ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2012 р. Справа № 821/11
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Гулида Р.М., Запотічного І.І.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівне на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 19.10.2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "ДП Рівнетрансекспедиція" до Державної податкової інспекції у м. Рівне про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
встановила:
У липні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.06.2010 року №0003541541/0/15-214 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2010 року в розмірі 40045,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ - фірмою "ДП Рівнетрансекспедиція" було дотримано вимог Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі - Закон №168/97-ВР) для отримання бюджетного відшкодування. Зокрема, податковий кредит було сформовано відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР, у зв'язку з придбанням товарів (дизельного палива), які в наступному використовувалися товариством у господарській діяльності. Податковий кредит сформовано на підставі податкових накладних, що відповідають вимогам пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР. Відтак, викладені в акті перевірки висновки податкового органу є безпідставними, а прийняте податкове повідомлення-рішення є неправомірним та підлягає скасуванню.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 19.10.2010 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне від 30.06.2010 року №0003541541/0/15-214.
Постанову суду першої інстанції оскаржила Державна податкова інспекція у м. Рівне. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову постанову, якою в позові відмовити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін,якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що 18.06.2010р. посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Рівне було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ - фірми "ДП Рівнетрансекспедиція" за квітень 2010 року з врахуванням матеріалів зустрічних перевірок постачальників по ланцюгу та автоматизованого співставлення податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. За наслідками перевірки складено акт від 18.06.2010р. №526/15-200/30712154 та довідку від 18.06.2010р. №140/15-200/30712154, у висновках яких зазначено про порушення ТОВ - фірмою "ДП Рівнетрансекспедиція" п.1.8. ст.1, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР, в результаті чого було завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за квітень 2010 року в сумі 40045,00грн.
На підставі акта від 18.06.2010р. №526/15-200/30712154 та довідки від 18.06.2010р. №140/15-200/30712154 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.06.2010р. №0003541541/0/15-214, яким ТОВ - фірмі "ДП Рівнетрансекспедиція" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 40045,00грн.
Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону №168/97-ВР бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Як вбачається з матеріалів справи, бюджетне відшкодування за квітень 2010 року позивачем сформовано на підставі фактичної сплати податку на додану вартість у сумі коштів постачальникам за дизельне паливо у березні 2010 року.
Основним видом діяльності ТОВ - фірми "ДП Рівнетрансекспедиція" є транспортні перевезення вантажів, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ АА №142592 та ліцензією серії АВ №352874, виданою Міністерством транспорту та зв'язку України.
Вчинення господарських операцій із вищезазначеними підприємствами не заперечується посадовими особами ДПІ у м.Рівне під час проведення документальної перевірки та підтверджується наявними у матералах справи копіями документів.
Придбане у ПП «Ніка-Ойл» та ТОВ ВТФ «Авіас» дизельне паливо ТОВ - фірмою "ДП Рівнетрансекспедиція" використовувалося у своїй господарській діяльності, що підтверджується випискою про зарахування дизельного палива на карточку за березень 2010 року актом списання паливно-мастильних матеріалів за березень 2010 року №2010/03-1, зведеною відомістю по паливно-мастильних матеріалах за даними шляхових листів за березень 2010 року.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ фірмою "ДП Рівнетрансекспедиція" було дотримано вимоги Закону №168/97-ВР, необхідні для отримання бюджетного відшкодування за квітень 2010року, а зменшення останньому бюджетного відшкодування у зв'язку з неможливістю підтвердити фактичне надходження податку на додану вартість до бюджету по ланцюгу постачальників є нормативно необгрунтованим.
Таким чином, ДПІ у м. Рівне не довела правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 30.06.2010р. №0003541541/0/15-214 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 40045,00грн., а тому адміністративний позов задоволено правомірно.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівне залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 19.10.2010 року у справі №2а-3460/10/1770- без змін.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В. Улицький
Судді: Р. Гулид
І. Запотічний
Судове рішення № 23733874, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 24.04.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-3460/10/1770. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: