Постанова № 23736215, 25.04.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2012 р. Справа № 5027/1184/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКозир Т.П.суддівГубенко Н.М. Іванової Л.Б.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4на рішення від та на постанову відгосподарського суду Чернівецької області 19.12.2011 Львівського апеляційного господарського суду 21.02.2012у справі господарського суду№ 5027/1184/2011 Чернівецької областіза позовомЖитлово-будівельного кооперативу № 8доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4простягнення 22 480, 00 грн. у судовому засіданні взяли участь представники: - позивача повідомлений, але не з'явився;- відповідача повідомлений, але не з'явився;ВСТАНОВИВ:

27.10.2011 Житлово-будівельний кооператив № 8 звернувся до господарського суду Чернівецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення неустойки у розмірі 22 480, 00 грн. на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 19.12.2011 у справі № 5027/1184/2011 (суддя Бутирський А.А.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.02.2012 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Скрипчук О.С., судді Дубник О.П., Процик Т.С.) позов задоволено. За рішенням стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Житлово-будівельного кооперативу № 8 неустойку у розмірі 22 480, 00 грн.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Фізична особа -підприємець ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Чернівецької області від 19.12.2011 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.02.2012 у справі № 5027/1184/2011.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності підстав для стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 неустойки на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України.

В силу ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною 1 статті 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (частина 2 статті 785 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

При цьому преюдиціальністю є обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, позаяк їх з істинністю вже встановлено у рішенні, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність судового акта, який вступив в законну силу.

Здійснивши розгляд справи, суди попередніх інстанцій встановили, що рішенням господарського суду Чернівецької області від 05.08.2011 у справі № 10/92 встановлено факт припинення дії договору оренди нежитлових приміщень від 25.12.2007 з 24.12.2010; зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 звільнити нежитлові приміщення за договором оренди нежитлових приміщень від 25.12.2007 до 01.10.2011; стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Житлово-будівельного кооперативу № 8 на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України неустойку у розмірі 4 998, 00 грн. за період з 25.12.2010 по 25.01.2011.

Отже, оскільки рішенням господарського суду Чернівецької області від 05.08.2011 у справі № 10/92 встановлено факт припинення дії договору оренди нежитлових приміщень від 25.12.2007 з 24.12.2010, вказане рішення є преюдиціальним в силу приписів ст. 35 ГПК України, то у відповідача відсутні правові підстави для перебування у спірному приміщенні, а тому, суди попередніх інстанцій встановивши, що на час звернення з даним позовом відповідач не повернув позивачу нежитлові приміщення, які були предметом договору оренди нежитлових приміщень від 25.12.2007; беручи до уваги факт сплати відповідачем за період 11.01.2011 по 15.09.2011 22 500, 00 грн.; дійшли правомірного висновку про наявність підстав для стягнення неустойки за період з 25.01.2011 по 25.10.2011 у розмірі 22 480, 00 грн. на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України.

Посилання скаржника в касаційній скарзі на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, а саме незадоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Отже, суд відкладає розгляд справи в тому разі, коли спір не можливо розглянути в даному засіданні. Тому, питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи.

Отже, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Доводи касаційної скарги щодо порушення судом першої інстанції приписів ст. 84 ГПК України, оскільки у вступній частині оскаржуваного рішення суд першої інстанції зазначив, що представники відповідача були присутні в судовому засіданні 19.12.2011, в той час як їх не було не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки згідно з частиною другою статті 11110 ГПК порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо, зокрема, справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час та місце засідання суду; як вбачається з протоколу судового засідання від 12.12.2011 (а. с. 38) відповідач був повідомлений про перерву у судовому засідання до 19.12.2011; крім того, в матеріалах справи наявне клопотання відповідача про відкладення розгляду справи призначеного на 19.12.2011.

Не приймаються також до уваги доводи скаржника про те, що він не повинен сплачувати неустойку за серпень -вересень 2011 року, тобто за ті місяці, які надано відповідачу рішенням господарського суду Чернівецької області від 05.08.2011 у справі № 10/92 для звільнення приміщення, оскільки згідно з ч. 2 ст. 785 ГПК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Всі інші доводи касаційної скарги про порушення та неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права не знайшли свого підтвердження та зводяться до намагань скаржника надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить вимогам ст. 1117 ГПК України.

Таким чином, застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим ними обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, рішення господарського суду Чернівецької області від 19.12.2011 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.02.2012 у справі № 5027/1184/2011 залишити без змін.

Головуючий суддя Т.П. КОЗИР

Судді Н.М. ГУБЕНКО

Л.Б. ІВАНОВА