Рішення № 23703862, 24.04.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

24.04.2012Справа №5002-33/974-2012

за позовом комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району м. Сімферополя»

(вул. Лермонтова, 17, м. Сімферополь,95034)

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

(АДРЕСА_1, 95000)

про стягнення11420.46 грн. та спонукання до виконання певних дій

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники:

Позивача: ОСОБА_3, представник, довіреність № 02 від 03.01.12, КП «Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району м. Сімферополя».

Відповідача: не з'явився, фізична особа-підприємець ОСОБА_2

Суть спору: комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району м. Сімферополя» звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, та просить зобов'язати відповідача повернути нежитлові приміщення, площею 202.00 кв.м., розташовані по АДРЕСА_2, у м. Сімферополі шляхом виселення, а також стягнути 11420.46 грн., у тому числі 10096.84 грн. заборгованості з орендної плати, 332.17 грн. пені, нарахованої на суму заборгованості з орендної плати, 957.50 грн. експлуатаційних витрат та 33.95 грн. пені, нарахованої на заборгованість з експлуатаційних витрат.

Позовні вимоги вмотивовані невиконанням відповідачем зобов'язань за типовим договором оренди нежитлових приміщень, що належать до комунальної власності міста Сімферополя, від 01 липня 2009 року № 95/3 в частині повного та своєчасного внесення орендної плати, а також невиконанням умов договору про відшкодування витрат балансоутримувачу на утримання орендованих нежитлових приміщень, прибудинкових територій та надання комунальних послуг від 01 липня 2009 року та обґрунтовані посиланнями на статті 18, 19, 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та статті 509, 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідач в судове засідання не з'явився, явку уповноважених представників не забезпечив, витребувані судом документи не представив, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином (а.с. 23) за адресою, зазначеною в спеціальному витягу з ЄДРПОУ (а.с. 20-21).

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на прийняття участі у судовому засіданні, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, суд, враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представника позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

встановив:

01 липня 2009 року між Житлово-експлуатаційним об'єднанням Київського району (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендар) укладений типовий договір оренди нежитлових приміщень, що належать до комунальній власності м. Сімферополя № 95/3 (а.с. 16-17).

Відповідно до пункту 1.1 договору орендодавець, на підставі рішення Київської районної ради м. Сімферополя № 55 від 31 березня 2009 року (а.с.15) передає, а орендар приймає в строкове платне користування (оренду) нежитлові приміщення, розташовані за адресою м. Сімферополь, АДРЕСА_2, площею 210.2 кв.м., що знаходяться на балансі ЖЕВ Київського району, вартість яких визначена відповідно до акту оцінки від 01 червня 2009 року та складає 383761.00 грн. Приміщення передаються в оренду для розміщення пральні.

Орендар вступає в строкове платне користування нежитловими приміщеннями в строк, вказаний в договорі, але не раніш дати підписання сторонами договору та акту приймання-передачі нежитлових приміщень (пункт 2.1 договору).

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04 жовтня 1995 року № 786 зі змінами та доповненнями, внесеними Постановами Кабінету Міністрів України, та складає без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) 646.64грн.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється та вноситься орендарем в порядку, визначеному діючим законодавством.

Орендна плата на перший місяць оренди липень 2009 року визначається шляхом її корегування за базовий місяць на індекс інфляції за червень 2009 року (пункт 3.1 договору).

Орендна плата за кожний наступний місць визначається шляхом її корегування за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (пункт 3.2 договору).

Відповідно до пункту 3.3 договору орендна плата та інші платежі відповідно договору перераховуються на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації та стягується на користь орендодавця, у відповідності з чинним законодавством України з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості та з урахуванням індексації за кожний день прострочення, включаючи день оплати (пункт 3.5 договору).

Договір укладений на період з 01 липня 2009 року по 30 червня 2010 року включно (пункт 10.1 договору).

Одночасно, 01 липня 2009 року між сторонами укладений договір про відшкодування витрат балансоутримувачу на утримання орендованих нежитлових приміщень, прибудинкової території та надання комунальних послуг, відповідно до розділу 1 якого, балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт житлового фонду Київського району м. Сімферополя, а також обслуговування прибудинкових територій вказаного житлового фонду, а орендар приймає участь в витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно займаної площі (а.с. 14).

Пунктом 2.2.3 договору про відшкодування витрат балансоутримувачу на утримання орендованих нежитлових приміщень, прибудинкової території та надання комунальних послуг, орендар взяв на себе зобов'язання не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним, вносити плату на розрахунковий рахунок балансоутримувача за участь в витратах на утримання житлового фонду та при будинкової території Київського району пропорційно займаної площі. При несвоєчасному внесенні плати зобов'язався також оплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

01 липня 2009 року сторонами підписаний акт приймання-передачі спірного приміщення (а.с. 8).

З наказу комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району м. Сімферополя» від 23 листопада 2011 року № 5ж-6/166 вбачається, що в 2010 році, в ході обмірів, проведених КП Сімферопольське МБРТІ, була уточнена площа. Також, в наказі зазначено, що на підставі рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради м. Сімферополя № 145/16 від 31 серпня 2010 року, строк дії спірного договору був продовжений до 31 жовтня 2011 року (а.с. 9).

12 серпня 2011 року сторони уклали додаткову угоду до договору № 95/3 від 01 липня 2009 року, відповідно до якій строк дії спірного договору був продовжений до 31 жовтня 2011 року (а.с. 55). Також, зазначеною додатковою угодою, сторонами була уточнена площа спірних приміщень - 202.0 кв.м..

За твердженням позивача, відповідач з червня 2011 року порушував умови договору оренди, а саме - несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував орендну плату та експлуатаційні витрати, у зв'язку з чим за ним склалась заборгованість в розмірі 11054.34 грн.

Так, у зв'язку з наявністю у відповідача заборгованості з орендної плати та з експлуатаційних витрат, комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району міста Сімферополя» 23 листопада 2011 року винесено наказ № 5ж-6/166 про розірвання договору оренди № 95/3 від 01 липня 2009 року з моменту його закінчення - 31 жовтня 2011 року (а.с. 9).

16 січня 2012 року, 14 лютого 2012 року та 15 березня 2012 року позивач направляв на адресу відповідача претензії, в яких зазначав, що договір оренди № 95/3 від 01 липня 2009 року розірваний 31 жовтня 2011 року, у зв'язку з чим вимагав погашення заборгованості з орендної плати та експлуатаційних витрат, а також повернення нежитлових приміщень, розташованих по АДРЕСА_2, у м. Сімферополі (а.с. 49, 52, 53).

Однак, відповідач вказані вимоги не виконав, що і з'явилося підставою для звернення комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району міста Сімферополя» до господарського суду АР Крим із даною позовною заявою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Оскільки спірні правовідносини виниклі у зв'язку порушенням умов договору оренди нерухомого майна, що знаходиться в комунальній власності, вони регулюються положеннями Закону України «Про оренду державного та комунального майна» а також § 1 глави 58 Цивільного кодексу України та § 5 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Як вже зазначалося, 01 липня 2009 року між Житлово-експлуатаційним об'єднанням Київського району (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендар) укладений типовий договір оренди нежитлових приміщень, що належать до комунальній власності м. Сімферополя № 95/3, відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець, на підставі рішення Київської районної ради м. Сімферополя № 55 від 31 березня 2009 року (а.с.15) передає, а орендар приймає в строкове платне користування (оренду) нежитлові приміщення, розташовані за адресою м. Сімферополь, АДРЕСА_2, площею 210.2 кв.м., що знаходяться на балансі ЖЕВ Київського району, вартість яких визначена відповідно до акту оцінки від 01 червня 2009 року та складає 383761.00 грн. Приміщення передаються в оренду для розміщення пральні. (а.с. 16-17).

В подальшому, 12 серпня 2011 року сторони уклали додаткову угоду до договору № 95/3 від 01 липня 2009 року, відповідно до якій строк дії спірного договору був продовжений до 31 жовтня 2011 року (а.с. 55).

Також, зазначеною додатковою угодою, сторонами була уточнена площа спірних приміщень - 202.0 кв.м.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України та статтею 283 Господарського кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк для здійснення господарської діяльності.

Частиною 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Також, відповідно до частини 2 статті 762 Цивільного кодексу України та частини 3 статті 285 Господарського кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 5 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною 3 статті 19 Закону «Про оренду державного та комунального майна» строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Аналогічні умови передбачені пунктом 3.3 спірного договору оренди від 01 липня 2009 року, згідно з яким, відповідач взяв на себе зобов'язання своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату не пізніше 12 числа поточного місяця.

Крім того, пунктом 2.2.3 договору «Про відшкодування витрат балансоутримувачу на утримання орендованих нежитлових приміщень, прибудинкової території та надання комунальних послуг», укладеного сторонами 01 липня 2009 року, орендар взяв на себе зобов'язання не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним, вносити плату на розрахунковий рахунок балансоутримувача за участь в витратах на утримання житлового фонду та при будинкової території Київського району пропорційно займаної площі. При несвоєчасному внесенні плати зобов'язався також оплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Договір оренди за своєю суттю є платним договором та з його змісту випливає обов'язок орендаря вносити орендну плату. Також необхідно враховувати, що розмір орендної плати був встановлений договором, що свідчить про обізнаність відповідача про наявність у нього відповідного обов'язку.

