Постанова № 23736385, 24.04.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2012 р. Справа № 5024/1727/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової -головуючого Н. Волковицької Л. Рогач за участю представників:позивачаОСОБА_4 -довіреність від 08.11.2011 р.відповідачівне з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Антонівської селищної ради на постановувід 10.01.2012 р. Одеського апеляційного господарського судуу справі№ 5024/1727/2011 господарського суду Херсонської області за позовом Херсонської міської ради до - Антонівської селищної ради - Закритого акціонерного товариства "Херсонське спеціалізоване ремонтно-будівельне управління"провизнання незаконним та скасування п.п. 1.3 п.1 та п.п.2.3 п. 2 рішення Антонівської селищної ради від 11.10.2005р. № 417 та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки В С Т А Н О В И В :

Херсонська міська рада звернулася до суду Херсонської області з позовом до Антонівської селищної ради та ЗАТ "Херсонське спеціалізоване ремонтно-будівельне управління" (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог а.с. 60) про:

- визнання недійсним підпункту 1.3 пункту 1 та підпункту 2.3 пункту 2 рішення Антонівської селищної ради від 11.10.2005 № 417 "Про затвердження проектів землеустрою та передачу в оренду земельних ділянок підприємствам та суб'єктам підприємницької діяльності в смт. Антонівка, для здійснення підприємницької та іншої діяльності";

- визнання недійсним з моменту укладення договору оренди земельної ділянки, площею 1,4625 га, під виробничою базою по Кіндійському шосе, 1, укладеного між Антонівською селищною радою та ЗАТ "Херсонське спеціалізоване РБУ" 16.11.2005 за № 040571300702.

Позовні вимоги, з посилання на приписи статей 12, 83, 152, 155, 206 Земельного кодексу України, статті 21, 228, 236, 268, 393 Цивільного кодексу України, норми Закону України "Про місцеве самоврядування" обґрунтовані тим, що рішенням Херсонської обласної ради від 14.01.2002 р. № 493 визнано таким, що втратило чинність рішення обласної ради від 10.03.1994 р. № 311, яким, в свою чергу, було затверджено технічну документацію з установленням адміністративних меж Антонівської селищної ради та меж населених пунктів на її території, за якою частина земель м. Херсона була включена до меж смт. Антонівка.

Позивач зазначає, що земельна ділянка, яка за оспорюваним рішенням та договором була передана ЗАТ "Херсонське спеціалізоване РБУ" знаходиться в адміністративних межах м. Херсона, а не Антонівської селищної ради, а тому при прийнятті рішення селищною радою було перевищено повноваження надані законом на розпорядження землями комунальної власності.

Антонівська селищна рада у відзиві на позовну заяву просила припинити провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України вказуючи на те, що позовна заява обґрунтована доводами щодо наявності управлінських повноважень з розпорядження спірною земельною ділянкою та відсутністю таких повноважень у селищної ради, тобл вказаний спір є публічно -правовим.

Відповідач також зазначав, що рішення Херсонської обласної ради № 493 від 14.01.2002 р. "Про визнання таким, що втратило чинність рішення обласної ради від 10.03.1994 р. № 311" оскаржене селищною радою до адміністративного суду.

Крім того, на момент подання позову розмежування земель комунальної власності між м. Херсон та сел. Антонівка, в порядку, визначеному статтями 174-176 Земельного кодексу України, не проведено, стан справ з межами населених пунктів не змінився, і вул. Кіндійське шосе, 1 обліковується у складі земель сел. Антонівка, а тому відсутні підстави для розпорядження Херсонською міською радою землями, якими розпоряджається Антонівська селищна рада.

ЗАТ "Херсонське спеціалізоване РБУ" у відзиві на позовну заяву також просило відмовити у її задоволенні вказуючи на прийняття селищною радою оспорюваного рішення та укладення договору за наявності повноважень та з дотриманням вимог законодавства.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 18.10.2011 р. (суддя Клепай З.В.):

- відмолено у задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним з моменту укладення договір оренди земельної ділянки, площею 1,4625 га, під виробничою базою по Кіндійському шосе, 1, м.Херсон, що укладений між Антонівською селищною радою та ЗАТ "Херсонське спеціалізоване РБУ", 16.11.2005 та зареєстрований у ЦДЗК за № 040571300702;

- припинено провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним підпункту 1.3 пункту 1 та підпункту 2.3 пункту 2 рішення Антонівської селищної ради від 11.10.2005 № 417 "Про затвердження проектів землеустрою та передачу в оренду земельних ділянок підприємствам та суб'єктам підприємницької діяльності в смт. Антонівка, для здійснення підприємницької та іншої діяльності".

Мотивуючи рішення суд першої інстанції зазначив, що прийнявши оскаржуване рішення та уклавши спірний договір оренди земельної ділянки, Антонівська селищна рада порушила виключне право Херсонської міської ради на розпорядження належними їй землями, разом з цим вказавши, що спірна земельна ділянка розташована в межах м. Херсона на території селища міського типу яке є частиною м. Херсона та яке має селищну раду і повноваження селищної ради, як суб'єкта місцевого самоврядування. Проте, розмежування повноважень по розпорядженню землями селищною ради та Херсонської міської ради не є спором, який підлягає розгляду у господарському суді.

В частині вимог про визнання недійсним договору суд першої інстанції дійшов висновку стосовно недоведеності факту того, що оскаржуваний договір суперечить нормам чинного законодавства.

За апеляційною скаргою Херсонської міської ради Одеський апеляційний господарський суд (судді: Бойко Л.І., Величко Т.А., Таран С.В.) переглянувши рішення господарського суду Херсонської області від 18.10.2011 р. в апеляційному порядку, постановою від 10.01.2012 р. скасував його, позовні вимоги задовольнив, а саме:

- визнав недійсним підпункт 1.3 пункту 1 та підпункт 2.3 пункту 2 рішення Антонівської селищної ради від 11.10.2005 року № 417 "Про затвердження проектів землеустрою та передачу в оренду земельних ділянок підприємствам та суб'єктам підприємницької діяльності в смт. Антонівка, для здійснення підприємницької та іншої діяльності";

- визнав недійсним укладений між Антонівською селищною радою та ЗАТ "Херсонське спеціалізоване РБУ" 01.11.2005 р. договір оренди земельної ділянки, площею 1,4625га, що розташована в смт. Антонівка, Кіндійське шосе, 1.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що з матеріалів справи вбачається, що межа між містом Херсоном та смт. Антонівка проходить по Кіндійському шоссе, і спірна земельна ділянка, яка розташована по Кіндійському шоссе, 1, згідно з картографічними даними знаходиться на території міста Херсона, а тому Херсонська міська рада мала право на розпорядження вказаною земельною ділянкою, у зв'язку з чим висновок суду першої інстанції стосовно того, що при прийнятті оскаржуваного рішення та укладенні спірного договору оренди спірної земельної ділянки Антонівська селищна рада не перевищила свої повноваження є помилковими, що свідчить про наявність підстав для визнання недійсним рішення селищної ради та укладеного на його виконання договору оренди землі.

Антонівська селищна рада подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.01.2012 р. у даній справі скасувати, а рішення господарського суду Херсонської області від 18.10.2011 р. залишити в силі, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням та неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Скаржник зазначає, що межі меж м. Херсон та смт. Антонівка не розділені просторовою територією і зливаються у суміжній вулиці, розмежування земель комунальної власності між м. Херсон та сел. Антонівка не проведено, межі м. Херсона та смт Антонівка згідно статті 176 Земельного кодексу України державним актом не посвідчені, стан справ з межами населених пунктів -смт Антонівка та м. Херсон у порядку визначеному Земельним кодексом України не змінювався, і спірна земельна ділянка обліковується у складі земельного кадастру за смт Антонівка, а повноваження згідно статті 12 Земельного кодексу України здійснює Антонівська селищна рада.

Заявник касаційної скарги вказував також й на те, що в межах адміністративної справи № 2а-2104/11 адміністративним судом було зазначено про спростування висновку Держкомзему у місті Херсоні про межу між м. Херсоном та смт Антонівка по Кіндійському шосе, вул. 22, вул. Кіндійській, в межах адміністративної справи № 2-а-9075/11 було розглянуто питання щодо відсутності повноважень у Херсонської міської ради та встановлено наявність таких повноважень у Антонівської селищної ради щодо розпорядження, зокрема, і спірною земельною ділянкою, а у адміністративній справі № 2а-390-11 визнані протиправними дії Херсонської міської ради з прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 підприємцю ОСОБА_1 та встановлено, що земельна ділянка обліковується за Антонівською селищною радою.

Скаржник також звертав увагу на те, що рішення Херсонської обласної ради народних депутатів від 1.01.2002 р. № 493 "Про визнання таким, що втратило чинність рішення обласної ради від 10.03.1994 № 311", яким в свою чергу було затверджено технічну документацію по встановленню адміністративних меж Антонівської селищної ради народних депутатів, а також населених пунктів на території цієї ради, Антонівською селищною радою у 2010 році оскаржено до адміністративного суду.

