж в розмірі 48 627 грн., що складає 50% від вартості другого та третього етапів. 23.03.11 позивач звернувся до відповідача з листом в якому зазначив про відмову від договору та просив повернути надмірно сплачений авансовий платіж. Відповідач повертати платіж відмовився, посилаючись на списання суми платежу як безнадійної заборгованості за якою минув строк позовної давності, про що надіслав довідку про списання безнадійної кредиторської заборгованості від 31.03.11.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.12 порушено провадження у справі № 5011-70/2828-2012 та призначено справу до розгляду на 26.03.12.

23.03.12 через канцелярію суду позивачем подано уточнення до позовної заяви (правове обґрунтування позовних вимог), в якому позивач посилається на норми ч.4 ст.849 , ст.651, 653 ЦК України, та зазначає, що 20.12.11 позивач повторно звертався з листом до відповідача, в якому зазначив про відмову від договору та просив повернути надмірно сплачений авансовий платіж в розмірі 48 627 грн., у звязку з чим, договір підряду вважається розірваним і внаслідок розірвання договору зобовязання сторін з договором припиняються, а в силу ст.1212 ЦК України відповідач повинен повернути сплачені позивачем кошти.

26.03.12 Через канцелярію суду позивачем подано додаткові документи.

26.03.12 у судове засідання зявилися представники сторін.

У судовому засіданні представник позивача підтримав подану заяву про уточнення обґрунтування позовної заяви. Через канцелярію від відповідача надійшла заява про сплив (закінчення) строку позовної давності, як підставі для відмови у позові.

У судовому засіданні оголошено перерву до 12.04.12.

03.04.12 Через канцелярію суду позивачем подано заперечення на заяву про сплив (закінчення) строку позовної давності.

12.04.12 у судове засідання зявилися представники сторін, які надали пояснення по суті спору. У судовому засіданні оголошено перерву до 23.04.12.

20.04.12 Позивачем та відповідачем через канцелярію суду подано додаткові письмові пояснення по справі.

23.04.12. у судове засідання зявилися представники сторін. Представник позивача позов підтримав, з підстав наведених в позовній заяві та додаткових поясненнях які долучено до матеріалів справи та просив суд задовольнити його. Представник відповідача надав пояснення по суті спору, проти позову заперечував, посилаючись на сплив позовної давності та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та прокурором

У судовому засіданні 23.04.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.10.07 між позивачем (Замовник) та відповідачем (Виконавець) укладено договір на створення (передачу) проектно-вишукувальних робіт № 27244 від 25.10.07, відповідно до якого відповідач зобовязується за плату розробити за завданням позивача та передати останньому наступну проектну документацію: Детальний план території багатоповерхневої житлової забудови на площі 27 га, в с.Погреби Броварського району Київської області. (п.1.1Договору).

Відповідно до п.2.2 Договору за виконані роботи замовник сплачує виконавцю 8 8092 грн. Крім того, ПДВ 20% 17 618,40грн.

Робота передбачена договором здійснюється етапами. Види і зміст робіт, терміни виконання основних етапів та вартість таких етапів визначаються календарним планом, що є невідємною частиною даного договору (п.1.2 Договору) Завершення всіх етапів виконання робіт щодо розробки документації та прийняття їх Замовником оформляється актами прийомки-передачі виконаних робіт. (п.1.3 Договору).

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що протягом трьох банківських днів після підписання Договору Замовник сплачує Виконавцю попередню оплату за виконання першого етапу в розмірі 100% від вартості етапу, що складає 8456,40 грн., в т.ч. ПДВ 20%.

До початку виконання другого етапу робіт Замовник перераховує на розрахунковий рахунок Виконавця авансовий платіж в розмірі 50% від вартості другого та третього етапів робіт, що становить 48627 грн., в т.ч. ПДВ 20%.(п.2.4 Договору).

Остаточний розрахунок за виконані роботи Замовник здійснює протягом 5 банківських днів з моменту прийняття робіт з урахуванням сплаченого авансового платежу, що складає 48627 грн., в т.ч. ПДВ 20%.

На виконання п.2.3 Договору 08.11.07 позивачем на рахунок відповідача перераховано 8 456,40 грн. за виконання першого етапу, що підтверджується випискою з рахунку від 08.11.07.

30.11.07 сторонами підписано Акт прийому-передачі виконаних робіт по першому етапу договору.

15.01.08 позивачем на виконання п.2.4 Договору відповідачу перераховано авансовий платіж в розмірі 50% від вартості другого та третього етапів робіт, у розмірі 48 627 грн., що підтверджується випискою з рахунку від 15.01.08.

Позивач зазначає, що 23.03.11 позивач звернувся до відповідача з листом від 23.03.11 № 42/1 в якому зазначив про відмову від Договору та просив повернути надмірно сплачений авансовий платіж.

20.12.11 позивачем на адресу відповідача повторно надіслано лист від 15.12.11 № 163 про відмову від договору з проханням повернути суму сплаченого авансового платежу в розмірі 48 627 грн.

