Ухвала суду № 23712704, 24.04.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

УХВАЛА

"24" квітня 2012 р. Справа № 19/011-11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Голденкерн», м. Київ;

до 1. Приватного підприємства «Екатерина», м. Ладижин Вінницької області;

2. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю

«Требухівське», с. Требухів Броварського району Київської області;

3. Фермерського господарства «Журавушка», с. Пухівка Броварського

району Київської області;

про виконання зобов'язання в натурі, відшкодування збитків, стягнення

штрафу та заборгованості у загальній сумі 5147220,73 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 12.12.2011 р.);

від відповідача 1: ОСОБА_2 (довіреність б/н від 01.03.2012 р.);

від відповідача 2: ОСОБА_3 (довіреність № 12/23 від 23.04.2012 р.);

від відповідача 3: ОСОБА_4 (довіреність б/н від 20.04.2012 р.).

Обставини справи:

В провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Голденкерн»до Приватного підприємства «Екатерина», Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Требухівське», Фермерського господарства «Журавушка»про виконання зобов'язання в натурі, відшкодування збитків, стягнення штрафу та заборгованості у загальній сумі 5147220,73 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.04.2011 року провадження у справі № 19/011-11, згідно ч. 1 ст. 79 ГПК України, було зупинено до прийняття судовими органами остаточного рішення у справі господарського суду міста Києва № 55/135, яка безпосередньо пов'язана з даною справою та зобов'язано сторони повідомити господарський суд Київської області про результати вирішення спору у справі господарського суду міста Києва № 55/135.

Під час зупинення провадження у справі від представника позивача через загальний відділ господарського суду Київської області 18.01.2012 р. надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить накласти арешт на грошові кошти, що належать Приватному підприємству «Екатерина»та знаходяться на поточному банківському рахунку №26003301135 в філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк м. Вінниця»МФО 302571, а також на інших банківських рахунках Приватного підприємства «Екатерина»та на все інше майно Приватного підприємства «Екатерина»в межах суми 6064033,95 грн. Дана заява обґрунтована тим, що відповідач 1 вчиняє дії, направлені на приховування майна і ухилення від відповідальності за неналежне виконання договірних зобов'язань перед позивачем.

Заява про забезпечення позову, подана представником позивача через загальний відділ господарського суду Київської області 18.01.2012 р., була розглянута в судовому засіданні 24.04.2012 р. за участю представників відповідачів.

Представник відповідача 1 заперечив проти задоволення заяви про забезпечення позову, посилаючись на безпідставність обставин, викладених у даній заяві.

Втім, суд розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників судового засідання, дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, за заявою позивача ухвалою від 10.02.2011 р., залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2011 р. та постановою вищого господарського суду від 27.04.2011 р,. в порядку забезпечення позову суд наклав арешт на насіння штирійського олійного гарбуза сорту «Гляйсдорфер»у кількості 118 тон, що зберігається на складах приватного підприємства «Екатерина».

В процесі виконання ухвали господарського суду Київської області від 10.02.2011 р. про вжиття заходів щодо забезпечення позову відповідач 1 чинив перешкоди щодо накладення арешту на насіння штирійського олійного гарбуза сорту «Гляйсдорфер», які полягали в недопущенні державного виконавця до складських приміщень, де зберігалось насіння, що підтверджується актом державного виконавця від 11.02.2011 р.

Крім того, під час проведення виконавчих дій виявилось, що частина насіння штирійського олійного гарбуза сорту «Гляйсдорфер», на яке накладено арешт, зникла. У зв'язку з чим державним виконавцем у відповідності до акту опису й арешту майна від 15.02.2011 р. було описано й арештовано насіння лише в обсязі 50 тон.

Таким чином, зазначені факти свідчать про те, що відповідач 1 вчиняє дії, направлені на приховування майна і ухилення від відповідальності за неналежне виконання договірних зобов'язань перед позивачем.

