Ухвала суду № 23702361, 16.11.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-4494/11/0170/2

16.11.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кучерука О.В.,

суддів Горошко Н.П. ,

Щепанської О.А.

секретар судового засідання Зезюлінська А.В.

за участю сторін:

представник позивача, Відкритого акціонерного товариства "Кримхліб"- ОСОБА_2, довіреність № 01- 40/11 від 31.05.11;

представник відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

розглянувши апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 25.07.11 по справі № 2а-4494/11/0170/2

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Кримхліб" (вул. Севастопольська, 51 А,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,АР Крим,95000)

про визнання протипранвим дій, визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.07.2011 позовні вимоги задоволені частково. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення -рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі № 0001922300/0 від 29.09.2010 в частині визнання податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 5199270,00 грн., застосування штрафних санкцій в сумі 2599635,00 грн. та № 0001922300/1 від 10.12.2010 в частині визнання податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 5199270,00 грн., застосування штрафних санкцій в сумі 2599635,00 грн.; стягнено з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «КримХліб» 1,70 грн. -судового збору.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.07.2011, у позові відмовити.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права.

У судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечувала, просила залишити її без задоволення, а постанову адміністративного окружного суду АР Крим без змін.

Відповідач явку уповноважених представників в судове засідання, призначене на 16.11.2011 не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши справу в порядку ст.ст. 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами відповідача була проведена планова виїзна перевірка ВАТ "Крим хліб" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.03.2010, за результатами якої складено акт перевірки № 332/23-0/00381580 від 22.09.2010.

Відповідно до висновків вказаного акту, перевіркою встановлено порушення позивачем п.5.1 п.5, п.п. 5.2.1, п.п. 5.2.7 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 , п.п. 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток за період з 01.01.2009 по 31.03.2010 на загальну суму 48992654 грн. , порушення п.п. 4.1 , п. 4.5 ст.4, п.п. 7.2.1., п.п. 7.2.6 п.7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3. , п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 5202188 грн.

Дані висновки акту перевірки були покладені в основу податкового повідомлення-рішення СДПІ РВПП в м. Сімферополі № 0001922300/0 від 29.09.2010 р., яким ВАТ "Крим хліб" була визначена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі сумі 7803282 грн., в тому числі 5202188 грн. -за основним платежем, 2601094 грн.- штрафних санкцій.

За результатами апеляційного оскарження позивачем вказаного податкового повідомлення- рішення його скарги залишені без задоволення, податкове повідомлення-рішення № 0001922300/0 від 29.09.2010 залишено без змін. Відповідачем 10.12.2010 прийняте податкове повідомлення-рішення №0001922300/1 , згідно з яким позивачу нараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 7803282 грн., в тому числі 5202188 грн. -за основним платежем, 2601094 грн.- штрафних санкцій.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки акту перевірки про завищення позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток, заниження податку на додану вартість є такими що зроблені при неповному з'ясуванні обставин справи, невірному використанні положень чинного законодавства України.

Із такими висновками суду погоджується судова колегія з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки № 332/23-0/00381580 від 22.09.2010 зазначено про безпідставне включення позивачем до складу податкового кредиту податку на додану вартість в січні 2009 року в сумі 664825,00 грн. та у лютому 2009 року в сумі 388566,00 грн., всього на суму 1053391,00грн., згідно з податковими накладними, які виписані в минулі періоди, неправомірність включення до податкового кредиту з ПДВ за період часу, що перевірявся, суму податку у розмірі 2830889,00 грн., сплаченого під час проведення розрахунків за товар, придбаний у ТОВ "Зодчий Агро"в наслідок того, що останній під час проведення перевірки у серпні 2010 не знаходився за адресою, зазначеною у документах, надісланих до податкового органу.

Крім того, відповідачем зроблений висновок про те, що платник податків неправомірно включив у І кв.2010 року до складу валових витрат суму 8600594,00 грн. та у березні 2010 року до складу податкового кредиту суму ПДВ 1133230,00 грн., у зв'язку з тим, що придбаний ним у ТОВ "Агро-Інвест" товар не використовувався у господарській діяльності.