Крім того, як зазначив скаржник, спір між міською радою та Антонівською селищною радою щодо розмежування земель не підлягає розгляду у господарських судах.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами під час розгляду справи, в 1961 році проведена інвентаризація міста Херсона, виданий акт на землекористування в кількості 5430 га.

Відповідно до генерального плану розвитку міста, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР № 231 від 30.05.1984 р., в міську смугу Херсону включені забудовані землі 1052,9 га, 242,1 га, 31,7 га за рахунок території села Приміське та селищ Садове і Урожайне; земельних ділянок радгоспів "Овочевий", "Янтарний", "Херсонський", які прилягають до вказаних населених пунктів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що вказаною Постановою Ради Міністрів УРСР від 30.05.1984 № 231 "Про генеральний план розвитку міста Херсона" затверджено основні положення генерального плану розвитку м. Херсона та проекту планування його приміської та зеленої зон, в основу якого покладено межі міста Херсона, встановлені в натурі та передані за актом від 12.10.1983.

Рішенням виконкому Херсонської міської ради народних депутатів "Про генеральний план розвитку м. Херсона" у липні 1984 № 429/13 прийнято до виконання генеральний план розвитку м. Херсона, розроблений Київським проектним інститутом "Дніпромісто" та затверджений Постановою Ради Міністрів УРСР від 30.05.1984 № 231.

01.09.1984 за № 138-1-325/17 до Президії Верховної Ради УРСР направлено звернення виконкому Херсонської обласної ради народних депутатів про включення до меж м. Херсона 1295,0 га (1052,9 га - раніше відведених під забудову та 242,1 га - із земель радгоспів).

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 04.09.1984 № 7541-Х "Про зміну меж міста Херсона" до меж міста включено 1052,9 га, раніше відведених під житлове та промислове будівництво, село Приміське, селище Урожайне Зеленівської селищної ради та селище Садове Комишанської селищної ради разом із прилеглими землями, загальною площею 242,1 га, які генеральним планом розвитку міста передбачені під житлову і промислову забудову.

Розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 007.07.1989 № 234-р під розширення м. Херсона відведено 143,1 га (мікрорайон "Янтарний") під індивідуальне житлове будівництво.

Рішенням Херсонської обласної Ради народних депутатів від 10.03.1994 р. № 311 "К" "Про затвердження технічної документації по встановленню адміністративних меж Антонівської селищної Ради народних депутатів, а також населених пунктів на території цієї Ради" затверджено розроблену технічну документацію по встановленню адміністративних меж Антонівської селищної Ради народних депутатів, а також меж населених пунктів на її території, якою передбачено: загальна територія цієї Ради - 4573,6 га, в тому числі смт. Антонівка -1547,4 га та селище Молодіжне - 37,3 га.

Рішенням Херсонської обласної Ради народних депутатів від 14.01.2002 р. № 493 визнано таким, що втратило чинність рішення Херсонської обласної Ради народних депутатів від 10.03.1994 р. № 311.

Здійснюючи судовий розгляд справи судом апеляційної інстанції було встановлено, що з огляду на вказані документі, межа між містом Херсоном та смт. Антонівка проходить по Кіндійському шоссе.

Щодо спірної земельної ділянки, яка розташована по Кіндійському шоссе, 1, то згідно з картографічними даними ця земельна ділянка знаходиться на території міста Херсона і повноваження щодо розпорядження цією земельною ділянкою належать саме Херсонській міський раді.

11.10.2005 р. Антонівська селищна рада при прийняла рішення № 417 "Про затвердження проектів землеустрою та передачу в оренду земельних ділянок підприємствам та суб'єктам підприємницької діяльності в смт. Антонівка, для здійснення підприємницької та іншої діяльності" підпунктом 1.3 пункту 1 якого затверджено проекти відведення земельних ділянок ЗАТ "Херсонське спеціалізоване ремонтно-будівельне управління" під виробничою базою, а згідно підпункту 2.3 пункту 2 цього рішення передано ЗАТ Херсонське спеціалізоване ремонтно-будівельне управління" земельну ділянку площею 1,4625 га, під виробничою базою по Кіндійському шосе, 1, на підставі якого 01.11.2005 р. між Антонівською селищною радою та ЗАТ "Херсонське спеціалізоване РБУ" укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований 16.11.2005 р. за № 040571300702.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога Херсонської міської ради про визнання недійсними підпункту 1.3 пункту 1 та підпункту 2.3 пункту 2 рішення Антонівської селищної ради від 11.10.2005 № 417 "Про затвердження проектів землеустрою та передачу в оренду земельних ділянок підприємствам та суб'єктам підприємницької діяльності в смт. Антонівка, для здійснення підприємницької та іншої діяльності" та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, площею 1,4625 га, під виробничою базою по Кіндійському шосе, 1, укладеного між Антонівською селищною радою та ЗАТ "Херсонське спеціалізоване РБУ" 16.11.2005 за № 040571300702.

Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За статтею 2 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами -землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки).

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статті 78 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Згідно пункту б) статті 80 цього Кодексу, суб'єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності (частини 1, 2 статті 83 Земельного кодексу України).

Пунктом 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

За приписами статті 124 вказаного Кодексу (в редакції, чинній на час прийняття оспорюваного рішення та укладення відповідного договору оренди) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно пункту 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Підставами для визнання акта недійсним є, зокрема, невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Здійснюючи судовий розгляд справи судом апеляційної інстанції було встановлено, що при прийнятті оскаржуваного рішення та укладенні спірного договору оренди вищевказаної земельної ділянки, Антонівська селищна рада перевищила свої повноваження щодо розпорядження землями відповідної територіальної громади, оскільки відповідно до Указу Президії Верховної Ради УРСР від 04.09.1984 року межа між містом Херсоном та смт. Антонівка проходить по Кіндійському шосе, вул. 22 Східній, вул. Кіндійській, а згідно з картографічними даними земельна ділянка знаходиться на території міста Херсона, у зв'язку суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що селищною радою було передано земельну ділянку, яка не належить до земель комунальної власності Антонівської селищної ради.

Доводи скаржника про те, що даний спір не підлягає розгляду у господарському суді, судовою колегією не приймаються до уваги, оскільки в даній справі предметом спору є вимога щодо недійсності рішення органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у користування та визнання недійсним договору оренди землі, а за змістом статей 13, 14 Конституції України, статті 11 Цивільного кодексу України, статей 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України, рішенням органу місцевого самоврядування або державної адміністрації про надання земельної ділянки господарюючому суб'єкту у власність або в користування здійснюється волевиявлення власника землі і реалізуються відповідні права у цивільних правовідносинах з урахуванням вимог Земельного кодексу України, спрямованих на раціональне використання землі як об'єкта нерухомості (власності). Індивідуальні акти органів держави або місцевого самоврядування, якими реалізовуються волевиявлення держави або територіальної громади як учасника цивільно-правових відносин і з яких виникають, змінюються, припиняються цивільні права і обов'язки, не належать до правових актів управління, а спори щодо їх оскарження мають приватноправовий характер, тобто справи у них підвідомчі господарським судам, про що правомірно було зазначено судом апеляційної інстанції.

Доводи Антонівської селищної ради про оскарження до адміністративного суду рішення Херсонської обласної Ради народних депутатів № 493 від 14.01.2002 р. "Про визнання таким, що втратило чинність рішення обласної ради від 10.03.1994 № 311" на яке селищна рада посилається в якості доказу на підтвердження наявності повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянко, судовою колегією не приймаються до уваги, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів визнання цього рішення облради № 493 від 14.01.2002 р. недійсним чи скасування, як й з урахуванням неподання відповідачем інформації щодо прийняття адміністративним судом будь -якого рішення з цього питання.

Посилання скаржника на те, що постановою Дніпровського районного суду м. Херсона від 23.06.2011 р. у справі № 2а-2104/11 задоволено адміністративний позов ФОП ОСОБА_7 до Управління Держкомзему у м. Херсоні про визнання протиправною відмови у наданні позитивного висновку, визнання незаконним і скасування висновку та зобов'язання вчинити певні дії, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки у вказаній постанові судом була надана юридична оцінка висновку Управління, а не встановлено факт непроходження межі між м. Херсоном та смт Антонівкою по Кіндійському шосе, вул. 22 Східній, вул. Кіндійській.

Доводи заявника касаційної скарги про залишення судом апеляційної інстанції поза увагою постанови Суворівського районного суду м. Херсона від 01.02.2011 р. у справі № 2а-390/11 також не приймаються до уваги, оскільки матеріали справи не містять вказаного судового рішення.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, беручи до уваги приписи законодавства та встановлені судом апеляційної інстанції під час здійснення судового провадження обставини справи, судова колегія вважає прийняту у справі постанову такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається, а викладені у касаційній скарзі доводи заявника колегія суддів вважає непереконливими та такими, що не відповідають встановленим судом апеляційної інстанції обставинам справи.

Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.01.2012 р. у справі № 5024/1727/2011 господарського суду Херсонської області залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: Н. Волковицька

Л. Рогач