Рішення № 23704674, 12.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-18/1670-2012 12.04.12За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»;

до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1;

про стягнення 391 874,03 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача: ОСОБА_2, представник, довіреність №4037 від 29.11.2011 р.;

Від відповідача: ОСОБА_3, представник, довіреність № б/н від 13.03.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2012 р. порушено провадження у справі №5011-18/1670-2012, справа призначена слуханням на 01.03.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2012 р. слухання справи було відкладене до 15.03.2012 р.

В судовому засіданні 15.03.2012 р. було оголошено перерву до 05.04.2012 р.

В судовому засіданні 05.04.2012 р. було оголошено перерву до 12.04.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 327 814,51 грн. основного боргу, 20 138,86 грн. трьох процентів річних, 43 920,66 грн. інфляційних втрат, а також 7 837,48 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач -Фізична особа -підприємець ОСОБА_1, у відзиві на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позову з наступних підстав:

- позивачем було передано за договором фінансового лізингу відповідачеві майно, що не відповідає зразку, опису та потребам відповідача;

- позивачем не надано ніякої технічної документації, інструкції по експлуатації та іншої, необхідної до обладнання документації та обладнання не було введено в експлуатацію майже пів року з його вини;

- позивач продовжував нараховувати лізингові платежі та штрафні санкції непомірно перебільшуючи їх суми. А саме, у п. 3.4.1. договору лізингу зазначено, що лізинговий платіж складається з 2 частин: частина, що відшкодовує вартість майна і винагорода позивача. У п. 3.4.5. договору передбачено, що коригування лізингового платежу не повинно збільшувати частину вартості майна, проте позивач коригує саме загальну суму лізингового платежу;

- умови договору лізингу не узгоджуються між собою і суперечать іншим положенням та змісту самого договору;

- договір лізингу розірвано, майно позивачеві повернуто. Враховуючи те, що, відповідно до ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України зобов'язання сторін після розірвання договору припиняються, то сума 143 960,77 грн. залишкової несплаченої частини загальної вартості майна, заявлена в позовних вимогах, сплаті не підлягає як і нараховані на неї штрафні санкції;

- в період дії договору відповідачем було сплачено позивачеві кошти у розмірі 350 752,64 грн., при тому, що вартість майна встановлена за договором становить 425 000,00 грн.

У відповідь на вказаний відзив позивачем були подані заперечення на нього, в яких зазначалося:

- відповідно до п. 4.2. договору, відповідач зобов'язаний в присутності позивача перевірити якість, комплектність та відповідність майна умовам договору, що підтверджується в актах приймання-передачі майна. Підписання лізингоодержувачем акту приймання-передачі майна свідчить та підтверджує, що майно передано йому в належному стані. 08.10.2008 р. був підписаний акт прийому-передачі майна, в якому в п. 4 зазначено, що лізингоодержувач не має жодних претензій до лізингодавця стосовно характеристик, комплектації та якості майна. Будь-які пошкодження та/або недоліки майна відсутні;

- згідно з п. 3.4.1. договору, лізингоодержувач здійснює платежі за цим договором відповідно до графіку сплати лізингових платежів з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США. В додатку №1 до договору встановлено, що лізингоодержувач здійснює платежі за цим договором відповідно до графіку сплати лізингових платежів з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США (крім авансового платежу), при цьому визначення суми лізингових платежів, що підлягають сплаті за договором здійснюється з урахуванням положень п. 3.4.1.-3.4.5. цього договору. Тобто, договором визначено, що лізингові платежі підлягають коригуванню на зміну курсу гривні до долару США, а п.3.1. договору визначено, що лізинговий платіж складається з платежу по відшкодуванню (компенсації) частини вартості майна, та винагороди (комісії) лізингодавця за отримане у лізинг майно;

