Ухвала суду № 23733864, 24.04.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2012 р. Справа № 14/11

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Запотічного І.І.

при секретарі судового засідання: Міхно І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.11.2010 року у справі за позовом Державного відкритого акціонерного товариства "Шахта "Надія" до Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення,-

встановила:

У вересні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області, в якому просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 06.09.2010 року №0007841601/0, яким визначено суму податкового зобов'язання (штраф) в розмірі 540 307, 52 грн. (50% від суми податкового зобов'язання).

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що податковим органом протиправно зараховано в рахунок погашення податкового боргу товариства, визначеного в Декларації з податку на додану вартість № 8757 від 17 квітня 2008 року, кошти в сумі 1080 615, 00 грн., перераховані за платіжними дорученнями № 1678 від 09.07.2010 року, № 1753 від 19.07.2010 року, № 1814 від 26.07.2010 року та № 1823 від 28.07.2010 року. В кожному з вказаних платіжних доручень було вказано призначення платежу, проте податковий орган протиправно змінив їх.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.11.2010 року позов задоволено. Визнано протиправним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Сокальському районі Львівської області №0007841601 від 06.09.2010 року.

Постанову суду першої інстанції оскаржила Державна податкова інспекція у Сокальському районі Львівської області. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову постанову, якою в позові відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін,якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що за результатами проведеної ДПІ у Сокальському районі Львівської області 18 серпня 2010 року документальної перевірки дотримання ДВАТ «Шахта «Надія» вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами» № 2181 ІІІ від 21 грудня 2000 року складено Акт № 701/160/00178175, яким встановлено порушення товариством вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами» № 2181 ІІІ від 21.12.2000 року, а саме - затримка на 819 календарні дні граничного строку сплати узгодженого суми податкового зобов'язання за червень 2010 року з податку на додану вартість у розмірі 1080615,00 грн.

На підставі вказаного Акту відповідачем 06 вересня 2010 року винесено податкове повідомлення рішення № 0007841601/0, яким встановлено суму податкового зобов'язання (штраф) у розмірі 540307 грн. 52 коп. (50% від суми узгодженого податкового зобов'язання) на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 ІІІ.

Колегією суддів встановлено, що у відповідності до вимог підпункту 5.3.1 пункту 5 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами» № 2181ІІІ ДВАТ «Шахта «Надія» в межах граничного строку сплати податкового зобов'язання самостійно сплатило узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за Декларацією з податку на додану вартість за червень 2010 року у розмірі 2196 599,00 грн., підтвердженням чого є платіжні доручення:

- № 1678 від 09 липня 2010 року, сума платежу 450 000,00 грн., призначення платежу: ПДВ за червень 2010 року;

- № 1753 від 19 липня 2010 року, сума платежу 500000,00 грн., призначення платежу: ПДВ за червень 2010 року;

- № 1814 від 26 липня 2010 року, сума платежу 600 000,00 грн., призначення платежу: ПДВ за червень 2010 року;

- № 1823 від 28 липня 2010 року, сума платежу 646 599,00 грн., призначення платежу: ПДВ за червень 2010 року;

Відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України № 2181 ІІІ платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Податкова декларація, у відповідності до підпункту «а» підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього ж Закону, подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює у даній ситуації, календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), протягом 20 календарних, днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно пункту 5.1 статті 5 згаданого Закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Платник податків, як передбачено першим абзацом підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 цього ж Закону, зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначене у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

З Акту перевірки та Розрахунку до нього (Додаток 1) вбачається, що податковим органом зараховано в рахунок погашення податкового боргу товариства, визначеного в Декларації з податку на додану вартість № 8757 від 17 квітня 2008 року (граничний термін сплати 30 квітня 2008 року), сплачені платником податку кошти в сумі 1080 615, 00 грн., а саме:

- 09 липня 2010 року у сумі 48 131, 30 грн., кількість протермінованих днів 800;

- 19 липня 2010 року у сумі 442 292, 85 грн., кількість протермінованих днів 810;

- 26 липня 2010 року у сумі 529 611, 75 грн., кількість протермінованих днів 817;

- 28 липня 2010 року у сумі 13113, 93 грн., кількість протермінованих днів 819,

- 28 липня 2010 року у сумі 47 465, 17 грн., кількість протермінованих днів 819.

На підставі цього податковим органом зроблено висновок про затримку позивачем сплати узгодженої суми податкового зобов'язання на суму 1080 615,00 грн.

Такий висновок ДПІ у Сокальському районі Львівської області на переконання суду є помилковим, оскільки самостійне зарахування відповідачем сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу, які не вказані в призначенні платежу, під час перерахування платником податків коштів до бюджету за вищевказаними платіжними дорученнями, відбулося в результаті зміни податковим органом призначення платежу у цих платіжних дорученнях, що суперечить чинному законодавству.

Таким чином, податкове повідомлення рішення № №0007841601/0 від 06 вересня 2010 року, прийнято ДПІ у Сокальському районі Львівської області без урахування вимог Законів України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами» № 2181ІІІ від 21 грудня 2000 року та «Про державну податкову службу» від 04 грудня 1990 року за № 509 ХІІ.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.11.2010 року у справі №2а-8519/10/1370- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: Р. Гулид

І. Запотічний

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 26.04.2012 року