Постанова № 23706284, 26.04.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2012 р. Справа № 18/3073/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Камишева Л.М. , суддя Крестьянінов О.О.

при секретарі - Міракові Г.А.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (дов. від 04.01.2012 р. № 19-04/25) ,

відповідача -ОСОБА_2 (за дов. від 13.09.2011 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №765 П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 05.01.12 у справі № 18/3073/11

за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", м. Полтава

до ФОП ОСОБА_3, м. Полтава

про стягнення 1286,86 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 1286 грн. за договором № 2414 "С" від 05.10.2010 р. на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 05.01.2012 р. (суддя Іваницький О.Т.) позов задоволено частково. Відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 163,57 грн. Припинено провадження у справі в частині стягнення 232,24 грн. на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку зі сплатою. Стягнуто з ФОП ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" код ЄДРПОУ 03338030 борг 527,24 грн., пені - 341,53 грн., 3% річних -2,80 грн., інфляційні збитки - 19,48 грн., витрати по сплаті державного мита - 69,08 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 159,84 грн.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування господарським судом Полтавської області обставин справи та невідповідність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні обставинам справи, просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 05.01.2012 р. та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Полтавському обласному комунальному виробничому підприємству теплового господарства "Полтаваобленерго" відмовити в повному обсязі.

Відповідач надіслав доповнення до апеляційної скарги, в яких він вказує на те, що судом першої інстанції не встановлено причини виникнення боргу, не перевірено правильність розрахунків теплової енергії, спожитої відповідачем. Крім того, на думку відповідача, факт існування боргу не доведений.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає, що оскаржуване рішення господарського суду Полтавської області прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права, при повному дослідженні обставин справи у зв'язку з чим підстави для його скасування відсутні, та виклав свої заперечення на доводи, наведені в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні представник відповідача (заявника апеляційної скарги) повністю підтримав вимоги апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.

Представник позивача проти скарги заперечував, з підстав, викладених у відзиві, та просив відмовити в задоволенні скарги, а рішення господарського суду Полтавської області від 05.01.2012 р. у справі № 18/3073/11 залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено господарським судом Полтавської області так і під час апеляційного провадження, між теплопостачальною організацією та СПД ОСОБА_3 укладено договір № 2114 від 12.10.2004 року на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення приміщення споживача. Період дії такого договору з 12.10.04 по 31.12.09.

До початку опалювального періоду 2010-2011 року розрахунки за опалення такого художнього салону здійснювалися згідно укладеного договору з розрахунку за 1 кв. м. опалювальної площі.

Рішенням Полтавської обласної ради двадцятої позачергової сесії п'ятого скликання від 27 березня 2009 року "Про коригування тарифів на послуги централізованого опалення та постачання гарячої води" затверджені тарифи на послуги централізованого опалення та постачання гарячої води, що надаються підприємством для трьох груп споживачів:

І група -населення, що мешкає в житлових будинках та інших жилих приміщеннях незалежно від форм власності будинків та приміщень;

ІІ група -бюджетні організації та установи;

ІІІ група -всі інші споживачі, крім споживачів першої та другої групи.

Вказаним вище рішенням Полтавської обласної ради затверджені тарифи на послуги централізованого опалення та постачання гарячої води, що надаються підприємством для третьої групи споживачів у розмірі 12,08 грн. з урахуванням податку на додану вартість за 1 м2 загальної площі в місяць на протязі опалювального періоду, 656,04 грн. з урахуванням податку на додану вартість за 1 Гкал теплової енергії. Згідно з п. 5 зазначеного рішення тарифи, затверджені даним рішенням вводяться в дію через один місяць з дня оприлюднення.

1 квітня 2009 року опубліковано рішення Полтавської обласної ради в газеті "Зоря Полтавщини" № 45-46, отже з такі тарифи введені в дію з 1 червня 2009 року.

З початком нового опалювального сезону 25.11.2010 р. відповідачу направлений лист № 9/3442 з пропозицією укласти договір № 2114 "С" в редакції від 05.10.2010 року.

