Ухвала суду № 23772079, 11.04.2012, Апеляційний суд Тернопільської області

Справа № 1916/43/2012Головуючий у 1-й інстанції Запорожець Л.М. №пр.11/1990/128/12 Категорія - ч.2 ст.307 КК України Доповідач - Комендат Р.Т.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2012 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Комендат Р.Т.

Суддів - Подковського О. А., Лекан І. Є.,

за участю прокурора Гарматюка Р.Є.

секретаря судового засідання Бріля В.Л.

засудженого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 на вирок Чортківського районного суду Тернопільської області від 05 січня 2012 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Малі Чорнокінці, Чортківського району,Тернопільської області, мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, одруженого, з середньою-спеціальною освітою, пенсіонера, раніше судимого 18 червня 2010 року Чортківським районним судом за ч.2 ст.368 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на три роки, без конфіскації майна; на підставі ст.75 КК України його звільнено від відбування покарання із встановленням іспитового строку 3 роки, -

засуджено за ч.2 ст.307 КК України на 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є у його власності.

На підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за новим вироком частково приєднано не відбуту частину покарання за попереднім вироком та остаточне покарання за сукупністю вироків призначено у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 рахується з 04 січня 2011 року -часу його затримання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу, залишено попередній -тримання під вартою.

Судом постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_1 1815 грн. 60 коп. судових витрат.

Долю речових доказів вирішено.

Згідно вироку суду, у вересні 2010 року, ОСОБА_1, перебуваючи в Косівському районі Івано-Франківської області, у нежилому будинку, невстановленому слідством селі знайшов в полімерному мішку головки рослин маку. Після чого у ОСОБА_1 виник злочинний намір, направлений на незаконне його придбання, зберігання та перевезення з метою збуту у м. Коломия, Івано-Франківської області.

Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_1, знайдений полімерний пакет із головками рослин маку незаконно привласнив і перевіз у м. Коломия, Івано-Франківської області, де познайомився із ОСОБА_3, жителем м. Чорткова, Тернопільської області, якому запропонував придбати наркотичний засіб - макову солому. ОСОБА_3 на пропозицію ОСОБА_1 погодився та запропонував ОСОБА_1 перевести макову солому до себе за місцем проживання в АДРЕСА_1, в подрібненому та розфасованому вигляді де він в подальшому її незаконно придбає. Після цього, ОСОБА_1 перемолов головки рослин маку та розфасував в п»ятнадцять скляних банок, ємкістю 0,5 л., частину яких закрив металевими, а частину пластиковими кришками, які помістив у полімерний мішок та перевіз за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 з метою збуту ОСОБА_3

14 листопада 2010 року ОСОБА_1, реалізовуючи свій злочинний намір на незаконне придбання, зберігання та перевезення особливо небезпечного наркотичного засобу у великих розмірах з метою збуту, неподалік свого господарства незаконно збув ОСОБА_3 у полімерному пакеті чорного кольору з написом «Босе»п»ятнадцять скляних банок, закритих металевими кришками із подрібненою речовиною рослинного походження - маковою соломою.

ОСОБА_3, незаконно придбаний наркотичний засіб - макову соломку в п'ятнадцяти скляних банках ємкістю 0,5 л. незаконно перевіз на автомобілі «Фольксваген Кадді»д.н.з. НОМЕР_1 за місцем свого проживання в АДРЕСА_2. Перебуваючи за місцем свого проживання, з метою приховування злочину ОСОБА_3 з тринадцяти скляних банок, ємкістю 0,5 л, розфасував макову солому в чотири полімерних пакети із голубим відтінком. Чотири полімерні пакети, дві не розфасовані скляні банки ємкістю 0,5 л. з маковою соломкою ОСОБА_3 помістив в полімерний пакет чорного кольору з написом «Босе», який незаконно зберігав у приміщенні кухні з метою подальшого вживання для власних потреб без мети збуту. Також у приміщенні кухні ОСОБА_3 залишив на зберігання порожні скляні банки в кількості 13 штук та кришки, в яких незаконно придбав наркотичний засіб - макову соломку.

