Ухвала суду № 23782469, 03.04.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2012 р.Справа № 2а-4597/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Айсберг" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2011р. по справі № 2а-4597/11/2070

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Айсберг"

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Айсберг", звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова, в якому з урахуванням уточнень просив суд:

- скасувати податкові повідомлення - рішення від 24.03.2011 року № 0000522330/0 та № 0000512330/0,

- визнати протиправними дії відповідача стосовно вжитих заходів з обмеження у виді податкової застави майна ТОВ "Айсберг" без наявності підстав, зобов'язавши відповідача виключити майно позивача з податкової застави та скасувати рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 21.04.2011 року за № 24/24-057.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2011р. по справі № 2а-4597/11/2070 в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Айсберг" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень - рішень, визнання дій протиправними відмовлено у повному обсязі.

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Айсберг", не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що лише відсутність належним чином оформленої податкової накладної може стати підставою для невключення до складу податкового кредиту витрат з податку на додану вартість. Вказує, що на підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Ариол 2005" до матеріалів справи були надані всі необхідні документи.

Відповідач проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, доводи апеляційної інстанції, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що фахівцями ДПІ у Ленінському районі міста Харкова проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Айсберг" з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року. За результатами перевірки складено акт № 218/23-304/22723012 від 22.02.2011 року.

Перевіркою встановлено, що позивачем в порушення пп.5.3.9, п.5.3, ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп. 7.2.3. п.7.2, пп. 7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" безпідставно занижено суми податку на прибуток на загальну суму 993856 грн., в тому числі за І кв. 2010 року в сумі 195558 грн., за ІІ кв. 2010 року 428171 грн., за ІІІ кв. 2010 року 370127 грн., та податку на додану вартість на загальну суму 498984 грн., а саме: березень 2010 року на суму 155114 грн.; квітень 2010 року на суму 232411 грн.; травень 2010 року на суму 46186 грн.; червень 2010 року на суму 65273 грн.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення від 24.03.2011 року за № 0000522330/0 про донарахування ТОВ "Айсберг" податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 623730 грн., з яких за основним платежем - 498984 грн., за штрафними санкціями - 124746 грн.; за № 0000512330/0 про донарахування ТОВ "Айсберг" податкового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 1242320 грн., з яких за основним платежем - 993856 грн., за штрафними санкціями - 248464 грн.

Перевіркою встановлено, що одним із контрагентів позивача, у період березня - вересня 2010 року, було ТОВ "Ариол 2005", яке поставляло на адресу останнього продукти харчування.

ТОВ "Айсберг" було оприбутковано товари (продукти харчування в асортименті) від ТОВ "Ариол 2005" по наступних накладних: РН-0000023 від 01.03.2010 року; РН -0000025 від 02.03.2010 року; РН -0000027 від 03.03.2010 року; РН -0000028 від 09.03.2010 року; РН -0000029 від 11.03.2010 року; РН -0000030 від 15.03.2010 року; РН -0000036 від 01.04.2010 року; РН -0000037 від 01.04.2010 року; РН -0000038 від 01.04.2010 року; РН -0000042 від 01.04.2010 року; РН -0000039 від 02.04.2010 року; РН -0000060 від 02.04.2010 року; РН -0000040 від 02.04.2010 року; РН -0000041 від 05.04.2010 року; РН -0000061 від 05.05.2010 року; РН -0000062 від 05.05.2010 року: РН -0000079 від 01.06.2010 року; РН -0000080 від 01.062010 року; РН -0000117 від 01.09.2010 року; РН -0000118 від 02.09.2010 року; РН -0000119 від 03.09.2010 року; РН -0000122 від 06.09.2010 року; РН -0000123 від 07.09.2010 року; РН -0000124 від 09.09.2010 року.

