Постанова № 23788758, 28.03.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/5504/2011

28 березня 2012 року 12год. 53хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пушкової О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Журов Р.В., ОСОБА_2. третьої особи позивача: представник ОСОБА_3.

відповідача: представник не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Транспортно-експедиційна компанія-Дебют-Захід" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне підприємство "Експедиційна компанія - Азимут" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Транспортно-експедиційна компанія - Дебют-Захід" (далі - ПП "ТЕК-Дебют-Захід") звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівне (далі -ДПІ у м.Рівне) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0002342342 та №0002352342 від 22.07.2011 року.

В порядку ч.2 ст.53 КАС України, до участі в справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Приватне підприємство "Експедиційна компанія - Азимут" (далі - ПП "ЕК-Азимут").

В ході судового розгляду судом в порядку ст.55 КАС України здійснено заміну відповідача його правонаступником - Державною податковою інспекцією у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби.

В судовому засіданні 04.01.2012 року, 18.01.2012 року, 08.02.2012 року та 28.03.2012 року представники позивача позовні вимоги підтримали повністю та обґрунтували їх нормами пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року і пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, що діяли на час існування відповідних правовідносин. Ствердили, що відповідач зробив висновки, які призвели до донарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість з відповідними фінансовими санкціями, за рахунок висновків про нікчемність правочинів позивача з таким контрагентом, як ПП "ЕК-Азимут", що в свою чергу базуються на аналізі операцій останнього з третіми особами - перевізниками. Зазначили, що відповідачем безпідставно заперечується факт отримання транспортно-експедиційних послуг від вказаного контрагента, позаяк такі послуги були використані позивачем у власній господарській діяльності з отриманням прибутку і нарахуванням відповідних податків. Ствердили, що висновки відповідача, покладені в основу нарахування грошових зобов'язань за спірними податковими повідомленнями-рішеннями щодо нікчемності правочинів, укладених з ПП "ЕК-Азимут", є безпідставними, позаяк ґрунтуються не на первинних документах бухгалтерського та податкового обліку, а виключно на матеріалах досудового слідства кримінальних справ. При цьому, зауважили, що кримінальна справа, порушена по факту фіктивного підприємництва проти директора ПП "ЕК-Азимут" ОСОБА_3 закрита постановою слідчого з ОВС СВ УСБУ в Рівненській області, тобто фіктивності у провадженні діяльності даним суб'єктом господарювання не встановлено. Крім цього, наголосили, що перевірка ПП "ТЕК-Дебют-Захід" призначалась та проводилась в рамках кримінальної справи №82/254-10 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.205 КК України та відносно ОСОБА_3, порушена за ч.3 ст.212, ч.2 ст.366 КК України, а тому відповідач в силу вимог п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України взагалі не мав права приймати за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Разом з тим, 22.07.2011 року такі спірні рішення були винесені, хоча жодного судового рішення в такій кримінальній справі прийнято не було. Навпроти, підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугувала постанова слідчого про закриття кримінальної справи відносно директора ПП "ТЕК-Дебют-Захід" -ОСОБА_2 за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.366 КК України на підставі п.2 ст.6 КПК України, тобто процесуальний документ, яким доведена відсутність в діянні посадової особи позивача складу злочинів. За наведеного, просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача забезпечили свою явку лише в судове засідання 08.02.2012 року. Проти позову заперечили, покликаючись на відсутність з боку податкового органу порушень норм матеріального і процесуального законодавства під час проведення перевірки позивача та винесення спірних податкових повідомлень-рішень. Вказали на те, що підставою збільшення позивачу грошових зобов'язань та застосування фінансових санкцій стали висновки про нікчемність і безтоварність господарських операцій, здійснених позивачем у перевіряємому періоді з ПП "ЕК-Азимут", які, в свою чергу, ґрунтуються на обставинах, встановлених в рамках кримінальної справи, порушеної по факту фіктивного підприємництва та на обставинах, встановлених під час податкової перевірки ПП "ЕК-Азимут". Так, за даними ПП "ТЕК-Дебют-Захід" від ПП "ЕК-Азимут" ним отримувались комісійні послуги з транспортно-експедиторського обслуговування, однак за даними податкової звітності у ПП "ЕК-Азимут" відсутні необхідні для здійснення таких господарських операцій основні засоби та трудові ресурси. За даними ПП "ЕК-Азимут" транспортні послуги для виконання своїх зобов'язань перед ПП "ТЕК-Дебют-Захід" ним отримувались від ПП "Західлісбуд", ПОГ "Інвабуд", ПП ОСОБА_5, ПП ОСОБА_6, ПП ОСОБА_7, ПП "Фірма Велсі". Однак актом ДПІ у Рівненському районі взаєморозрахунки ПП "ЕК-Азимут" з даними суб'єктами господарювання не підтверджено. Ствердили, що правочини, укладені позивачем з ПП "ЕК-Азимут" є нікчемними, позаяк здійснені з умислом на заволодіння майном держави у вигляді штучного формування валових витрат та податкового кредиту. За таких підстав ствердили, що податкові повідомлення-рішення №0002342342 та №0002352342 від 22.07.2011 року прийняті у повній відповідності з вимогами чинного законодавства, а тому підстави для їх скасування відсутні. Відтак, просили в позові відмовити.

В судове засідання, призначене на 07.03.2012 року та на 28.03.2012 року представники відповідача не прибули, причин неприбуття суду не повідомили, витребовувані судом документи не надали. Враховуючи вимоги ч.4 ст.128 КАС України, суд ухвалив розгляд справи 28.03.2012 року не відкладати і вирішити на підставі наявних доказів.

Представник третьої особи в судових засіданнях 18.01.2012 року, 08.02.2012 року та 28.03.2012 року підтвердив наявність господарських операцій ПП "ЕК-Азимут" з ПП "ТЕК-Дебют-Захід" та пояснив, що суть таких операцій полягала в тому, що ПП "ТЕК-Дебют-Захід" співпрацювало із замовниками транспортно-експедиційних послуг, а ПП "ЕК-Азимут" -з перевізниками. При цьому, ПП "ТЕК-Дебют-Захід" отримавши замовлення на транспортно-експедиційні послуги доручало ПП "ЕК-Азимут" знайти перевізника, який виконає вказані послуги. Співпраця між сторонами була тривалою і взаємовигідною. Доводив, що усі господарській операції підтверджені належним чином оформленою первинною документацією. Доводи ж податкового органу про фіктивність операцій спростовуються, як обставинами закриття усіх кримінальних справ, порушених по статті 205 КК України, так і тими обставинами, що перевезення фактично виконані і замовники транспортно-експедиційних послуг жодних претензій щодо їх кількості чи якості позивачу не пред'являли. За наведеного, зазначив, що позовні вимоги ПП "ТЕК-Дебют-Захід" є обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши зібрані по справі докази, суд встановив наступні обставини.

11.01.2011 року Старшим слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА в Рівненській області винесено постанову про порушення кримінальної справи по факту вчинення невстановленими особами фіктивного підприємництва, тобто створення ПП "ТЕК-Дебют-Захід", ТОВ "Норд-Автотранс", ТОВ "Транспортна компанія-Ромокс", з метою прикриття незаконної діяльності, вчинене повторно за попередньою змовою, що заподіяло великої матеріальної шкоди державі, тобто за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.205 КК України присвоївши їй номер 82/254-10 (а.с.130 том 3).

18.01.2011 року в межах даної кримінальної справи винесено постанову про призначення документальної невиїзної перевірки ПП "ТЕК-Дебют-Захід" з питань нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при проведенні взаємовідносин з ПП "ТЕК Транс Експо Регіон", ПП "ЕК-Азимут", ТОВ "Горіховий сад", ПП ОСОБА_7, ПП ОСОБА_5, ПП ОСОБА_6 за період з 01.01.2008 року по 15.10.2010 року (а.с.213-216 том 1).

Така перевірка була проведена з 25 по 31 січня 2011 року і її результати оформлені актом №4/35-30/35007015 від 04.02.2011 року (а.с.55-65 том 1). За висновком акту ПП "ТЕК-Дебют-Захід" занижено податок на прибуток на 1295906,66 грн. та податок на додану вартість на 1052763,00 грн. внаслідок документального оформлення господарських операцій з ПП "ТЕК Транс Експо Регіон", ПП "ЕК-Азимут", ТОВ "Горіховий сад", ПП ОСОБА_7, ПП ОСОБА_5, ПП ОСОБА_6, які є нікчемними. На акт перевірки позивачем подавались письмові заперечення та скарга, які податковим органом розглянуті та відхилені (а.с.66-74 том 1).