Приблизно 20 грудня 2010 року ОСОБА_3, полімерний пакет чорного кольору з написом «Босе», в якому знаходились чотири полімерні пакети із голубим відтінком та дві скляні банки ємкістю 0,5 л., наповнені наркотичним засобом - маковою соломкою на автомобілі «Фольксваген Кадді»д.н.з. НОМЕР_1 перевіз у с. Білобожницю Чортківського району, де заховав неподалік орендованого ним гаражного приміщення.

30 грудня 2010 року ОСОБА_4, знайшов біля гаражного приміщення що в с. Білобожниця Чортківського району Тернопільської області полімерний пакет чорного кольору, в якому виявив чотири полімерних пакети із голубим відтінком та дві скляні банки ємкістю 0,5 л., наповнені подрібненою речовиною світло коричневого кольору рослинного походження - маковою соломкою, яку перед цим заховав ОСОБА_3 біля орендованого ним гаражного приміщення.

Після цього, у ОСОБА_4 виник злочинний намір, направлений на незаконне придбання, зберігання та перевезення даного наркотичного засобу по місцю свого проживання в м. Дніпропетровськ з метою подальшого його вживання для власних потреб без мети збуту.

З цією метою ОСОБА_4, незаконно зберігаючи при собі незаконно придбаний наркотичний засіб - макову соломку, незаконно перевіз його на автомобілі НОМЕР_2, яким керував по дорученню за місцем проживання ОСОБА_3 по АДРЕСА_2. Надалі ОСОБА_4, з метою приховування злочину, не повідомляючи своїх злочинних намірів та без відома ОСОБА_5, помістив в його сумку синього кольору з написом «Лотто»дві скляні банки 0,5 л. та полімерний пакет з маковою соломою, а інші три пакета з наркотичним засобом - маковою соломкою ОСОБА_4 помістив у свою чорну шкіряну куртку, яка знаходилась в світло-коричневій сумці, що також належала йому.

Реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичного засобу за місцем свого проживання, 30 грудня 2010 року близько 17 години ОСОБА_4, знаходячись за кермом автомобіля НОМЕР_2, в якому в цей час перебував ОСОБА_5, ОСОБА_6, та ОСОБА_7, яким не було відомо про те, що в сумці ОСОБА_4 та ОСОБА_5 знаходився наркотичний засіб - макова соломка, рухаючись разом по об'їзній дорозі неподалік вул. Суходільської смт. Гусятин, були зупинені працівниками міліції Гусятинського РВ УМВС України в Тернопільській області. При огляді зазначеного автомобіля, який проводився із письмового дозволу ОСОБА_4, працівниками міліції виявлено та вилучено: із спортивної сумки синього кольору з написом «Лотто», яка належала ОСОБА_5, якому не були відомі злочинні наміри ОСОБА_4, вилучено дві скляні банки ємкістю 0,5 л. з подрібненою речовиною рослинного походження світло-коричневого кольору, яка згідно висновку експерта № 2-133/11 від 24 січня 2011 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонений - маковою соломою, масою в перерахунку на суху речовину 163,94 грам. Також із зазначеної сумки вилучено полімерний пакет із голубим відтінком з подрібненою речовиною рослинного походження світло-коричневого кольору, яка згідно висновку експерта №2-136/11 від 24 січня 2011 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено -маковою соломою, масою в перерахунку на суху речовину 282, 66 грам. Із шкіряної куртки, яка належала ОСОБА_4 вилучено три полімерні пакети з голубим відтінком з подрібненою речовиною рослинного походження світло-коричневого кольору, яка згідно висновку експерта №2013711/від 27 січня 2011 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено -маковою соломою, масою в перерахунку на суху речовину 820,76 грам. Вилучені наркотичні засоби ОСОБА_4 незаконно придбав, зберігав та незаконно перевозив для власних потреб без мети збуту, не повідомляючи про свої наміри ОСОБА_5

Згідно ст.ст.2, 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори»від 22 грудня 2006 року та списку №1 таблиці №1 Переліку наркотичних речовин і прекурсорів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06 травня 2000 року із змінами, внесеними згідно Постанови Кабінету Міністрів України №1890 від 12.12.2002 року макова солома відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.

