Ухвала суду № 23783084, 25.04.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2012 р. Справа № 79600/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Каралюса В.М.,

суддів: Гулида Р.М., Улицького В.З.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Львова на постанову господарського суду Львівської області від 26 червня 2006 року у справі за позовом дочірнього підприємства «ЛАНТ-ЖКВ» відкритого акціонерного товариства «Львівський завод «Автонавантажувач» до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Львова про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2006 року позивач дочірнє підприємство «ЛАНТ-ЖКВ» відкритого акціонерного товариства «Львівський завод «Автонавантажувач» звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Львова, в якому просив визнати недійсним податкові повідомлення-рішення від 23.09.2004 року № 0000302600/0/24525 на суму 781530 грн. та від 23.09.2004 року № 0000292600/0/24524 на суму 12793,50 грн.

Постановою господарського суду Львівської області від 26 червня 2006 року позов задоволено повністю. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000292600/0/24524 від 23.09.2004 року, яким Державна податкова інспекція в Шевченківському районі м. Львова визначила позивачу суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 12793,50 грн., в т.ч. основний платіж 8529,00 грн., штрафні санкції 4264,50 грн. Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000302600/0/24525 від 23.09.2004 року, яким Державна податкова інспекція в Шевченківському районі м. Львова визначила позивачу суму податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 781530 грн., в тому числі основний платіж 414500 грн., штрафні санкції 367030 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, таке оскаржив відповідач, який в поданій апеляційній скарзі просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги, покликаючись на норми ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначає, що при наявності помилок у податковій накладній (оформленій не належним чином), покупець не має права включити ПДВ за такою податковою накладною до податкового кредиту. Однак, дочірнє підприємство «ЛАНТ-ЖКВ» відкритого акціонерного товариства «Львівський завод «Автонавантажувач» з будь-якою заявою про неправильність оформлення податкових накладних до органів державної податкової служби не звертався. Отже, вважає, що наведене є прямою підставою для висновку про безпідставність віднесення позивачем до податкового кредиту 8529 грн. та правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000292600/0/24524 від 23.09.2004 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками Державної податкової інспекції в м. Львові проведено позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства дочірнім підприємством «ЛАНТ-ЖКВ» відкритого акціонерного товариства «Львівський завод «Автонавантажувач» за період діяльності з 01 липня 2001 року по 31 березня 2004 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 16.09.2004 року № 74/26-0/30275752, відповідно до якого встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме безпідставне внесення до податкового кредиту 8529 грн., так як накладні, що слугували підставою для підтвердження суми означеного податкового кредиту вписані з порушенням встановленого законом порядку, а також про порушення позивачем п.п. 5.2.1, п. 5.2 ст. 5 та п. 5.4.9, п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме безпідставне віднесення до складу валових витрат витрати на утримання та експлуатацію житлового фонду в сумі 1485800 грн., оскільки підприємством не прийнято документально оформлене рішення про передачу житлового фонду на баланси місцевих рад, що призвело до заниження податку на прибуток.

На підставі зазначеного акту перевірки Державною податковою інспекцією в Шевченківському районі м. Львова 23.09.2004 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000292600/0/24524, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 12793,50 грн., в т.ч. основний платіж 8529,00 грн., штрафні санкції 4264,50 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000302600/0/24525, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 781530 грн., в тому числі основний платіж 414500 грн., штрафні санкції 367030 грн.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно не погодився із висновками податкового органу щодо наявність зазначених порушень позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» це діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Основним видом діяльності дочірнього підприємства «ЛАНТ-ЖКВ» відкритого акціонерного товариства «Львівський завод «Автонавантажувач» є утримання та здавання в найм приміщень житлового і нежитлового фонду, що підтверджено статутом підприємства.

Згідно ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» обєктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат і амортизаційних відрахувань.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) такими платниками податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До валових витрат відносяться витрати на утримання, експлуатацію та забезпечення основної діяльності приміщень житлового фонду, які належать юридичним особам, основною діяльністю яких є здавання таких приміщень в оренду (найм) стороннім громадянам або організаціям у порядку, визначеному законом.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач правомірно відніс до складу валових витрат на утримання та експлуатацію житлового фонду в сумі 1485800 грн.

Відсутність в податкових накладних відомостей про покупця не може бути підставою для анулювання податкового кредиту на нарахування штрафних санкцій.

Згідно ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг) не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі, коли на момент перевірки платника податку суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту залишаються не підтвердженими цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відсутні будь-які підстави для визначення позивачу суми податкового зобовязання з податку на додану вартість.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо недоведеності відповідачем правомірності та обґрунтованості своїх дій.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову господарського суду Львівської області від 26 червня 2006 року у справі № 5/141-4/27А без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

суддя Р.М. Гулид

суддя В.З. Улицький