Вказаний акт слугував підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи відносно директора ПП "ТЕК-Дебют-Захід" ОСОБА_2 за фактом умисного ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, внесення нею, як службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.366 КК України.Така постанова винесена Старшим слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА в Рівненській області 18.04.2011 року (а.с.134-135 том 3).

До цього, 25.03.2011 року СВ ПМ ДПА в Рівненській області було порушено кримінальну справу відносно директора ПП "ЕК-Азимут" - ОСОБА_3 за фактом умисного ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, внесення нею, як службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.366 КК України.

Вказані постанови винесенні в рамках кримінальної справи №82/254-10.

18.04.2011 року в межах даної кримінальної справи винесено постанову про призначення документальної невиїзної перевірки ПП "ТЕК-Дебют-Захід" з питань нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при проведенні взаємовідносин з ПП "ТЕК Транс Експо Регіон", ПП "ЕК-Азимут", ТОВ "Горіховий сад", ПП ОСОБА_7, ПП ОСОБА_5, ПП ОСОБА_6 за період з 01.01.2008 року по 15.10.2010 року (а.с.205-206 том 1). Постанова мотивована тим, що при проведенні перевірки, результати якої оформлені актом №4/35-30/35007015 від 04.02.2011 року не були враховані первинні документи ПП "ТЕК-Дебют-Захід", які надані ОСОБА_2

Для проведення перевірки ДПІ у м.Рівне винесено наказ №765 від 06.06.201 року та платнику податків направлено повідомлення (а.с.217-218 том 1).

Перевірка була проведена з 06 по 10 червня 2011 року і її результати оформлені актом №780/23-100/35007015 від 20.06.2011 року (а.с.9-20 том 1). За висновком акту ПП "ТЕК-Дебют-Захід" занижено податок на прибуток на 903265,00 грн. та податок на додану вартість на 747856,00 грн. внаслідок документального оформлення господарських операцій з ПП "ТЕК Транс Експо Регіон", ПП "ЕК-Азимут", ТОВ "Горіховий сад", ПП ОСОБА_7, ПП ОСОБА_5, ПП ОСОБА_6, які є нікчемними. На акт перевірки позивачем подавались письмові заперечення, які податковим органом розглянуті та відхилені (а.с.75-79 том 1).

До цього, а саме 16.05.2011 року в рамках кримінальної справи №82/254-10 винесено постанову про закриття кримінальної справи по окремому епізоду, а саме, кримінальну справу по факту вчинення невстановленими особами фіктивного підприємництва, тобто створення ПП "ТЕК-Дебют-Захід", ТОВ "Норд-Автотранс", ТОВ "Транспортна компанія-Ромокс", з метою прикриття незаконної діяльності, вчинене повторно за попередньою змовою, що заподіяло великої матеріальної шкоди державі, тобто за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.205 КК України, порушену 11.01.2011 року, провадженням закрито на підставі п.2 ст.6 КПК України за відсутністю в діянні складу злочину (а.с.131-133 том 3).

10.07.2011 року Старшим слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА в Рівненській області в рамках кримінальної справи №82/254-10 винесено постанову про закриття кримінальної справи по окремому епізоду, а саме кримінальну справу, порушену відносно директора ПП "ТЕК-Дебют-Захід" - ОСОБА_2 за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.366 КК України, провадженням закрито на підставі п.2 ст.6 КПК України за відсутністю в діянні складу злочину (а.с.136-141 том 3).

Копія вказаної постанови разом з актом податкової перевірки №4/35-30/35007015 від 04.02.2011 року та іншими документами була направлена ДПІ у м.Рівне (а.с.108 том 1).

На підставі вказаної постанови та акту перевірки №780/23-100/35007015 від 20.06.2011 року, 22.07.2011 року ДПІ у м.Рівне винесено податкові повідомлення-рішення:

№0002342342, згідно з яким ПП "ТЕК-Дебют-Захід" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток" на 1086264,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 271566,00 грн. (а.с.7,80-81 том 1);

№0002352342, згідно з яким ПП "ТЕК-Дебют-Захід" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на 859805,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 214951,00 грн. (а.с.8,80-81 том 1).

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувались позивачем в адміністратив-ному порядку до ДПА в Рівненській області та ДПС України, рішеннями керівників яких скарги платника податків відхилені (а.с.82-93 том 1).

Разом з тим, постанова Старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Рівненській області від 10.07.2011 року про закриття кримінальної справи, порушеної відносно директора ПП "ТЕК-Дебют-Захід" - ОСОБА_2 за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.366 КК України, скасована постановою Начальника відділу прокуратури Рівненської області від 25.07.2011 року (а.с.142 том 3).

26.07.2011 року Старшим слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА в Рівненській області в рамках кримінальної справи №82/254-10 винесено постанову про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_2 порушену за ч.3 ст.212, ч.2 ст.366 КК України та вирішено вказану справу вважати такою, що порушена по факту за ч.3 ст.212, ч.2 ст.366 КК України (а.с.143-148 том 3).

26.08.2011 року порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_9 по факту умисного ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст.212 КК України (а.с.149-150 том 3). Вказану справу відповідно до постанови від 26.08.2011 року об'єднано в одне провадження з кримінальною справою №82/254-10, порушеною за фактом умисного ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, внесення нею, як службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.366 КК України (а.с.151 том 3).

На день розгляду адміністративного позову кримінальна справа №82/254-10 до суду не передана.

Кримінальна справа, порушена 25.03.2011 року відносно директора ПП "ЕК-Азимут" - ОСОБА_3 за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.366 КК України, була виділена зі справи №82/254-10 в окреме провадження та передана до суду. Постановою Рівненського районного суду від 29.12.2011 року кримінальна справа відносно ОСОБА_3 закрита з огляду на звільнення його від кримінальної відповідальності внаслідок акту амністії (а.с.127 том 3). Вказаною постановою встановлено вину ОСОБА_3 у тому, що він працюючи на посаді директора ПП "ЕК-Азимут" умисно ухилився від сплати ПДВ на суму 377609,00 грн. та вніс завідомо неправдиві відомості, безпідставно включивши до складу податкового кредиту господарські операції по отриманню транспортно-експедиційних послуг від ПП "Західлісбуд", яке такі послуги не надавало.

Позивачем додатково до матеріалів справи долучено акт планової виїзної документальної перевірки ПП "ТЕК-Дебют-Захід" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року №/23-100/35007015 від 27.04.2009 року (а.с.219-227 том 1), яким за даний період встановлено лише порушення по господарським операціям з ПП "ТЕК Транс Експо Регіон", а саме у вигляді завищення валових витрат.

Відповідачем додатково до матеріалів справи долучено акт документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "ЕК-Азимут" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 15.10.2010 року №371/57/34488221 від 23.05.2011 року (а.с.110-122 том 1), яким встановлено заниження платником податків суми ПДВ внаслідок нікчемних операцій з ПП ОСОБА_6, ПП ОСОБА_7, ПП "Фірма Велсі" та ПОГ "Інвабуд". Щодо ПП "Західлісбуд", то операції з ним оцінені в ході планової перевірки. А що стосується ПП ОСОБА_5, то сума податкового кредиту по ній була скоригована уточнюючим розрахунком до 0,00 грн.

Третьою особою до матеріалів справи долучено акт документальної невиїзної перевірки ПП "ЕК-Азимут" з питань нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при проведенні взаємовідносин з ПП "ТЕК-Дебют-Захід", ПП "Західлісбуд", ПОГ "Інвабуд", ПП "Фірма Велсі", ПП ОСОБА_7, ПП ОСОБА_5, ПП ОСОБА_6 за період з 01.01.2008 року по 15.10.2010 року (а.с.124-132 том 1), яким встановлено заниження платником податків суми ПДВ внаслідок нікчемних операцій з усіма контрагентами, крім ПП ОСОБА_5 та ПП "ТЕК-Дебют-Захід". При цьому, висновки про нікчемність ґрунтуються виключно на обставинах наявності кримінальної справи по факту фіктивного підприємництва. Що стосується ПП "ТЕК-Дебют-Захід", то в акті зазначено, що ПП "ЕК-Азимут" не включило до валових доходів кошти по взаєморозрахунках з даним контрагентом та до складу податкових зобов'язань відповідні обсяги поставок, тобто господарські операції між даними суб'єктами, як такі, підтверджено.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, оцінивши докази та всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми законодавства, що діяло на час існування відповідних правовідносин.

