Ухвала суду № 23749688, 24.04.2012, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 205/751/12 Провадження № 22-ц/0290/1176/2012Головуючий в суді першої інстанції:Камінський В.П.Категорія: 27 Доповідач: Міхасішин І. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2012 м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого: Міхасішина І.В.,

суддів: Войтка Ю.Б., Стадника І.М.,

при секретарі: Яблонській І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 12 березня 2012 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

В лютому 2012 року ПАТ КБ «ПриватБанк»звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №VIXRRX00210005 у розмірі 30946, 76 грн. та судових витрат у справі.

Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 12 березня 2012 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»заборгованість по кредиту в розмірі 30946 грн. 76 коп. та 309 грн. 47 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про зміну рішення суду першої інстанції, зменшивши розмір пені з 21760 грн. 77 коп. до 4000 грн., посилаючись на порушення і неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначала, що судом першої інстанції було задоволено позовні вимоги в повному обсязі, зокрема, з підстав визнання позову відповідачем. Проте, через незнання закону, відповідачка свідомо помилялася щодо вимог про стягнення пені та визнання позову в цій частині. Також судом не було застосовано положення ч. 3 ст. 551 ЦК України, згідно якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення для справи.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07 квітня 2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк»(після зміни найменування ПАТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №VIXRRX00210005 , згідно якого банк надав позичальнику кредитні кошти в сумі 6738, 55 грн. на строк до 05 квітня 2010 року зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 12% річних (а.с.4 -7).

Позичальником зобов'язання за кредитним договором виконувалися неналежним чином, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 30946, 76 грн., з яких: заборгованість за кредитом 6242, 55 грн., заборгованість за відсотками -751,01 грн., заборгованість з комісії -242, 58 грн., заборгованість з пені 21760, 77 грн., штраф (фіксована частина) -500 грн., штраф (відсоток від суми заборгованості) 1449, 85 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позов визнано відповідачем в повному обсязі.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Згідно з ч.1 ст. 127 ЦПК України після відкриття провадження у справі суд невідкладно надсилає особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття провадження у справі. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі відповідачу надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів, а третій особі -копія позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 ЦПК України після одержання копій ухвали про відкриття провадження у справі і позовної заяви відповідач має право подати суду письмове заперечення проти позову із зазначенням доказів, що підтверджують його заперечення.

За змістом ч. 2 ст. 31 ЦПК України протягом усього часу розгляду справи відповідач має право визнати позов повністю або частково.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (ч.4 ст. 174 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, копію позовної заяви було направлено на адресу відповідача 29 лютого 2012 року (а.с. 15). Письмових заперечень проти позову чи його частини відповідач до суду не надала.

12 березня 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою, в якій визнала позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк»повністю та просила розглянути справу в попередньому судовому засіданні у її відсутність (а.с. 19).

В п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2006 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»зазначено, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Виходячи з вищевикладеного, відповідач скористалася своїми процесуальними правами на власний розсуд, була повідомлена про суть позовних вимог та звернулася до суду із письмовою заявою про визнання позову в повному обсязі.

Суд першої інстанції, повно та об'єктивно дослідивши обставини справи, дійшов правильного висновку про те, що визнання позову ОСОБА_2 не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб та про задоволення позовних вимог позивача, які підтверджені належними доказами.

Зазначені ОСОБА_2 в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції та не підтверджують порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Рішення суду є законним і обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи наведене, керуючись, ст. ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 12 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом вірно: