Рішення № 23711274, 28.04.2012, Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області

Справа № 1202/2-2536/2011

Провадження № 2/1202/130/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Антрацитівський міськрайонний суд луганської області

у складі:

судді: Бабічевої Л. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Антрацит цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином.

В обґрунтування позовних вимог позивачка послалась на те, що 30.03.2011 року приблизно об 11 годині вона йшла до складу ЦМЛ м.Антрацит, де працює у приймальному відділенні ЦМЛ м.Антрацит, та побачила відповідача ОСОБА_2, який сидів в автомобілі ГАЗ-3110, номерний знак НОМЕР_1, що стояв біля входу у приймальне відділення. Відповідач ОСОБА_2 почав її ображати та погрожував припинити вимагати від нього повернення глюкометра, який він раніше у неї взяв. Вона вимушено підійшла до автомобіля відповідача, однак, відповідач схватив її за великий палець лівої руки, після чого став його викручувати. Вона правою рукою змогла відштовхнути відповідача та вирватись від ОСОБА_2.

В результаті злочинних дій відповідача їй було заподіяно такі тілесні ушкодження: дісторзіо (вивих), гемартроз (крововилив в капсулу суглоба), розрив капсули 1 п'ястнофалангового суглоба лівої кісті, обширна гематома, які згідно висновку судово-медичної експертизи №231 від 17.05.2011 року за ступенем тяжкості відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що потягли за собою тривалий розлад здоров'я.

Своїми діями відповідач скоїв умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, т.б. злочин передбачений ч.1 ст. 122 КК України.

Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 30.09.2011 року провадження по кримінальній справі щодо відповідача ОСОБА_2 було закрито на підставі ЗУ «Про амністію» від 2011 р., і останній був звільнений від кримінальної відповідальності.

У зв'язку з заподіяними відповідачем тілесними ушкодженнями вона знаходилась з 30.03.2011 року по 12.04.2011 року на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні ЦМЛ м.Антрацит, а з 12 по 30 квітня 2011 року на амбулаторному лікуванні. У зв'язку з перенесеним психологічним стресом вимушено звернулась до невропатолога і проходила лікування.

На лікування за вказаний період вона витратила 3374 грн. 99 коп..

Діями відповідача їй також заподіяно моральну шкоду, яка виразилась у тому, що відповідач заподіяв школу її здоров'ю, вона перенесла фізичну біль, своїми діями відповідач принизив її у присутності колег в громадському місці, на очах медпрацівників вона страждала фізично та морально, вимушена була звертатися до них за медичною допомогою, після перенесеного по вині відповідача травмування вона швидко утомлюється, не може виконувати фізичні загрузки. Заподіяну моральну шкоду оцінює у сумі 5 000 грн..

Вона змушена була звернутись за наданням правової допомоги, у зв'язку з розглядом кримінальної справи вона понесла витрати на правову допомогу адвоката у сумі 3 000 грн. та за складання позовної заяви - 300 грн..

Просить стягнути з відповідача на її користь у відшкодування матеріальної шкоди у сумі 3374 грн. 99 коп., моральної шкоди - 5000 грн., витрати на правову допомогу 3000 грн. та 300 грн. за складання позовної заяви.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала з вищевикладених підстав, уточнила вимоги в частині стягнення витрат на правову допомогу. Просить стягнути з відповідача у відшкодування матеріальної шкоди 3374 грн. 99 коп., що становить суму понесених нею витрат на лікування, моральну шкоду у сумі 5000 грн., та понесені нею витрати на правову допомогу лише у сумі 3000 грн., що підтверджені довідкою адвоката.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що він ніякої шкоди позивачці не заподіяв, вирок щодо нього було скасовано апеляційним судом Луганської області. При цьому не заперечує проти задоволення частково позовних вимог щодо відшкодування витрат на лікування в тій сумі, що підтверджена, зокрема, визнає витати на перев'язки, однак, розмір цієї суми не зазначив.

Представник відповідача - адвокат ОСОБА_3, що діє на підставі договору, у судовому засіданні пояснив, що вироком Анатрацитовського міськрайсуду Луганської області від 28.07.2011 року відповідача було засуджено за ч.1 ст. 122 КК України, однак, ухвалою апеляційного суду Луганської області від 30.09.11 року вирок було скасовано, а провадження по справі закрито внаслідок акту амністії, та звільнено відповідача від кримінальної відповідальності.

Вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме, в частині відшкодування витрат на лікування на суму витрат на перев'язки та суму медичних препаратів і медикаментів, що підтверджується листками лікарських призначень, чеками, довідками про придбання позивачкою цих ліків. Вважає, що заявлена позивачкою сума витрат на ліки у зв'язку з лікуванням нервового розладу необґрунтована, оскільки відсутні докази, що остання проходила лікування у невропатолога і таке лікування пов'язане з заподіянням їй тілесних ушкоджень, також сума моральної шкоди у розмірі 5000 грн. не доведена позивачкою. Витрати на правову допомогу у сумі 3000 грн. необґрунтовані, оскільки відсутні довідки про підтвердження зазначених у позові кількості годин, затрачених адвокатом на ознайомлення з матеріалами кримінальної справи, вивченням матеріалів справи, участі в суді. Постанова КМУ від 27.04.2006 р. «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» не поширюється на зазначені витрати на правову допомогу, а визначає розміри витрат, які відшкодовуються саме державою.

З урахуванням викладеного просить позовні вимоги задовольнити частково.

Суд, вислухавши позивачку, відповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, матеріали кримінальної справи № 1-461/11, оцінивши, відповідно до ст. ст. 212,213 ЦПК України докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вважає, позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, а згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом досліджено всі докази, надані сторонами та витребувані судом за клопотанням сторін.

Так, вироком Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 28.07.2011 року відповідач ОСОБА_2 був визнаний винним за ч.1 ст. 122 КК України та призначено йому покарання. Згідно вироку було встановлено, що 30.03.11 року приблизно об 11 годині відповідач ОСОБА_2 біля приймального відділення ЦМЛ м.Антрацит схватив правою рукою великий палець лівої руки позивачки ОСОБА_1, після став його викручувати, внаслідок чого заподіяв позивачці такі тілесні ушкодження: дісторзіо ( вивих), гемартроз ( крововилив в капсулу суглоба), розрив капсули 1 п'ястнофалангового суглоба лівої кісті, обширна гематома, які згідно висновку судово-медичної експертизи №231 від 17.05.2011 року за ступенем тяжкості відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що потягли за собою тривалий розлад здоров'я / а.с. 10-11/.

Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 30.09.2011 року було скасовано вказаний вирок Антрацитівського міськрайсуду, а провадження по кримінальній справі було закрито на підставі ст.1 п. г ЗУ «Про амністію» від 2011 р., відповідача ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності. Також ухвалою апеляційного суду встановлено, що винність ОСОБА_2 при обставинах, викладених у вироку, підтверджена сукупністю зібраних та досліджених у суді доказів, які суд поклав в основу вироку / а.с. 12-14/.

Таким чином, відповідач ОСОБА_2 звільнений від кримінальної відповідальності за нереабілітуючими обставинами, а саме, внаслідок акту амністії.

В результаті завданих відповідачем позивачці тілесних ушкоджень середньої тяжкості, остання перебувала на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні ЦМЛ м.Антрацит з 30.03.2011 року по 12.04.2011 року з діагнозом: дісторзіо ( вивих), гемартроз ( крововилив в капсулу суглоба), розрив капсули 1 п'ястнофалангового суглоба лівої кісті, обширна гематома, виражене порушення функцій 1 пальця лівої кісті, 30.03.11 р. позивачці була зроблена операція - розкриття, дренування гематоми, зашивання капсули 1 п'ястнофалангового суглоба лівої кісті / а.с. 43, 44/, з 12.04.2011 р. по 30.04.2011 року на амбулаторному лікуванні у лікаря-травматолога у поліклініці №1 КУ «1-а міська лікарня» з діагнозом: дісторзіо, гемартроз, розрив капсули 1 п'ястнофалангового суглоба лівої кісті, обширна гематома, виражене порушення функцій 1 пальця лівої кісті / а.с. 47 зворот/.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд вважає, що позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягають частковому задоволенню у тому розмірі, у якому вони підтверджуються письмовими доказами про призначення позивачці та придбання останньою ліків, медикаментів та медичних виробів, а саме, на суму - 1643 грн. 66 коп. /а.с. 44-45, 47 зворот, 51-52, а.с. 134, 138-140 кримінальної справи № 1-461/11/. При цьому суд бере до уваги виписний епікриз №2854, листок лікарських призначень, виписку з медичної карти /а.с. 44-45, 47 зворот, 51-52/ та фіскальні чеки і відповідні довідки аптеки №341 про придбання позивачкою ліків та препаратів, які їй були призначені / а.с. 134, 138-140 кримінальної справи № 1-461/11/. Суд вважає обґрунтованою суму понесених позивчакою витрат на перев'язки та придбані нею медикаменти, які їй були призначені у період її лікування на стаціонарі та амбулаторно, а саме, на придбання таких ліків: Бетадін, медаксон, новокаїн, цераксон, L-лізіна, актовегін, цераксон. На придбання вказаних лікарських препаратів та на перев'язки позивачкою було витрачено 1643 грн. 66 коп..