Згідно з положеннями п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, чинного до 01.04.2011 року, валовими витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. А відповідно до пп.5.2.1. п.5.2. цієї статті, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Позивачем, факт використання придбаних у ПП "ЕК-Азимут" транспортно-експедиційних послуг у власній господарській діяльності підтверджено належним чином.

Так, за умовами договору №1 на транспортно-експедиторське обслуговування від 04.01.2008 року, ПП "ЕК-Азимут" від свого імені і за рахунок ПП "ТЕК-Дебют-Захід" взяло на себе зобов'язання забезпечити організацію перевезення вантажів автомобільним вантажним транспортом у міському, міжміському та міжнародному сполучені. При цьому, саме на ПП "ЕК-Азимут" покладено обов'язок розробити маршрут перевезення, знайти перевізника, організувати забезпечення відправлення та одержання вантажу (а.с.153-158).

Суть господарських операцій ПП "ЕК-Азимут" з ПП "ТЕК-Дебют-Захід" полягала в тому, що ПП "ТЕК-Дебют-Захід" співпрацювало із замовниками транспортно-експедиційних послуг, ПП "ЕК-Азимут" -з перевізниками, а позивач і третя особа між собою. При цьому, ПП "ТЕК-Дебют-Захід", отримавши замовлення на транспортно-експедиційні послуги, доручало ПП "ЕК-Азимут" знайти перевізника, який виконає вказані послуги. В свою чергу, ПП "ЕК-Азимут" досягнувши домовленості з конкретним перевізником, повідомляло ПП "ТЕК-Дебют-Захід", яким саме транспортним засобом буде виконано його замовлення і в такий спосіб забезпечувало виконання договірних умов.

Виконання договору підтверджено первинною документацією, а саме договором, податковими накладними, рахунками, актами прийому-передачі робіт, товарно-транспортними накладними, які надавались на перевірку відповідачу згідно опису Старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Рівненській області. Даний опис пред'являвся відповідачем в судовому засіданні та був досліджений судом.

При цьому, виконання відповідних господарських операцій підтверджено не лише первинною документацією позивача, яка знаходиться в матеріалах кримінальної справи №82/254-10, а й первинною документацією ПП "ЕК-Азимут". Третьою особою до матеріалів справи в зв'язку із значним обсягом первинної документації, долучено Реєстр податкових накладних по взаємовідносинам ПП "ЕК-Азимут" та ПП "ТЕК-Дебют-Захід" (а.с.159-204 том 1) та в якості зразку надано копії документів по взаємовідносинах з одним із перевізників, який залучався до виконання договору №1 від 04.01.2008 року, а саме ПП "Велсі" (а.с.6-253 том 2, а.с.1-117 том 3).

В силу вимог пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, чинного до 01.04.2011 року, не включаються до складу валових витрат, зокрема, будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. В свою чергу, стаття 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року (Правила ведення податкового обліку) не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були б обов'язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу валових витрат. Відтак, підлягають застосуванню загальні вимоги до первинного документу, які встановлені ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року, тобто документи повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістом акту перевірки №780/23-100/35007015 від 20.06.2011 року, на підставі якого винесено спірні податкові повідомлення-рішення, надані до перевірки документи є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року, оформлені належним чином, підписані повноважними особами та завірені печатками підприємств. До форми і номенклатури таких документів зауважень у перевіряючих не було.

Відтак, право позивача на включення до складу своїх валових витрат вартості отриманих від ПП "ЕК-Азимут" послуг в повній мірі підтверджено належним чином оформленою первинною документацією.

