Ухвала суду № 23719655, 28.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2012 р.Справа № 2а-8836/10/1870Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника позивача Цюпка О.В.

представника відповідача Михайліченко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.06.2011р. по справі № 2а-8836/10/1870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроторг-2007"

до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області

про визнання податкових повідомлень-рішень, податкових вимог протиправними,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроторг-2007" (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області (надалі по тексту відповідач), в якому, з урахуванням поданих уточнень та заяви про збільшення позовних вимог, просив суд визнати протиправними:

- податкове повідомлення-рішення від 12.05.2010 року за №0000062301/0, яким ТОВ «Агроторг-2007»з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій визначено суму податкового зобовязання за платежем «податок на додану вартість»в загальному розмірі 655141,50грн;

- податкове повідомлення-рішення від 12.05.2010 року № 0000052301/0, яким ТОВ «Агроторг-2007»з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій визначено суму податкового зобовязання за платежем «податок на прибуток»в загальному розмірі 243750,00грн;

- першу податкову вимогу №1/12 від 07.06.2010 року, другу податкову вимогу № 2/17 від 28.07.2010 року;

- рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу від 31.08.2010р. №5.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 16.06.2011 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агроторг-2007" до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, податкових вимог задоволено частково.

Визнано протиправним податкове повідомлення-рішення Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області від 12.05.2010 року за №0000062301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" в загальному розмірі 460140,00грн., в тому числі 306760,00грн. основного платежу, 153 380,00грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Визнано протиправними першу податкову вимогу Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області №1/12 від 07.06.2010р., другу податкову вимогу №2/17 від 28.07.2010р. та рішення Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу №5 від 31.08.2010р.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.06.2011 року в частині задоволення позовних вимог скасувати та прийняти в цій частині нову постанову, якою в позові відмовити. В частині відмови в позові ТОВ "Агроторг-2007" постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.06.2011 року залишити без змін.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу відповідача в яких посилаючись на законність та обгрунтованість судового рішення в оскаржуваній частині просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.06.2011 року залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ТОВ «Агроторг-2007»зареєстрований юридичною особою, взятий на податковий облік 15.06.2007., зареєстрований платником податку на додану вартість згідно свідоцтва від 25.06.2007р. за №100048658, про що зазначено в акті про результати позапланової виїзної перевірки від 05.05.2010р. №119/23/34369411(т.1,а.с.58) та підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію (т1, а.с.57).

У період з 22.10.2009 року по 11.11.2009 року Карлівською МДПІ було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Агроторг-2007»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 15.06.2007р. по 31.03.2009року, за результатами якої складено акт від 16.11.2009р. за №145/23/34369411 (т.а.с.163-183).

В січні - квітні 2010р. на адресу Карлівської МДПІ надійшли матеріали зустрічних перевірок (т.1, а.с.184-187).

У період з 13.04.2010р. по 28.04.2010 року Карлівською МДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Агроторг-2007»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 15.06.2007р. по 31.03.2009 року.

В ході перевірки, результати якої зафіксовані в акті від 05.05.2010р. №119/23/34369411(т.1, а.с.58-72), було встановлено порушення позивачем вимог :

-п.5.1, пп. 5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(тут і далі по текст постанови чинного на час виникнення спірних правовідносин) в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді що перевірявся, на загальну суму 162500,00грн., в тому числі 4 квартал 2007 року на суму 162500,00грн.;

-пп.7.2.1. п.7.2., пп.7.4.1 та пп. 7.4.5 пп.7.4, пп.7.5.1 п.7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(тут і далі по текст постанови чинного на час виникнення спірних правовідносин), в результаті чого занижено податок на додану вартість за рахунок завищення податкового кредиту за перевіряємий період на суму 436761,00грн. в т.ч. за липень 2007 року -28292,00грн., за серпень 2007 року -150466,00грн, за вересень 2007 року -128002,00грн, за жовтень 2007 року -21668,00грн., за грудень 2007 року -108333грн.

За результатами перевірки Карлівською МДПІ 12.05.2010 року відносно позивача винесено податкові повідомлення-рішення:

-за №0000062301/0 (т.1, а.с.39), яким було визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 655141,50грн., в т.ч. за основним платежем 436761,00грн. та штрафні (фінансові) санкцій 218380,50грн.