Лист з вказаною пропозицією та два примірники згаданого договору отримані під підпис працівником художнього салону з прізвищем ОСОБА_4 (т.1 а.с. 66).

Підставою для такої пропозиції щодо укладення договору у вигляді гарячої води стали обставини встановлення загальнобудинкового лічильника тепла за адресою м. Полтава, АДРЕСА_1.

Згідно акту приймання приладів теплової енергії на комерційний облік № 108ж, затвердженого 07.10.2010 року, 05 жовтня 2010 року балансоутримувачем будинку КП "ЖЕО № 1" здано на комерційний облік, а теплопостачальною організацією опломбовано лічильник тепла, встановлений в житловому будинку АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 82).

Отже, починаючи з 5 жовтня 2011 року облік теплової енергії спожитої на опалення житлового буднику № 6 по вул. Леніна здійснювався за показаннями вузла обліку такої енергії.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії договору № 2114 «С»від 05.10.2010 р. він підписаний сторонами без будь-яких зауважень та заперечень.

Згідно п.1 договору від 05.10.2010 р. теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати теплову енергію у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення до межі розподілу будівлі нежитлового приміщення художнього салону «ІНФОРМАЦІЯ_1»по АДРЕСА_1.

П.15 Договору встановлено, що облік теплової енергії проводиться по лічильнику тепла Pollu Therm Х №84350458 .

Відповідно до п. 17 вказаного договору зняття показань приладів обліку проводяться представниками балансоутримувача, записуються в журналі встановленої форми і передаються в службу реалізації теплопостачальної організації 25 числа кожного місяця.

Згідно з п. 20 договору розподіл загальної кількості теплової енергії, визначеної за показаннями приладів обліку встановленому на об'єкті, в якому знаходиться декілька споживачів, проводиться пропорційно площі споживача. Площа приміщення відповідача визначена в розмірі 42,6 кв.м. у пункті 27 договору.

Система опалення вказаного житлового будинку є спільною, тому вся теплова енергія, спожита на опалення такого обліковується одним вузлом обліку.

14 жовтня 2010 року представником ВП "Полтаватеплоенерго" з'ясовано, що встановлений прилад обліку тепла не вірно враховує теплову енергії, а тому з 05.10.2010 року він знятий з комерційного обліку теплопостачальною організацією та за такий періоди мешканцям цього будинку нарахування плати за опалення проводилося по тарифу за опалювальну площу, а власникам нежитлових приміщень плата за опалення нарахована згідно теплового навантаження визначеного в договорах.

Зокрема відповідачу відповідний рахунок про оплату спожитої теплової енергії за період з 05.10.10 по 14.10.10 по тепловому навантаженню в розмірі 0,38 Гкал виставлено в грудні 2010 року (наявна в матеріалах страви копія рахунку № НОМЕР_2 с від 23.12.2010 року). Окрім того, в такому рахунку виставлено до сплати суму за відпущену теплову енергію за листопад 2010 року.

Відповідно до п. 27, 28 Договору оплата за опалення, що проводить «Споживач», стягується за фактично використану кількість теплової енергії на підставі тарифів, встановлених уповноваженим органом. Всі розрахунки по цьому договору проводяться на підставі рахунка, виписаного «Теплопостачальною організацією»«Споживачу».

Пунктом 35 Договору сторони узгодили, що договір заключений на період: для опалення: з 05.10.2010 р. до 30.04.2015 р.; в частині розрахунків до повного їх завершення;

У пункті 37 договору сторонами визначено, що після підписання даного договору обома сторонами вважається таким, що втратив чинність Договір № 2114 від 12.10.2004 року.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 627 ЦК України дає сторонам за договором право бути вільним в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір підписаний обома сторонами. Доказів визнання зазначеного договору недійсним відповідачем не надано.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач здійснив фактичні дії на його виконання. Тобто не тільки підписом а і діями підтвердив те, що він згоден та приймає умови договору. Це підтверджується зокрема фактом проведення відповідачем оплат за спожиту теплову енергію "Полтаватеплоенерго" 06.01.2011 р. призначення платежу за послуги відповідно договору від 05.10.2010 р. платник ФОП ОСОБА_3 ( т. 1 а.с.29).

Отже, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що підписуючи договір відповідач погодився з його умовами та прийняв на себе певні зобов'язання. Тому, посилання відповідача (заявника апеляційної скарги) на те, що він не знав про існування договору від 05.10.2010 р. не може бути прийнято до уваги, оскільки спростовується наявними в матеріалах справи документами (копією договору з підписом відповідача; квитанціями про оплату послуг за цим же договором та інш.)

Судова колегія Харківського вважає правомірним висновок господарського суду про відсутність підстав проводити розрахунки відповідно до договору № 2114 від 01.10.2010 року, який надано відповідачем до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету міністрів України № 1198 від 03.10.2007 року (надалі Правила) розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

Окрім того, відповідно до п. 12. Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу).

Пунктом 21 Правил надання послуг визначено, що у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання, а саме з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб.метр) опалюваної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) та додатково за перевищення розрахункової потужності приладів опалення (радіаторів) згідно із законодавством.

Отже, враховуючи факт встановлення приладу обліку теплової енергії, розрахунки повинні проводитися відповідно до поставленої теплової енергії згідно показань лічильника, тому позивачем правомірно та відповідно до норм чинного законодавства укладено з відповідачем відповідний договір від 05.10.2010 р., положеннями якого встановлений порядок розрахунків відповідно до показників приладу обліку.

Згідно з Законом України "Про теплопостачання" суб'єкти відносин у сфері теплопостачання це фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Споживач теплової енергії є фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Зважаючи на те, що договір від 05.10.2010 р. є дійсним, то зобов'язання, взяті на себе відповідачем, як стороною зазначеного договору повинні виконуватися належним чином.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 19 Закону України «про житлово-комунальні послуги»визначено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Пунктом 29 договору від 05.10.2010 р. передбачено, що споживач зобов'язується проводити оплату у встановлені в договорі строки до 10 числа наступного за розрахунковим періодом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом першої інстанції, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором виконував неналежним чином внаслідок чого утворилась заборгованість за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року за послуги теплопостачання нарахована до сплати 923,05 грн. та відповідачем проведено часткову оплату в сумі 395,18 грн. (163,57 грн. 24.06.11 та 232,24 грн. 22.11.11 ), у зв'язку з чим, утворилася заборгованість в розмірі 527,24 грн.

Вказана сума заборгованості підтверджена належним розрахунком, виконаним відповідно до умов договору та відповідних тарифів.

Зважаючи на те, що відповідачем не надано доказів погашення зазначеної суми заборгованості, судова колегія вважає правомірним висновок господарського суду Полтавської області про те, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в розмірі 527,24 грн. правомірні, обґрунтовані, доведені та підлягають задоволенню.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України та ст. 199 ГК України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми ( неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 ст. 1 Закону України № 686 -ХІУ від 20.05.1999 року "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій" (із змінами і доповненнями) за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної суми боргу.

Пунктом 30 договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 2114 "С" від 05.10.2010 року передбачено, що у випадку несплати у вказані строки вводиться пеня в розмірі 1 % за кожний день прострочення платежу, але не більше 100% боргу згідно із Законом України № 686 -ХІУ від 20.05.1999 року.

Враховуючи наведене, судова колегія погоджується, що позивачем правомірно нарахована відповідачу пеня за період з 11.05.2011 року по 16.06.2011 року в розмірі 341,53 грн., яка обґрунтовано стягнута рішенням господарського суду Полтавської області.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду залишає без змін рішення господарського суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 2,80 грн. та 19,48 грн. інфляційних збитків, як такі що нараховані арифметично вірно та відповідно до норм чинного законодавства та умов договору.

За таких обставин, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що при прийнятті рішення господарський суд Полтавської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що його рішення підлягає залишенню без змін. Обставини та заперечення, викладені в апеляційній скарзі не знайшли підтвердження в матеріалах справи, тому вона залишається без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 05.01.2012 р. по справі № 18/3073/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Шутенко І.А.

Суддя Камишева Л.М.

Суддя Крестьянінов О.О.