Не приймаються судом доводи відповідача про неспроможність ПП "ЕК-Азимут" здійснити господарські операції з надання транспортно-експедиційних послуг, з огляду на відсутність обліковуваних транспортних засобів та відсутністю необхідної кількості штатних найманих працівників. Поміж того, що такі обставини не можуть бути доказом неспроможності виконання господарських операцій, з огляду на відсутність законодавчого обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних основних і оборотних засобів, як і найманої праці шляхом укладення трудових, а не цивільно-правових договорів, вони не підтверджені жодним належним і допустимим доказом по справі.

Основним видом діяльності ПП "ЕК-Азимут" згідно з даними ЄДР є організація перевезення вантажів (а.с.44-45 том 1), а тому явних ознак імітації при організації транспортно-експедиційних послуг в такої особи не відмічається.

А та обставина, що операції з ПП "ТЕК-Дебют-Захід" не були належним чином та в повній мірі відображені у даних податкового обліку ПП "ЕК-Азимут" слугувала якраз підставою для нарахування ПП "ЕК-Азимут" податкових зобов'язань з податку на прибуток за результатами його податкової перевірки.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, чинного до 01.01.2011 року, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з вимогами пп.7.4.5. п.7.4 ст.7 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними. А в силу приписів пп.7.2.4. п.7.2 ст.7 вказаного Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Зареєстровані в якості платника податку на додану вартість особи отримують відповідне свідоцтво.

Податковий кредит позивача сформовано на підставі податкових накладних, які виписані ПП "ЕК-Азимут", що являлося зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Згідно з п.1 ст.18 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" №755-IV від 15.05.2003 року, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. У відповідності до ч.2 вказаної статті, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі лише у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

ПП "ЕК-Азимут" набуло прав юридичної особи з дня його державної реєстрації, і відомості щодо нього внесені до Єдиного державного реєстру (а.с.44-45 том 1). Відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач у справі діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які можливо допускав його контрагент, або що його діяльність спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою. Чинним законодавством України на сторону правочину, яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснювати перевірку відповідності законодавству установчих документів іншого учасника господарських правовідносин та ставити під сумнів внесені до Єдиного державного реєстру відомості. До того ж, ні установчі, ні статутні документи контрагента позивача, ні його свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість не визнані в установленому порядку недійсними і доказів про зворотне в матеріалах справи немає.

На момент видачі податкових накладних ПП "ЕК-Азимут" являлося зареєстрованим платником податку на додану вартість - за даними офіційного веб-сайту ДПС України свідоцтво платника ПДВ анульовано лише 29.04.2011 року (а.с.153 том 3), тому на законних підставах видало податкові накладні.

Податкове законодавство України не ставило і не ставить право на формування податкового кредиту в залежність від підтвердження сплати податку на додану вартість усіма попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару (послуги). Питання формування податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставиться у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких контрагентів. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній має всі документальні підтвердження такого податкового кредиту.

Відповідно, несплата податку на додану вартість постачальниками товару (послуги) по ланцюгу сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту позивачу, який відніс до податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену безпосередньому контрагенту в ціні послуги.

До того ж, відповідач не подав жодних доказів на підтвердження того, що позивач у справі діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які можливо, допустили контрагенти його контрагента, або що його діяльність спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Порушень позивачем порядку відображення в декларації з податку на додану вартість сум податкових зобов'язань відповідачем не встановлено, наявність первинних документів, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, підтверджена, а будь-які обставини, які б засвідчували факт недобросовісності самого платника, відсутні.

З урахуванням зазначеного суд приходить до висновку, що у податкового органу були відсутні законні підстави для зменшення позивачу суми податкового кредиту з податку на додану вартість по господарським операціям з ПП "ЕК-Азимут".

Невиконання зобов'язань перед бюджетом іншими контрагентами, якщо таке мало місце, є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких контрагентів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

Слід зазначити, що податковим органом було притягнуто до відповідальності ПП "ЕК-Азимут", позаяк за результатами його податкової перевірки було донараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість по господарським операціям з ПП "ТЕК-Дебют-Захід".

Частиною 2 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції" (пункт 1) України визнала обов'язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції. Європейський суд з прав людини розкриває принцип верховенства права через формулювання вимог, які він виводить з цього принципу.

