Ухвала суду № 23707688, 18.04.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2012 р. Справа № 69666/11

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Сапіги В.П., Попка Я.С.,

з участю секретаря судового засідання Саламахи О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 липня 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «РІЛЯ Україна» до Львівської митниці про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

У листопаді 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «РІЛЯ Україна» (далі ТОВ «РІЛЯ Україна») звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати нечинними податкові повідомлення форми «Р» від 03.11.2010 року

№ 101, яким товариству визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість (далі ПДВ) в сумі 90660,63 грн., з яких за основним платежем 86343,46 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 4317,17 грн.;

№ 100, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з ввізного мита в сумі 453303,15 грн., з яких за основним платежем 431717,29 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 21585,86 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04 липня 2011 року у справі № 2а-10635/10/1370 позов було задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення форми «Р» Львівської митниці від 03.11.2010 року за № 100 та за № 101. Стягнено з Державного бюджету України на користь ТОВ «РІЛЯ Україна» 3,40 грн. судового збору та 2344 грн. витрат на судову експертизу.

У поданій апеляційній скарзі відповідач Львівська митниця просить зазначену постанову скасувати і прийняти нову про відмову у задоволенні вимог ТОВ «РІЛЯ Україна» у повному обсязі. Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що висновок суду першої інстанції про те, що положення пп. «в» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон № 2181) не поширюється на митні органи є помилковим та не відповідає нормам чинного законодавства.

Оскаржувані податкові повідомлення виставлені митницею відповідно до Порядку підготовки та направлення митними органами податкових повідомлень платникам податків, установлення й експлуатації дощок податкових повідомлень та Порядку дій митних органів при несвоєчасному погашенні платниками податків податкових зобов'язань, затверджених наказом Державної митної служби України (далі ДМС України) від 11.05.2006 року № 370, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.05.2006 року за № 613/12487.

Під час проведення перевірки та за результатами аналізу технічної документації виробника обладнання встановлено, що комплекси типу KS2-2420 та типу KS611-2-1424 призначені в основному для довготривалого зберігання зерна з функцією підтримки оптимального режиму зберігання, який забезпечується системою повітряного вентилювання силосів, що включає часткове підсушування або, за потреби, охолодження зерна для підтримки вмісту оптимальної кількості вологи в зерні, контролю температури зерна.

Таким чином, товар:

«зерносушильний комплекс типу KS2-2420», відповідає коду 7309009000;

«очисна машина для зерна з шнеком відвантаження сміття», відповідає коду 8437100000;

«зерносушильний комплекс типу KS611-2-1424», відповідає коду 7309009000.

Враховуючи викладене, на підставі акту про проведення камеральної перевірки від 20.09.2010 року № к/041/10/209000000/32483750 рішення про класифікацію від 31.03.2010 року № 20900/10/0006 та від 19.05.2010 року № 20900/10/0010 були скасовані та визначено новий код.

Підставою для скасування Рішення про класифікацію товару та визначення нового коду товару стала інформація виробників, відповідно до якої «круглі зерносховища (силоси) для елеваторів з гофрованої, оцинкованої сталі з плоским або конічним дном» призначені для довготривалого зберігання зерна з функцією підтримки оптимального режиму зберігання.

Дані обставини чітко описані у акті про результати камеральної перевірки від 20.09.2010 року № к/041/10/209000000/32483750, а оскільки форма акту про результати камеральної перевірки не затверджена на законодавчому рівні, то враховуючи зміст поняття «методологічна помилка» достатньо в акті зазначити в чому вона полягала без вказівки на те, що це саме є «методологічною помилкою».

У ході апеляційного розгляду представник апелянта підтримав подану апеляційну скаргу, просить її задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача заперечив підставність апеляційної скарги Львівської митниці, просить у задоволенні вимог апелянта відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача та учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Задовольняючи вимоги позивача ТОВ «РІЛЯ Україна», суд першої інстанції виходив із того, що Львівською митницею у період з 26.08.2010 року по 20.09.2010 року було проведено камеральну перевірку на предмет правильності класифікації товару задекларованого за кодом згідно УКТ ЗЕД 8419310000 ТОВ «РІЛЯ Україна» з 01.01.2010 року по 18.08.2010 року, про що 20.09.2010 року складено акт №к/041/10/209000000/32483750. За результатами перевірки відповідачем 03.11.2010 року виставлено оспорювані податкові повідомлення форми «Р» № 100 та № 101.

Підставою прийняття вказаних податкових повідомлень слугувало встановлення камеральною перевіркою порушення позивачем вимог УКТ ЗЕД, а саме невірне заповнення графи 33 у вантажних митних деклараціях у звязку із зміною коду товару, що призвело до заниження податкового зобовязання за ввізним митом та податком на додану вартість.

При цьому судом встановлено, що позивачем відповідно до пп. 1-2 «Порядку прийняття рішення про класифікацію комплектного об'єкта згідно з УКТ ЗЕД», затвердженого наказом ДМС України від 12.12.2005 року № 1219, подано заяви від 18.03.2010 року та від 06.05.2010 року до Львівської митниці з проханням надати дозвіл на класифікацію комплектних об'єктів - зерносушильних комплексів тип KS 2-2420 та KS 611-2-1424 за кодом 8419310000 згідно УКТ ЗЕД.