Іншу суму суд вважає недоведеною у судовому засіданні, оскільки суду не надано доказів того, що інші ліки та препарати, що вказані у наданих позивачкою чеках та довідках аптеки призначались їй лікарем у зв'язку з лікуванням вищевказаних тілесних ушкоджень, а згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди з відповідача, то суд приходить до наступного.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, заподіяна фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка його заподіяла, за наявності її вини.

В даному випадку суд вважає встановленою наявність моральної шкоди позивачці, яка виразилася в тому, що злочинними діями відповідача позивачці заподіяно тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, що потягли за собою тривалий розлад здоров'я, внаслідок чого позивачка перебувала на стаціонарному та амбулаторному лікуванні, не мала можливості працювати, вона зазнавала фізичних страждань у зв'язку з ушкодженням здоров'я.

Тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, заподіяні позивачці відповідачем, безумовно спричиняють їй моральні та фізичні страждання.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер і глибину фізичних та душевних страждань позивачки, ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, завданих позивачці, неможливість певний час працювати у зв'язку з лікуванням, ступінь вини відповідача, те, що відповідач умисно заподіяв тілесні ушкодження позивачці та по цей час не вжив заходів щодо відшкодування їй шкоди, і з урахуванням цих обставин та вимог розумності і справедливості, закріплених у ст. 23 ЦК України, суд вважає обґрунтованою заявлену моральну шкоду в сумі 5000 грн., яку вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а якщо позивач звільнений від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

В даному випадку позивачка звільнена від сплати судового збору.

Оскільки позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди задоволені частково, а саме на 48,7 %, виходячи із заявлених позовних вимог - 3374,99 грн., то за таких обставин, суд вважає на необхідне стягнути з відповідача пропорційно до задоволеної частини вимог суму судового збору в розмірі 104 грн. 51 коп. згідно ЗУ «Про судовий збір» від 08.07.2011 року. В частині відшкодування моральної шкоди позовні вимоги задоволені повністю, тому з відповідача необхідно стягнути судовий збір у сумі 107 грн. 30 коп., а всього слід стягнути судового збору - 211 грн. 81 коп..

Також згідно ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, а відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачка понесла витрати на правову допомогу у сумі 3 000 грн., що підтверджено довідкою адвоката від 14.07.2011 року / а.с. 136 кримінальної справи № 1-461/11/, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, що становить 79,33 %, виходячи із заявлених позовних вимог на суму 8374,99 грн., витрати на правову допомогу у сумі 2379 грн. 90 коп..

На підставі викладеного,

керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 84, 88, 209, 212-213 ЦПК України,

ст.ст. 23, 1166, 1167 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 1643 грн. 66 коп., у відшкодування моральної шкоди 5000 грн., витрати на правову допомогу у сумі 2379 грн. 90 коп., а всього 9023 грн. 56 коп. ( дев'ять тисяч двадцять три грн.. 56 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 211 грн. 81 коп. (двісті одинадцять грн. 81 коп.), перерахувавши кошти на р/р 31216206700010 в ГУ ДКУ в Луганській області, одержувач: Антрацитівське УДКСУ, код ОКРО 37983403, МФО 804013, призначення платежу - судовий збір за позовом ОСОБА_1, Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області, код ЄДРПОУ 26522368.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Суддя

Антрацитівського міськрайонного суду Л. П. Бабічева