- лізинг -це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів. Враховуючи, що придбання лізингодавцем предмету лізингу було здійснено за рахунок валютного кредиту (тіла кредиту) і вказаний кредит із процентами повертається лізингодавцем у доларах США, а сума фінансування лізингодавця на придбання майна складає вартість предмету лізингу мінус авансовий платіж лізингоодержувача, то частина заборгованості лізингоодержувача по тілу лізингу (з відшкодування вартості майна), яка дорівнює сумі фінансування лізингодавця, а також проценти (винагорода лізингодавця) у складі лізингового платежу прив'язана до курсу долара США, а тому лізинговий платіж підлягає коригуванню на зміну курсу гривні до долару США за правилами п.п. 3.4.1. -3.4.5. договору фінансового лізингу згідно формули, де використовується черговий лізинговий платіж згідно графіку, а не його окремий елемент (лише винагорода), і результат такого коригування відноситься на винагороду лізингодавця, а тому не збільшує вартість майна;

- в договорі відсутній обов'язок щодо виставлення рахунків-фактур для сплати відповідачеві та надання довідок про нарахування лізингових платежів;

- пунктом 5.1.6. договору встановлено, що у разі дострокового припинення дії договору та прийняття при цьому лізингодавцем рішення про повернення майна, лізингоодержувач зобов'язаний повернути майно з усіма його складовими. Вилучення майна не звільняє лізингоодержувача від сплати всіх несплачених платежів до дати вилучення майна, передбачених договором, в тому числі несплаченої суми штрафних санкцій. Крім того, повернення об'єкту лізингу не погашає заборгованість по лізинговим платежам та не створює будь-яких грошових зобов'язань у лізингодавця, оскільки лізингові платежі в силу приписів ч. 2.ст. 806 Цивільного кодексу України є платою за користування. Зобов'язання по сплаті лізингових платежів припиняються лише виконанням, проведеним належним чином, А саме: шляхом сплати в повному обсязі грошових коштів, чого відповідачем по справі не зроблено;

До матеріалів справи позивачем долучено акт звірки взаєморозрахунків станом на 29.02.2012 р. З даного акту видно, коли саме та в якій сумі відповідачем було здійснено оплату лізингових платежів. Остання оплата здійснена 08.12.2008 р. А оплата, проведена 27.09.2010 р. -це перераховані кошти ВДВС Дарницького РУЮ на виконання наказу Господарського суду міста Києва №49/206 від 11.05.2010 р. Таким чином, заявлені позивачем вимоги є правомірними та обґрунтованими.

У наступних письмових поясненнях представник відповідача зазначає, що, відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про фінансовий лізинг», відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим законом; з наданого позивачем договору купівлі-продажу №070917-102/КП від 17.09.2007 р. вбачається, що продавець (постачальник) зобов'язується здійснити своїми силами та за свій рахунок доставку, завантажувально-розвантажувальні роботи на місці монтажу, монтаж, пусконалагоджувальні роботи та введення товару в експлуатацію протягом 10 календарних днів з дати встановлення товару на місці продажу; після закінчення пусконалагоджувальних робіт сторонами підписується акт введення обладнання в експлуатацію; відповідно акт введення в експлуатацію обладнання, на якому мав працювати відповідач також повинен був підписуватися трьома сторонами; згідно з п. 3.4.2. договору, порядок визначення суми лізингових платежів, передбачений п. 3.4.1. договору застосовується у випадку, коли курс гривні до долару США встановлений НБУ перевищує курс гривні до долару США, за яким банківська установа фактично здійснила продаж (конвертування у гривню) кредиту у іноземній валюті; проте, позивачем не доведено необхідність коригування лізингових платежів, оскільки наданий ним кредитний договір не містить належних доказів використання кредитних коштів у валюті саме для придбання друкарського обладнання для його подальшої передачі в лізинг відповідачеві; пунктом 1.3.1. зазначеного договору передбачено обов'язок, а не право позивача укласти з банком договір застави на майно, що придбається за кредитні кошти; сплатити суму збільшення відповідного лізингового платежу відповідач зобов'язаний на вимогу позивача -момент виставлення вимоги чітко обумовлений моментом виставлення позивачем відповідного рахунку; питання про сплату лізингових платежів відповідачем до моменту розірвання договору фінансового лізингу було б актуальним за умови належного виконання позивачем умов договору, щодо поставки належного обладнання згідно вимог відповідача, який його експлуатує, отримує дохід, але не сплачує лізингові платежі.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