При дослідженні первинної документації фахівцями ДПІ було встановлено, що у видаткових накладних, оформлених ТОВ "Ариол 2005" в розділі "здав" значиться лише підпис, а безпосередньо посада відповідальної особи та її прізвище відсутні, що повністю позбавляє можливості її ідентифікувати. На вищенаведений факт порушення було вказано керівництву ТОВ "Айсберг", однак останнє не надало докладних пояснень з даного приводу.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що реальність господарської операції позивача з ТОВ "Ариол 2005" не підтверджується первинними та іншими документами, копії яких наявні у справі.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. На підставі пп. 5.2.1 Закону до валових витрат відносяться суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) у термін звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажу продукції і охороною праці, з урахуванням обмежень, встановлених п.5.3-5.7 Закону.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку (п. 5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Отже для встановлення факту порушення пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" необхідним є встановлення віднесення до складу валових витрат, які не підтверджені документально.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Виходячи з вимог п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського обліку, а саме: підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку встановлено, що первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Відповідно до пп. 2.16 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, первинні документи, які складені суб'єктами господарської діяльності на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, та такі що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненної операції не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про те, що в довідці з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України зазначена особа, яка має статус керівника - ОСОБА_2; п. 6.5. Статуту ТОВ «Ариол 2005»наділяє керівника ТОВ «Ариол 2005»підписувати від особи товариства будь-які документи, пов'язані з діяльністю товариства, без наявності довіреності, оскільки наявність права на підпис документів не доводить правильності оформлення видаткових накладних.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про розповсюдження на діяльність позивача Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, оскільки п. 1.1 ст. 1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку чітко визначено, що ним встановлено порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності.

Також, за матеріалами справи відповідно до умов договору поставки № 04/02 від 04.02.2010 року -пп. 2.2. - "Отгрузка товара производится транспортом поставщика". Позивачем надано до перевірки товарно - транспортні накладні, які, на його думку, підтверджують факт транспортування товару від ТОВ "Ариол 2005" до ТОВ "Айсберг".

Так, перевіркою встановлено, що ТОВ "Ариол 2005" (м. Севастополь") у період з 02.03.2010 року по 08.09.2010 року відвантажувало на адресу ТОВ "Айсберг" (м. Харків) товар. При цьому транспортування товару здійснювалося автомобільним транспортом ТОВ "Ариол 2005" (автомобіль МАН- 19463, держномер СН25-59СН), та оформлялося товарно - транспортними накладними. Однак товарно - транспортні накладні заповнені із порушенням раніше наведених норм Закону, а саме: відсутні порядкові номера, дані про особу, що здала товар для транспортування та особи, що його отримала, у всіх накладних відсутні підписи водіїв.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що витрати нараховані (понесені) ТОВ "Айсберг", у зв'язку з придбанням товарів у підприємства ТОВ "Ариол 2005" не підлягають включенню до складу валових витрат з податку на прибуток.

Також, судом встановлено, що між ТОВ "Айсберг" та ТОВ "Ариол 2005" укладено договір № 04/02 від 04.02.2010 року. Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного договору постачальник зобов'язується систематично поставляти і передавати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату на умовах цього договору. Згідно п. 4.1 зазначеного договору асортимент, кількість, ціна на товар встановлюються за домовленістю сторін і фіксується в накладних, які можуть підписувати зі сторони покупця уповноважені на це особи. Відповідно до п. 3.2. договору № 04/02 від 04.02.2010 року підтвердженням якості зі сторони постачальника є сертифікат (свідоцтво) про якість.

Відповідно до реєстру отриманих накладних до податкового кредиту ТОВ "Айсберг" були включені наступні податкові накладні: від 01.03.2010 року № 23; від 02.03.2010 року № 25; від 03.032010 року № 27; від 09.03.2010 року № 28; від 11.03.2010 року № 29; від 15.03.2010 року № 30; 01.04.2010 року № 36; від 01.04.2010 року № 37; від 01.04.2010 року № 38; від 01.04.2010 року № 42; від 02.04.2010 року № 39; від 02.04.2010 року № 40; від 02.04.2010 року № 60; від 05.04.2010 року № 41; від 05.05.2010 року № 61; від 05.05.2010 року № 62; від 01.06.2010 року № 79; від 01.06.2010 року № 80; від 01.09.2010 року № 117; від 02.09.2010 року № 118; від 02.09.2010 року № 119; від 06.09.2010 року № 125; від 07.09.2010 року № 124; від 09.09.2010 року № 122.

ТОВ "Айсберг" не надано доказів на підтвердження можливості здійснення досліджуваних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, наявності у перевіряємого платника необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності.

Крім того, колегія суддів зазначає, що з наданих документів вбачається, що ТОВ «Ариол 2005» в період з 02.02.2010 р. по 08.09.2010 р. відвантажувало на адресу позивача товар, доставка здійснювалася транспортом ТОВ «Ариол 2005»з використанням автомобілю МАН - 19463, держномер СН25-59СН), та оформлялося товарно - транспортними накладними. Проте, надані документи свідчать, що поставки здійснювалися на вказаному автомобілі декілька разів на добу, що з урахуванням відстані між пунктами призначення та часу на розвантаження/завантаження товару є фактично неможливим.

Також суд зазначає, що позивачем не надано до перевірки, а також до суду сертифікати якості, які підтверджують якість поставленого згідно договору № 04/02 від 04.02.2010 року товару.

В якості доказу що підтверджує наявність приміщення для зберігання товару позивачем надано договір суборенди нежитлового приміщення від 01.03.2010 року згідно пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове суборендне користування нежиле приміщення закритого типу, далі "приміщення", площею 70 кв.м., що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Основянська, 55, для використання в цілях, які визначені Статутом Орендаря з правом використання під адресу місцезнаходження орендаря.

Згідно додаткової угоди від 01.03.2010 року товариство з обмеженою відповідальністю "Айсберг" юридична особа, що є платником податку на прибуток на загальних підставах, в особі директора ОСОБА_3, діючого на підставі Статуту з одного боку і товариство з обмеженою відповідальністю "Дамаско-Трейд" в особі директора ОСОБА_4, діючого на підставі Статуту, що є платником податку на прибуток на загальних підставах, з другого боку, уклали цю додаткову угоду до договору суборенди приміщення про узгодження розміру орендної платні, а саме сторони становили, що орендна плата буде складати 30 грн. з ПДВ у місяць за кв.м. Сплата оренди буде здійснюватись одноразовим платежем після закінчення терміну оренди протягом 90 днів з моменту підписання акту сторонами.

Разом з тим, колегія суддів зазначає про фактичну неможливість зберігання товару в обсягах, що були поставлені відповідно до умов договору та наданих до матеріалів справи документів, у приміщенні площею 70 кв.м.

Отже, надані до матеріалів справи документи не підтверджують здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Ариол 2005" та відсутні достатні підстави для відображення вказаних операцій в бухгалтерському та податковому обліках, що зумовлює наявність підстав для висновку про документальне непідтвердження вчинених господарських операцій.

Згідно п. l.7 ст. l Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Виходячи зі змісту положень п.1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування є сумою, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пп.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів визначається у додатку 3 до декларації з ПДВ "Розрахунок суми бюджетного відшкодування" (в розрахунку при визначенні суми бюджетного відшкодування приймають участь показники рядків 24 та 17 податкової декларації з ПДВ звітного та відповідно попереднього податкових періодів та суми податку фактично сплачені грошовими коштами у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між

сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, умовою формування податкового кредиту є використання придбаних товарів та послуг у господарській діяльності платника податку. Враховуючи непідтвердження здійснення господарських операцій між позивачем ТОВ "Ариол 2005" колегія суддів дійшла висновку про правомірність донарахування ТОВ "Айсберг" податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем доведено правомірності своїх рішень.

Щодо визнання протиправними дій відповідача стосовно вжитих заходів з обмеження у виді податкової застави майна ТОВ "Айсберг" без наявності підстав, зобов'язавши відповідача виключити майно позивача з податкової застави та скасувати рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 21.04.2011 року за № 24/24-057 колегія суддів зазнчає про відсутність підстав для їх задоволення з огляду на таке.

Відповідно до п. 89.1 ст. 89 Податкового Кодексу України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

27.04.2011 року ТОВ «Айсберг»звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у Ленінському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 24.03.2011р. за № 0000522330/0 про донарахування ТОВ «Айсберг»податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 623730 грн., за основним платежем - 498 984 грн., за штрафними санкціями - 124 746 грн.; за № 0000512330/0 про донарахування ТОВ «Айсберг»податкового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 1242 320 гри., за основним платежем - 993 856 грн., за штрафними санкціями - 248 464 грн. 21.04.2011 року відповідач за даними податковими зобов'язаннями приймає рішення про опис майна ТОВ «Айсберг»у податкову заставу.

Пункт 56.18 ст. 56 Податкового Кодексу України визначає, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Разом з тим, п. 57.3 ст. 57 ПК встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Отже, в разі неоскарження протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, та несплати нарахованої суми грошового зобов'язання, у податкового органу виникає право податкової застави.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що дії податкового органу відповідають вимогам Податкового Кодексу України, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2011р. по справі № 2а-4597/11/2070 суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Айсберг" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2011р. по справі № 2а-4597/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Макаренко Я.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Мінаєва О.М.

Повний текст ухвали виготовлений 09.04.2012 р.