Ухвала суду № 23708603, 19.04.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2012 р. Справа № 148680/11

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Яворського І.О.,

суддів: Сапіги В.П., Рибачука А.І.

з участю секретаря судового засідання Рибій Н.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі міста Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний Альянс-Плюс» до Державної податкової інспекції у Франківському районі міста Львова про визнання дій неправомірними, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 05 вересня 2011 року звернувся до суду з адміністративним позовом, з якого вбачається наступне.

З 18 серпня 2011 року по 25 серпня 2011 року ДПІ у Франківському районі міста Львова відповідно до Наказу ДПІ у Франківському районі міста Львова №615 від 18 серпня 2011 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Будівельний Альянс-Плюс» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року при проведенні господарських операцій з ПП «Сервіс доріг», про що складено акт перевірки від 31.08.2011 року № 1571/23-2/34368355. Податкового повідомлення-рішення за наслідками даної перевірки відповідачем не приймалось. Позивач просив суд першої інстанції визнати протиправними дії ДПІ у Франківському район міста Львова, які полягали у викладенні в Акті перевірки від 31.08.2011 року № 1571/23-2/34368355 протиправних висновків про відсутність поставки послуг та укладення угод з метою настання реальних наслідків.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії державної податкової інспекції у Франківському районі міста Львова, які полягали у викладенні в акті перевірки № 1571/23-2/34368355 від 31 серпня 2011 року висновків про відсутність поставки послуг та укладення угод без мети настання реальних наслідків.

Суд першої інстанції, зокрема, вказав на те, що податкові повідомлення-рішення за наслідками порушень, виявлених під час перевірки, не виносились. Щодо змісту та форми первинних документів, якими супроводжувались господарські операції щодо виконання ремонтних робіт адміністративних будівель по вулиці Науковій, 7а у місті Львові спору немає. Спір виник щодо правомірності висновків податкового органу про безтоварність (нереальність) господарських операцій та дійсність укладених між ними договорів.

Рішення суду першої інстанції оскаржене в апеляційному порядку.

Апелянт, зокрема, зазначив, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих продавцями податкових накладних, та наявність факту оплати, не є безумовною підставою для включення цих витрат до податкового кредиту та підтвердженням здійснення господарської операції. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її додержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах неповні, недостовірні та суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову залишити без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи.

06 квітня 2010 року між ТзОВ «Будівельний Альянс-Плюс» та ПП «Сервіс доріг» для проведення ремонту приміщення адміністративного корпусу було укладено договір субпідряду № 2/2010. Відповідно до умов договору субпідрядником були надані: договірна ціна, підсумкова відомість ресурсів, локальний кошторис, довідка за формою КБ-3. Усі положення договору відповідають чинному законодавству. Жодних зауважень до його змісту у ДПІ Франківського району міста Львова не було.

Згідно ст.6 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

По даній справі при укладенні договору підряду у сторін були наявні усі необхідні документи, в тому числі і ті, які підтверджують дієздатність підрядника, а саме: свідоцтво про державну реєстрацію, довідка статистики, свідоцтво платника податку на додану вартість, наказ про призначення директора, ліцензія на проведення даного виду робіт. Запис про припинення ТзОВ «Будівельний Альянс-Плюс» та ПП «Сервіс доріг» на момент укладення договору був відсутній. Дані юридичні особи були платниками податку на додану вартість.

На виконання умов Договору 30 червня 2010 року ПП «Сервіс доріг» завершило ремонт приміщення, про що сторони підписали Акт виконаних робіт за формою КБ-2в та проведено розрахунок за виконані роботи в розмірі 1 640 000,40 гривень, що підтверджується банківськими виписками. Відповідно до банківських виписок ВАТ «НДІ ПРЕА» перерахувало ТзОВ «Будівельний Альянс-Плюс» кошти в загальній сумі 1 650 000 гривень за виконані ремонтні роботи.

Колегія суддів погоджується з тим, що Позивач не порушив вимог ст.215 ЦК України, а господарська діяльність ТзОВ «Будівельний Альянс-Плюс» знаходилась в межах правового поля. ПП «Сервіс доріг», як контрагент ТзОВ «Будівельний Альянс-Плюс» виконав усі свої зобов'язання по сплаті податку до бюджету, а тому в даному випадку відсутні підстави вважати, що ТзОВ»Будівельний Альянс-Плюс» укладав угоди, які суперечать інтересам держави. Ніякий акт перевірки податкового органу не може свідчити про відсутність здійснення господарської діяльності. При цьому суд враховує позицію Верховного Суду України, яка викладена в Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними». Тому, виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним. У разі, якщо правочин ще не виконаний, він є таким, що не створює жодних юридичних наслідків (ч.1 ст.216 ЦК України (п.7 Постанови).

З врахуванням принципу індивідуалізації відповідальності не можна вважати правомірним визнання правочинів, вчинених у 2010 році нікчемними на підставі відсутності платника податків - контрагента ТзОВ «Будівельний Альянс-Плюс» та ПП «Сервіс доріг» за місцем реєстрації у 2011 році. Відповідно до п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України наявність запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу є підставою для анулювання реєстрації платника податку. Фінансово-господарська діяльність ТзОВ «Будівельний Альянс-Плюс» неодноразово була предметом перевірок ДПІ у Франківському районі міста Львова, за наслідками яких - претензій, висновків чи тверджень щодо безтоварності, нікчемності чи фіктивності не було.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що за наслідками перевірки ДПІ не виносила податкового повідомлення-рішення, яке платник податку (позивач) міг би оскаржити. Суд погоджується з тим, що між сторонами існує публічно-правовий спір щодо правомірності дій органу ДПС під час оформлення результатів перевірки та відображення їх в акті. Позивач вважає свої права порушеними і тому бажає їх захистити. Вирішення спору не віднесено законом до юрисдикції інших судів, і тому справа належить до юрисдикції адміністративного суду і повинна ним розглядатись по суті. Аналогічну позицію з подібного питання займає і Вищий адміністративний суд України, який вказав про розгляд таких спорів в порядку адміністративного судочинства (справа № К-3945/10, Ухвала ВАСУ України від 29.06.2010 року).

Тому колегія суддів прийшла до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, оскільки вважає апеляційні вимоги неаргументованими.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі міста Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року в справі №2а-9754/11/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий І.О. Яворський

Судді В.П. Сапіга

А.І. Рибачук

Повний текст

виготовлено та підписано 23.04.2012 року