Ухвала суду № 23738299, 11.04.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" квітня 2012 р. м. Київ К-25679/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Подолянко Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Черкаси

на постанову Господарського суду Черкаської області від 10 жовтня 2007 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2008 року

у справі № 07/4053а

за позовом Приватного підприємства «СК «Мегастрой»

до Державної податкової інспекції у місті Черкаси

про скасування рішення та податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство «СК «Мегастрой» (далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Черкаси (далі -відповідач) про скасування рішення ДПІ у м. Черкаси про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003822301/0 від 12 червня 2007 року, а також податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Черкаси № 0003812301/0 від 12 червня 2007 року та № 196/17-2207/22806672 від 15 червня 2007 року.

Постановою Господарського суду Черкаської області від 10 жовтня 2007 року позов задоволено повністю. Скасовано рішення ДПІ у м. Черкаси від 12 червня 2007 року № 0003822301/0 про застосування до ПП «СК «Мегастрой»26884,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкаси від 12 червня 2007 року № 0003812301/0 про визначення ПП «СК «Мегастрой»податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 31480,00 грн., у тому числі: 13474,00 грн. основного платежу і 18006,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкаси від 15 червня 2007 року № 196/17-2207/22806672 про визначення ПП «СК «Мегастрой»податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 48205,44 грн., у тому числі: 16068,48 грн. основного платежу і 32136,96 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПП «СК «Мегастрой»3,40 грн. витрат на сплату судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2008 року постанову Господарського суду Черкаської області від 10 жовтня 2007 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у м. Черкаси, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Господарського суду Черкаської області від 10 жовтня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2008 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У запереченні на касаційну скаргу ПП «СК «Мегастрой», посилаючись на те, що постанова Господарського суду Черкаської області від 10 жовтня 2007 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2008 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у м. Черкаси провела комплексну планову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства ПП «СК «Мегастрой»за період з 01 квітня 2004 року по 31 березня 2007 року, за результатами якої було складено акт від 12 червня 2007 року № 1082/23-208/22806672.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені: вимоги пункту 4.1 статті 4, підпунктів 7.3.1, 7.3.5 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено податок на додану вартість на суму 13474,00 грн.; вимоги підпункту 4.2.15 пункту 4.2 статті 4, статті 8, підпункту 9.10.2 пункту 9.10 статті 9, статті 16, пункту 19.2 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 16068,48 грн.; вимоги пункту 2.11 статті 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, які полягали у порушенні терміну використання готівкових коштів, отриманих під звіт у сумі 107537,52 грн.

12 червня 2007 року ДПІ у м. Черкаси на підставі акту перевірки прийняла рішення № 0003822301/0, яким згідно зі статтею 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»застосувала до ПП «СК «Мегастрой»суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 26884,00 грн.

12 червня 2007 року ДПІ у м. Черкаси на підставі акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0003812301/0, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ПП «СК «Мегастрой»суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість в розмірі 31480,00 грн., у тому числі: за основним платежем -13474,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -18006,00 грн.

15 червня 2007 року ДПІ у м. Черкаси на підставі акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 196/17-2207/22806672, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ПП «СК «Мегастрой»суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок з доходів фізичних осіб в розмірі 48205,44 грн., у тому числі: за основним платежем -16068,48 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -32136,96 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що: підстав для визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість немає з урахуванням заниження позивачем податкового кредиту у жовтні -грудні 2006 року; наявність трудових відносин між позивачем та ОСОБА_1 у 2002 році підтверджується контрактом від 01 січня 2002 року, який не було визнано недійсним, з урахуванням положень статті 24 Кодексу законів про працю України, а також зважаючи на те, що документи, які б підтверджували виникнення у позивача кредиторської заборгованості перед ОСОБА_1 у 2002 році на момент проведення перевірки були знижені у зв'язку з закінченням встановленого трьохрічного строку їх зберігання, що підтверджується актом ПП «СК «Мегастрой»від 05 вересня 2006 року № 1; дотримання позивачем строків повернення отриманих під звіт коштів підтверджується належним чином оформленими авансовими звітами та посвідченнями про відрядження.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення першої інстанції, з урахуванням меж апеляційної скарги, виходив з того, що рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 15 червня 2007 року № 196/17-2207/22806672 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12 червня 2007 року № 0003822301/0, прийняте з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстави для його скасування -відсутні. Враховуючи те, що постанова Господарського суду Черкаської області від 10 жовтня 2007 року оскаржувалась податковим органом лише в цій частині, посилань на допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права в решті задоволених позовних вимог ДПІ у м. Черкаси в апеляційній скарзі зазначено не було, суд апеляційної інстанції, керуючись приписами частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, враховуючи приписи статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для визначення позивачу податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку з доходів фізичних осіб слугував висновок податкового органу про те, що: виплачені з каси підприємства кошти ОСОБА_1 на господарські потреби (придбання у 2002 році ОСОБА_1 гумових виробів для підприємства за її власні кошти) є документально не підтвердженими і складають суму надмірно витрачених коштів, отриманих під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки; відсутність посвідчень про відрядження при складанні авансових звітів.

