Постанова № 23743401, 05.04.2012, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 4/2690/160/2012 р. Категорія ст. 165-3 КПК України Доповідач Бартащук Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2012 року суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва Бартащук Л.В.,

за участю прокурора - Брагіна І.С.

адвокатів - ОСОБА_1, ОСОБА_2

обвинуваченого - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві подання старшого слідчого в особливо важливих справах 4 відділу 1 Управління Головного слідчого управління СБ України Мельниковича Ю.В.

подання старшого слідчого в особливо важливих справах 4 відділу 1 Управління Головного слідчого управління СБ України Мельниковича Ю.В. про продовження строку тримання під вартою до семи місяців

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянину України, українцю, уродженцю м. Львів, працюючому заступником директора Київської регіональної дирекції ПАТ АБ «Укргазбанк», зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимому,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України,

встановив:

Старший слідчий в особливо важливих справах 4 відділу 1 Управління Головного слідчого управління СБ України Мельникович Ю.В., за погодженням з заступником Генерального прокурора України, звернувся до суду з поданням про продовження строку тримання під вартою до семи місяців ОСОБА_3, який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, мотивуючи подання тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, підстав для зміни запобіжного заходу не має, а по справі необхідно виконати вимоги ст. 218-220 КПК України; скласти обвинувальний висновок по справі, а тому потрібен додатковий час.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, старшим слідчим в ОВС 4 відділу 1 Управління Головного слідчого управління СБ України майором юстиції Мельниковичем Ю.В., розслідується кримінальна справа № 740 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, виділена 30.03.2012р. з кримінальної справи № 650.

31 травня 2011 року Головним слідчим управлінням СБ України порушено кримінальну справу № 650 за фактом вчинення службовими особами ВАТ АБ "Укргазбанк" та ТОВ "ФК "МКС-Інвест", шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, розтрати чужого майна в особливо великих розмірах, на загальну суму 90 млн. грн., тобто за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

5 жовтня 2011 року заступником Генерального прокурора України за матеріалами кримінальної справи № 650 порушено кримінальну справу відносно громадянина України ОСОБА_3, за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України та направлено для організації подальшого досудового слідства Головного слідчого управління СБ України.

06 жовтня 2011 року дану кримінальну справу прийнято до провадження досудового слідства та об'єднано в одне провадження з кримінальною справою № 650.

06 жовтня 2011 року ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 115 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

13 жовтня 2011 року ОСОБА_3 пред'явлено обвинувачення у вчиненні ним розтрати чужого майна в особливо великих розмірах, шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, тобто злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

14 жовтня 2011 року Шевченківським районним судом м. Києва ОСОБА_3 обрано запобіжний захід - тримання під вартою.

30 листопада 2011 року Шевченківським районним судом м. Києва строк тримання обвинуваченого ОСОБА_3 продовжено до чотирьох місяців з подальшим його утриманням у відділі досудового забезпечення СБ України.

06 лютого 2012 року та 5 березня 2012 року Апеляційним судом м. Києва строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 продовжено до п'яти та шести місяців, відповідно.

23 березня 2012 року Заступником Генерального прокурора України строк досудового слідства продовжено до 7 (семи) місяців, тобто до 5 травня 2012 року.

29 березня 2012 року ОСОБА_3 пред'явлено обвинувачення у вчиненні ним пособництва у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах, шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, вчиненого в особливо великому розмірі, тобто злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч. 5 ст. 191 КК України.

30 березня 2012 року ОСОБА_3 оголошено про закінчення досудового слідства.

Вивчивши матеріали кримінальної справи, вислухавши думку прокурора, який підтримав подання з викладених в ньому підстав та просив подання задовольнити, обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисників, які заперечували проти задоволення подання, суд приходить до висновку, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 (з послідуючими змінами) «Про практику застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», питання про продовження строків тримання під вартою в порядку, передбаченому ст. 165-3 КПК України, вирішується суддями відповідно до вимог ст. 156 КПК України. При цьому звернуто увагу на обов'язковість дотримання передбаченої ст. 165-3 ч. 3 КПК України процедури розгляду подання слідчого чи прокурора про продовження строку тримання під вартою. Розглядаючи таке подання, суддя з'ясовує обставини, якими закон пов'язує можливість обрання цього запобіжного заходу (статті 148, 150, 155, 165-2 КПК України), а також умови, за яких продовження строку є можливим (ст. 156 КПК України).

При обґрунтуванні рішення про продовження строків тримання під вартою слід враховувати вимоги ст.ст. 148, 150 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.

Існування обґрунтованої підозри у скоєнні особою злочину є необхідною умовою для законності подальшого тримання її під вартою, але з часом існування лише цієї умови вже є недостатнім обґрунтуванням для продовження тримання особи під вартою, що не враховано органом досудового слідства по даній кримінальній справі.