17.09.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»(лізингодавець) та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (лізингоодержувач) було укладеного договір №070917-27/ФЛ-Ф-О фінансового лізингу, відповідно до умов якого предметом даного договору є надання лізингодавцем в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу лізингоодержувачу предмету лізингу, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість на момент укладення договору якого наведена в специфікації, для підприємницьких цілей у власній господарській діяльності лізингоодержувача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

Відповідно до специфікації, яка є додатком №2 до договору фінансового лізингу, в лізинг передається печатна машина Hamada, модель H234A, ціна одиниці без ПДВ 354 583,33 грн. Загальна вартість майна на момент укладення договору разом з ПДВ складає 425 500,00 грн.

Згідно з п. 2.1. договору, строк користування лізингоодержувачем майном становить 61 місяць з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майна згідно пункту 4.3. даного договору за умови належної сплати ним лізингових платежів та належного користування майном за цим договором.

В разі дострокового розірвання цього договору або в разі закінчення строку користування предметом лізингу та в інших випадках дострокового повернення майна, лізингоодержувач зобов'язаний повернути майно лізигодавцю, а лізингодавець зобов'язаний прийняти майно у лізингоодержувача (п. 2.2. договору).

Пунктом 3.1. договору передбачено, що лізингоодержувач виплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів та пунктів 3.4.1.-3.4.5. договору.

Лізингові платежі включають:

- платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості майна;

- винагороду (комісію) лізингодавцю за отримане у лізинг майно, з врахуванням коригування, вказаного в пунктах 3.4.1.-3.4.5. договору.

Відповідно до п. 3.2. договору, загальна вартість майна на момент укладення договору складає разом з ПДВ 425 500,00 грн.

Відповідно до п. 3.3. договору, загальна сума винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане в лізинг майно за цим договором складає суму без ПДВ -177 796,54 грн., при умові дотримання лізингоодержувачем встановленого договором графіку сплати лізингових платежів. Вказана сума може бути збільшена з урахуванням умов пунктів 3.4.1.-3.4.5. договору.

Згідно з п. 3.4.1. договору, лізингоодержувач здійснює платежі за цим договором відповідно до графіку сплати лізингових платежів з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США (крім авансового лізингового платежу).

Пунктом 3.4.2. договору передбачено, що порядок визначення суми лізингових платежів, що підлягають сплаті, передбачений п. 3.4.1. цього договору, застосовується у випадку, коли курс гривні до долару США в розрахунку на один долар США, встановлений Національним Банком України на дату фактичного виконання лізингового платежу перевищує курс гривні до долару США, за яким Банківська Установа, по дорученню лізингодавця, фактично здійснила продаж коштів у іноземній валюті, отриманих лізингодавцем для придбання майна та його подальшої передачі лізингоодержувачу у фінансовий лізинг.

В інших випадках, лізингоодержувач сплачує лізингові платежі з наступним коригуванням в порядку, передбаченому пунктом 3.4.1. договору, за умови, що розмір курсу гривні до долару США, зазначений у п. 3.4.1. договору прирівнюється до курсу гривні до долару США, за яким банківська установа по дорученню лізингодавця фактично здійснила продаж коштів у іноземній валюті, збільшеному на 1,5%.

Відповідно до п. 3.4.5. договору, коригування розмірів лізингових платежів згідно пунктів 3.4.1.-3.4.4. цього договору не призводить до збільшення загальної вартості майна, відповідно, не збільшується і частина лізингових платежів, які відшкодовують (компенсують) частину вартості майна. Таке коригування збільшує частину лізингових платежів -комісію (винагороду) лізингодавцю за отримане в лізинг майно.

