Ухвала суду № 23733901, 26.04.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2012 р. Справа № 35896/10

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Яворського І.О.,

суддів: Сапіги В.П., Дяковича В.П.

з участю секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державного підприємства «Івано-Франківський військовий лісопромисловий комбінат» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2010 року по справі за позовом Державної податкової інспекції у Сколівському районі Львівської області до Державного підприємства «Івано-Франківський військовий лісопромисловий комбінат» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні місяці 2010 року позивач звернувся до суду з позовом про наступне.

З адміністративного позову вбачається, що рішенням Івано-Франківського міськвиконкому від 22 червня 1993 року № 175-р Державне підприємство «Івано-Франківський лісопромисловий комбінат» Міністерства оборони України зареєстроване в якості суб'єкта підприємницької діяльності. До єдиного Державного реєстру підприємств та організацій боржника включено 24 березня 1997 року з присвоєнням ідентифікаційного коду - 08033772. Сколівський військовий лісгосп є відокремленим структурним підрозділом Державного підприємства «Івано-Франківський лісопромисловий комбінат» Міністерства оборони України без права юридичної особи, але є платником всіх видів податків та загальнообов'язкових зборів та платежів на території Сколівського району. Рішенням Міністерства Оборони України №312/1/9680 від 13.09.2004 року Сколівський військовий лісгосп зареєстрований в якості суб'єкта підприємницької діяльності без права юридичної особи. Головним управлінським органом Сколівського військового лісгоспу є Державне підприємство «Івано-Франківський лісопромисловий комбінат» МО України. У відповідача існують відкриті рахунки у банківських установах. Станом на 16 серпня 2010 року за відповідачем обліковується податковий борг у сумі 1 478 127, 96 гривень. Відповідач на протязі тривалого часу жодних заходів щодо погашення заборгованості перед бюджетом не вживав, по що свідчить розрахунок заборгованості, який фіксує наявність у відповідача податковий борг та постійний його ріст. Позивач просив суд першої інстанції постановити рішення про примусове стягнення боргу в сумі 1 478 127, 96 гривень.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2010 року позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто за рахунок активів державного підприємства «Івано-Франківський лісопромисловий комбінат» Міністерства оборони України на користь державного бюджету України заборгованість у сумі 1 476 047, 46 гривень, з врахуванням уточнення суми, що підлягає до стягнення.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що заявлена до стягнення сума заборгованості є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом. Вказана обставина підтверджується наявними в матеріалах справи копіями податкових повідомлень-рішень, рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, податкових декларацій та звітів відповідача. Доказів повного чи часткового погашення суми податкового боргу відповідачем на адресу суду не направлялось.

Рішення суду першої інстанції оскаржене в апеляційному порядку ДП «Івано-Франківський військовий лісопромкомбінат». Апелянт, зокрема, зазначає, що суд першої інстанції не з'ясував всі обставини справи. Суд не врахував, що майно ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» є державною власністю і належить йому на праві господарського відання, а відповідно до чинного законодавства не можуть бути використані як джерело погашення податкового боргу активи підприємства, що належать йому на праві господарського відання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу Державного підприємства «Івано-Франківський військовий лісопромисловий комбінат» слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову залишити без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлює та закріплює право звернення до суду з позовною заявою про стягнення податкової заборгованості та інших обов'язкових платежів.

Згідно ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку та розмірах встановлених законом.

Суд першої інстанції вірно встановив обставини справи. Відповідач у порушення вимог Закону України»Про систему оподаткування», Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» - допустив заборгованість по сплаті узгоджених сум податкових зобов'язань, а саме: по податку на прибуток підприємств та організацій, що перебувають у державній власності, по податку на додану вартість згідно податкових повідомлень-рішень, по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин відповідно до поданого відповідачем розрахунку сум податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин, податку за землю відповідно до податкового розрахунку земельного податку за 2009 рік, 2010 рік, збору за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення згідно податкових повідомлень-рішень.

На підставі пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій податковій декларації протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп.4.14 п.4.1 ст.4 вказаного Закону для подання такої декларації. Згідно п.5.1 ст.5 Закону зазначено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що заявлена до стягнення сума заборгованості є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом.

Суд апеляційної інстанції погоджується з тим, що заборгованість підтверджується наявними в матеріалах справи копіями податкових повідомлень-рішень, рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, податкових декларацій та звітів відповідача.

Тому колегія суддів прийшла до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, оскільки вважає апеляційні вимоги неаргументованими.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Івано-Франківський військовий лісопромисловий комбінат» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2010 року в справі №2а-3240/10/0970 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий І.О. Яворський

Судді В.П. Сапіга

В.П.Дякович

Повний текст

виготовлено та підписано 28.04.2012 року