ОСОБА_1 своєї вини у вчиненому злочині не визнав, суду пояснив, що по даній справі немає жодних прямих доказів доведеності його вини у вчиненні злочину. Під час досудового слідства він оговорив себе через моральний тиск на нього з боку працівників міліції, просив виправдати за недоведеністю його вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

В апеляції та доповненні до неї засуджений ОСОБА_1 просить вирок Чортківського районного суду від 05 січня 2012 року скасувати, а справу направити на додаткове розслідування, запобіжний захід відносно нього, у вигляді тримання під вартою - скасувати, змінивши його на підписку про невиїзд або заставу.

Вважає, що даний вирок суду є незаконним і таким, що суперечить вимогам кримінального та кримінально-процесуального законодавства. Зокрема, посилається на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а саме в ході досудового і судового слідства було допущено грубі порушення ст.22 КПК України. Також зазначає про те, що ні органи досудового слідства, ні суд не вжили всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного, й об'єктивного дослідження обставин справи.

Вказує на те, що суд залишивши йому міру запобіжного заходу тримання під вартою не зазначивши інших підстав обрання щодо нього саме цього виду запобіжного заходу, окрім як тяжкість злочину. На його думку, не наведено конкретних даних, які б вказували про те, що він може ухилятися від слідства і суду або від виконання певних процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини по справі чи продовжувати злочинну діяльність.

Також стверджує про те, що суд призначаючи йому покарання не врахував всіх пом'якшуючих обставин, а саме: похилий вік, стан здоров'я, що підтверджується довідками медичного закладу Сізо-26 та те, що він має постійне місце проживання і не є суспільно-небезпечною людиною.

Окрім цього, покликається на те, що в нього знаходиться обвинувальний висновок кримінальної справи №1044413 про його обвинувачення, який не затверджений прокурором і який він може пред'явити під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції. Вказує, що його було затримано 31 грудня 2010 року (про що в книзі реєстрації чергової частини Чортківського РВ повинен бути запис), а суд вказує, що строк відбування покарання йому слід рахувати з 04 січня 2011 року.

Крім того, посилається на те, що під час затримання, дізнання та проведенні слідчих дій було порушено його право на захист і під фізичним та психологічним тиском органів дізнання був змушений підписати протокол про відмову від захисника.

Неправильним вважає також те, що суд кваліфікував його дії за ч.2 ст.307 КК України, а саме за такою кваліфікуючою ознакою як - повторність.

Стверджує, що вирок суду за інкримінований йому злочин ґрунтується на доказах, отриманих незаконним шляхом та на припущеннях, що відповідно до чинного законодавства та Конституції України є недоступним.

Вказує про те, що в основу його обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України покладені покази ОСОБА_3, незважаючи на той факт, що останній сам перебував під слідством та судом і в кінцевому результаті, з ціллю уникнути відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, змінив за час досудового слідства свої покази, протоколом явки з повинною, протоколом допиту його підозрюваного, протоколом очної ставки між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, так і показами свідків ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11

Також зазначає, що у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством України та Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»в матеріалах кримінальної справи про його обвинувачення повинен знаходитись відповідний протокол оперативної закупівлі наркотичних засобів, якого немає.

Вказує, що під час судових дебатів було повідомлено про нововиявлені обставини (призначення та проведення орфографічної експертизи), однак судом не було взято до уваги, що призвело до постановлення незаконного вироку.