Так у справі "БУЛВЕС" проти Болгарії" (№3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стануть надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідачем не було доведено наявність будь-яких умисних дій з боку посадових осіб позивача стосовно ухилення від сплати податків шляхом укладення нікчемного правочину, а тому позивач мав достатні і передбачені законодавством підстави для віднесення суми сплаченого на користь постачальника ПДВ до складу податкового кредиту, отже відсутні факти, які б свідчили, що зміст укладеного договору не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору.

Суд критично оцінює висновки акту перевірки, щодо того, що правочини між ПП "ЕК-Азимут" з ПП "ТЕК-Дебют-Захід" є нікчемними, такими, що спрямовані на отримання податкової вигоди.

Так, за змістом ст.228 ЦК України правочини, учинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є такими, що порушують публічний порядок, а отже, є нікчемним. Разом з тим, жодних доказів того, що обидва чи один учасник правочинів, виконання яких було, зокрема, предметом перевірки податкового органу, завідомо (з прямим або непрямим умислом) діяв всупереч інтересам держави і суспільства відповідачем суду не надано. Не надано суду й жодних доказів невідповідності фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства документів бухгалтерського та податкового обліку позивача.

Фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, є діянням, відповідальність за яке передбачена ст.205 КК України. Таким чином, факт фіктивного підприємництва повинен встановлюватися в порядку кримінального судочинства. Згідно статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Крім того, згідно ч.4 ст.72 КАС України обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили.

Таким чином, доказом наявності ознак фіктивності може бути тільки вирок суду в кримінальній справі. Поміж того, що вироку суду немає ні щодо фіктивності ПП "ТЕК-Дебют-Захід", ні щодо фіктивності ПП "ЕК-Азимут", постановою слідчого від 16.05.2011 року (а.с.207-209 том 1) було закрито на підставі п.2 ст.6 КПК України, тобто за відсутністю складу злочину, кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України стосовно ПП "ТЕК-Дебют-Захід", а постановою слідчого від 14.12.2010 року (а.с.210 том 1) було закрито кримінальну справу щодо ОСОБА_3 -керівника ПП "ЕК-Азимут", за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України. Тому суд вважає, що відповідач безпідставно та без усяких на те документів посилається на наявність ознак фіктивності.

Доказів невідповідності фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства документів бухгалтерського та податкового обліку позивача суду також надано не було. Натомість постановами, що виносились в рамках кримінальної справи №82/254-10 неодноразово констатовано, що ПП "ТЕК-Дебют-Захід" займалось підприємницькою діяльністю із надання транспортно-експедиційних послуг з організації та забезпечення перевезень вантажів на підставі договорів-заявок у порядку та за правилами, визначеними Законом України "Про транспортно-експедиторську діяльність" №1955-IV від 01.07.2004 року (а.с.137, 144 том 3). Відтак, твердження ДПІ у м.Рівне про нікчемність правочинів позивача є передчасними та необґрунтованими.

Окремо слід зазначити, що висновки податкового органу про нікчемність правочинів позивача з ПП "ЕК-Азимут" по своїй суті зводяться не до того, що вони спрямовані на незаконне заволодіння майном чи коштами держави, як того вимагає ст.228 ЦК України, а до того, що сторони вчинили такі правочини лише про людське око, знаючи заздалегідь, що вони не будуть виконані, з метою, іншою ніж та, що передбачена такими правочинами. В той же час, правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином є фіктивним правочином, і такий правочин в силу вимог ст.234 ЦК України, на відміну від нікчемного, може бути визнаний недійсним лише в судовому порядку, тобто є оспорюваним.

Враховуючи наведене, обставини щодо вчинення юридичними особами фіктивного правочину, тобто правочину лише для виду, без фактичного його виконання, є підставою для звернення до суду про визнання такого правочину недійсними.

Враховуючи, що законодавством нікчемність таких правочинів не встановлена, а на момент розгляду даного спору, судами рішень про визнання недійсними вищенаведених правочинів позивача з ПП "ЕК-Азимут", або первинних документів, що складені за участю названих сторін, у яких відображені вчинені правочини, не прийнято, правових підстав для кваліфікації їх як таких, що не створюють жодних правових наслідків, у адміністративного суду немає.