Пунктом 3.5. договору передбачено, що лізингоодержувач зобов'язується здійснювати погашення заборгованості перед лізингодавцем у наступному порядку:

- сплата простроченої заборгованості з нарахування винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане в лізинг майно;

- сплата суми поточної заборгованості з нарахування винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане в лізинг майно;

- сплата простроченої заборгованості з відшкодування частини вартості майна згідно графіку сплати лізингових платежів;

- сплата поточної заборгованості з відшкодування частини вартості майна згідно графіку сплати лізингових платежів;

- сплата нарахованих штрафних санкцій за порушення лізингоодержувачем обов'язків за даним договором.

У випадку перерахування лізингоодержувачем платежів за цим договором (як чергових лізингових платежів, так і простроченої заборгованості) у порушення вищевказаної черговості, лізингодавець має право самостійно перерозподілити отримані від лізингоодержувача кошти, у відповідності з черговістю, викладеною в цьому пункті, шляхом проведення відповідних бухгалтерських проводок.

Відповідно до п. 3.6. договору, лізингоодержувач не може вимагати від лізингодавця жодного відшкодування або зменшення суми платежів за договором у випадку перерви в експлуатації майна, незалежно від причин виникнення такої перерви.

Лізингоодержувач не має права затримувати платежі за договором, строк сплати яких настав, навіть з причин пошкодження майна (п. 3.7. договору).

Пунктом 3.10. договору передбачено випадки зміни розміру лізингової плати.

Відповідно до п. 3.11. договору, у разі зміни розмірів лізингових платежів лізингодавець та лізингоодержувач складають додаткову угоду до даного договору, а також, на вимогу лізингодавця, підписують акт коригування вартості майна. У разі відмови лізингоодержувача від підписання такої додаткової угоди та/або акту коригування вартості майна, лізингодавець має право розірвати даний договір, після чого лізингоодержувач зобов'язаний повернути лізингодавцю майно протягом 5 (п'яти) діб з моменту отримання від лізингодавця письмової пропозиції про зміну розмірів лізингових платежів, при цьому раніше сплачені лізингові платежі поверненню не підлягають.

Згідно з п. 4.1. договору, передача лізингодавцем лізингоодержувачу майна здійснюється в наступному порядку: у строк до 27 вересня 2007 року, лізингодавець передає лізингоодержувачу майно за адресою: м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 95-А. Передача майна лізингоодержувачу у володіння та користування відбувається не раніше дати фактичного отримання майна у продавця майна, та лише після надання лізингоодержувачем документів лізингодавцю, що підтверджують виконання лізингоодержувачем пунктів 7.1. та 7.7. цього договору.

Лізингоодержувач зобов'язаний в присутності лізингодавця перевірити якість, комплектність та відповідність майна умовам договору (в т. ч. відповідність майна встановленим лізингоодержувачем умовам та специфікаціям), що підтверджується в актах приймання-передачі майна. З моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майна, до лізингоодержувача переходять усі ризики, пов'язані з користуванням та володінням майном. Підписання лізингоодержувачем акту приймання-передачі майна свідчить та підтверджує, що майно передано йому у належному стані (п. 4.2. договору).

Пунктом 4.3. договору передбачено, що приймання лізингоодержувачем майна в лізинг оформляється шляхом складання акту приймання-передачі майна, що підтверджують якість, комплектність, справність майна і відповідність майна техніко-економічним показникам та умовам договору. Акт приймання-передачі підписується повноважними представниками сторін і скріплюється печатками сторін.

Відповідно до п. 11.2.1. договору, за порушення обов'язку з своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених договором, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період прострочки, від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочки та відшкодувати всі збитки, завдані цим лізингодавцеві, понад вказану пеню. Якщо у разі несвоєчасної сплати лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавець буде змушений нести збитки ( в тому числі пов'язані з збільшенням процентної ставки за використання кредитних коштів, або інші), лізингоодержувач у термін 5 (п'яти) банківських днів відшкодовує ці збитки після отримання відповідної вимоги від лізингодавця.

Пунктом 15.1. договору передбачено, що даний договір може бути змінений та/або доповнений сторонами в період його дії на підставі взаємної згоди.

Відповідно до п.15.2. договору, будь-які зміни і/або доповнення умов даного договору мають силу в тому випадку, якщо вони оформлені письмово, підписані повноважними представниками сторін і скріплені печатками сторін.

Даний договір може бути розірваний за згодою сторін (п. 16.1. договору).

Відповідно до п. 16.4. договору, у випадках розірвання договору за згодою сторін, договір припиняє свою дію через 10 календарних днів із дня, коли сторони дійшли згоди про розірвання укладеного ними цього договору (якщо інше не обумовлено сторонами).

Згідно з п. 16.5. договору, наслідки розірвання даного договору за згодою сторін, визначаються за взаємною згодою сторін.

Даний договір набирає чинності (вважається укладеним) з моменту його підписання сторонами і стає обов'язковим для сторін. Дія договору продовжується до моменту повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 18.1. договору).

Відповідно до п. 18.3. договору, лізингоодержувач попереджений та повідомлений лізингодавцем про те, що майно буде здано (може бути здано) лізингодавцем у заставу на весь термін дії цього договору.

Додатковою угодою №1 від 20.09.2007 р. до договору фінансового лізингу від 17.09.2007 р. сторони домовилися п. 3.3. договору викласти в такій редакції: загальна сума винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане в лізинг майно за цим договором складає суму без ПДВ -178 296,54 грн., при умові дотримання лізингоодержувачем встановленого договором графіку сплати лізингових платежів. Вказана сума може бути збільшена з урахуванням умов пунктів 3.4.1.-3.4.5. договору.

Пункт 4.1. договору викладено в наступній редакції: передача лізингодавцем лізингоодержувачу майна здійснюється в наступному порядку: у строк до 03 жовтня 2007 року, лізингодавець передає лізингоодержувачу майно за адресою: м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 95-А. Передача майна лізингоодержувачу у володіння та користування відбувається не раніше дати фактичного отримання майна у продавця майна, та лише після надання лізингоодержувачем документів лізингодавцю, що підтверджують виконання лізингоодержувачем пунктів 7.1. та 7.7. цього договору.

Цією додатковою угодою внесено відповідні зміни до графіку сплати лізингових платежів.

Додатковою угодою №2 від 15.08.2008 р. до договору фінансового лізингу від 17.09.2007 р. сторони домовилися п. 3.3. договору викласти в такій редакції: загальна сума винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане в лізинг майно за цим договором складає суму без ПДВ -189 301,71 грн., при умові дотримання лізингоодержувачем встановленого договором графіку сплати лізингових платежів. Вказана сума може бути збільшена з урахуванням умов пунктів 3.4.1.-3.4.5. договору.

Цією додатковою угодою внесено відповідні зміни до графіку сплати лізингових платежів.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що, відповідно до вимог статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.09.2009 р. та постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.01.2010 року відмовлено у задоволенні вимоги ФОП ОСОБА_1 про розірвання договору фінансового лізингу №070917-27/ФЛ-Ф-О від 17.09.2007 р.

22.04.2010 року на адресу позивача було надіслано вимогу про розірвання договору фінансового лізингу №070917-27/ФЛ-Ф-О з моменту отримання вимоги, а також відповідач просив позивача забрати друкарську машинку Hamada Н234А.

Повідомленням вих. №1533 від 25.05.2010 р. ТОВ «ВіЕйБі Лізинг»повідомив відповідача про розірвання договору та просив повернути машину Hamada Н234А, 2007 року випуску за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 21 Г.

Тобто, можна вважати, що сторони дійшли згоди про розірвання укладеного ними договору.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 3 ст. 806 Цивільного кодексу України, до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (ч. 1ст. 612 ЦК України).

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.09.2009 р. у справі №49/206 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення 96 113,44 грн. та за зустрічним позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»про розірвання договору фінансового лізингу №070917-27/ФЛ-Ф-О від 17.09.2007 р., стягнення збитків, сплачених платежів на загальну суму 246 644,17 грн., яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.01.2010 р., встановлено, що позивач на виконання умов договору передав в користування відповідача майно, що є предметом лізингу, а саме: печатна машина Hamada модель Н234А загальною вартістю 425 500,00 грн. Вказана обставина підтверджується підписаним сторонами договору актом приймання-передачі майна в користування від 08.10.2007 р.