Також зазначає, що у матеріалах кримінальної справи про його обвинувачення міститься довідка, в якій зазначено, що скляна банка ємкістю 0,5 л. частково наповнена подрібненою речовиною рослинного походження, вилучена за місцем проживання ОСОБА_12 по АДРЕСА_3 і здана в камеру схову речових доказів ВРЗ УМВС України в Тернопільській області. Однак, під час досудового слідства та під час розгляду справи в суді не було встановлено хто такий ОСОБА_12 .

У своїй апеляції захисник ОСОБА_13 в інтересах засудженого ОСОБА_1 просить даний вирок суду скасувати, а справу відносно нього закрити.

Вказує на невідповідність висновків суду викладених у вироку та фактичним обставинам справи.

Зазначає, що відповідно до ст.22 КПК України при розгляді кримінальної справи суди зобов'язані неухильно виконувати вимоги про всебічне, повне та об'єктивне дослідження обставин, які мають значення для постановлення законного вироку.

Згідно ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом.

Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, суд безпідставно прийшов до висновку, що його вина у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю доведена як його показами, даними на досудовому слідстві, протоколом явки з повинною, протоколом допиту його як підозрюваного, протоколом очної ставки між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, так і показами свідків ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та іншими письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Стверджує про те, що в основу обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України покладені покази ОСОБА_3, незважаючи на той факт, що останній сам перебував під слідством та судом і в кінцевому результаті, з ціллю уникнути відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, змінив за час досудового слідства свої покази.

Також зазначає, що суд не взяв до уваги той факт, що внаслідок перебування під вартою в Чортківському СІЗО погіршився стан здоров'я його підзахисного. ОСОБА_1 людина похилого віку, пенсіонер, ІНФОРМАЦІЯ_2, часто хворіє, викликає лікарів та потребує медичної допомоги, має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання, не має шкідливих звичок та у нього не втрачені моральні якості, які вказують на те, що він перебуваючи на волі, не буде займатися злочинною діяльністю.

Будучи допитаним під час досудового слідства, так і в судовому засіданні, ОСОБА_1 не визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому злочину і пояснив, що до даного злочину він не має будь -якого відношення і що по даній справі не має жодних прямих доказів доведеності його вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Також стверджує про те, що його підзахисний ОСОБА_1 заявляв, що на початку досудового слідства, даючи показання без участі захисника, він оговорив себе через моральний тиск на нього працівників міліції. Однак, суд критично оцінив такі покази ОСОБА_1, дані в судовому засіданні та безпідставно вказав, що вони повністю спростовуються доказами, здобутими в судовому засіданні і дані з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Заслухавши суддю-доповідача, засудженого ОСОБА_1, який в ході судового слідства апеляційного суду просить вирок суду відносно нього скасувати, а справу направити на додаткове розслідування, запобіжний захід - тримання під вартою скасувати, змінивши його на підписку про невиїзд або заставу та заявив клопотання про незаконні методи слідства стосовно нього, захисника інтересів засудженого -адвоката ОСОБА_2, який просить вирок відносно ОСОБА_1 скасувати, а справу відносно нього закрити, міркування прокурора, який вважає, що вирок є законним і справедливим, а тому його слід залишити без змін, апеляційні ж скарги засудженого та його адвоката є безпідставними і до задоволення не підлягають, проаналізувавши матеріали кримінальної справи та доводи апелянтів, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого підлягає до часткового задоволення, апеляція захисника -адвоката ОСОБА_2 до задоволення не підлягає, міркування прокурора є безпідставними виходячи з наступних підстав.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції приймаючи рішення по справі допустився ряду порушень вимог кримінально-процесуального законодавства, які відповідно до ст.370 КПК України є істотними і такими, що тягнуть за собою безумовне скасування вироку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.229 КПК України перевіривши справу з обвинувальним висновком, прокурор або його заступник приймає одне з таких рішень: затверджує обвинувальний висновок або складає новий обвинувальний висновок і згідно ч.1 ст.232 КПК України направляє справу до суду, якому вона підсудна, і повідомляє суд про те, чи вважає він за потрібне підтримувати державне обвинувачення.