Також, у процесі перевірки заяви позивача щодо неправомірних дії службових осіб відповідача 1 пов'язаних з користуванням насінням штирійського олійного гарбуза сорту «Гляйсдорфер»Управлінням Державної служби боротьби з економічною злочинністю УМВС України у Вінницькій області було проведено огляд складських приміщень відповідача 1 та вилучено зразки насіння, на яке було накладено арешт. В результаті аналізу, проведеного фахівцями Державного центру сертифікації і експертизи зерна та продуктів його переробки, встановлено, що вилучені зразки не є насінням, а являють собою оболонкою ботанічної рослини гарбуза.

Отже, за вказаних обставин, ухвала суду від 10.02.2011 р. про накладення арешту на насіння штирійського олійного гарбуза сорту «Гляйсдорфер»у кількості 118 тон, що зберігається на складах приватного підприємства «Екатерина», в дійсності не забезпечує позов в частині унеможливленім відчуження відповідачем 1 зазначеного насіння, вартість якого на сьогоднішній день складає 1 194 428, 80 грн.

При цьому, позовні вимоги до відповідача 1, щодо яких не було вжито заходів забезпечення позову складають 4869605,15 грн.

Господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду (стаття 66 Господарського процесуального кодексу України).

Забезпечення позову є засобом, що гарантує виконання майбутнього рішення господарського суду. Забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

Забезпечення позову як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи може застосовуватись як за основним, так і за зустрічним позовом на будь-якій стадії процесу, включаючи перегляд рішення, ухвали, постанови (далі - рішення) в апеляційному або у касаційному порядку (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 року).

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 року).

Враховуючи те, що сума заявлена до стягнення є значна за розміром, а також те, що в добровільному порядку відповідач 1 по даний час не провів розрахунків з позивачем, при цьому наявні в справі докази свідчать про вчинення відповідачем 1 дій, направлених на приховування майна і ухилення від відповідальності за неналежне виконання договірних зобов'язань перед позивачем, справа в суді розглядається певний період часу за який відповідачем 1 можуть бути вчиненні ще певні дії з метою ухилення від виконання зобов'язання, в результаті яких виконання рішення господарського суду може бути утруднено чи неможливим, вжиття заходів до забезпечення позову є необхідним у даній справі з урахуванням всіх обставин справи та фактів, викладених у заяві про забезпечення позову.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (стаття 32 Господарського процесуального кодексу України).

Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Про забезпечення позову виноситься ухвала (частина перша та частина друга статті 67 Господарського процесуального кодексу України).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

Крім того, адекватність обраного заходу забезпечення позову полягає у наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

При суд звертає увагу на те, що накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене. Загальна вартість грошових сум та майна піддані арешту не повинні перевищувати суму позову.

Розглянувши заяву позивача та враховуючи, що невжиття судом заходів по забезпеченню позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення, а також наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Згідно частини другої статті 17 та статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ухвалив:

1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Голденкерн»про забезпечення позову задовольнити частково.

2. Накласти арешт на грошові кошти, що належать приватному підприємству «Екатерина»(24321, Вінницька область, м. Ладижин, вул. Леніна, 41, код 20090761) в межах суми 6064033 (шість мільйонів шістдесят чотири тисячі тридцять три) грн. 95 коп.

Стягувачем за даною ухвалою є товариство з обмеженою відповідальністю «Голденкерн»(03110, м. Київ, вул. І.Клименка, 40, кв. 56, код 36939091).

Боржником за даною ухвалою є приватне підприємство «Екатерина»(24321, Вінницька область, м. Ладижин, вул. Леніна, 41, код 20090761)

Дана ухвала набирає чинності з дня її винесення судом і виконується в порядку, встановленому для виконання судових рішень, та відповідно до статті 3, статті 17 та статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»є виконавчим документом.

Строк пред'явлення ухвали до виконання один рік.

3.Копію ухвали господарського суду Київської області надіслати сторонам по справі.

Суддя Т.П. Карпечкін