-№ 0000052301/0 (т.1, а.с.40), яким було визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 243750,00грн., в т.ч. за основним платежем 162500,00грн. та штрафні (фінансові) санкцій 81250,00грн.

Дані податкові повідомлення-рішення були отримані позивачем 18 травня 2010р., про що свідчить поштовий штемпель на конверті, в якому були надіслані вказані податкові повідомлення-рішення (т.1, а.с.75).

Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «Агроторг-2007»оскаржив їх до суду, надіславши поштою 27 травня 2010р. позов, який отриманий судом 01.06.2010р. (т.1,а.с.3,8).

При цьому про оскарження податкових повідомлень-рішень позивачем було повідомлено поштою Карлівську МДПІ листом від 27.05.2010 року (т.1,а.с.97,98).

07.06.2010 року Карлівською МДПІ виставлена ТОВ «Агроторг-2007» перша податкова вимога за №1/12, а 28.07.2010р. друга податкова вимога за №2/17 про термінову сплату податкового зобовязання, визначене оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, яке відповідач фактично вважав узгодженим (т.1,а.с.94,95).

Крім того, 31.08.2010р. Карлівською МДПІ відносно позивача було прийнято рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу за №5 (т.1, а.с.96).

Визнаючи протиправними податкового повідомлення-рішення Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області від 12.05.2010 року за №0000062301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" в загальному розмірі 460140,00грн., в тому числі 306760,00грн. основного платежу, 153 380,00грн. штрафних (фінансових) санкцій, першої податкової вимоги Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області №1/12 від 07.06.2010р., другої податкової вимоги №2/17 від 28.07.2010р. та рішення Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області про стягнення коштів та продаж інших активі платника податків в рахунок погашення його податкового боргу №5 від 31.08.2010р. суд першої інстанції виходив з їх протиправності.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно з п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання податкового повідомлення.

За приписами п.п.5.2.2 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків.

Як вбачається з матеріалів спірні податкові повідомлення-рішення позивачем були отримані 18.05.2010 року. Заходів щодо адміністративного оскарження спірних податкових повідомлень-рішень позивачем не вживалося.

Відповідно до абз. 3 п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до п.п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові повідомлення-рішення від 12.05.2010 року за №0000062301/0, № 0000052301/0 були оскаржені позивачем в судовому порядку. 27.05.2010 року через засоби поштового зв'язку позивачем був поданий позов про визнання протиправними вказаних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до приписів ч.9 ст. 103 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

Враховуючи приписи наведеної норми строк оскарження спірних податкових повідомлень-рішень позивачем не пропущений.

02.06.2010р. ухвалою Сумського окружного адміністративного суду позов було повернуто позивачу з підстав непідсудності даному адміністративному суду. 28.09.2010р. ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду вказана ухвала Сумського окружного адміністративного суду була скасована, а справа направлена до Сумського окружного адміністративного суду на новий розгляд зі стадії вирішення питання про відкриття провадження. Ухвалою Сумського окружного окружного адміністративного суду від 15.11.2010 року відкрито провадження у справі.

Отже, податкові зобовязання, визначені спірними податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржені в судовому порядку у визначний 10-денний строк, а тому є неузгодженими до розгляду справи та винесення рішення.

Підпунктом 6.2.1. пункту 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Враховуючи те, що на час прийняття спірних податкових вимог податкове зобов'язання узгоджене не було, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржувані перша податкова вимога №1/12 від 07.06.2010 року, друга податкова вимога № 2/17 від 28.07.2010 року та рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу від 31.08.2010р. №5 суперечать вимогам чинного законодавства, є протиправними.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим повідомленням-рішенням від 12.05.2010 року за №0000062301/0 за порушення позивачем п.п. 7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п. 7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачу відповідачем визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 655141,5 грн.

Висновки відповідача про порушення позивачем вказаних норм закону грунтуються на тому, що позивачем безпідставно було віднесено до податкового кредиту суми ПДВ по господарським операціям з контрагентами ПП "Корунд-КМ" та ТОВ "Полирем-Агро", якими в свою чергу не відображені податкові зобов'язання.

Суд першої інстанції скасовуючи податкове повідомлення-рішення від 12.05.2010 року за №0000062301/0 в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Корунд-КМ" в розмірі 460140 грн. виходив з його протиправності в цій частині.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у звязку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна (яка повинна відповідати вимогам, визначених пп.7.2.1 п.7.2 ст. 7 вказаного Закону) видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем податку на додану вартість у ціні товару.

Між тим, колегія суддів зазначає, що наявність податкових накладних дійсно є обовязковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною, оскільки визначальною умовою для віднесення сум ПДВ на підставі податкових накладних до податкового кредиту є реальність господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи в перевіряємому періоді позивач здійснював діяльність пов'язану з оптовою торгівлею зерном, насінням та кормами для тварин.

Одним із постачальників товару позивачу було ПП "Корунд-КМ", з яким позивачем було укладено договір купівлі-продажу жита, ячменю. вівса, соняшника, гороху, пшениці, гречихи.

Фактичне придбання позивачем у ПП "Корунд-КМ" вказаного товару підтверджується податковими накладними, видатковими накладними. Оплата за поставлений товар, з урахуванням податку на додану вартість, була здійснена позивачем у липні, серпні та вересні 2007року, що підтверджується копіями квитанцій до прибуткового касового ордеру. Придбані у ПП «Корунд-КМ»у 2007 р. зернові культури позивач зберігав у складських приміщеннях ДП ДАК «Хліб України» Роменський КХП, ВАТ «Біловодський КХП» та ТОВ «Роменський комбікормовий завод», згідно з укладеними з останніми договорами зберігання. Транспортування придбаних у ПП «Корунд-КМ» зернових культур здійснювалося за рахунок продавця, який завозив ці зернові культури безпосередньо на хлібоприймальні підприємства та відвантажував їх, оформлюючи товар на облікову картку ТОВ «Агроторг-2007». В подальшому ці зернові культури були продані ТОВ «Роменський комбікормовий завод», ТОВ «Терра», ПзІІ «Сєрна», ТОВ «Агроальянс», ТОВ «Полтава-Агро ЛТД», ТОВ «Полі Грейн» ТОВ «ТКФ «ТТД», ТОВ «Кернел-Трейд» та ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз», що зокрема підтверджується листом ДП ДАК «Хліб України» Роменський КХП № 127 від 16.02.2012 р., договорами купівлі-продажу № 9 від 23.07.2007 р., № 12 від 23.07.2007 р., № 16/1 від 25.07.2007 р., № 21 від 27.07.2007 р„ № 18 від 30.07.2007 р., № 040807 від 04.08.2007 р. та № 2993/26/П від 31.08.2007 р., а також довідкою ПАТ «Укрсоцбанк» від 20.02.2012 р. про рух грошових коштів на рахунках ТОВ «Агроторг-2007» за період з 01.07.2007 р. по 31.10.2007 р., яка вказує на оплату проданого позивачем товару.

Отже, матеріалами справи підтверджено реальність господарських операцій по взаємовідносинах з у ПП "Корунд-КМ".

Позивач виконав вимоги п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», сплативши податок на додану вартість в ціні товару, придбаного у безпосереднього постачальника товару ПП «Корунд-КМ», який, в свою чергу, виконав вимоги п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»- видав покупцю, яким є позивач, належним чином оформлені податкові накладні на визначені та сплачені покупцем суми податку.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобовязання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентом позивача, або його контрагентами (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про правомірне віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним виданим ПП "Корунд-КМ".

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що Карлівська МДПІ безпідставно зменшила суму податкового кредиту з податку на додану вартість за операціями з ПП «Корунд-КМ»у розмірі 306 760грн., визначивши на вказану суму основного платежу податкового зобовязання з податку на додану вартість оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 12.05.2010 року за №0000062301/0.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення від 12.05.2010 року за №0000062301/0 в частині 460140грн., в тому числі визнання суми основного платежу - 306 760грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 153380грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.06.2011р. по справі № 2а-8836/10/1870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Шевцова Н.В.Судді(підпис) (підпис)Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М.

Повний текст ухвали виготовлений 02.03.2012 р.