Постанова № 23782474, 20.03.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2012 р. Справа № 2а-4559/10/1670Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

представника відповідача - Орлової М.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.03.2011р. по справі № 2а-4559/10/1670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-комплект"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер-комплект" (далі - ТОВ "Інтер-комплект) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (далі ДПІ у м. Полтаві) в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0000352305/1 від 16.07.2010 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 880877,03 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що висновки ДПІ в м. Полтаві вважає неправомірними, оскільки сплата податку на додану вартість у вказаних періодах підтверджуються належним чином оформленими накладними та платіжними дорученнями. Позивачем належно виконано свій обов'язок по сплаті податку на додану вартість, а тому і правомірно включено суму 880877,03 грн до податкового кредиту та заявлено до бюджетного відшкодування, шляхом подання податкових декларацій з податку на додану вартість за січень - травень 2007 року, січень - березень, травень - вересень, листопад - грудень 2008 року, січень 2009 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду позовні вимоги ТОВ «Інтер-комплект» задоволено. Визнано протиправним та скасовано оскаржуване податкове повідомлення - рішення та стягнено з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.03.2011 р. та ухвалити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ДПІ у м. Полтаві зазначила, що при дослідженні податкового кредиту шляхом проведення зустрічних перевірок по ланцюгу постачання встановлено відсутність надмірної сплати ПДВ до бюджету позивачем. Законом чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення до податкового кредиту з ПДВ є сплата цих суи до Державного бюджету України. Висновок про те, що відшкодуванню підлягають суми, які надійшли до бюджету випливає із суті поняття податку, його основної функції формування доходів Державного бюджету України. Вважає, що платник податку має право на податковий кредит виключно у випадку придбання товарно-матеріальних цінностей (послуг) які були використані в оподатковуваних операціях, по яких платником нараховані (сплачені) протягом такого звітного періоду.

Представник позивача в судове засідання не з*явився про дату, місце та час розгляду судом повідомлявся.

Вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Судові повістки надсилалися позивачу за адресою зазначеною в адміністративному позові.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі КАСУ) повістка вручена належним чином.

Колегія суддів вислухавши суддю-доповідача, представників відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з правомірності заявлених позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується з даними висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, що 15.04.2010 ДПІ в м. Полтаві проведено невиїзну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ТОВ "Інтер - комплект" по взаємовідносинам із суб'єктами господарської діяльності: ТОВ "Полтавапромсервіс", ТОВ "Зерноторгсервіс", ПП "ТФ "Луг-Агропромторг" за рахунок яких були задекларовані суми бюджетного відшкодування за січень - травень 2007 року, січень - березень, травень - вересень, листопад - грудень 2008 року, січень 2009 року.

За результатами даної перевірки складено акт №3428/23-6/31684668 від 15.04.2010 року ( далі Акт перевірки).

На підставі вище зазначеного Акту перевірки 15.04.2010 ДПІ в м. Полтаві прийнято податкове повідомлення - рішення №0000352305/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість в сумі - 3511843,04 грн.

За результатами адміністративного оскарження податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0000352305/1, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 880877,03 грн.

Щодо правомірності оскаржує мого податкового повідомлення-рішення колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР ( чинного на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон №168) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із підпунктом 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що наявність належним чином оформлених податкових накладних, платіжних доручень є достатньою підставою для визначення податкового кредиту та заявлення сум до бюджетного відшкодування. Крім того, основним мотивом задоволення позову суд першої інстанції зазначив принцип персональної відповідальності платника податків, з урахуванням якого порушення порядку обчислення та сплати контрагентами платника по ланцюгу не позбавляє такого платника права на отримання бюджетного відшкодування.

Проте колегія суддів зазначає, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов*язані з рухом активів, зміною зобов*язань чи власного капіталу платника та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах. І хоча за загальним правило несплата ПДВ продавцем та його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту покупця, який відніс до податкового кредиту та відповідно до бюджетного відшкодування суму ПДВ, сплачену продавцю разом із ціною товару, однак якщо певна господарська операція не відбулася, визначення податкового кредиту є безпідставним і ПДВ не підлягає відшкодуванню з бюджету, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкової накладної, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.

Як встановлено під час судового розгляду, право позивача на отримання оспорюваної суми бюджетного відшкодування виникло за наслідками виконання на адресу позивача поставки від ТОВ «Полтавапромсервіс», ТОВ «Зерноторгсервіс», ПП «ТФ Луг-Агропромторг» кукурудзи, пшениці, шпрота соняшникового, послуг з перевезення.

Проте в матеріалах справи відсутнє підтвердження транспортування товару від продавців до позивача. Під час апеляційного розгляду, на виконання вимог ст.. 11 КАСУ, судом були витребувані додаткові документи, проте сторонами не надані, а судом самостійно не встановлені.

Враховуючи вище викладене колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Зважаючи на вище викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови були порушені норми матеріального права, і як наслідок апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16 березня 2011 року по справі № 2а-4559/10/1670 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-комплект" залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Любчич Л.В.Судді(підпис) (підпис)Русанова В.Б. Спаскін О.А.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В.

Повний текст постанови виготовлений 26.03.2012 р.