За наслідками розгляду поданих позивачем заяв Львівською митницею прийнято рішення від 31.03.2010 №20900/10/0006 та від 19.05.2010 №20900/10/0010, якими дозволено класифікувати комплектні об'єкти - зерносушильні комплекси тип KS 2-2420 та KS 611-2-1424 за кодом 8419310000 згідно з УКТ ЗЕД.

З урахуванням зазначених рішень Львівської митниці ТОВ «РІЛЯ Україна» здійснило два оформлення товару з назвою «Зерносушильний комплекс типу KS2-2420» та «Зерносушильний комплекс типу KS611-2-1424».

Митне оформлення товару з назвою «Зерносушильний комплекс типу KS2-2420» здійснено за ВМД (ІМ 40КО) №№ 209000011/10/014038 від 21.04.2010 року, 209000011/10/014041 від 21.04.2010 року, 209000011/10/014042 від 21.04.2010 року, 209000011/10/014044 від 21.04.2010 року, 209000011/10/014799 від 26.04.2010 року, 209000011/10/014948 від 27.04.2010 року, 209000011/10/015220 від 28.04.2010 року, 209000011/10/016057 від 05.05.2010 року, 209000011/10/016060 від 05.05.2010 року, 209000011/10/016480 від 07.05.2010 року за кодом 8419310000 за УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита - 0%).

Митне оформлення товару з назвою «Зерносушильний комплекс типу KS611-2-1424» було здійснено за ВМД (ІМ 40КО №№ 209000011/10/018979 від 25.05.2010 року, 209000011/10/019209 від 26.05.2010 року, 209000011/10/019212 від 26.05.2010 року, 209000011/10/020911 від 07.06.2010 року, 209000011/10/022168 від 17.06.2010 року за кодом 8419310000 за УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита - 0%).

У подальшому на підставі листа ДМС України від 09.08.10 №16/1/5-2202-ЕП та службової записки ВКМВ та КТ від 16.08.10 №18/31-102 відповідачем проведено камеральну перевірку, під час якої за результатами аналізу технічної документації виробника вказаного обладнання відповідач дійшов висновку, що «зерносушильний комплекс типу KS2-2420» відповідає коду 7309009000; товар «очисна машина для зерна з шнеком відвантаження сміття» відповідає коду 8437100000; «зерносушильний комплекс типу KS611-2-1424» відповідає коду 7309009000.

За клопотанням позивача було призначено судову товарознавчу експертизу.

Згідно із висновку експерта № 273 від 10.06.2011 року зерносушильні комплекси тип KS 2-2420 та тип KS 611-2 1424, виробництва RIELA Getreidetechnik (Німеччина), кожен з них, представляють промислові об'єкти у цілому, що являють собою закінчені технологічні комплекси, для обробки матеріалів шляхом зміни температури, головне функціональне призначення яких є сушіння зернових та бобових культур.

Характеристики зерносушильних комплексів тип KS 2-2420 та тип KS 611-2 1424 виробництва RIELA Getreidetechnik (Німеччина) згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) відповідають характеристикам товарів, які класифікуються у товарній позиції 8419 під категорією 8419 31 00 00 - сушарки для сільськогосподарських продуктів».

Зазначені висновки судової товарознавчої експертизи підтверджують правомірність прийнятих рішень митним органом від 31.03.2010 №20900/10/0006 та від 19.05.2010 №20900/10/0010, якими дозволено класифікувати комплектні об'єкти - зерносушильні комплекси тип KS 2-2420 та KS 611-2-1424 за кодом 8419310000 згідно з УКТ ЗЕД та відсутність порушень чинного законодавства зі сторони ТОВ «РІЛЯ Україна».

Окрім того, якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобовязань у звязку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, зокрема, з посиланням на результати камеральної перевірки та на положення пп. «в» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181, дія якого не поширюється на митні органи.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, апеляційний суд виходить із таких міркувань.

Пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур (п. 35 ст. 1 Митного кодексу України; далі - МК).

У п. 19 ст. 1 МК міститься визначення терміна «митні процедури», тобто операції, пов'язані зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

За змістом п. 10.3 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час виникнення спірних відносин, платники податку, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам.

Відповідно до пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181 якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми в порядку, встановленому цим Законом.

За змістом ст. 313 МК класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД, є виключною компетенцією митних органів.

Незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи (ст. 69 МК).

Таким чином, на переконання апеляційного суду, якщо митні органи, приймаючи вантажну митну декларацію, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, зокрема з посиланням на результати камеральної перевірки та на положення пп. «в» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181.

Відповідно до матеріалів справи визначення коду УКТ ЗЕД Львівською митницею було проведено за наслідками розгляду поданих позивачем заяв із прийняттям відповідних рішень від 31.03.2010 №20900/10/0006 та від 19.05.2010 №20900/10/0010, з урахуванням яких ТОВ «РІЛЯ Україна» було здійснено митне оформлення товару з назвою «Зерносушильний комплекс типу KS2-2420» та «Зерносушильний комплекс типу KS611-2-1424» із сплатою відповідних платежів.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 липня 2011 року у справі № 2а-10635/10/1370 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Ухвала у повному обсязі складена 19 квітня 2012 року.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді В.П.Сапіга

Я.С.Попко