Відповідно до підпункту 4.2.15 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої розраховується згідно з пунктом 9.10 статті 9 цього Закону.

Згідно з підпунктом 9.10.1 пункту 9.10 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) податковим агентом платника податку при оподаткуванні сум, отриманих на відрядження або під звіт, не повернутих таким платником податку протягом встановленого підпунктом 9.10.3 цього пункту строку, є особа, що надала такі суми, а саме: а) на відрядження у сумі перевищення над сумою витрат платника податку на таке відрядження, розрахованою згідно з підпунктом 5.4.8 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; б) під звіт для здійснення окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх надала, у сумі перевищення над сумою фактичних витрат платника податку на здійснення таких дій.

Підпунктом «а»пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, наявність трудових відносин між ОСОБА_1 та позивачем підтверджується контрактом з працівником від 01 січня 2002 року (т.1 арк. справи 9-10), а відсутність первинних документів, які підтверджують існування кредиторської заборгованості позивача перед ОСОБА_1 зумовлена знищенням таких документів згідно наказу ПП «СК «Мегастрой»від 05 вересня 2006 року № 1 у зв'язку зі спливом строку їх зберігання.

Наявність посвідчень про відрядження при складанні авансових звітів про використання коштів, виданих для відрядження, підтверджується матеріалами справи (т.1 арк. справи 84-85, 93-94, 107-111, 113-114, 119-120, 122-123, 125-126, 128-129, 135-136, 166-167, 169-170, 172-173, 175-176, 180-181, 183-184, 186-187, 189-190, 192-193, 195-196, 198-199, 201-202, 204-205).

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про безпідставність визначення позивачу податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок з доходів фізичних осіб у розмірі 48205,44 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій слугував висновок податкового органу про те, що кошти, виплачені позивачем ОСОБА_1, є домірно витраченими, а також те, що працівниками ПП «СК «Мегастрой»- ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 порушено порядок складання звітів про кошти, отримані на відрядження, з огляду на відсутність посвідчень про відрядження.

Відповідно до положень пункту 2.11 статті 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України. Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт. Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Згідно пунктів 2, 6 Порядку складання Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19 вересня 2003 року № 440 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, надається до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, що надав кошти під звіт. Звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, складається фізичними особами, що отримали такі кошти на підприємствах всіх організаційно-правових форм або у фізичних осіб, що є суб'єктами підприємницької діяльності.

Як зазначалося вище, доводи податкового органу про відсутність посвідчень про відрядження спростовуються матеріалами справи.

Як правомірно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, авансові звіти, подані працівниками позивача (т.1 арк. справи 68-83, 86-106, 109, 112, 115-116, 118, 121, 124, 127, 130-134, 165, 168, 171, 174, 177-179, 182, 185, 188, 191, 194, 197, 200, 203, 208, 210-219), відповідають вимогам вказаного вище Порядку складання Звіту про використання коштів.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про безпідставність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 26884,00 грн. спірним рішенням.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Державної податкової інспекції у місті Черкаси підлягає залишенню без задоволення, а постанова Господарського суду Черкаської області від 10 жовтня 2007 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2008 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Черкаси залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Черкаської області від 10 жовтня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2008 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна

Суддя Л.І. Бившева