Ухвала суду № 23708277, 04.04.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2012 р. Справа № 131329/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Сапіги В. П., Рибачука А. І.;

за участю секретаря судового засідання - Дембіцької Х. М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2011 року в справі за позовом приватного підприємства «Колоски»до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

26 квітня 2011 року Львівським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву приватного підприємства «Колоски»до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень від 08 квітня 2011 року № 0000922321 та № 0000932321.

В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що під час проведеної відповідачем перевірки останньому було надано всі документи, на підставі яких позивачем протягом жовтня -грудня 2009 року, вересня -грудня 2010 року включено до валових витрат суму 94020 грн., а саме: договір на послуги по автоперевезенню вантажів від 01 квітня 2008 року, відповідно до якого вартість перевезення встановлюється окремо для кожного рейсу і враховує ряд факторів, зокрема, дальність маршруту, час, терміновість доставки, ступінь ризику на маршруті, простої, погодні умови та інше, факт виконання та приймання транспортних послуг сторонами оформлюється актом виконаних робіт. Віднесення до валових витрат вартості ремонтних робіт продуктового магазину по вул. Мишуги, 5/73 є правомірним оскільки дане приміщення перебуває в користуванні у приватного підприємства «Колоски»на підставі договору оренди та використовується в статутній діяльності для організації торгівлі продовольчими товарами.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2011 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова № 0000922321 від 08.04.2011 року в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на 24 485 грн., в т. ч.: 19 588 грн. основне зобов'язання, 4897 грн. штрафна (фінансова) санкція. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова № 0000932321 від 08.04.2011 року в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 19 589 грн., в т. ч. 15671 грн. основне зобов'язання, 3918 грн. - штрафна (фінансова) санкція. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Зазначену постанову мотивовано тим, що нескладення на кожну поїздку товарно-транспортної накладної типової форми не є достатньою підставою для висновку про відсутність інформації, необхідної для встановлення факту надання послуг, їх характеру та змісту, а також їх зв'язку з підготовкою, організацією, веденням господарської діяльності підприємства, як про це написано в акті перевірки. Віднесення до складу валових витрат підприємства вартості капітального ремонту приміщень, що не перебувають на балансі підприємства суперечить вимогам законодавства.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем -Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м. Львова, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що надані позивачем талони замовника не є належними доказами у даній справі і не можуть підтверджувати правомірність формування валових витрат та податкового кредиту по послугах перевезення.

Представник позивача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив та просить таку залишити без задоволення.

Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить таку задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для задоволення такої.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно із ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Встановлено, що приватне підприємство «Колоски»зареєстроване як юридична особа 29.10.1999 року виконавчим комітетом Львівської міської ради. 19.01.2006 року підприємство отримало свідоцтво платника податку на додану вартість (А. с. 52). Згідно з довідки з ЄДРПОУ основними видами діяльності приватного підприємства «Колоски»є, зокрема, неспеціалізована оптова та роздрібна торгівля харчовими продуктами.

З 25 лютого по 18 березня 2011 року Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м. Львова проведено планову виїзну документальну перевірку приватного підприємства «Колоски»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року, про результати якої складено акт № 453/23-209/30583609 від 25.03.2011 року (далі -Акт перевірки).

Перевіркою повноти визначення валових витрат встановлено їх завищення на загальну суму 160 933 грн. Так, відповідачем зазначено, що для доставки товару покупцям між приватним підприємством «Колоски»та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено угоду від 01.10.2008р. № 01. Протягом жовтня-грудня 2009, вересня-грудня 2010 року складено акти виконаних робіт про надання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 послуг перевезення товару (на загальну суму 94020 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 15670,01 грн.), в яких відсутня інформація щодо характеру послуги, місця її надання (адреса, об'єкт, місце, об'єми робіт, цілі т.п.), а також без товарно-транспортних накладних. Згідно з даними бухгалтерського обліку придбання послуг відображено проведенням Дт рах.84 «інші операційні витрати»Кт рах. 685 «Розрахунки з іншими кредиторами»на суму 78350 грн. З покликанням на норми ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»щодо вимог до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку, а також на норми Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 № 88, відповідачем зазначено, що представлені до перевірки акти виконаних робіт не можуть вважатися первинними документами в розумінні зазначених вище нормативних актів, оскільки не містять всіх необхідних реквізитів, зокрема не передбачають змісту та обсягу операцій та одиниць їх виміру. Відсутність необхідної інформації у актах виконаних робіт не дає можливості встановити: який товар переміщувався, а відповідно чи пов'язаний даний товар із господарською діяльністю підприємства; який обсяг перевезеного вантажу та кількість кілометражу, а відповідно чи адекватною є вартість послуг по перевезенню такого вантажу; який пункт відправки та прибуття вантажу, чи поставлено товар контрагентам (покупцям) позивача, а відповідно чи пов'язані такі перевезення із господарською діяльністю позивача. Таким чином, оскільки відсутнє підтвердження надання послуг та їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням господарської діяльності підприємства, продажем продукції, то відсутня підстава для включення даної суми до валових витрат без підтвердження відповідними первинними документами, складеними згідно з чинним законодавством. З цього приводу відповідачем, з покликанням на норми Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363, зазначено, що є єдиним та обов'язковим для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи є товарно-транспортна накладна.

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що приватним підприємством «Колоски»в порушення п. 5.1, пп. 5.2.1, п. 5.2 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 пп. 11.2.1 п.11.2 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»завищено показник у рядку 04.1. Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11»на загальну суму 78350 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.10.2009 по 31.12.2010 року встановлено його завищення на загальну суму 19 004 грн. В порушення п. п. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7, п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», приватним підприємством «Колоски» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту по податку на додану вартість суму 15 671 грн. по послугах перевезення, наданих фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, що описані вище, на підставі актів виконаних робіт та податкових накладних: від 31.10.2009р. № 19 на суму 12300 грн. в т. ч. ПДВ 2050 грн., від 30.11.2009р. № 20 на суму 12330 грн. в т. ч. ПДВ 2055 грн., від 31.12.2009р. № 21 на суму 18850 грн. в т. ч. ПДВ 3141,67 грн., від 30.09.2010 р. № 30 на суму 13000 грн. в т. ч. ПДВ 2166,67 грн., від 31.10.2010р. № 31 на суму 11500 грн. в т. ч. ПДВ 1916,67 грн., від 30.11.2010 р. № 32 на суму 12000 грн. в т. ч. ПДВ 2000 грн., від 31.12.2010р. № 33 на суму 14040 грн. в т. ч. ПДВ 2340 грн.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п. п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього ж Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3.-5.7. цієї статті.

Відповідно до п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 наведеного Закону не включаються до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, до складу валових витрат звітного періоду включається лише ті витрати, які пов'язані з виробничою діяльністю та підтверджені відповідними документальними доказами. Відсутність однієї із зазначених умов не дає платнику податків включати суми витрат до валових витрат бази оподаткування податку на прибуток.

За змістом ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.95 № 88 первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України.

Наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.1995р № 488/346 «Про затвердження типових

форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля»затверджено типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля -подорожній лист, товарно-транспортна накладна, талон замовника, застосування яких є обов'язковим всіма суб'єктами господарської діяльності, незалежно від форм власності.

Відповідно до п. п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: 1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. п. 7.2.3, 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» вважається дата здійснення першої з подій: 1) або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; 2) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З матеріалів справи вбачається, що між приватним підприємством «Колоски»та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договір послуг по автоперевезенню вантажів від 01.04.2008 року, за змістом якого фізична особа-підприємець ОСОБА_2 («Перевізник») зобов'язується перевозити вантажі приватного підприємства «Колоски»(«Замовника») по завданню Замовника по місту і в межах України. Відповідно до п. 3 умов названого договору вартість перевезення встановлюється окремо для кожного рейсу і враховує ряд факторів: дальність маршруту, час, терміновість доставки, ступінь ризику на маршруті, простої, погодні умови і т.д. та оформляється актом виконаних робіт (Том № 1, а. с. 55).

Господарські операції на підставі названого договору, як встановлено судом першої інстанції, відбувались у наступній послідовності.

Замовник оформляв талон замовлення (відповідно до форми № 1-ТЗ, затвердженої наказом Мінтрансу, Мінстату України від 29.12.1995 р. № 488/346) у якому, зокрема, зазначено: кількість поїздок, що їх повинен здійснити Перевізник і така ж кількість «ТТН», часовий проміжок цих поїздок, тариф, згідно з якого оплачується одна година перевезень та загальна вартість наданих послуг, розрахована пропорційно до виконаної роботи. Конкретні відомості про те, скільком і кому з контрагентів позивача та куди слід доставити товар згідно з конкретного талону-замовлення зазначені у видаткових накладних, які оформлялись у тій же кількості, яка, як уже згадувалось, зазначалась у талонах замовленнях.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що накладні, якими позивач оформляв свої поставки продукції, містять відомості про зміст та обсяг поставок, що їх на замовлення приватного підприємства «Колоски»здійснював фізична особа-підприємець ОСОБА_2, а саме: дату поставки, найменування та місцезнаходження як постачальника так і отримувача товару, місце поставки, назву товару, що його фізична особа-підприємець ОСОБА_2 привозив контрагентам приватного підприємства «Колоски»на замовлення останнього, асортимент такого товару, одиниці його виміру, кількість, ціна одиниці продукції та загальна вартість поставленого і отриманого товару. Усі видаткові накладні місять особисті підписи осіб, які брали участь у здійсненні конкретної господарської операції як зі сторони постачальника, так і отримувача товару, а також перевізника фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, та скріплені печатками постачальника і перевізника та штампами отримувача.

Також у матеріалах справи наявні товарно-транспортні звіти (талони замовлень та видаткові накладні, якими обліковувались відомості щодо поставленого товару), на підставі яких сторони за договором транспортного перевезення в кінці кожного місяця складали акти виконаних робіт, а саме:

1) товарно-транспортні звіти за жовтень 2009 року (Том № 2, а. с. 1-296) включають 22 талони замовника з порядковими номерами починаючи з № 607438 по № 607459 включно. У кожному випадку кількості поїздок, зазначених у всіх талонах-замовленнях, відповідає така ж кількість видаткових накладних на товар, який постачався контрагентам позивача. Загальна вартість наданих у жовтні 2009 року послуг перевезення становить 12 300 грн., про що сторони підписали акт виконаних робіт від 31.10.2009 року (Том № 1, а. с. 56). На підставі акту виконаних робіт фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 виписано податкову накладну № 19 від 31.10.2009 р. на 12300 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 2050 грн. (Том № 1, а. с. 65);

2) товарно-транспортні звіти за листопад 2009 року (Том № 3 , а. с. 1-291) включають 20 талонів замовлень з порядковими номерами починаючи з № 607560 по № 607480 включно. У кожному випадку кількості поїздок, зазначених у всіх талонах-замовленнях, відповідає така ж кількість видаткових накладних на товар, який постачався контрагентам позивача. Загальна вартість наданих у листопаді 2009 року послуг перевезення становить 12330 грн., про що сторони підписали акт виконаних робі від 30.11.2009 року (Том № 1, а. с. 57). На підставі акту виконаних робіт фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 виписано податкову накладну № 20 від 30.11.2009 р. на 12330 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 2055 грн. (Том № 1, а. с. 66);

3) товарно-транспортні звіти за грудень 2009 року (том № 4, а. с. 1-308) включають 23 талони замовлень з номерами 607481 по 607507 включно. У кожному випадку кількості поїздок, зазначених у талонах-замовленнях, відповідає така ж кількість видаткових накладних на товар, який постачався контрагентам позивача. Загальна вартість наданих у грудні 2009 року послуг перевезення становить 18850 грн., про що сторони підписали акт виконаних робіт від 31.12.2009 року (том № 1, а. с. 58). На підставі акту виконаних робіт фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 виписано податкову накладну № 21 від 31.12 2009 р. на суму 18850 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 3141,67 грн. (Том № 1, а. с. 66);

4) товарно-транспортні звіти за вересень 2010 року (Том № 5, а. с. 1-276) включають 22 талони замовлень з порядковими номерами починаючи з № 607675 по № 607696 включно. У кожному випадку кількості поїздок, зазначених у талонах-замовленнях, відповідає така ж кількість товаро-транспотрних накладних на товар, який постачався контрагентам позивача. Загальна вартість наданих у вересні 2010 року послуг перевезення становить 13000 грн., про що сторони підписали акт виконаних робіт від 30.09.2010 року (Том № 1, а. с. 59). На підставі акту виконаних робіт фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 виписано податкову накладну № 30 від 30.09.2010 р. на суму 13000 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 2166,67 грн. (Том № 1, а. с. 65);

5) товарно-транспортні звіти за жовтень 2010 року (Том № 6, а. с. 1-243) включають 22 талони замовлень з номерами починаючи з 607697 по 607717 включно. У кожному випадку кількості поїздок, зазначених у талонах-замовленнях, відповідає така ж кількість товарно-транспортних накладних на товар, який постачався контрагентам позивача. Загальна вартість наданих у жовтні 2010 року послуг перевезення становить 11500 грн., про що сторони підписали акт виконаних робіт від 31.10.2010 року (Том № 1, а. с. 60). На підставі акту виконаних робіт фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 виписано податкову накладну № 31 від 31.10.2010 р. на суму 11500 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1916,67 грн. (Том № 1, а. с. 67);

6) товарно-транспортні звіти за листопад 2010 року (Том № 7, а. с. 1-273) включають 22 талони замовлень з номерами починаючи з 607718 по 607739 включно. У кожному випадку кількості поїздок, зазначених у талонах-замовленнях, відповідає така ж кількість товаро-транспотрних накладних на товар, який постачався контрагентам позивача. Загальна вартість наданих у листопаді 2010 року послуг перевезення становить 12000 грн., про що сторони підписали акт виконаних робіт від 30.11.2010 року (Том № 1, а. с. 61). На підставі акту виконаних робіт фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 виписано податкову накладну № 32 від 30.11.2010 р. на суму 12000 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 2000 грн. (Том № 1, а. с. 67);

7) товарно-транспортні звіти за грудень 2010 року (Том № 8, а. с. 1-314) включають 23 талони замовлень з номерами починаючи з 607740 по 607761 включно. У кожному випадку кількості поїздок, зазначених у талонах-замовленнях, відповідає така ж кількість товарно-транспортних накладних на товар, який постачався контрагентам позивача. Загальна вартість наданих у грудні 2010 року послуг перевезення відповідно до замовлень становить 14040 грн., про що сторони підписали акт виконаних робіт від 31.12.2010 року (Том № 1, а. с. 62). На підставі акту виконаних робіт фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 виписано податкову накладну № 33 від 31.12.2010 р. на суму 14040 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 2340 грн. (Том № 1, а. с. 68).

Загальна вартість наданих послуг транспортного перевезення відповідно до перелічених вище актів виконаних робіт становить 94020 грн., у т.ч. ПДВ 15670 грн.; вартість витрат на перевезення товару без урахування податку на додану вартість, сплаченого у ціні отриманих послуг становить 78350 грн.

На підтвердження оплати вартості отриманих послуг транспортного перевезення позивачем долучено платіжні доручення (Том № 1, а. с. 70-73).

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції, що лише факт нескладення позивачем та перевізником на кожну поїздку товарно-транспортної накладної типової форми не є достатньою підставою для висновку про відсутність інформації, необхідної для встановлення факту надання послуг, їх характеру та змісту, а також їх зв'язку з підготовкою, організацією, веденням господарської діяльності підприємства, як зазначено в акті перевірки.

Відомості, зазначені у згаданих вище первинних документах (договорі, місячних актах виконаних робіт, щоденних талонах-замовленнях та накладних з відмітками постачальника, отримувача вантажу та перевізника), у повній мірі відображають суть господарських операцій, що відбулись між приватним підприємством «Колоски»та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 впродовж жовтня-грудня 2009 року та вересня-грудня 2010 року, а тому, як вірно зазначено судом першої інстанції, позивачем не завищено валові витрати підприємства внаслідок віднесення до їх складу вартості послуг транспортного перевезення та правомірно сформовано податковий кредит на підставі зазначених вище податкових накладних від фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, виписаних за наслідками таких господарських операцій.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 158-160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2011 року в справі № 2а-4801/11/1370 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у випадку коли, відповідно до частин 3 та 7 ст. 160 КАС України, складення ухвали в повному обсязі відкладено -з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: В. П. Сапіга

А. І. Рибачук

Ухвалу складено в повному обсязі 09 квітня 2012 року