Рішення № 23704673, 19.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-68/2987-2012 19.04.12

За позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Віді-Страхування"до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто"провідшкодування шкоди, Суддя Ониськів О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (предст. за довіреністю),

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 8 900, 66 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач всупереч положенням ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. ст. 993, 1191 ЦК України не відшкодовує позивачу суму страхового відшкодування, сплаченого позивачем за шкоду, завдану страхувальником відповідача.

Ухвалою від 12.03.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 22.03.2012.

Ухвалами суду від 22.03.2012, 10.04.2012 розгляд справи відкладався у зв'язку з нез'явленням відповідача у судове засідання та необхідністю витребувати у сторін додаткові докази. Ухвали про призначення розгляду справи та про її відкладення направлялися відповідачу за всіма наявними у матеріалах справи адресами, в т.ч. зазначеними в його реєстраційних документах.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 20.11.2008 на Індустріальному мосту в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Тойота" д.н. НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_2 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля "Мерседес" д.н. НОМЕР_2, власником якого є ПП "Ефект", під керуванням ОСОБА_4.

Відповідно до постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 03.12.2008 ОСОБА_4 було визнано винним у порушенні вимог Правил дорожнього руху України та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.

Відповідно до постанови Солом'янського районного суду міста Києва від 03.12.2008 ОСОБА_3 було визнано винним у порушенні вимог Правил дорожнього руху України та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.

Отже, вказаним вище постановами суду підтверджується те, що винними у скоєнні ДТП визнано як ОСОБА_3, так і ОСОБА_4.

В результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди автомобіль "Тойота" д.н. НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження. Відповідно до звіту № 742 від 25.12.2008 про визначення вартості матеріального збитку, вартість матеріального збитку, завдана власнику вказаного автомобіля склала 12.505, 63 грн.

ДТП згідно з Договором добровільного страхування № АС001277 від 17.04.2008, укладеним між Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Віді-Страхування" (страховик) та ВАТ БАНК, було визнано страховим випадком, про що складено страховий акт № АС-001219 від 27.05.2009, відповідно до якого сплата страхового відшкодування страхувальнику підлягала у сумі 18.821,32 грн.

Дану суму страхового відшкодування Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Віді-Страхування" виплатило, що підтверджується платіжними дорученнями № 1168 від 27.05.2009 та № 1169 від 27.05.2009.

Згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/ 3138598 транспортний засіб "Мерседес", державний номер НОМЕР_2, забезпечений Відкритим акціонерним товариством "Українська страхова компанія " Дженералі Гарант".

Листом від 24.11.2011 № 15/04/8.04/661-11, який було направлено відповідачу 29.11.2011 (факт отримання підтверджується відміткою про вручення), позивач з метою досудового врегулювання даного спору звернувся до відповідача з проханням в добровільному порядку виплатити страхове відшкодування у розмірі 8.900,66 грн. з урахуванням франшизи 510 грн.

Станом на час розгляду спору відповідачем вказаних коштів не сплачено, доказів зворотного суду не надано.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача, який сплатив страхову виплату за завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик (страхова організація, що має право на здійснення обов'язкового страхування цивільної-відповідальності) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Враховуючи наведені положення законодавства та встановлені обставини справи, відповідач є особою, відповідальною за шкоду, завдану автомобілю особи, застрахованої позивачем, оскільки відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу відповідач взяв на себе відповідальність за свого страхувальника, а саме за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

Відповідно до п. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Частиною третьою статті 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки за наявності вини всіх осіб розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України до позивача перейшло право, яке мав власник пошкодженого автомобіля.

Враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність однієї з осіб, винних у заподіянні збитків, була застрахована у відповідача, останній відповідно до статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" повинен відшкодувати нанесену його страхувальником шкоду у межах встановленого полісом страхового ліміту у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Отже, позивач має суб'єктивне право на часткове відшкодування завданих йому збитків за рахунок відповідача.

Враховуючи те, що дії ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у спричиненні ДТП визнано вищезазначеними судовими рішеннями протиправними, кваліфіковані за статтею 124 КУпАП та до обох водіїв застосовано однаковий вид адміністративного стягнення, а тому суд погоджується з доводами позивача про те, що вина обох водіїв є рівнозначною, відтак у позивача виникло право на відшкодування з відповідача половини заподіяних збитків внаслідок ДТП.

Відповідно до пункту 2 роз'яснення Вищого арбітражного суду від 01.04.1994 № 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди") вирішуючи спори, пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої взаємодією кількох джерел підвищеної небезпеки, наприклад, зіткненням транспортних засобів, слід виходити з того, що у цьому випадку шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто з урахуванням принципу вини (стаття 1188 ЦК України). Отже, за цих обставин обов'язок відшкодування шкоди покладається на ту особу, з вини якої завдано шкоду. Якщо наявна вина всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, шкода відшкодовується кожним з них залежно від ступеню вини.

Підпунктом 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про страхування" франшиза -це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих (12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів").

Відтак, відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.

Згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеним відповідачем зі своїм страхувальником, встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну в розмірі 25.500,00 грн., розмір франшизи становить 510 грн.

Водночас суд вважає за необхідне зазначити, що сума страхового відшкодування, яку просить позивач стягнути з відповідача у розмірі 8.900,66 грн. включає в себе окрім власне суми страхового відшкодування в розмірі 8.859,16 грн. також половину вартості довідки ДАІ в розмірі 41,50 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на підставі статті 993 Цивільного кодексу України, посилаючись на те, що остання була відшкодована страхувальнику згідно з платіжним дорученням № 1169 від 27.05.2009, що неодноразово стверджував представник позивача в судових засіданнях.

Проте, суд вважає, що відшкодування позивачем страхувальнику вартості довідки ДАІ не відноситься до сум страхового відшкодування, щодо якого до позивача за договором майнового страхування перейшло право вимоги, а тому суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 41,50 грн.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Допустимих доказів на спростування позовних вимог, та обставин справи, встановлених судом, відповідачам не дано.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати в сумі 1.601,94 грн. (судовий збір) покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (01042, пров. Ново-Печерський, 19/3, м. Київ, ЄДРПОУ 16467237) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Віді-Страхування" (08131, вул. В.Кільцева, 56, с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський р-н., Київська обл., р/р 26509301956 в ВАТ «Ощадбанк»філія -Головне управління по м. Києву та Київській області, МФО 322669, ЄДРПОУ 35429675) страхове відшкодування у сумі 8.859 (вісім тисяч вісімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 16 коп., витрати по сплаті судового збору -1.601(одна тисяча шістсот одна) грн. 94 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяОниськів О.М.

Рішення підписано 23.04.2012