Таким чином, суд дійшов висновку, що твердження податкового органу про нікчемність правочинів ПП "ЕК-Азимут" з ПП "ТЕК-Дебют-Захід" є надуманим та не підтверджується належними та допустимими доказами.

Та обставина, що деякі із залучених ПП "ЕК-Азимут" до виконання договору №1 на транспортно-експедиторське обслуговування від 04.01.2008 року, перевізників визнані в судовому порядку фіктивними (ПП "Західлісбуд", ПОГ "Інвабуд", ПП "ТЕК Транс Експо Регіон"), а деякі мають ознаки фіктивності (ПП ОСОБА_5, ПП ОСОБА_6, ПП ОСОБА_7, ПП "Фірма Велсі") не свідчить про порушення податкового законодавства ПП "ТЕК-Дебют-Захід", позаяк останнє не укладало з такими перевізниками угод і не було безпосереднім їх учасником.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу вимог п.86.9. ст.86 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Додатково, вказане правило зазначене і в нормі п.58.4 ст.58 Податкового кодексу України, за якою, у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами. Це правило не застосовується лише тоді, коли податкове повідомлення-рішення надіслане (вручене) до порушення кримінальної справи.

Перевірка позивача, результати якої оформлені актом №780/23-100/35007015 від 20.06.2011 року була призначена на підставі постанови слідчого від 18.04.2011 року в межах кримінальної справи №82/254-10, по якій ні вироку, ні постанови суду про закриття за нереабілітуючими обставинами на сьогоднішній день немає. В той же час, податкові повідомлення-рішення №0002342342 та №0002352342 винесені ДПІ у м.Рівне від 22.07.2011 року на підставі постанови Старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Рівненській області від 10.07.2011 року про закриття кримінальної справи по окремому епізоду, яка до того ж через 15 днів була скасована постановою Начальника відділу прокуратури Рівненської області.

Наведене свідчить про пряме порушення відповідачем норми п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Крім того, суб'єкт владних повноважень, відповідно до ч.4 ст.71 КАС України повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач, правомірності своїх рішень перед судом не довів, жодного належного і допустимого доказу на підтвердження висновків, на підставі яких прийнято оспорювані податкові повідомлення-рішення, суду не надав.

Оскільки у даній справі оспорюються прийняті відповідачем, суб'єктом владних повноважень, за результатами проведеної невиїзної документальної перевірки податкові повідомлення-рішення, суд відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що спірні податкові повідомлення-рішення не відповідають вказаним критеріям правомірності. Так, спірні податкові повідомлення-рішення прийняті не у спосіб, визначений законодавством України, а саме в порушення відповідачем норми п.86.9. ст.86 Податкового кодексу України. Вказані податкові повідомлення-рішення є протиправними, позаяк ґрунтуються на висновках про порушення позивачем норм податкового права, за відсутності будь-яких доказів вчинення таких порушень. Крім того, ці рішення є необґрунтованими, оскільки суперечать зібраним у справі матеріалам та базуються не на належних і допустимих доказах, а на припущеннях податкового органу.

Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо способу задоволення позовних вимог, суд зазначає, що враховуючи вимоги п.1 ч.2 ст.162 КАС України, згідно з якою у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування або визнання нечинним рішення, та норми матеріального права, що визначають порядок набрання та втрати чинності лише стосовно нормативно-правових актів, що кореспондується з нормою ч.11 ст.171 КАС України, а позивачем фактично оскаржуються правові акти індивідуальної дії, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в спосіб визнання податкових повідомлень-рішень протиправним та їх скасування.

Судові витрати по справі згідно ч.1 ст.94 КАС України стягуються на користь позивача з Державного бюджету.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне від 22.07.2011 року №0002342342, згідно з яким Приватному підприємству "ТЕК-Дебют-Захід" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток" на 1086264,00 грн. і застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 271566,00 грн. та №0002352342, згідно з яким Приватному підприємство "ТЕК-Дебют-Захід" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на 859805,00 грн. і застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 214951,00 грн.

Присудити на користь позивача Приватного підприємства "ТЕК-Дебют-Захід" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 28,23 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення судом вступної та резолютивної частин постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Друзенко Н.В.