Крім цього, підхід Європейського суду з прав людини до розгляду доцільності продовження строків тримання особи під вартою як впродовж досудового розслідування, так і судового розгляду - ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно, кожне наступне подання про продовження строку тримання під ватрою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у право особи на свободу.

Відповідно до ст. 165-3 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжено за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу.

Посилаючись у поданні на відсутність таких підстав слідчий не врахував стан здоров'я ОСОБА_3, який страждає на ряд хронічних захворювань, що підтверджується наявними в матеріалах справи медичними довідками.

Посилання ж на те, що перебуваючи на волі він буде ухилятися від слідства та суду, а також від виконання процесуальних дій, нічим не підтверджуються, навпаки, з подання вбачається, що він раніше не судимий, має постійне місце проживання у м. Києві, позитивно характеризується.

Будь-яких даних, які б свідчили про ухилення його від слідства у матеріалах кримінальної справи немає.

Посилання ж на те, що ОСОБА_3 може перешкодити встановленню істини у справі є безпідставними, оскільки, як зазначено у поданні, досудове слідство у справі закінчене ще 30.03.2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, у поданні про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою органи досудового слідства не наводили відповідного обґрунтування ризиків, посилаючись головним чином на первісні підстави взяття ОСОБА_3 під варту, та не розглядаючи можливість застосування будь-яких інших запобіжних заходів замість тримання під вартою, що є порушенням норм національного і міжнародного законодавства.

Сама лише тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3, не є підставою для продовження йому строку тримання під вартою, і повинна враховуватися разом з іншими обставинами, зазначеними у ст. 150 КПК України.

Також суд вважає, що подання слідчого не містить повноцінного обґрунтування того, що органи досудового слідства цілком виправдано з активною обумовленістю здійснюють тривале розслідування справи і не порушують право особи на судовий розгляд справи впродовж розумного строку, яке передбачене ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод.

Таким чином, наведені дані свідчать про те, що подання слідчого про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою до семи місяців, не має належного обґрунтування доцільності продовження строків тримання ОСОБА_3 під вартою в контексті обставин зазначеної кримінальної справи, як цього вимагає національне та міжнародне законодавство.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що по справі відсутні достатні підстави для подальшого продовження строку тримання ОСОБА_3 під вартою до семи місяців, а тому у задоволенні подання слідчого необхідно відмовити.

В зв'язку з відсутністю підстав для продовження строку тримання під вартою, з урахуванням клопотань обвинуваченого та його захисників, суд приходить до висновку про зміну ОСОБА_3 запобіжного заходу з тримання під вартою на заставу.

Однак, з урахуванням обставин справи, обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні особливо тяжкого злочину і наявності шкоди, яка інкримінується ОСОБА_3, з метою забезпечення виконання зобов'язань, суд вважає за необхідне застосувати заставу у розмірі, що перевищує сімнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В зв'язку зі зміною запобіжного заходу ОСОБА_3 на заставу, суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ст. 149-1 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 149, 149-1, 154-1, 156. 165-3 КПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні подання старшого слідчого в особливо важливих справах 4 відділу 1 Управління Головного слідчого управління СБ України Мельниковича Ю.В. про продовження строку тримання під вартою до семи місяців обвинуваченого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Змінити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Львова, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на заставу в розмірі 294 118 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить п'ять мільйонів гривень.

Зобов'язати ОСОБА_3 внести не пізніше п'яти днів з дня обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді застави на розрахунковий рахунок Апеляційного суду міста Києва: м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А, код ЄДРПОУ суду 02894757, банк ГУ ДКС України в м. Києві, код ЄДРПОУ ГУ ДКСУ - 37993783, МФО - 820019, реєстраційний рахунок -37314015000104, та надати документ, що це підтверджує посадовій особі або органу, в провадженні якого знаходиться кримінальна справа.

Звільнити ОСОБА_3 з-під варти в залі суду.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ст. 149-1 КПК України, а саме:

1) з'являтися на виклик до органу дізнання, досудового слідства, прокурора або

суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого або органу, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа;

3) повідомляти службову особу або орган, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Роз'яснити ОСОБА_3, що не вчинення зазначених дій у встановлений строк та невнесення застави в сумі п'яти мільйонів гривень є підставою для розгляду питання про обрання у відношенні ОСОБА_3 іншого запобіжного заходу, а при порушенні інших покладених на нього обов'язків, передбачених ст. 149-1 КПК України, застава буде звернута в дохід держави, про що відібрати в нього розписку.

Контроль за виконанням постанови Апеляційного суду м. Києва покласти на Генеральну прокуратуру України.

Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Бартащук Л.В.