Ухвала суду № 23707876, 17.04.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2012 р. Справа № 27797/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Довгополова О.М., Коваля Р.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Рівне Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 10 березня 2010 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ,,Рівне-маркет" до державної податкової інспекції у м. Рівне Рівненської області про визнання нечинним рішення ,-

В С Т А Н О В И В :

26 жовтня 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) ,,Рівне-маркет" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати нечинним рішення державної податкової інспекції (ДПІ) у м. Рівне Рівненської області від 11.08.2009 року № 1001752343 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 3200 грн..

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 09 березня 2010 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ДПІ у м. Рівне подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що під час перевірки посадовими особами відповідача достовірно встановлено порушення позивачем вимог п. 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України за № 637 від 15.12.2004 року (із наступними змінами та доповненнями) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 40/10320.

Застосована фінансова санкція на підставі п. 2.11 вказаного Положення відноситься до категорії адміністративно-господарських санкцій, загальний порядок застосування яких встановлено главою 27 Господарського кодексу України.

Покликаючись на положення ст. 4 Господарського кодексу України, податковий орган стверджує, що передбачені статтею 250 Господарського кодексу України строки застосування до суб'єктів господарювання адміністративно-господарських санкцій не поширюються на фінансові санкції, які застосовуються органами податкової служби на підставі п. 2.11 Положення проведення касових операцій у національній валюті в Україні.

З огляду на викладене, відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Оскільки особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, апеляційний суд у відповідності до пункту 2 частини 1 статі 197 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи суд вбачає, що за наслідками проведеної планової виїзної перевірки ТОВ ,,Рівне-маркет" за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року, оформленої актом № 1006/23-100/33510659 від 04.08.2009 року, ДПІ у м. Рівне прийнято рішення № 1001752343 від 11.08.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3200 грн. на підставі ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 р. № 436/95 ,,Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки".

Висновки податкового органу базуються на тому, що під час проведення перевірки ТОВ ,,Рівне-маркет" встановлено перевищення підзвітною особою ОСОБА_1 строків використання виданих під звіт готівкових коштів на загальну суму 12800 грн., що є порушенням п. 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637.

Суд першої інстанції встановив, ОСОБА_1 отримано з каси підприємства під звіт готівкові кошти в сумі 12800 грн. згідно видаткового касового ордера № 32 від 28.02.2008 року.

Починаючи з 03.03.2008 року ОСОБА_1 розпочав звітувати про отриманні кошти та станом на 27.03.2008 року було відзвітовано про витрачання грошових коштів на загальну суму 12800 грн., що підтверджується авансовими звітами №9 від 03.03.2008 року на суму 2500,00 грн., № 11 від 11.03.2008 року на суму 1800,00 грн., №13 від 13.03.2008 року на суму 2100,00 грн., № 15 від 17.03.2008 року на суму 1500,00 грн., №19 від 24.03.2008 року на суму 2500,00 грн., №9 від 27.03.2008 року на суму 2400,00 грн..

Апеляційний суд вважає необхідним зазначити, що суд першої інстанції помилково вказав в постанові, що за період з 03.03 2008 року по 27.03.2008 року ОСОБА_1 частково відзвітував на загальну суму 10300 грн., оскільки згідно акту перевірки (підпункт 3.7.1 акту, що на стор. акту 31-32) ОСОБА_1 відзвітував на повну суму, отриманих під звіт готівкових коштів, в розмірі 12800 грн..

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що встановивши наявність порушення зі сторони ТОВ ,,Рівне-маркет" п. 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, ДПІ у м. Рівне пропустила передбачений статтею 250 Господарського кодексу України строк застосування адміністративно-господарської санкції.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права і є вірними.

В судовому засіданні достовірно встановлений факт порушення ТОВ ,,Рівне-маркет" пункту 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, відповідальність за яке передбачена ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 р. № 436/95 ,,Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки".

Статтею 1 зазначеного Указу Президента України визначено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів - у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум.

Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Штрафні (фінансові) санкції, встановлені законодавчими актами не з питань оподаткування, за своєю суттю є адміністративно-господарськими санкціями, які за визначенням частини першої статті 238 Господарського кодексу України можуть бути застосовані до суб'єктів господарювання уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності як заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків.

3 огляду на викладене такі санкції органами державної податкової служби можуть застосовуватись до суб'єктів господарювання протягом строків, визначених статтею 250 Господарського кодексу України для застосування адміністративно-господарських санкцій, тобто протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Останній день триваючого порушення припадає на 27 березня 2008 року, а рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийнято 11 серпня 2009 року, тобто, більш через рік та чотири місяці.

Таким чином, податковий орган прийняв рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій поза межами строків, установлених статтею 250 Господарського кодексу України, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного та обґрунтованого висновку про протиправність оскарженого рішення та задоволення позовних вимог.

Наведене спростовує доводи апеляційної скарги про невідповідність оскаржуваного судового рішення нормам матеріального права.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст.195, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Рівне Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 10 березня 2010 року у справі № 2а-6775/09/1770 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді О.М. Довгополов

Р.Й. Коваль