При цьому, прокурор не повинен розраховувати на те, що недоліки слідства, допущені порушення будуть усунуті під час судового засідання.

Як встановлено в ході судового слідства колегією апеляційного суду, обвинувальний висновок вручений ОСОБА_1 про його обвинувачення за ч.2 ст.307 КК України, за яким його визнано винним і засуджено, не затверджений прокурором, що відповідно до п.12 ч.2 ст.370 КПК України є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону і тягне за собою безумовне скасування вироку з поверненням кримінальної справи прокурору на додаткове розслідування або на новий судовий розгляд, як це передбачено ст.374 КПК України.

Крім цього, ОСОБА_1 08 червня 2011 року, тобто до початку розгляду кримінальної справи про його обвинувачення, подав до суду першої інстанції письмове клопотання про ознайомлення його з матеріалами кримінальної справи, посилаючись на ст.ст. 263, 255 КПК України, однак суд не забезпечив це право підсудного, не розглянувши вказане клопотання.

Суд не врахував, що ознайомлення з матеріалами справи до початку її судового розгляду є важливою гарантією здійснення сторонами своїх прав та виконання ними процесуальних обов'язків.

Враховуючи ті обставини, що суд першої інстанції вручив ОСОБА_1 обвинувальний висновок не затверджений прокурором та не підписаний слідчим обмежив його право на ознайомлення з матеріалами кримінальної справи до її розгляду по суті, колегія суддів, вважає сукупність вказаних процесуальних порушень такими, що обмежили право підсудного на захист та істотним порушень вимог КПК.

Крім цього, колегія суддів в ході судового слідства виявила ряд процесуальних порушень допущених органом досудового слідства на яких базується обвинувачення ОСОБА_1, а суд першої інстанції не давши їм оцінки поклав у вирок, що ставить під сумнів його законність і обґрунтованість.

Зокрема, колегія суддів встановила, що в матеріалах кримінальної справи відсутня постанова слідчого Сабадаха В.М. про прийняття кримінальної справи до свого провадження, копія якої протягом однієї доби надсилається прокурору, що є порушенням ст.ст.113, 119 КПК України, оскільки слідчі дії у справі без прийняття їх до свого провадження або без входження до складу слідчої групи можуть проводити тільки начальник слідчого відділу і прокурор.

В томі першому матеріалів кримінальної справи протокол про пред'явлення обвинуваченому матеріалів кримінальної справи датований простим олівцем, як і постанова про відмову в задоволенні клопотання. У протоколі про оголошення обвинуваченому про закінчення досудового слідства дата поставлена простим олівцем, а поверх неї продубльовано шариковою ручкою.

Ряд ксерокопій процесуальних документів завірені неналежним чином, зокрема: на ксерокопії постанови про порушення кримінальної справи, прийнятої до свого провадження та об'єднання з кримінальною справою №1044413 від 03 січня 2011 року слідчим Саліжаком Р.В. проставлено штамп -«копія вірна»та нерозбірливий підпис, однак кому належить цей підпис не відомо;

на ксерокопіях протоколу про вручення копії постанови про порушення кримінальної справи особі щодо якої порушена кримінальна справа, постанові про порушення клопотання про продовження строку досудового слідства, протоколі допиту підозрюваного, протоколі огляду місця події, яка крім цього не читається, протоколу огляду предметів, постанові про призначення судово-хімічної експертизи, протоколі ознайомлення про призначення експертизи, який крім цього не читається, на висновку експертизи № 2-13711, яка крім цього не читається та ряді інших процесуальних документів частина із яких не читається, проставлено лише штампи «копія вірна»без будь-чийого підпису.

Не зважаючи на вищеперераховані процесуальні порушення в ході досудового слідства суд першої інстанції не звернув на них увагу, не дав їм відповідної оцінки, чим істотно порушив вимоги КПК України, що потягло за собою порушення права обвинуваченого на захист.

Також колегією суддів виявлено інші порушення допущені головуючим суду першої інстанції, який несе відповідальність за кримінальну справу в цілому, а саме:

опис матеріалів справи зроблено неналежним чином, не зазначено ким він складений та не підписаний;

три протоколи судового засідання не підписані головуючим; практично у всіх протоколах судових засідань вказано, що розглядалася цивільна справа; на заключному протоколі судового засідання проставлена дата 04 жовтня 2011 року, хоча він охоплює період розгляду справи по 05 січня 2012 року, тобто по день оголошення вироку.

Враховуючи всю сукупність наведених порушень норм КПК України, в ході розгляду кримінальної справи колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції допустився істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, що тягнуть за собою безумовне скасування вироку та направлення кримінальної справи на новий судовий розгляд, як це передбачено ст.370 КПК України.

А неправильне дотримання передбаченої законом процесуальної норми є неодмінною умовою повного, всебічного й об'єктивного дослідження обставин справи, встановлення істини в справі й прийняття правильного рішення, чого судом першої інстанції зроблено не було.

Водночас доводи засудженого про застосування до нього недозволених методів проведення досудового розслідування належним чином перевірені не були.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі від 12 червня 2008 р. «Яременко проти України»зазначено, що «коли особа заявляє небезпідставну скаргу про жорстоке поводження з боку правоохоронних органів, має бути проведене ефективне офіційне розслідування, під час якого можна виявити та забезпечити показання винних осіб. Мінімальні стандарти, викладені в практиці Суду, передбачають проведення незалежного та безстороннього розслідування під контролем громадськості, а від компетентних органів влади вимагають ретельності та оперативності при його проведенні».

Тому, колегія суддів вважає за необхідне, вказати суду першої інстанції про необхідність доручення прокурору Тернопільської області організувати додаткову перевірку за скаргами ОСОБА_1 про вчинення на нього фізичного та психологічного тиску в ході досудового слідства, оскільки у матеріалах кримінальної справи знаходяться два процесуальні документи:

1) постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 11.02.2011 року старшого слідчого прокуратури Чортківського району П.І. Цаплан відносно працівників сектору карного розшуку Чортківського РВ УМВСУ в Тернопільській області за відсутності в їх діях складу злочину;

2) висновок службового розслідування по факту звернення ОСОБА_1 про можливі неправомірні дії окремих працівників Чортківського РВ ВБНОН УМВС України проведеного старшим оперуповноваженим в ОВС ВВБ в Тернопільській області СВГ ГУБОЗ МВС України Я.І. Байрак, у якому вказано, що проведеною перевіркою, підтвердити в повній мірі або спростувати факти порушень законності зі сторони працівників міліції не представилось можливим;

Зміст цих процесуальних документів унеможливлює прийти до однозначного висновку про те, чи були допущені в ході досудового слідства порушення вимог КПК України, на які вказує засуджений ОСОБА_1, чи ні.

Разом з тим, колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни запобіжного заходу, як на це вказує засуджений у своїй апеляції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно суворо дотримуватись вимог чинного кримінально-процесуального законодавства, ретельно перевірити твердження та доводи сторін обвинувачення та захисту, в тому числі і заявлені ними в стадії апеляційного розгляду, належним чином дослідити певні докази на підтвердження або спростування вищенаведених тверджень та доводів, надати належну оцінку всім доказам у справі і постановити законне та обґрунтоване судове рішення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 367, 370 КПК України, колегія суддів, -

Ухвалила:

В задоволенні апеляції захисника інтересів засудженого ОСОБА_1 -адвоката ОСОБА_2 -відмовити.

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Чортківського районного суду Тернопільської області від 05 січня 2012 року відносно засудженого ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в Чортківський районний суд в іншому складі суду зі стадії -попереднього судового розгляду.

Запобіжний захід -тримання під вартою ОСОБА_1 залишити без змін.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Р.Т. Комендат