Як встановлено судом з Довідки про списання безнадійної кредиторської заборгованості за якою минув строк позовної давності, виданої відповідачем, суму авансу в розмірі 48 627 грн. (в т.ч. ПДУ 8104,5 грн.) отриманого 15.01.08 від ТОВ «Кийбуд»по Договору № 27244 від 25.10.2007 року, відповідачем списано 31.03.11 як безнадійну кредиторську заборгованість за якою минув строк позовної давності.

Як безнадійну заборгованість за якою минув строк позовної давності сума авансу по Договору № 27244 від 25.10.2007 року від ТОВ «Кийбуд»в розмірі 48 627 грн. включено до складу валових доходів у І кварталі 2011 року на підставі підпункту 1.22.1 пункту 1.22 статті 1 та підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР в податковому обліку. В бухгалтерському обліку віднесено до складу інших операційний доходів.

Відповідач заявляє про сплив (закінчення) строку позовної давності, і зазначає цю обставину як підставу для відмови у позові. Відповідач вказує, що з дати сплати позивачем 15.01.08 авансового платежу будь-які дії з приводу виконання зобовязань по договору не відбувалися. Враховуючи ненадання позивачем необхідних вихідних даних для виконання робіт по договору відповідно до п.4.2.2 Договору, відповідач не міг приступити до виконання робіт. Згідно з календарним планом робіт строк виконання робіт другого етапу Договору складає 35 робочих днів після отримання відповідачем авансового платежу та вихідних даних, передбачених п.4.2.2Договору. Відповідно після спливу 35 робочих днів з 15.01.08, дня перерахування на розрахунковий рахунок відповідача суми авансу, а саме 04.03.08 позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права та з цього моменту у позивача виникло право на позов. Таким чином, на переконання відповідача строк позовної давності сплив у березні 2011 року, в той час, як позивач звернувся з позовом лише у лютому 2012р.

Проте, суд не може погодитися з відповідачем щодо спливу строку позовної давності з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобовязаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня коли у кредитора виникає право предявити вимогу про виконання зобовязання.

Пунктом 3.2 Договору встановлено, що виконання другого етапу робіт розпочинається після сплати Замовником авансового платежу, передбаченого п.2.4 Договору та отримання Виконавцем документів, передбачених п.4.2.2 Договору.

У п. 4.2.2. Договору встановлено, що позивач зобовязаний надати виконавцю до початку виконання другого етапу робіт наступні вихідні данні: погоджене та затверджене в установленому порядку завдання на проектування; топозйомку в електронному вигляді та звіт; каталог координат кадастрового плану земельної ділянки, що проектується; інформацію про стан суміжних земель ділянок (форма власності, функціональне використання).

Судом встановлено, що зазначені вихідні дані позивачем не були передані відповідачу, а тому перебіг строку для виконання зобовязання відповідачем не розпочався, у звязку з чим, у позивача було відсутнє право вимагати виконання за договором, чи права вимагати виконаного позивачем за договором.

Суд також виходить з того, що Договором не встановлено терміну в який замовник (позивач) повинен надати вихідні дані, а відтак, перебіг строку для надання позивачем вихідних даних також не розпочався. Відповідач, в свою чергу з вимогою про надання вихідних даних до позивача не звертався і робіт за другим етапом не проводив.

Згідно з абз.2 ч.5 ст.261 ЦК України, за зобовязаннями, строк виконання яких не визначений, перебіг позовної давності починається від дня коли у кредитора виникає право предявити вимогу про виконання зобовязання.

З огляду на те, що у позивача, як кредитора право предявити вимогу до відповідача не виникло, з огляду на те, що ним на виконання п. 3.2 Договору не передано відповідачу документів, передбачених п.4.2.2 Договору, перебіг позовної давності не розпочався. Таким чином, у позивача було відсутнє право вимагати повернення сплаченого авансу, оскільки згідно з п.7.1 Договору, останній діє до повного виконання сторонами договірних зобовязань, а відтак, право позивача жодним чином не було порушено. В той же час, закон повязує перебіг позовної давності з моментом коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За таких підстав, суд приходить до висновку про те, що строк позовної давності для звернення позивача з позовом про повернення сплаченого за Договором авансу, станом на 31.03.11, дату списання відповідачем суми авансу, навіть не розпочався.

За своєю правовою природою укладений сторонами Договір є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт.

Відповідно до ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, до договорів підряду на проведення проектних та пошукових робіт застосовуються загальні положення про підряд закріплені в параграфі 1 глави 61 ЦК України.

Частиною 4 статті 849 ЦК України встановлено, що замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши збитки, завдані розірванням договору.

Відповідно до ч.3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

В позові позивач зазначає, що ним 23.03.11 на адресу відповідача надіслано лист про відмову від договору, проте суд не приймає вказані доводи до уваги, оскільки суду не надано суду доказів направлення на адресу відповідача листа від 23.03.11 № 42/1 про відмову від Договору на адресу відповідача.

Судом встановлено, що 20.12.11 на адресу відповідача позивачем було надіслано цінний лист від 15.12.11 № 163, що підтверджується описом вкладення в цінний лист та фіскальним чеком. Вказаний лист було отримано відповідачем 30.12.11, про що свідчить відмітка про отримання листа відповідачем та поштовий штемпель на повідомленні про вручення поштового відправлення.

В листі від 15.12.11 № 163 позивач повідомив відповідача про відмову від договору та просив повернути сплачений авансовий платіж у розмірі 48 627 грн.

З огляду на те, що для договорів підряду ч.4 ст.849 ЦК України встановлено право Замовника на відмову від договору, суд приходить до висновку, що в силу ч.3 ст.651 ЦК України з 30.12.11 договір було розірвано.

Відповідно до п. 3.4. договору закінчену роботу відповідач передає позивачеві або представнику позивача, який діє на підставі довіреності, згідно з актом прийому-передачі виконаних робіт з додатком до нього комплекту документації, що передбачена завданням на проектування в 4-х примірниках.

Оскільки суду не надано доказів підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт за другим етапом, з наданням до нього комплекту документації, суд приходить до висновку, що станом на момент звернення позивача до суду, відповідачем не виконано робіт другого етапу та третього етапу, за які ним отримано авансовий платіж.

Суд не приймає посилання відповідача на те, що вказана сума була списана на підставі п. 1.22.1 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»з наступних підстав.

В пункті 1.22.1. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у редакції, що діяв на час списання відповідачем суми сплаченого позивачем авансу, наведено визначення поняття безповоротна фінансова допомога, і згідно п. 1.22.1 ст.1 Закону - це:

сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора;

сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);

сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Проте, сплачений позивачем аванс не є безповоротною фінансовою допомогою в розумінні до пункту 1.22.1. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Посилання відповідача на пп.4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який містить перелік доходів які відповідно до п.4.1 ст. 4 Закону включаються до складу валових доходів, також не приймаються судом до уваги, оскільки як зазначалося вище суми сплаченого позивачем авансу не є безповоротною фінансовою допомогою.

Проаналізувавши норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у редакції, що діяв на час списання відповідачем суми сплаченого позивачем авансу, суд приходить до висновку, що відповідач не мав правових підстав для віднесення сум сплаченого за договором авансу до сум які обліковуються як безповоротна фінансова допомога.

У звязку з тим, що перебіг строку для звернення позивача з позовом про захист свого цивільного права або інтересу станом на 31.03.11, на дату віднесення відповідачем суми сплаченого позивачем авансу до валових доходів, як безповоротної фінансової допомоги, не розпочався, відповідач не мав правових підстав застосовувати позовну давність до суми авансу в розмірі 48 627 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом вище, договір №27244 на створення (передачу) проектно-вишукувальних робіт від 25.10.2007 р. було розірвано 30.12.2011 р., у звязку з чим, відповідно до ст. 1212 ЦК України підстава, на якій відповідачем було набуте майно, а саме авансовий платіж в розмірі 48 627 грн, відпала.

Оскільки грошові кошти у сумі 48 627,00 грн. були отримані відповідачем від позивача на підставі, яка згодом відпала, в силу ст.1212 Цивільного кодексу України, таке майно повинно бути повернуто позивачу.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, відповідач зобовязаний був повернути сплачений позивачем авансовий платіж до 07.01.2012 р., оскільки вимога про повернення грошових коштів отримана відповідачем 30.12.11.

Однак, станом на момент вирішення спору судом відповідач грошові кошти в сумі 48 627,00 грн. на рахунок позивача не перерахував.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідач повинен був повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Кий Буд" грошові кошти у розмірі 48 627,00 грн., однак цього не вчинив.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача авансового платежу в розмірі 48 627,00 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача збитки від інфляції в розмірі 674,62 грн., 3% річних за період прострочення в розмірі - 1326,92 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком суду сума інфляційних збитків, що підлягає стягненню з відповідача, складає грн. 97,25 грн. за період з 07.01.2012 р. по 15.02.2012 р. (дату визначену позивачем).

Сума 3 % річних, що підлягає стягненню з відповідача, за розрахунком суду складає грн. 159,87 грн. за період з 07.01.2012 р. по 15.02.2012 р. (дату визначену позивачем), та розрахована відповідно з моменту виникнення прострочення зобовязання з оплати та за період такого прострочення.

Судовий збір згідно з ч.2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається відповідача, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КийБуд»задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Український державний науково-дослідний інститут цивільного сільського будівництва» (03039, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, буд. 50, код 02497683) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КийБуд»(03067, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, буд. 7-В, прим. 94, код 23509976) авансового платежу в розмірі 48 627 (сорок вісім тисяч шістсот двадцять сім) грн. 00 коп., 97 (девяносто сім) грн. 25 коп. збитків від інфляції, 159 (сто пятдесят девять) грн. 00 коп. 3% річних та 1609 (тисячу шістсот девять) грн. 50 коп. судового збору.

3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяКапцова Т.П.

Дата підписання рішення: 28.04.2012р.