Постанова № 23736227, 25.04.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2012 р. Справа № 5019/2670/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоУліцького А.М.,суддівМачульського Г.М., Рогач Л.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргу Дочірнього підприємства "Оптіма-770-Р" Товариства з обмеженою відповідальністю "Севен Севенті Петроліум"на постановуРівненського апеляційного господарського судувід14.02.2012р.у справі№5019/2670/11Господарського судуРівненської областіза позовомЗаступника прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської радидоДочірнього підприємства "Оптіма-770-Р" Товариства з обмеженою відповідальністю "Севен Севенті Петроліум"провнесення змін в договір оренди земельної ділянки

за участю представників

- позивача:ОСОБА_4 (довіреність від 27.12.2011р.)- відповідача:ОСОБА_5 (довіреність від 04.01.2012р.)- прокурора:ОСОБА_6 (посвідчення № 42), -

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись у суд з даним позовом в інтересах держави в особі Рівненської міської ради (далі -позивач), заступник прокурора м. Рівне (далі -прокурор) просив внести зміни до договору п.5 договору оренди земельної ділянки від 25.08.2004р. № 575, укладеного радою з Дочірнім підприємством "Оптіма-770-Р" Товариства з обмеженою відповідальністю "Севен Севенті Петроліум" (далі -відповідач), а саме:

пункт 5: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1397729 (один мільйон триста дев'яносто сім тисяч сімсот двадцять дев'ять) грн. 99 коп.

Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку становить 83863 (вісімдесят три тисячі вісімсот шістдесят три) грн. 80 коп."

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 20.12.2011р. (суддя Мамченко Ю.А.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.02.2012р. (колегія суддів: Маціщук А.В. -головуючий суддя, судді Петухов М.Г., Гулова А.Г.), позов задоволено.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати винесені судами рішення та прийняти нове, яким у позові відмовити, посилаючись на неправильне застосування і порушення судами норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити без змін оскаржену постанову суду, а касаційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що постанова суду є законною і обґрунтованою, а доводи, викладені в касаційній скарзі, висновків суду не спростовують.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між позивачем та відповідачем укладено договір оренди землі від 21.05.2004р. №575 (далі -Договір), який було зареєстровано 25.08.2004р.

Відповідно до п.1 Договору позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування автозаправної станції, загальною площею 2341 м2, яка знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Курчатова, 18.

Пунктом 5 Договору визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 686 736,03 грн., розмір орендної плати в рік складає 20601,97 грн., з урахуванням ПДВ розмір орендної плати в рік складає 25722,36 грн.

Згідно п.13 Договору розмір орендної плати може змінюватись за згодою сторін (шляхом внесення змін до цього договору). Пропозиції про перегляд розміру орендної плати надсилаються не частіше, ніж один раз на квартал і розглядаються відповідно до законодавства. Розмір орендної плати переглядається у разі, зокрема, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції ті в інших випадках, передбачених законом.

Додатковою угодою від 27.12.2007 р. було внесено зміни до п.5 Договору: збільшено нормативно-грошову оцінку земельної ділянки до 1114504,25 грн. та визначено орендну плату у рік в розмірі 33435,12 грн., що становить 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

Позивачем було прийнято рішення від 18.08.2011р. №1104 "Про внесення змін до Положення про порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у власності Рівненської міської ради, та затвердження складу контрольної комісії Рівненської міської ради з питань встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки", яким було визначено розміри орендної плати за землю для різних категорій земельних ділянок.

Пунктом 2.1. Положення, затвердженого вказаним рішенням, передбачено, що розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення -розміру земельного податку; для інших категорій земель -трикратного розміру земельного податку; та не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлених джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - трьох відсотків від нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - дванадцяти відсотків від нормативної грошової оцінки.

При цьому, відповідно до п.2.2 вказаного рішення розмір орендної плати, встановлений на рівні мінімальної величини відповідно до п.2.1.1 розділу 2 Положення, збільшується на три відсотки від нормативної грошової оцінки, якщо на земельній ділянці здійснюється торгівля нафтопродуктами.

28.10.2011р. позивачем відповідачу надіслано пропозицію, а саме проект додаткового договору та розрахунки розміру орендної плати за землю (пропозиція від 24.10.2011р. №08-1591).

Відповідач листом від 02.11.2011р. повідомив позивача про відмову укласти додатковий договір до Договору щодо зміни розміру орендної плати.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, задовольняючи позов, виходив з того, що сторонами в Договорі передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, мінімальний розмір якої встановлюється в законодавстві, що є підставою для внесення змін до Договору оренди.

Підстави для скасування судових рішень відсутні з огляду на наступне.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.06.2008р. було внесено зміни до частини четвертої ст.21 Закону України "Про оренду землі", якими встановлювалось, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою:

- для земель сільськогосподарського призначення -розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю";

- для інших категорій земель -трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України, пп. 288.5.1 п. 288.5 ст.288 якого встановлює, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:

- для земель сільськогосподарського призначення -розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

- для інших категорій земель -трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Згідно з ч.1 та абз.1 ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Таким чином, з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.06.2008р., а у подальшому -Податковим кодексом України, виникли підстави для перегляду розміру орендної плати за землю, який для земель сільськогосподарського призначення був меншим земельного податку, а для інших категорій земель -меншим трикратного розміру земельного податку, а враховуючи наведені вище положення ст.651 Цивільного кодексу України -і підстави для внесення відповідних змін до договорів оренди землі.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.1, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Оптіма-770-Р" Товариства з обмеженою відповідальністю "Севен Севенті Петроліум" залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.02.2012 р. у справі №5019/2670/11 Господарського суду Рівненської області -без змін.

Головуючий суддя А.М. Уліцький

Судді Г.М. Мачульський

Л.І. Рогач