Рішення № 23795114, 27.04.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.04.12 р. Справа № 5006/21/26/2012

Позивач: Державне підприємство „Донецька залізниця", м. Донецьк

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», м. Маріуполь

про стягнення 4 135,68грн.

Суддя Матюхін В.І.

Представники:

позивача: Ігнатова Н.О. - пров. юр.

відповідача: Альошина С.В. - пров. юр.

Державне підприємство „Донецька залізниця" звернулося з позовом до Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» про стягнення 4 135,68грн. з ПДВ, у тому числі:

- 2 099,40грн. - плата за користування вагоном;

- 1 884,96грн. - збір за зберігання вантажу;

- 151,32грн. - збір за телеграфні повідомлення.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що:

- 02.10.2011р. при прибутті вагону № 60258407 на прикордонну передатну станцію Ужгород Львівської залізниці, у зв'язку із перевищенням навантаження на вісь вагону на 212,5кг, Словацькою залізницею вагон був затриманий (не прийнятий) до усунення порушення;

- після усунення порушення вагон був прийнятий Словацькою залізницею, що засвідчено актом загальної форми № 3843 від 07.10.2011р.;

- час затримки склав 124 вагоно-години.

Відповідач позов не визнав з посиланням на те, що:

- спірний вагон на прикордонній передатній станції Ужгород був затриманий безпідставно;

- акт, складений Словацькою залізницею, до спірних правовідносин відношення не має, оскільки у ньому зазначений інший вагон - № 6025840;

- твердження залізниці про те, що на станції Ужгород мало місце усунення порушення, не відповідає дійсності, оскільки ніякого «усунення порушення» не було, робітники комбінату на станцію Ужгород не виїжджали і залізниця не здійснювала нарахування платежів за усунення порушення.

Також представник відповідача заявив, що на його думку у даному випадку перепони для перевезення вантажу і затримки вагону за спірною відправкою на станції Ужгород Львівської залізниці були відсутні.

Представник відповідача у засіданні на виконання ухвали суду від 21.03.2012р. підтвердив, що:

- залізниця інформувала комбінат про умови перевезення вантажів Словацькою залізницею;

- станція відправлення інформувала комбінат про затримку спірного вагону на прикордонній передатній станції Ужгород Львівської залізниці.

На виконання ухвали суду від 10.04.2012р. представник позивача у засіданні пояснив, що причиною неприйняття Словацькою залізницею спірного вагону було перевищення норми навантаження на вісь на порушення додатку 3 п.3.3 прикордонного протоколу 2011р.

Причини передачі відповідачем і прийняття залізницею спірного вагону з вантажем до перевезення на станції відправлення без зауважень щодо навантаження на вісь вагону сторони не роз'яснили.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін під час розгляду справи у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

02.10.2011р. на прикордонній передатній станції Ужгород Львівської залізниці був затриманий вагон № 60258407, який був відправлений ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» з вантажем «сталь листова, не поіменована в алфавіті» за перевізним документом № 49622798 зі станції Маріуполь-Сортувальне Донецької залізниці на станцію призначення Кошице Словацької залізниці.

Причина затримки вагону - неприймання Словацькою залізницею у зв'язку з перевищенням навантаження на вісь вагону на 212,5 кг. У дійсності навантаження на вісь вагону було 22,7125т при нормі 22,5т, що є порушення п.3.3 протоколу 21-01 Українсько-Словацької прикордонної конференції.

Затримка вагону засвідчена актом загальної форми №3816, складеним залізницею. Про затримку вагону було направлене повідомлення на станцію відправлення.

Після усунення порушення вагон був прийнятий Словацькою залізницею 07.10.2011р., що засвідчено актом загальної форми № 3843. Загальний час затримки склав 124 вагоно-годин.

У зв'язку з затримкою вагону залізницею нараховані платежі в загальній сумі 4 135,68 грн., у тому числі:

- 2 099,40грн. - плата за користування вагоном (в т.ч. ПДВ - 349,90 грн.);

- 1 884,96грн. - збір за зберігання вантажу (в т.ч. ПДВ - 314,16грн.;

- 151,32грн. - збір за телеграфні повідомлення (в т.ч. ПДВ - 25,22 грн.).

