Постанова № 23736490, 24.04.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2012 р. Справа № 5023/2682/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Коробенка Г.П.розглянувши касаційну скаргу ПП "РКС"на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.02.2012 рокуу справі господарського суду № 5023/2682/11 Харківської областіза заявою ПП "РКС"про визнання банкрутомв судове засідання представники сторін на з'явились

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.04.2011 року порушено провадження у справі про банкрутство ПП "РКС" на підставі статті 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і відкрито процедуру санації приватного підприємства. Призначено керуючим санацією ПП "РКС" директора ПП "РКС" Харєчкіна Є.М., розпорядником майна - арбітражного керуючого Сисуна О.І. Зобов'язано керуючого санацією в тридцятиденний строк з дня винесення даної ухвали опублікувати в офіційному печатному органі України газеті "Голос України" або "Урядовий Кур'єр" оголошення про порушення справи про банкрутство ПП "РКС" і відкриття процедури його санації. Зобов'язано керуючого санацією - керівника боржника разом з розпорядником майна в тридцятисемиденний строк з моменту опублікування оголошення розглянути вимоги всіх кредиторів, скласти реєстр вимог кредиторів і не пізніше ніж на п'ятнадцятий день після спливу строку для подачі вимог кредиторів, надати складений і підписаний керуючим санацією, головним бухгалтером боржника реєстр вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.11.2011 року визнано та включено до реєстру вимог кредиторів, вимоги 11 конкурсних кредиторів на загальну суму 5340208,66 грн., з яких:

-Приватного підприємства правничо-консалтингова фірма „Юркона" в сумі 11406,48 грн. - в четверту чергу;

-Дочірнього підприємства "Західдовибухпром "ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" в сумі 172164,79 грн. - в четверту чергу ;

-ФОП ОСОБА_6 в сумі 57034,87 грн. - в четверту чергу;

-ФОП ОСОБА_7 в сумі 81757,23 грн. - в четверту чергу;

-Товариства з обмеженою відповідальністю "Дінеро-Капітал" в сумі 1872264,62 грн. - в четверту чергу;

-Товариства з обмеженою відповідальністю "Запад-Транзіт" в сумі 153799,80 грн. - в четверту чергу;

-Товариства з обмеженою відповідальністю "Іфріт" в сумі 360036 грн. -в четверту чергу ;

-Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновида-Україна" в сумі 1545667,46 грн. - в четверту чергу;

-Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Опціон" в сумі 861223,06 грн. - в четверту чергу;

-Товариства з обмеженою відповідальністю "Фансідар" в сумі 156264,94 грн. - в четверту чергу;

-Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Восток" в сумі 68589,41 грн. - в четверту чергу.

Визнано вимоги ДПІ у м. Рівне у розмірі 342 767,31 грн. та інших конкурсних кредиторів, що не були заявлені у встановлений законодавством строк, або не були заявлені взагалі, погашеними; зобов'язано розпорядника майна та керуючого санацією не пізніше 29.01.2011 року провести збори кредиторів; зобов'язано розпорядника майна та керуючого санацією сповістити кредиторів, відповідно до реєстру вимог кредиторів, про дату, час та місце проведення зборів, повідомити кредиторів про кількість голосів, які належать кожному кредитору при прийнятті рішення на загальних зборах (засіданні комітету) кредиторів; зобов'язано комітет кредиторів у місячний строк від дати його утворення подати господарському суду схвалений план санації боржника (том 4, а.с. 79-82).

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ДПІ у місті Рівне звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила ухвалу господарського суду першої інстанції скасувати, мотивуючи тим, що грошові вимоги ДПІ забезпечувались податковою заставою майна боржника, а тому їх не можна вважати погашеними, як такі, що подані з пропуском строку на подання грошових вимог конкурсними кредиторами відповідно до статей 14, 53 Закону.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.02.2012 року ухвалу господарського суду Харківської області від 29.11.2011 року змінено, викладено абзац 2 пункту 1 резолютивної частини ухвали господарського суду Харківської області від 29.11.2011 року у справі №5023/2682/11 в наступній редакції: "Визнати вимоги ДПІ у місті Рівне у розмірі 201 909,31 грн. та інших конкурсних кредиторів, що не були заявлені у встановлений законодавством строк, або не були заявлені взагалі, погашеними".

Не погоджуючись з прийнятою постановою, боржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.02.2012 року, аргументуючи порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», статей 37, 187, 202 Податкового кодексу України, заперечуючи визнання грошових вимог на суму 140858грн., як поточних, та відмовивши у визнанні їх погашеними згідно постанови апеляційного суду.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду першої інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», норми якого, як спеціальні норми права, переважають у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.

Відповідно до 1 статті 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.

Боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд.

Вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Статтею 53 Закону передбачено особливості здійснення процедури розпорядження майном, яка здійснюється паралельно із введенням санації боржника, якою передбачено подання оголошення про порушення справи про банкрутство, аналогічно процедурі провадження згідно статей 11, 14 Закону, однак, строк подання грошових вимог кредиторів визначено, як місячний (частини 3 -6 статті 53 Закону).

Положення частини 2 статті 15 Закону визначають, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.

Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів.

Ухвала є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному кредитору при прийнятті рішення на зборах (комітеті) кредиторів.

У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, після публікації оголошення в газеті "Урядовий кур'єр" від 30.04.2011 року про порушення господарським су дом провадження у справі про визнання ПП "РКС" банкрутом, до суду надійшли заяви з грошовими вимогами до боржника від 11 кредиторів, які разом з керівником боржника розглянуті та про результати їх розгляду кредиторам направлені відповідні повідомлення.

30.06.2011 року ДПІ у місті Рівне звернулась до суду з заявою №22775/24-29, в якій просила розглянути та включити до реєстру вимог кредиторів вимоги ДПІ у місті Рівне, забезпечені заставою, посилаючись на те, що ПП "РКС" допустило податкову заборгованість в сумі 232730,70 грн., що склалася у 2010 році, та збільшилася у 2011 році до 342767, 31 грн. (том 2, а.с.87-92).

Ухвалою місцевого господарського суду від 29.11.2011 року визнано погашеними кредиторські вимоги ДПІ у місті Рівне у розмірі 342767,31 грн. відповідно до пункту 2 статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як встановлено господарськими судами, заява ДПІ у місті Рівне про визнання кредитором ПП "РКС" до суду у встановлений законом строк не надавалась, а 06.07.2011 року надійшла лише копія заяви про визнання кредитором ПП "РКС", яка була надіслана на адресу розпорядника майна (згідно штемпелю на поштовому конверті відправлена на адресу суду 30.06.2011 року).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що з розрахунку виникнення податкової заборгованості по ПП "РКС", наданому ДПІ у місті Рівне до апеляційного господарського суду станом на 30.06.2011 року боржник допустив податковий борг у розмірі 342767,31 грн., у т.ч. зобов'язання, що виникли після 14.04.2011 року, тобто після винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство, у розмірі 140 858 грн.

Харківським апеляційним господарським судом зроблено висновок, що конкурсні вимоги ДПІ у місті Рівне у розмірі 201 909,31 грн. вважаються погашеними, оскільки не були заявлені у встановлений законодавством строк. Однак, підстав для визнання поточних вимог ДПІ у місті Рівне на суму 140858 грн. погашеними у місцевого господарського суду не було.

Не погодившись з висновками апеляційного суду про визнання грошових вимог на суму 140858 грн. поточними, скаржник аргументує тим, що спірні грошові вимоги є зобов'язанням зі сплати податку на додану вартість, які виникли до моменту порушення провадження у справі про банкрутство, однак такі доводи боржника не підтверджені документально та не спростовують висновків апеляційного суду, який будучи наділеним повноваженнями оцінки доказів надав оцінку доводам ДПІ в м. Рівне на предмет виникнення зобов'язань по сплаті податку на додану вартість, згідно копій декларацій боржника та Довідки №3805/24029 від 03.02.2012року.

За таких обставин, колегія суддів касаційного суду вважає необґрунтованими доводи скаржника, як такі, що спрямовані на переоцінку доказів у справі, що виходить за межі компетенції касаційного суду відповідно до статті 111-7 ГПК України.

З огляду на встановлене судами та правильне застосування норм матеріального та процесуального права при розгляді справи, колегія суддів Вищого господарського суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанцій та не вбачає підстав для скасування прийнятої Харківським апеляційним господарським судом постанови від 13.02.2012 року.На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ПП "РКС" залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.02.2012 року у справі № 5023/2682/11 залишити без змін.

Головуючий Н. Ткаченко

Судді Л. Катеринчук

Г. Коробенко