Ухвала суду № 23782109, 03.04.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2012 р.Справа № 2а-4124/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

представника позивача - Юрченко Д.С.

представника відповідача - Корнієвського О.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2011р. по справі № 2а-4124/11/2070

за позовом Дочірнього підприємства " Автотрейдінг- Харків"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 8 вересня 2011 року адміністративний позов Дочірнього підприємства "Автотрейдінг- Харків" (далі -ДП "Автотрейдінг- Харків" ) до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі -ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова) про скасування податкових повідомлень-рішень було задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення №0003652305/0 від 08.09.2010 року, №0003652305/1 від 15.10.2010 року та №0003652305/2 від 31.12.2010 року винесені ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ДП "Автотрейдінг- Харків" судовий збір у розмірі 3.40 грн.

Не погодившись з даною постановою суду, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просила скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугувала інформація встановлена при перевірці контрагента -Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанська Торгова Компанія"(далі - ТОВ"Слобожанська Торгова Компанія").

Відповідно до баз даних ДПС та податкової звітності у ТОВ "Слобожанська Торгова Компанія" відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов"язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Апелянт вказує, що оскільки законодавством визначено, що платником податку є саме та особа, яка зобов'язана здійснити утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, то до складу податкового кредиту можуть бути включені лише ті суми податку, які не лише сплачені покупцем у ціні товару (робіт, послуг), а й сплачені постачальниками безпосередньо до бюджету, а як передумова -включені ним до складу податкових зобов'язань.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що несплата податку на додану вартість продавцем або постачальником продавця, при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача.

Колегія суддів з даним висновком суду погоджується виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС -України), суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що співробітниками ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова у період з 16.08.2010 року по 26.08.2010 року проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації ДП "Автотрейдінг- Харків" з податку на додану вартість за квітень 2010 року, за результатами якої було складено акт за № 8738/2305/31941457 від 26.08.2010 року.

На підставі вище зазначеного акту ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003652305/0 від 08.09.2010 року , яким ДП "Автотрейдінг- Харків" донараховано податок на додану вартість в розмірі 935996,90 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 467988,40 грн., на загальну суму 1403995,30 грн.

Позивач не погодившись з вище зазначеним податковим повідомленням провів процедуру адміністративного оскарження, за результатами якої ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, ДПА у Харківській області та ДПА України скарги були залишені без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення -без змін.

З метою встановлення нових граничних строків сплати суми податкового зобов'язання, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова були прийняті нові податкові повідомлення-рішення №0003652305/1 від 15.10.2010 року та №0003652305/2 від 31.12.2010 року.

Фактичною підставою для визначення позивачу суми податкового зобов'язання, стали викладені в акті висновки контролюючого органу про те, що правочин, укладений із контрагентом ТОВ "Слобожанська Торгова Компанія" є таким, що не спрямований на реальне настання правових наслідків.

Перевіряючи правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів зазначає.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України №168/97-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону України №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як слідує з матеріалів справи, 14.04.2010 року між ДП "Автотрейдінг- Харків" (Покупець) та ТОВ"Слобожанська Торгова Компанія"(Продавець) укладено договір купівлі-продажу №STK-AH-140410. Відповідно до умов якого Продавець в порядку та на умовах, визначених у Договорі, зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, зобов'язується прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію (зернові та олійні культури, надалі "Товар") у кількості, терміни і за цінами, зазначеними у Специфікаціях до Договору.

Згідно із специфікацією № 1 від 20.04.2010 р. до договору №STK-AH-140410 від 14.04.2010 року встановлено, що Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити кукурудзу: Зерно кукурудзи для кормових потреб, урожай 2009 року у кількості 4150000 тн. (+-5%), на загальну суму з ПДВ 5 616 195,00 грн.

26.04.2010р. на виконання вищезазначеного договору була підписана видаткова накладна №РТ -0000017, акт прийму-передачі до вищезазначеного договору та товар в повному обсязі отримано згідно довіреності серія 12 ААА №111664/296 від 26.04.2010р.

Факт оплати отриманого товару підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок по рахунку позивача про сплату грошей ТОВ "Слобожанська торгова компанія", платіжними дорученнями та рахунком-фактурою.

Крім того колегія суддів зазначає, що 14.04.2010 р. між позивачем та ТОВ "АТ Компані" укладено договір комісії № АТК-АН-140410 на підписання контракту для експорту товару за кордон, згідно п.1.7 якого датою передачі Товару є дата підписання Акту приймання-передачі Товару на комісію.

26.04.2010р. на виконання вищезазначеного договору був підписаний акт №1 приймання-передачі товару на комісію.

21.04.2010 р. - укладено контракт №С021/10 між ТОВ "АТ Компані" і покупцем-нерезидентом ФА Интертрейдинг Акциенгезельшафт, згідно умов якого товар поставляється покупцю на умовах СРТ ж/д станція Чорноморська (експ. для ТІС) Одеської залізниці згідно з Інкотермс 2000. Датою поставки вважається дата, зазначена в акті прийому-передачі товару.

Згідно умов поставки СРТ Інкотермс 2000 продавець зобов'язаний нести всі витрати, пов'язані з товаром, до моменту його поставки, а покупець зобов'язаний: нести всі витрати, пов'язані з товаром, з моменту його доставки; нести всі витрати і збори, пов'язані з товаром під час його перевезення до прибуття в узгоджене місце призначення; сплатити витрати по вивантаженню товару; оплатити, якщо це буде потрібно, усі мита, податки й інші збори, а також витрати на виконання митних формальностей, що підлягають сплаті при імпорті товару, і, в разі необхідності, для його транзитного перевезення через треті країни, якщо вони не включені у витрати договору перевезення.

26.04.2010р. на виконання вищезазначеного договору був підписаний акт приймання-передачі товару.

Факт відправлення товару за кордон підтверджується складеною 31.05.2010р. ВМД № 500010104/2010/000686.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та контрагентом - ТОВ"Слобожанська Торгова Компанія"і правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковій накладній, яка виписана на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Законом передбачено чіткий перелік підстав, які дають право на податковий кредит. Ці підстави дотримані позивачем в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги, щодо порушення позивачем п.п.7.2.3 п.7.2 , п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України № 168/97-ВР і як наслідок відсутність права на податковий кредит, через неможливість встановити факт сплати податку контрагентами, колегія суддів вважає необґрунтованими виходячи з вище зазначеного..

Колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, що несплата податків контрагентами позивача не може бути підставою для відповідальності товариства, відносно якого у справі відсутні докази його недобросовісності як платника.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти адміністративного позову не виконав покладений на нього ч.2 ст.71 КАС України обов'язок та не довів юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Інші доводи апеляційної скарги з вище зазначених підстав висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2011 р. по справі № 2а-4124/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 09.04.2012 р.