Звернувшись з позовом, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 10096.84 грн. за орендну плату та 957.50 грн. за експлуатаційні витрати, що виникла за період з червня 2011 року по жовтень 2011 року, про що свідчать розрахунки заборгованості, надані позивачем (а.с. 10,12, 59, 60).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів оплати суми боргу відповідачем суду не представлено, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 10096.84 грн. та 957.50 грн. за експлуатаційні витрати підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 332.17 грн., нарахованої на заборгованість по орендній платі та пені в сумі 33.95 грн., нарахованої на суму боргу за експлуатаційні витрати, суд залишає без розгляду, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 7 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 23 серпня 1994 року № 02-5/612 «Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України» при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 цієї статті можливо лише за наявності таких умов: додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі; витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору; позивач не подав витребувані документи чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Так, звертаючись із даним позовом до суду позивач просив суд стягнути пеню в розмірі 332.17 грн., нараховану на заборгованість по орендній платі та пеню в сумі 33.95 грн., нараховану на суму боргу за експлуатаційні витрати.

Ухвалами суду по даній справі у позивача неодноразово було витребувано обґрунтований розрахунок сум пені.

Витребуваних судом документів позивачем суду не представлено, що унеможливлює встановлення фактичного розміру та правильності порядку таких нарахувань.

Відповідно до пункту 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 1-8/334 від 11 квітня 2005 року господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати «перерахунок» замість позивача розрахованих останнім сум. Однак, з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Якщо для здійснення перерахунку необхідні додаткові матеріали, суд витребує їх у позивача, а в разі неподання ним таких матеріалів - з урахуванням обставин конкретної справи залишає позов (в частині стягнення відповідних спірних сум) без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України або відмовляє в задоволенні позову у відповідній частині у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.

Так, з огляду на вищевикладене, а також враховуючи, що суд неодноразово витребував з позивача розрахунки нарахування пені, що необхідні для вирішення даного спору в цієї частині, суд залишає вимоги про стягнення пені без розгляду.

Одночасно, позивач просив зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 повернути нежитлове приміщення, розташоване по АДРЕСА_2, у м. Сімферополі, загальною площею 202.00 кв.м., комунальному підприємству «Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району міста Сімферополя» шляхом виселення.

Частиною 763 Цивільного кодексу України встановлено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

З матеріалів справи вбачається, що договір № 95/3 від 01 липня 2009 року був укладений на період з 01 липня 2009 року по 30 червня 2010 року включно (пункт 10.1 договору).

Згідно зі статтею 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Так, з матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради м. Сімферополя № 145/16 від 31 серпня 2010 року, строк дії спірного договору, додатковою угодою від 12 серпня 2011 року був продовжений до 31 жовтня 2011 року (а.с. 9,55).

В пункті 2.5 договору оренди сторони домовилися, що у разі припинення договору оренди нежитлові приміщення повертаються орендарем орендодавцю. Орендар повертає нежитлові приміщення орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі нежитлових приміщень орендарю цим договором нежитлові приміщення вважаються поверненими орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі.

Крім того, 23 листопада 2011 року комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району міста Сімферополя» винесено наказ № 5ж-6/166 про розірвання договору оренди № 95/3 від 01 липня 2009 року (а.с. 9).

16 січня 2012 року, 14 лютого 2012 року та 15 березня 2012 року позивач направляв на адресу відповідача претензії, в яких зазначав, що договір оренди № 95/3 від 01 липня 2009 року розірваний 31 жовтня 2011 року, у зв'язку з чим вимагав погашення заборгованості з орендної плати та експлуатаційних витрат, а також повернення нежитлових приміщень, розташованих по АДРЕСА_2, у м. Сімферополі (а.с. 49, 52, 53).

Згідно з частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, повернути нежитлове приміщення, розташоване по АДРЕСА_2 у м. Сімферополі, загальною площею 202.00 кв.м., комунальному підприємству «Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району міста Сімферополя» шляхом виселення, такими, що підлягають задоволенню.

Оплата судового збору відноситься на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 27 квітня 2012 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 81, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 95000, ІНН НОМЕР_1) на користь комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району м. Сімферополя» (м. Сімферополь, вул. Лермонтова, 17, р\р 260003319971 в ПАТ «Марфин Банк», м. Ілічевськ, МФО 328168, ЄДРПОУ 05480523) 10096.84 грн. заборгованості з орендної платі, 957.50 грн. заборгованості по експлуатаційним витратам та 1557.41 грн. судового збору.

3. Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 95000, ІНН НОМЕР_1) повернути нежитлове приміщення, розташоване по АДРЕСА_2, у м. Сімферополі, загальною площею 202.00 кв.м., комунальному підприємству «Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району міста Сімферополя» шляхом виселення фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з цього приміщення.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Позовні вимоги про стягнення 332.17 грн. пені, нарахованої на заборгованість по орендній платі, та 33.95 грн. пені, нарахованої на заборгованість з експлуатаційних витрат, залишити без розгляду.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Радвановська Ю.А.