В п.п. 2, 4 зазначеного акту приймання-передачі вказано, що передається базова комплектація майна, як описано в специфікації, додатку №2 до договору від 17.09.2007 р., лізингоодержувач підтверджує, що будь-які пошкодження майна відсутні, майно та його комплектація відповідають заявці лізингоодержувача та специфікації до договору; лізингоодержувач не має жодних претензій до позивача стосовно характеристик, комплектації та якості майна; будь-які пошкодження та/або недоліки майна відсутні.

Тому, твердження відповідача, що позивачем було передано за договором фінансового лізингу відповідачеві майно, що не відповідає зразку, опису та потребам відповідача та позивачем не надано ніякої технічної документації, інструкції по експлуатації та іншої, необхідної до обладнання документації, є непідтвердженим.

Також відповідач зазначає, що обладнання не було введено в експлуатацію майже пів року з вини позивача. Натомість, додатковою угодою №1 до договору №070917-27/ФЛ-Ф-О фінансового лізингу від 17.09.2007 р. сторони домовилися доповнити договір п. 5.6.: для збереження гарантії лізингоодержувач зобов'язаний дотримуватися наступних вимог:

- розкривати і розпаковувати майно у присутності представника продавця;

- проведення пусконалагоджувальних робіт фахівцями продавця;

- дотримуватися наступних умов експлуатації.

У разі порушення вимог гарантійних вимог, всі затрати, пов'язані з цим несе лізингоодержувач. Тобто, відповідач повинен був проконтролювати проведення пусконалагоджувальних робіт фахівцями продавця. Вини позивача у тому, що обладнання не було введено в експлуатацію немає.

Відповідно до п. 3.6. договору, лізингоодержувач не може вимагати від лізингодавця жодного відшкодування або зменшення суми платежів за договором у випадку перерви в експлуатації майна, незалежно від причин виникнення такої перерви.

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві зазначає, що відповідач зобовязання за договором щодо сплати лізингових платежів виконує не в повному обсязі, внаслідок чого за період з 27 березня 2009 року по 25 травня 2010 року виникла заборгованість, розмір якої становить 327 814,51 грн.

Відповідно до графіку лізингових платежів загальна сума платежу за цей період становить 121 034,03 грн. Але, враховуючи той факт, що, згідно з п. 3.4.1. договору, лізингоодержувач здійснює платежі за цим договором відповідно до графіку сплати лізингових платежів з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США (крім авансового лізингового платежу), позивачем нараховано до сплати 327 814,51 грн. лізингових платежів. Відповідні рахунки-фактури на вказану суму знаходяться в матеріалах справи.

Також в матеріалах справи є довідки про нарахування платежів ОСОБА_1 за період з 28.03.2009 р. по 28.04.2010 р.

У своєму відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що у п. 3.4.1. договору лізингу зазначено, що лізинговий платіж складається з 2 частин: частина, що відшкодовує вартість майна і винагорода позивача. У п. 3.4.5. договору передбачено, що коригування лізингового платежу не повинно збільшувати частину вартості майна, проте позивач коригує саме загальну суму лізингового платежу.

Суд погоджується із твердженням позивача про те, що в додатку №1 до договору встановлено, що лізингоодержувач здійснює платежі за цим договором відповідно до графіку сплати лізингових платежів з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США (крім авансового платежу), при цьому визначення суми лізингових платежів, що підлягають сплаті за договором здійснюється з урахуванням положень п. 3.4.1.-3.4.5. цього договору. Тобто, договором визначено, що лізингові платежі підлягають коригуванню на зміну курсу гривні до долару США, а п.3.1. договору визначено, що лізинговий платіж складається з платежу по відшкодуванню (компенсації) частини вартості майна, та винагороди (комісії) лізингодавця за отримане у лізинг майно. Враховуючи, що придбання лізингодавцем предмету лізингу було здійснено за рахунок валютного кредиту (тіла кредиту) і вказаний кредит із процентами повертається лізингодавцем у доларах США, а сума фінансування лізингодавця на придбання майна складає вартість предмету лізингу мінус авансовий платіж лізингоодержувача, то частина заборгованості лізингоодержувача по тілу лізингу (з відшкодування вартості майна), яка дорівнює сумі фінансування лізингодавця, а також проценти (винагорода лізингодавця) у складі лізингового платежу прив'язана до курсу долара США, а тому лізинговий платіж підлягає коригуванню на зміну курсу гривні до долару США за правилами п.п. 3.4.1. -3.4.5. договору фінансового лізингу згідно формули, де використовується черговий лізинговий платіж згідно графіку, а не його окремий елемент (лише винагорода), і результат такого коригування відноситься на винагороду лізингодавця, а тому не збільшує вартість майна.