Від сплати цієї суми відповідач відмовився, пред'явлену залізницею претензію відхилив в повному обсязі.

За таких обставин і зважаючи на те, що:

Відповідно до § 6 статті 9 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (СМГС) «вагоны могут быть загружены только до максимальной грузоподъемности с учетом допускаемой загрузки от оси вагона на рельсы в соответствии с § 3 статьи 8».

Згідно § 3 статті 8 СМГС «нагрузка от оси вагона на рельсы при перевозках по железным дорогам колеи 1520 мм АЗ, ГР, КРГ, ЛДЗ, ЛГ, ЧФМ, РЖД, ТДЖ, ТРК, УТИ, УЗ не должна превышать 23,5 т. Временные ограничения нагрузки от оси вагона на рельсы менее указанных норм могут быть введены отдельными железными дорогами в случаях, обоснованных техническими условиями, и только через конкретные пограничные переходы».

Протоколом 21 Українсько-Словацької прикордонної залізничної конференції (2011 рік) були узгоджені окремі умови перевезення, зокрема, щодо максимального навантаження вісі вагону на рейки, яке при перевезеннях на Словаччину по переходу Ужгород - Матевці з перестановкою на словацькій стороні становить 22,5 т.

Згідно § 7 ст.21 СМГС «если во время перевозки или выдачи груза по вине отправителя или получателя возникнут препятствия к его перевозке или выдаче, то железной дороге оплачиваются все расходы, понесенные ею из-за задержки перевозки или выдачи. Если такие препятствия возникнут на дороге отправления или на дороге назначения, то платежи по таким расходам исчисляются в соответствии с внутренними правилами и применяемыми этими железными дорогами для таких перевозок тарифами».

Відповідно до ст.119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. П.13 «Правил користування вагонами і контейнерами» визначено, що плата за користування вагонами стягується з вантажовласника у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.

Відповідач при завантаженні вагону № 60258407 допустив перевищення навантаження на вісь вагону на 212,5 кг, що призвело до неприймання вагону Словацькою залізницею та затримки його на прикордонній передатній станції Ужгород, у зв'язку з чим має заплатити залізниці плату за користування вагоном за час затримки у загальній сумі 2 099,40грн.

В іншій частині позов задоволенню не підлягає, оскільки:

- ст.46 Статуту залізниць України, на яку посилається залізниця, передбачений обов'язок одержувача прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу і у разі зберігання вантажу на станції понад визначений ч.2 цієї статті термін справляється плата;

- відповідач не є одержувачем вантажу за спірною відправкою, він є відправником;

- стягнення збору за телеграфні повідомлення залізниця ніяким чином не обґрунтувала.

Посилання позивача на «Правила зберігання вантажів» є неправомірним, оскільки відповідно до ст.5 Статуту залізниць України на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує Правила перевезень вантажів, тобто затверджені на підставі Статуту Правила не мають йому суперечити.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, § 7 ст.21 СМГС, ст.119 Статуту залізниць України, п.13 «Правил користування вагонами і контейнерами» і керуючись ст.ст.49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» (87504, м. Маріуполь, вул. Левченко, 1, п/р 26007480906000 в Центральному відділенні ПАТ "Донгорбанк" в м. Маріуполі Донецької області, МФО 334970, код ЄДРПОУ 00191129) на користь Державного підприємства "Донецька залізниця" (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, п/р № 2600901517249 у філії Укрексімбанку в м. Донецьку, МФО 334817, код ЄДРПОУ 01074957) 2 099,40грн. - плати за користування вагоном, 817,03 грн. - відшкодування витрат по оплаті судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Суддя Матюхін В.І.

Повний текст рішення складено 27.04.2012р.

Надруковано примірників:

1 - до справи;

1 - позивачу;

1 - відповідачу.

Вик

Тел.381-91-18