Ухвала суду № 23743341, 17.04.2012, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді Сітайло О.М.,

суддів Фрич Т.В., Юрдиги О.С.,

за участю прокурора Сірика Д.С.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Печерського районного суду м. Києва від 24 лютого 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 24 лютого 2012 року задоволено скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 та скасовано постанову прокурора відділу нагляду за додержанням законів при провадженні досудового слідства управління нагляду за додержанням законів органами податкової міліції Генеральної прокуратури України Сірика Д.С. від 21.11.2011 року про порушення кримінальної справи щодо колишнього директора ТОВ «В.А.М.І. груп ЛТД» ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України.

Не погоджуючись із постановою прокурор подав апеляцію, в якій просив постанову Печерського районного суду м. Києва від 24 лютого 2012 року скасувати як незаконну, а справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду.

В обґрунтування наведеного зазначив, що висновки суду про відсутність у прокурора на час порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_3 достатніх підстав не відповідають фактичним обставинам справи. Висновок прокурора про наявність у діях ОСОБА_3 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, випливає не тільки з висновків акту перевірки від 17.11.2010 року, а й з інших матеріалів , які були підставою для порушення кримінальної справи. Крім того, КПК України не передбачено обставин, які б виключали провадження у кримінальній справі у зв'язку з тим, що суми податкових зобов'язань є неузгодженими.

Заслухавши доповідь судді; пояснення прокурора, який підтримав апеляцію та просив її задовольнити; захисника, який просив залишити апеляцію без задоволення; вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, постановою прокурора відділу нагляду за додержанням законів при провадженні досудового слідства управління нагляду за додержанням законів органами податкової міліції Генеральної прокуратури України Сірика Д.С. 21.11.2011 року порушено кримінальну справу щодо колишнього директора ТОВ «В.А.М.І. груп ЛТД» ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України.

Згідно вказаної постанови, приводом для порушення даної кримінальної справи є безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину, передбаченого ч.2 ст.212 КК України, а підставами - достатні дані, які вказують на наявність в діях ОСОБА_3 ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, що містяться в матеріалах кримінальної справи №12011011130005 (акт податкової перевірки, документи первинного бухгалтерського та податкового обліків і інші матеріали).

На зазначену постанову захисник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 в порядку ст. 236-7 КПК України подала скаргу до Печерського районного суду м. Києва, в якій просила оскаржувану постанову скасувати як таку, що винесена без достатніх на те приводів та підстав.

Розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суддя, дослідивши матеріали, на підставі яких було порушено справу, заслухавши пояснення заявника, думку прокурора, дослідивши матеріали скарги, дійшов висновку про відсутність передбачених ч. 2 ст. 94 КПК України підстав для порушення даної кримінальної справи, в зв'язку з чим постанова про порушення кримінальної справи підлягає скасуванню. Зокрема зі змісту постанови про порушення кримінальної справи вбачається, що акт податкової перевірки від 17.11.2010 року № 4019/35-0-36101744 є документом, на підставі якого прокурор дійшов висновку про розмір податку, який не був сплачений платником податку. Відповідно до п. 14.1.157. ст. 14. ст. 56 Податкового кодексу України саме узгоджене податкове повідомлення-рішення, тобто письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності, є тим документом, що визначає обсяг заниженого податку на додану вартість, однак, в наданих суду матеріалах відсутнє узгоджене повідомлення-рішення податкового органу. На момент порушення кримінальної справи податкові зобов'язання ТОВ «В.А.М.І. груп ЛТД» узгоджені не були, а тому був відсутній і податковий борг вказаного товариства.

Таке рішення суду апеляційна інстанція вважає законним і обґрунтованим, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи, суд перевіряє наявність приводів і підстав для порушення справи, законність джерел отримання даних, які вказують на ознаки злочину, та не вправі розглядати і вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті. За результатами розгляду скарги суд, залежно від того, чи були при порушенні справи дотримані вимоги ст. ст. 94, 97, 98 КПК України, приймає відповідне вмотивоване рішення.

Відповідно до п. 14.1.175. ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п. 54.5. ст. 54 Податкового кодексу України у випадку, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Крім того, відповідно до п. 14.1.157. ст. 14. ст. 56 Податкового кодексу України саме узгоджене податкове повідомлення-рішення. тобто письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності, є тим документом, що визначає обсяг заниженого податку на додану вартість, однак, в наданих суду матеріалах відсутнє узгоджене повідомлення-рішення податкового органу.

П 5.4. ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181 передбачено, що податковим боргом є узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею.

Постанова Пленуму ВСУ «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів» від 08.10.2004 року №15 визначено, що злочин, передбачений ст. 212 КК України, є закінченим з моменту фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових коштів, які мали бути сплачені у строки та в розмірах, передбачених законодавством з питань оподаткування (тобто, сум узгоджених податкових зобов'язань, визначених згідно із Законом №2181), а саме - з наступного дня після настання строку, до якого мав бути сплачений податок, збір чи інший обов'язковий платіж, що відповідно до визначеного ст. 5 вказаного Закону порядку вважається узгодженим і підлягає сплаті.

Як правильно встановив суд, акт податкової перевірки від 17.11.2010 року № 4019/35-0- 36101744 не є достатньою підставою, в розумінні ч. 2 ст. 94 та ч. 1 ст. 98 КПК України, для порушення кримінальної справи. Інших даних, які б вказували на наявність ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, в діях колишнього ТОВ «В.А.М.І. груп ЛТД» ОСОБА_3 в ході дослідної перевірки не зібрано, та про такі дані в постанові слідчого не зазначено.

З урахуванням викладеного, підстав для задоволення апеляції прокурора та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а постанову Печерського районного суду м. Києва від 24 лютого 2012 року, якою задоволено скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 та скасовано постанову прокурора відділу нагляду за додержанням законів при провадженні досудового слідства управління нагляду за додержанням законів органами податкової міліції Генеральної прокуратури України Сірика Д.С. від 21.11.2011 року про порушення кримінальної справи щодо колишнього директора ТОВ «В.А.М.І. груп ЛТД» ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, - без зміни.

Судді:

_____ ____ ____

Сітайло О.М. Фрич Т.В. Юрдига О.С.