ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2а/1770/706/2012
22 березня 2012 року 16год. 14хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Патрикей Ю.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Меньшова Г.А., Рожко О.М.
відповідача: представник Чорномаз Ю.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю ''Дубенський край" до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дубенський край" (далі -ТОВ "Дубенський край") звернулося в суд з позовом до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції (далі -Дубенська ОДПІ) про визнання дій по складанню акту перевірки та податкового повідомлення-рішення протиправними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000031650 від 09.02.2012 року.
Позовні вимоги в повній мірі були підтримані представниками позивача в судовому засіданні та обґрунтовані тим, що спірне податкове повідомлення-рішення, яким ТОВ "Дубенський край" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 1526200,00 грн. винесено на підставі акту камеральної перевірки від 20.01.2012 року, у якому Дубенська ОДПІ зазначила про порушення платником податків пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, яке полягало у тому, що до рядку 24 декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року "залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" увійшла, в тому числі, і сума від'ємного значення, яка виникла в 2008 році. Доводили, що відповідачем помилково застосовано до позивача приписи пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, оскільки ТОВ "Дубенський край" не подавало заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування. За наведеного просили позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, покликаючись на безпідставність позовних вимог. Зазначив, що положеннями пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України передбачено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Таким чином, на час подання позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року, строк заявлення суми від`ємного значення податку на додану вартість у розмірі 1526200,00 грн., яка виникла за період з лютого по листопад 2008 року, для відшкодування у ТОВ "Дубенський край" сплив. Відтак у позивача відсутні і правові підстави декларувати суму такого від'ємного значення ПДВ, яке бере участь у розрахунках платника податків з бюджетом. За наведеного, просив у позові відмовити у повному обсязі.
За дослідженими по справі доказами судом встановлено наступне.
Позивач з 23.02.2007 року є зареєстрованою юридичною особою, з 24.02.2007 року перебуває на обліку в Дубенській ОДПІ, з 13.03.2007 року являється зареєстрованим платником податку на додану вартість, а з 01.12.2010 року зареєстрований ще й як суб'єкт спеціального режиму оподаткування ПДВ - сільськогосподарське підприємство (а.с.8-10).
20.01.2012 року Дубенською ОДПІ було проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ "Дубенський край" за листопад 2011 року, за результатами якої складено акт №2/1650/34712933 від 20.01.2011 року (а.с.11-13).
У висновках акту перевірки вказується про порушення позивачем пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, в результаті чого зменшується сума залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по декларації з ПДВ за листопад 2011 року у розмірі 1526200,00 грн.
На акт перевірки позивачем подавались письмові заперечення (а.с.18-20), які податковим органом розглянуті та відхилені (а.с.21).
На підставі акту перевірки Дубенською ОДПІ 09.02.2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000031650, яким ТОВ "Дубенський край" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 1526200,00 грн. (а.с.14).
Податкове повідомлення рішення мотивоване фактом порушення позивачем пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України та винесене відповідно до підпункту 54.3.2. пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 та пункту 200.10 статті 200 в порядку статті 76 Податкового кодексу України.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково.
При цьому судом враховано наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, фактично підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугував відображений в акті камеральної перевірки висновок податкового органу про порушення платником податків пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, що полягало у безпідставному включенні до складу рядка 24 декларації з ПДВ за листопад 2011 року "залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" залишку від'ємного значення в сумі 1526200,00 грн., який виник у період: лютий - листопад 2008 року і повинен був бути задекларований до відшкодування з Державного бюджету України протягом 1095 днів від дати виникнення.
Суд зазначає, що формування позивачем від'ємного значення ПДВ у лютому - листопаді 2008 року регулювалося нормами Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, що діяв до 01.01.2011 року.
Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 цього Закону, сума податку, що підлягала сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначалася, як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з цим підпунктом, така сума спочатку враховувалася у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховувалася до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду вказувалося в рядку 18.2 розділу III "Розрахунки з бюджетом за звітний період" декларації з податку на додану вартість такого звітного періоду. Зарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону) наступного податкового періоду відбувалося шляхом відображення такої суми в рядку 22.1 розділу III "Розрахунки з бюджетом за звітний період". До рядка 22.1 включалася вся сума рядка 18.2 повністю, якщо сума податкового боргу дорівнювала або перевищувала суму від'ємного значення, або частково у розмірі, який відповідав сумі податкового боргу. Залишок від'ємного значення (різниця між значеннями рядків 18.2 та 22.1) включалася до рядка 22.2 розділу III "Розрахунки з бюджетом за звітний період" декларації. Цей залишок від'ємного значення в наступному звітному періоді переносився до рядка 23.1 декларації і разом з іншими складовими залишку від'ємного значення (значення рядка 23) в першу чергу погашав податкові зобов'язання поточного звітного періоду. Залишок такого від'ємного значення, який не був погашений податковими зобов'язаннями (різниця між значеннями рядків 23 і 20), переносився до рядка 24 декларації та міг бути відшкодований платнику податку у разі виконання інших умов щодо відшкодування, встановлених Законом. Частина рядка 23.1, яка не могла бути відшкодована в цьому звітному періоді (через відсутність оплати), разом з іншими складовими залишку від'ємного значення (різниця між значеннями рядків 24 і 25, що переноситься до рядка 26) послідовно переносилася до податкового кредиту кожного наступного звітного періоду (відображалася в рядку 23.2 кожної наступної декларації) або до моменту отримання платником права на бюджетне відшкодування (оплати), або до моменту погашення податковими зобов'язаннями.
При цьому, обмеження у вигляді права на подачу заяви в строк не пізніше 1095 дня були встановлені підпунктом 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, що діяв до 01.01.2011 року, лише щодо бюджетного відшкодування.
Аналогічний порядок розрахунків платника ПДВ з бюджетом передбачений і Податковим кодексом України, що набув чинності з 01.01.2011 року.
Так, в силу вимог статті 200 цього Кодексу, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному - така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду вказується в рядку 19 розділу III "Розрахунки з бюджетом за звітний період" декларації з податку на додану вартість такого звітного періоду. Зарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди наступного податкового періоду відбувається шляхом відображення такої суми в рядку 20.1 розділу III "Розрахунки з бюджетом за звітний період". До рядка 20.1 включається вся сума рядка 19 повністю, якщо сума податкового боргу дорівнює або перевищує суму від'ємного значення, або частково у розмірі, який відповідає сумі податкового боргу. Залишок від'ємного значення (різниця між значеннями рядків 19 та 20.1) включається до рядка 20.2 розділу III "Розрахунки з бюджетом за звітний період" декларації. Цей залишок від'ємного значення в наступному звітному періоді переноситься до рядка 21.1 декларації і разом з іншими складовими залишку від'ємного значення (значення рядка 21) в першу чергу погашає податкові зобов'язання поточного звітного періоду. Залишок такого від'ємного значення, який не погашається податковими зобов'язаннями (різниця між значеннями рядків 21 і 18), переноситься до рядка 22 декларації та може бути відшкодований платнику податку у разі виконання інших умов щодо відшкодування, встановлених Кодексом. Частина рядка 22, яка не може бути відшкодована в цьому звітному періоді (через відсутність оплати), разом з іншими складовими залишку від'ємного значення (різниця між значеннями рядків 22 і 23, що переноситься до рядка 24) послідовно переноситься до податкового кредиту кожного наступного звітного періоду (відображається в рядку 21.2 кожної наступної декларації) або до моменту отримання платником права на бюджетне відшкодування (оплати), або до моменту погашення податковими зобов'язаннями.
Аналогічним чином, обмеження у вигляді права на подачу заяви в строк не пізніше 1095 дня, відповідно до пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, встановлені лише щодо бюджетного відшкодування.
З врахуванням приписів частини 3 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доводитися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин, суд зазначає, що згідно наданої декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року та додатку 2 до неї "Довідка щодо залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового періоду" (а.с.15-17) частина від'ємного значення у розмірі 1526200,00 грн. виникла: 26402,00 грн. -у лютому 2008 року, 82566,00 грн. -у квітні 2008 року, 223027,00 грн. -у травні 2008 року, 341622,00 грн. -у червні 2008 року, 243824,00 грн. -у липні 2008 року, 434786,00 грн. -у вересні 2008 року, 173973,00 грн. -у листопаді 2008 року, і позивач своєчасно та правомірно декларував вказані суми податкового кредиту та проводив декларування сум від'ємного значення з ПДВ, яке у свою чергу, відображав у рядках 26 декларацій з ПДВ до 04.03.2011 року (згідно з наказом ДПА України "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" №166 від 30.05.1997 року, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09.07.1997 року за №250/2054) і в рядках 24 декларацій з ПДВ після 04.03.2011 року (згідно з наказом ДПА України "Про затвердження форми та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" №41 від 25.01.2011 року, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.02.2011 року за №197/18935).
При цьому, суд також зазначає, що за результатами проведення камеральної перевірки, відповідач не виявив жодного порушення платником податків правових норм, яка безпосередньо регулюють правовідносини щодо проведення платником ПДВ розрахунків з бюджетом.
В силу вимог пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. А відповідно до пункту 200.8 цієї статті, до декларації додається також розрахунок суми бюджетного відшкодування.
Даних про те, що позивач подавав відповідачу заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначав про таке своє рішення у звітній декларації за листопад 2011 року та складав розрахунок суми бюджетного відшкодування суду не надано. Відсутність таких стверджена обома сторонами в ході судового розгляду.
Відповідно до цього, висновки Дубенської ОДПІ про порушення ТОВ "Дубенський край" пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, є безпідстав-ними.
Пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України визначено: "заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування."
Текстуальне тлумачення вказаної норми свідчить, що вона може бути застосована лише до правовідносин, які складаються з приводу бюджетного відшкодування ПДВ, у той час як спірні правовідносини склались з приводу формування суми від'ємного значення з ПДВ, що за змістом Податкового кодексу України не є тотожними.
Суд вважає за необхідне відмітити, що за нормами Податкового кодексу України, подання заяви про бюджетне відшкодування ПДВ, як надмірно сплаченої до бюджету суми ПДВ, є правом позивача, яким він може скористатися протягом встановленого у пункті 102.5 статті 102 Податкового кодексу України періоду, а не його обов'язком. Крім того, жодними нормативними актами не передбачена відповідальність за невикористання права щодо подання зазначеної заяви, а також не передбачено зменшення розміру від'ємного значення сум податку на додану вартість і виключення їх з декларації.
Таким чином, позивач правомірно задекларував у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у тому числі в розмірі 1526200,00 грн., яка виникла за період з лютого по листопад 2008 року. Таке декларування залишку від'ємного значення позивач має право проводити поза межами строку, встановленого приписами пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Відповідачем не надано суду доказів правомірності, законності та обґрунтова-ності спірного податкового повідомлення-рішення.
При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000031650 від 09.02.2012 року правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.
Що стосується позовних вимог про визнання протиправними дій Дубенської ОДПІ по складанню акту перевірки №2/1650/34712933 від 20.01.2012 року та по складанню податкового повідомлення-рішення, то такі до задоволення не підлягають, позаяк жодних процедурних порушень з боку відповідача в ході судового розгляду не встановлено. Податковий орган нормою статті 76 Податкового кодексу України наділений відповідними повноваженнями на проведення камеральної перевірки, а акт такої перевірки №2/1650/34712933 від 20.01.2012 року оформлено у повній відповідності до статті 86 цього Кодексу. Аналогічним чином, контролюючий орган за нормою пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, наділений повноваженнями по зменшенню від'ємного значення суми податку на додану вартість за результатами відповідної податкової перевірки, а податкове повідомлення-рішення №0000031650 від 09.02.2012 року оформлене у повній відповідності до Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №985 від 22.12.2010 року, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року за №1440/18735.
Судові витрати присуджуються позивачу в пропорційній задоволеним позовним вимогам частині.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції №0000031650 від 09.02.2012 року, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю ''Дубенський край" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2011 року на 1526200,00 грн.
В решті вимог - відмовити.
Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю ''Дубенський край" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 16,10 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення судом вступної та резолютивної частин постанови, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови.
Суддя Друзенко Н.В.
Судове рішення № 23788757, Рівненський окружний адміністративний суд було прийнято 22.03.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/1770/706/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: