Постанова № 23716914, 26.04.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 квітня 2012 р. № 2-а- 3155/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.

за участю секретаря судового засідання - Зеленькова О.В.

представників : позивача -Шляхти В.В., відповідача - не прибув, прокурора -Кучерова М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Заступника прокурора Фрунзенського району міста Харкова в інтересах держави в особі Індустріальної Міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Харкова Харківської області Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Заступник прокурора Фрунзенського району міста Харкова в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова , з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , в якому просить суд, стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код особи за ЄДРПОУ НОМЕР_1, 61002, АДРЕСА_1) зобов'язання з орендної плати за землю з фізичних осіб на суму 33320,91 грн., на користь держави.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 перебуває на податковому обліку як платник податків в ДПІ у Фрунзенському районі міста Харкова. На теперішній час за відповідачем лічиться заборгованість перед бюджетом у сумі 33320,91 грн., що виникла внаслідок несплати в установлений строк зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, самостійно визначених платником податку у декларації. Наведені обставини свідчать про невиконання відповідачем свого податкового обов'язку, щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2012 року було допущено заміну відповідача в порядку правонаступництва з Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова на Індустріальну Міжрайонну Державну податкову інспекцію у м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити позов у повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився , про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, причини неявки суду не повідомив, заперечень та клопотань не надав.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що відповідач не з'явився в судове засідання двічі, причин неявки суду не повідомив, є належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, на підставі ч. 4 ст. 128 КАС України суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами.

Суд, заслухавши прокурора та представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі п.п. 1,2 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу" від 04 грудня 1990 року №509-ХП зі змінами та доповненнями, визначено функції державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій, відповідно до яких Індустріальна МДПІ у м. Харкова Харківської області Державної податкової служби здійснює контроль за дотриманням законодавства про податки, інші платежі, забезпечує правильність обчислення та своєчасність надходження цих податків.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2, зареєстрований як фізична особа-підприємець Фрунзенською районною радою м. Харкова 11.07.2002 про що здійснено запис про державну реєстрацію НОМЕР_2 згідно свідоцтва про державу реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Згідно з п.п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 36.1. ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Ззгідно п. 269.1 ст. 269 розділу XIII Плата за землю Податкового кодексу України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Відповідно до п.п. 270.1.1 та п.п. 270.1.2 п. 270.1. ст. 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Підпунктом 9.1.10 п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України плату за землю віднесено до загальнодержавних податків та зборів.

Судом встановлено, що між Харківською міською радою (як орендарем) та ФОП ОСОБА_2 (як орендарем) було укладено договір оренди землі (несільськогосподарського призначення) від 11.02.2005 року яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 0,1299 га, у тому числі: під забудовою 0,0118 га., інших угідь 0,1181 га.

Таким чином, платником орендної плати за орендовану у Харківської міської ради земельну ділянку комунальної власності є орендар - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, вказаний платіж має статус загальнодержавного податку.

Як вбачається з розрахунку суми позову, заборгованість Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_2 перед бюджетом з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності складає 33320,91 грн.

Щодо підстав виникнення зазначеної заборгованості судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була подана до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, якою самостійно визначено податкове зобов'язання з орендної палаті за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік у сумі 63937,80 грн., з щомісячним зобов'язанням до сплати 5 328,15 грн.

Пунктами 49.1, 49.2 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Пунктом 54.1 ст. 54 зазначеного кодексу визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. ( п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України).

Орендна палата за земельні ділянки державної і комунальної власності за травень - листопад 2011 року склала 37297,05. В зв'язку з тим, що за відповідачем рахувалась переплата на станом на 30.06.2011 року в сумі 3976, 14 грн., заборгованість відповідача станом на 31.12.2011 року склала 33320,91 грн., що підтверджується карткою особового рахунку.

Згідно з п.п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З метою погашення наявної заборгованості ДПІ у Фрунзенському районі міста Харкова сформована та направлена на адресу відповідача податкова вимога №245 від 05.07.2011 року у сумі 1352,01 грн., яка була отримані відповідачем 26.07.2011 року, згідно поштового повідомлення про вручення.

Аналізуючи приписи п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що податковий орган має обов'язок скласти податкову вимогу і направити цей документ на адресу платника податків за фактом виникнення податкового боргу, тобто у випадку невиконання податкового обов'язку платником податків, котрий до цього не мав заборгованості перед Державним бюджетом України. В разі збільшення податкового боргу (тобто у випадку продовження існування податкового боргу після направлення податкової вимоги за правилами Податкового кодексу України і зростання розміру невиконаного податкового обов'язку) підстав для формування податковим органом нових податкових вимог на так звану "новоутворену суму податкового боргу " і направлення таких вимог на адресу платника податків не має, оскільки п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Судом встановлено, що майно платника податків , знаходиться в податковій заставі, згідно запису з витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 32482436.

На момент розгляду справи судом сума заборгованості у розмірі 33320,91 грн. відповідачем не погашена, наявність заборгованості підтверджується обліковою карткою, що міститься в матеріалах справи.

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу" від 04 грудня 1990 року №509-ХП зазначено, що до функцій Державної податкової інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції відноситься, зокрема, подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 69 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належить плата за землю, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідач доказів на спростування вимог позивача суду не надав, податковий борг в сумі 33320,91 грн. не сплатив.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення податкового боргу в сумі 33320,91 грн. з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь бюджету обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 8-14, 35, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Заступника прокурора Фрунзенського району міста Харкова в інтересах держави в особі Індустріальної Міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Харкова Харківської області Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_3) на користь місцевого бюджету (УДК Фрунзенського району, код отримувача 24134610, банк отримувач ГУ ДКСУ у Харківській області, код банку отримувача 851011, р\р 33216815700010, КБК 13050500) зобов'язання з орендної плати за землю з фізичних осіб на суму 33320.91 грн. (тридцять три тисячі триста двадцять грн. 91 коп.)

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 28 квітня 2012 року.

Суддя Волошин Д.А.