Постанова № 23789028, 24.04.2012, Чернівецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2012 року м. Чернівці Справа № 2а/2470/278/12

12:05

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Боднарюка О.В.;

при секретарі судового засідання -Самокішин М.І.;

з участю:

представників позивача -Кучерявого М.В., Періус Б.І.;

представників відповідача -Васійчука С.І.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Буковина-Екоінвест" до Державної податкової інспекції у м. Чернівці, про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ :

В поданому до суду 13.02.2012 року адміністративному позові позивач просив суд: скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.12.2011 року №0001780231.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що 30 листопада 2011 року державною податковою інспекцією у місті Чернівці проводилась позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Буковина-Екоінвест".

За результатами перевірки складено акт про результати позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Буковина-Екоінвест", з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні господарських відносин з товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Віконні системи" за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року від 13.12.2011 року №3924/23-1/32514846.

В якому були встановлені порушення завищено податковий кредит по ПДВ за серпень 2011 року на суму 64817 грн. за нікчемним правочином з товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Віконні системи" за договором підряду №б/н від 04.07.2011 року; занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет по декларації за серпень 2011 року на суму 64817 грн.

27.12.2011 року позивачем отримано податкове повідомлення-рішення від 27.12.2011 року №0001780231 в якому сума податкового зобов'язання становить 81021,25 грн. в тому числі 64817 грн. -за основним платежем, 16204,25 грн. - за штрафними санкціями.

Позивач вважає, що зазначене податкове повідомлення-рішення є незаконним та таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

04.07.2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Буковина-Екоінвест" та товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Віконні системи" було укладено договір підряду №б/н за яким останній зобов'язувався виконати реконструкцію площі на розі вулиць Турецької -П.Сагайдачного у м. Чернівці.

Позивач зазначив, що всі суми ПДВ які віднесені до складу податкового кредиту, підтверджені податковими накладними, виписаними належним чином зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Крім того статус контрагента, як платника ПДВ підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданий відповідним органом податкової служби.

Отримані позивачем від товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Віконні системи" податкові накладні повністю відповідають вимогам чинного законодавства. Оплата за надані послуги проведена в безготівковому порядку та в повному обсязі, що і підтверджується відповідачем в Акті позапланової перевірки. Таким чином відповідачем не доведено безтоварності зазначеної господарської операції та відсутності економічного ефекту при її здійсненні.

Тому позивач вважає, що висновок посадових осіб відповідача, щодо нікчемності угоди між ТОВ "Буковина-Екоінвест" та ТОВ "ВК "Віконні системи" не відповідає вимогам діючого законодавства, а отже не має жодної підстави для твердження про заниження позивачем податку на додану вартість.

Відповідач позову не визнав, подав заперечення в якому зазначив, що в договорі №б/н від 04.07.2011 року відсутня така істотна умова, як ціна договору (договірна вартість робіт). Крім того, перевірці не представлено обґрунтування договірної вартості робіт - обов'язкових додатків до договору підряду: розрахунку договірної ціни та кошторисної документації (хоча в пп. 5 договору є посилання на виконання робіт у відповідності до проекту з дотримання технічних умов).

Крім того податкова накладна від ТОВ "Виробнича компанія "Віконні системи"№5 від 31.08.2011 року оформлена неналежним чином, оскільки наведено недостовірні відомості щодо договору вказано договір поставки, замість договору підряду.

В акті №5 від 31.08.2011 року приймання виконаних робіт за серпень 2011 року біля підписів зі сторони підрядника та замовника відсутні прізвища та посади.

Перевірці не представлено разом з актом підсумкових відомостей ресурсів, розрахунку загальновиробничих витрат, розрахунку вартості експлуатації машин та механізмів, які б підтверджували кількісні та вартісні показника акта. Не представлено первинних документів (актів, накладних) про передачу від замовника виконавцю будівельних матеріалів для використання при виконанні робіт, вказаних в актах ф.КБ-2в.

В акті відсутні витрати на відрядження працівників ТОВ "Виробнича компанія "Віконні системи" для виконання робіт у м. Чернівці.

Представленні перевірці документи на придбання робіт не мають юридичної сили і доказовості первинного документа через відсутність в них достовірного змісту та обов'язкових реквізитів (кількісні та вартісні показники в актах виконаних робіт не відповідають даним податкової звітності ТОВ "Виробнича компанія "Віконні системи", вартісні та кількісні показники в акті виконаних робіт не підтверджені кошторисною документацією, підсумковими відомостями ресурсів, розрахунком загально - виробничих витрат та розрахунком експлуатації машин та механізмів, в акті не наведено власних матеріалів виконавця робіт, замовником також не представлено документів щодо надання власних матеріалів виконавцю робіт).

Відповідач зазначив, що товариством з обмеженою відповідальністю "Буковина Екоінвест" документально не доведено зв'язок витрат на придбання будівельно-монтажних робіт від ТОВ "Виробнича компанія "Віконні системи" з господарською діяльністю ТОВ "Буковина-Екоінвест".

Вищевикладене свідчить про відсутність у ТОВ "Виробнича компанія "Віконні системи" адміністративно господарських можливостей для виконання господарських зобов'язань по укладених договорах та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останнє в свою чергу свідчить про відсутність наміру у вищеназваних суб'єктів господарювання створення правових наслідків.

ТОВ "Буковина-Екоінвест" перераховувала кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії платника податків призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Також відповідач зазначив, що без наявності кошторисної документації та відповідних розрахунків вартісні показники актів приймання-передачі робіт є не підтвердженими та не обґрунтованими, внаслідок чого такий акт не має юридичної сили та доказовості первинного документа.

ТОВ "Буковина-Екоінвест" не доведено під час перевірки факт виконання ним та ТОВ "Виробнича компанія "Віконні системи" зобов'язань за Договором підряду №б/н від 04.07.2011 року на виконання будівельних робіт. Господарські операції відбулись не за тим змістом, який відображений в укладених платниками податку договорі та первинних документах, що є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, та просили їх задовольнити посилаючись на обґрунтування викладені в позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на обставини викладені в запереченні.

Судом дослідженні докази надані сторонами.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази надані сторонами, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких підстав.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

06 серпня 2007 року ТОВ "Буковина-Екоінвест" зареєстроване платником податку на додану вартість (а.с.53).

08.12.2010 року Чернівецькою міською радою затверджено зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва та складено локальний кошторис №2-1-1 з реконструкції площі на розі вулиць Турецької-П.Сагайдачного в м.Чернівці кошторисною вартістю 3199,938 тис.грн. (а.с.200-264).

04 липня 2011 року укладений договір підряду б/н між товариством з обмеженою відповідальністю "Буковина-Екоінвест" (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Віконні системи" (підрядник). Згідно з умовами даного договору замовник доручає, а підрядник зобов'язується на власний ризик виконати власними та залученими силами, згідно затвердженого проекту, будівельних норм, правил та умов Договору, з дотриманням технічних умов, з матеріалів замовника без передачі права власності, Реконструкцію площі на розі вулиць Турецької - П. Сагайдачного у м. Чернівці. Згідно п.2.1 - вартість робіт по договору визначається фактично виконаними обсягами робіт згідно акту приймання виконаних робіт. Згідно п.2.3 - виконання робіт по договору здійснюється з поставкою матеріалів замовника, вартість наданих матеріальних ресурсів враховується в актах виконаних робіт КБ2в.(а.с. 32-33).

За результатами складеного договору від 04 липня 2011 року між ТОВ "Буковина-Екоінвест" (замовник) та ТОВ "Виробнича компанія "Віконні системи" (виконавець) складено акт прийому-передачі матеріалів. В якому зазначено, що замовник передає, а виконавець приймає матеріали для виконання робіт по реконструкції площі на розі вулиць Турецької -П. Сагайдачного у м. Чернівці (а.с. 35-39).

31 серпня 2011 року між ТОВ "Буковина-Екоінвест" (замовник) та ТОВ "Виробнича компанія "Віконні системи" (підрядник) складено довідку Ф-№КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року, яка засвідчена підписами та печатками підрядника і замовника (а.с.40-52).

Згідно виписки з банку про рух коштів: 01.12.2011р., 05.12.2011р. та 12.12.2011р. ТОВ "Буковина-Екоінвест" здійснило перерахунок коштів на рахунки контрагента ТОВ "Виробнича компанія "Віконні системи" (150000, 100000 та 198000 грн. відповідно) (а.с.57-58).

31 серпня 2011 року товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Віконні системи" виписано на товариство з обмеженою відповідальністю "Буковина-Екоінвест" податкову накладну згідно договору від 04.07.2011р. на загальну суму з ПДВ 388903,30 грн., в тому числі ПДВ 64817,22 грн.(а.с. 34).

Державною податковою інспекцією у м. Чернівці в період з 30.11.2011 року по 06.12.2011 року проведена позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Буковина-Екоінвест".

13 грудня 2011 року за результатами перевірки податковим органом складено акт №3924/23-1/32514846, про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Буковина-Екоінвест", з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні господарських відносин з товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Віконні системи" за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року.

Згідно акта перевірки, було встановлено порушення ст.216 ЦК України, ст. 44, п.185.1 а) ст.185, п.198.1 а) п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.204 а) ст.200 Податкового кодексу України, ТОВ "Буковина-Екоінвест" завищено податковий кредит по ПДВ за серпень 2011 року на суму 64817 грн. за нікчемним правочином з товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Віконні системи" за Договором підряду б/н від 04.07.2011 року; занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет по декларації за серпень 2011 року на суму 64817 грн.(а.с. 9-31).

27 грудня 2011 року Державною податковою інспекцією у м. Чернівці було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0001780231, яким ТОВ "Буковина-Екоінвест" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 64817 грн. та нарахована штрафна санкція у розмірі 16204,25 грн.(а.с. 7).

До вказаних правовідносин слід застосувати такі положення закону.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підпунктом "а"п.198.1 ст.198 Податкового Кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом встановлено, що 04 липня 2011 року укладений договір підряду б/н між ТОВ "Буковина-Екоінвест" (замовник) та ТОВ "Виробнича компанія "Віконні системи"(підрядник). Згідно з умовами даного договору замовник доручає, а підрядник зобов'язується на власний ризик виконати власними та залученими силами, згідно затвердженого проекту, будівельних норм, правил та умов Договору, з дотриманням технічних умов, з матеріалів замовника без передачі права власності, реконструкцію площі на розі вулиць Турецької -П. Сагайдачного у м. Чернівці(а.с. 32-33).

Згідно відомостей з ЄДРПОУ та податкового органу товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Віконні системи" зареєстрована з 13.01.2006 року Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, ід.код 33972398, керівник Іончиков Олексій Дмитрович, взята на облік в органах ДПС як платник податків 13.01.2006р. за №10530 (а.с.196-197, 199).

Згідно свідоцтва №04032528 товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Віконні системи" з 26.01.20006 зареєстроване платником податку на додану вартість(а.с. 198).

Виходячи з викладеного вбачається, що на час укладення договору підряду контрагент ТОВ "Виробнича компанія "Віконні системи" зареєстрований належним чином та взятий на облік платником ПДВ.

Частиною 1 ст.628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 цього Кодексу визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Розділами 1-7 договору підряду б/н укладеного між ТОВ "Буковина-Екоінвест" та ТОВ "Виробнича компанія "Віконні системи" передбачені і визначені умови виконання робіт, порядок розрахунків та порядок приймання-здачі робіт, які є волевиявленням сторін, визначені і погоджені на власний розсуд в розумінні вимог ст.628 Цивільного Кодексу України, та виконувались з врахуванням норм ст.629 цього Кодексу. Посилання представників відповідача про недотримання вимог прийняття-передачі матеріалів є такими, що не ґрунтуються на вимогах Закону, так як порядок отримання продукції (робіт) позивачем та контрагентом дотримано у відповідності до укладених умов договору, спір з даного приводу між ними відсутній, а стандарти, технічні умови, особливості, і т.і. влаштовувало сторін. Що в свою чергу також підтверджує доводи позивача про придбання і передачу матеріалів для виконання робіт, та спростовує заперечення представників відповідача в цій частині.

В ході судового розгляду сторонами не заперечувався той факт, що всі роботи відповідно до укладеного договору на даний час виконано, що так само підтверджується і актом перевірки в якому не відображено будь-яких даних, які б вказували на відсутність самого об'єкта оподаткування (виконаних робіт, послуг).

Згідно ч.3 ст.72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

В підтвердження реальності операції, а саме придбання товарно-матеріальних цінностей та виконання робіт в ході судового розгляду справи позивачем також доведено наступним: наявністю кошторисної документації з реконструкції площі на розі вулиць Турецької-П.Сагайдачного в м.Чернівці, видатковими накладними на придбання товарно-матеріальних цінностей (а.с.81-162) та акту прийому-передачі таких матеріалів (а.с. 35-39), довідкою Ф-№КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт (а.с.40-52), рухом коштів (а.с.57-58).

Відповідно до п.1.1 розділу 1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку Затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88 Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за N 168/704 (далі Положення №88), це Положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи).

Відповідно до п.2.4. розділу 2 цього Положення, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Частиною1 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"№996 від 16 липня 1999 року (далі Закон №996) визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Згідно ст.9 Закону №996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст.9 Закону №996 визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З наданих в ході судового розгляду справи документів (видаткових накладних, актів прийому-передачі та податкової накладної) вбачається, що суб'єктами господарювання (замовником та підрядником) зазначено всі реквізити та дотримано порядок складання документів, які обумовлені вимогами ст.9 Закону №996 та Положенням №88. А саме зазначено всі необхідні реквізити за допомогою, яких можна ідентифікувати сторін (замовника та підрядника), а також визначити перелік, обсяг та вартість товарно-матеріальних цінностей і проведених робіт (послуг).

Виходячи з викладеного суд приходить до висновку, що позивачем правомірно включено до бухгалтерського обліку податкову накладну, оскільки не було підстав які б забороняли у відповідності до п.2.15 та п.2.16 Положення №88, приймати цей документи до виконання.

Щодо заперечень представників відповідача в частині нікчемності правочину (укладеного договору підряду б/н) судом зазначається наступне.

Відповідно до ст.215 Цивільного Кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 228 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Виходячи із вказаних норм суд приходить до висновку, що правочин, в даному випадку (договір підряду б/н) не може бути визнаний в розумінні ст.203 ЦК України, як нікчемний, так як: його зміст не суперечить діючим нормам законодавчих актів та не порушує моральні засади суспільства; укладений виходячи із волевиявлення і відповідає внутрішній волі його учасників; спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, що як вказано вище і не заперечувалось відповідачем в частині виконаних робіт по реконструкції площі.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11 - необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Водночас податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між позивачем та відповідачем з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такою угодою, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України.

Як встановлено в ході розгляду справи, сторони не звертались до судових органів з вимогою про визнання недійсним правочину.

Що стосується заперечень відповідача про те, що в податковій накладній відсутній номер телефону контрагента, а в акті виконаних робіт відсутні витрати на відрядження працівників контрагента - суд вважає такі заперечення необґрунтованими і такими, що не впливають на формування податкового кредиту в ціні отриманих послуг.

В ході судового розгляду представниками позивача зазначалось, що роботи по реконструкції площі повинні були проводитись відповідно до затвердженого кошторису. При цьому кошти на виділення зазначених робіт виділялись не в повному обсязі передбаченому кошторисом, відповідно роботи виконувались по мірі надходження коштів.

З урахуванням викладеного суд не може погодитись із запереченнями відповідача про визначення - як порушення за відсутності ціни договору №б/н від 04.07.2011 року, оскільки така ціна договору не могла бути визначеною замовником та підрядником по своїй природі без належного фінансування на проведення певних видів робіт.

Щодо заперечень відповідача в частині того, що договір іменується, як договір поставки, а не договір підряду, суд зазначає наступне.

Підпунктом 185.1 ст.185 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, постачання послуг.

Суд вважає, що обов'язковою ознакою договору є не його назва, а суть, і в даних правовідносинах об'єкт оподаткування буде визначатись виходячи з умов договору пов'язаних причинним зв'язком з результатами виконання умов договору. За таких умов суд вважає, що не може вважатись, як порушення податкового законодавства іменування договору, яке окрім іншого ніяк не впливає на визначення бази оподаткування і формування податкового кредиту, а по своїй суті таке іменування не суперечить вимогам ст.185 ПК України.

Виходячи із вищевикладеного суд приходить до висновку, що позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту ПДВ в сумі 64817 грн., що підтверджено належно оформленими документами, обов'язковість яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, а тому спірне рішення є таким, що винесене не обґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

У відповідності до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належним чином правомірність прийнятого ним рішення.

Таким чином суд вважає за доведені ті обставини на які посилається позивач, а адміністративний позов як обґрунтований підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Тому слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати -судовий збір в сумі 810,21 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8, 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 27.12.2011 року №0001780231.

3. Органу Державної казначейської служби України стягнути на користь позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Буковина-Екоінвест" судові витрати у розмірі 810,21 грн. із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - ДПІ у м.Чернівці.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова у повному обсязі складена 03 травня 2012 року.

Суддя О.В. Боднарюк