В договорі відсутній обов'язок щодо виставлення рахунків-фактур для сплати відповідачеві та надання довідок про нарахування лізингових платежів.

В той же час, відповідно до п. 3.4.1. договору, лізингоодержувач зобов'язаний на вимогу лізингодавця сплатити суму збільшення відповідного лізингового платежу протягом 2 (двох) робочих днів з моменту виставлення лізингодавцем відповідного рахунку.

Тобто, лізингові платежі, які зазначені в графіку сплати лізингових платежів повинні сплачуватися на рахунок позивача самостійно, без направлення відповідачеві рахунків-фактур, а сама сума збільшення лізингового платежу, відкоригована відповідно до п. 3.4.1. договору, повинна сплачуватися лізингоодержувачем відповідно до рахунку, але на його вимогу. В матеріалах справи немає доказів того, що позивач вимагав сплати у відповідача суми збільшення відповідного лізингового платежу.

Отже, господарський суд вважає за можливе стягнути з відповідача суму лізингових платежів за спірний період без суми збільшення лізингових платежів, що становить 121 034,03 грн.

Пунктом 14.8. договору фінансового лізингу передбачено, що в разі, якщо лізингоодержувач прострочить сплату будь-якого лізингового платежу за цим договором на строк понад 30 днів, лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача дострокової сплати усієї несплаченої на момент направлення відповідної письмової вимоги частини загальної вартості майна, а лізингоодержувач зобов'язаний сплатити її лізингодавцю протягом 10 днів з моменту направлення йому лізингодавцем відповідної вимоги. Сторони дійшли згоди, що з моменту направлення лізингодавцем вищевказаної вимоги, строк погашення усієї несплаченої суми лізингоодержувачем частини загальної вартості майна вважається таким, що настав.

Позивачем на адресу відповідача була направлена вимога №1519 від 20.05.2010 року про сплату всієї несплаченої вартості майна. Товариство з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»просить стягнути з відповідача 143 960,77 грн., що становить частину несплаченої на момент направлення відповідної письмової вимоги частини загальної вартості майна.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач також просить стягнути з відповідача 43920,66 грн. інфляційних втрат та 20 138,86 грн. трьох відсотків річних за договором фінансового лізингу №070917-27/ФЛ-Ф-О від 17.09.2007 р.

Господарський суд вважає неправомірним нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат на суму 143 960,77 грн., яка не являється простроченим зобов'язанням, а фактично є санкцією за несвоєчасну сплату лізингових платежів. Отже, пропорційно зменшується розмір трьох процентів річних та інфляційних втрат позивача.

Також, як вже зазначалося вище, стягненню підлягає не вся сума заборгованості, заявлена позивачем, а лише її частина. Отже, стягненню підлягають на користь позивача 8 459,41 грн. трьох процентів річних та 19 246,91 грн. інфляційних втрат.

Отже, господарський суд вважає за можливе частково задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг».

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (інд. 02068, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»(інд. 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-Г, код ЄДРПОУ 33880354) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 140 280 (сто сорок тисяч двісті вісімдесят) грн. 94 коп., 143 960 (сто сорок три тисячі дев'ятсот шістдесят) грн. 77 коп. несплаченої частини загальної вартості майна, 8 459 (вісім тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять) грн. 41 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 5 854 (п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят чотири) грн. 02 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяО.В. Мандриченко