В акті перевірки зафіксовано наявність фінансово-господарських взаємовідносини ВАТ "Крим Хліб"та ТОВ "Земспецпроект". ТОВ "Земспецпроект"надало ВАТ "КримХліб"послуги по ремонту автовагів. На думку відповідача, первинні документи, які підтверджують здійснення ремонту автовагів, не мають юридичної сили, складені всупереч вимогам чинного законодавства в наслідок того, що укладений правочин є нікчемним. За таких обставин відповідач вважає, що позивач неправомірно включив до складу валових витрат в четвертому кварталі 2009 року суму витрату розмірі 75670,00 грн., та у грудні 2009 року суму ПДВ у розмірі 15134,00 грн.

Також, в акті перевірки № 332/23-0/00381580 від 22.09.2010 зафіксовано завищення валових витрат в сумі 40306550,00 грн. за період з 01.01.2009 по 31.03.2010 у рядку 05 "коригування валових витрат"05.2 "самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів". На думку податкового органу на формування цих показників мали вплив витрати, які в попередньому акту перевірки за №4786/23-2 від 29.05.2010 р. вказані як не задекларовані у 2008 року в декларації з податку на прибуток. Відповідачем також вказав на неправомірність включення до складу валових витрат суми ПДВ у розмірі 166666 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "АТБ-Торгстрой". Податковим органом також зроблений висновок про завищення позивачем валових витрат на суму 9839,73 гр. в наслідок включення суми витрат в розмірі 9839,73 грн. на утримання законсервованої споруди, яка знаходиться за адресою м. Керчь вул. Орджонікідзе буд. 117.

Судом була призначена судово-економічна експертиза з питання підтвердження документами бухгалтерського та податкового обліку позивача висновків Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим, які викладені в акті перевірки від № 332/23-0/00381580 від 22.09.2010.

Судова колегія дослідивши висновок експерту, оцінив його в порядку статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, не знайшла підстав не довіряти висновкам експерта.

Згідно з зазначеним висновком підтверджено правильність формування позивачем сум податкового кредиту за січень та лютий 2009 року, первинними бухгалтерськими та податковими документами позивача підтверджено правильність формування ним податкового кредиту в сумі 4345594 грн. за січень 2009 року та в сумі 3161262 грн. - за лютий 2009 року.

Експертизою встановлено, що суми ПДВ, зазначені у податкових накладних, отриманих позивачем у січні 2009 року (664825 грн.) та лютому 2009 року (388566 грн.), до складу податкового кредиту з ПДВ за минулі звітні періоди не відносились. Первинними бухгалтерськими документами ВАТ "КримХліб" підтверджується отримання від ТОВ "Зодчий Агро"товарів на загальну суму 17008818,63грн. (в т.ч. ПДВ 2834803,10 грн.). В оплату придбаних товарів позивачем в 2009 році перераховано постачальнику ТОВ "Зодчий Агро"грошові кошти в загальній сумі 15975573,26 грн., в тому числі ПДВ 2662595,54 грн.

Встановлено, що первинними бухгалтерськими документами платника податків підтверджується отримання від ТОВ "Агро Інвеств березні 2010 р. товару на загальну суму 10320712,99 грн.,в т.ч. ПДВ 1720118,83 грн. В оплату придбаного товару постачальнику -ТОВ "Агро Інвест" перераховані грошові кошти в загальній сумі 10320712,99 грн., в тому числі 1720118,83 грн. ПДВ. За твердженнями експертів в наслідок вивчення первинних бухгалтерських документів позивача підтверджено отримання ним в 2009 році від ТОВ "Земспецпроект"послуг з реконструкції, повірки та атестації автомобільних вагів на загальну суму 90803,80 грн., в т.ч. ПДВ 15133,97 грн.

Згідно зазначеного експертного висновку, відповідно до первинних бухгалтерських документів ВАТ "КримХліб", в період часу з 01.01.2009 по 31.03.2010 ним отримані валові доходи в загальній сумі 440920426 грн., в т.ч. 345947204 грн. за 2009 р. та 94973222 грн. за 1 квартал 2010 р.,в зазначений період часу ним понесені валові витрати в загальній сумі 527406846 грн., в т.ч. 385357478 грн. -за 2009 р. та 142049368 грн. -за І кв. 2010 року. Експертом також встановлено, що показники податкової звітності, викладені в деклараціях з податку на прибуток позивача за 2009 рік та за 1 квартал 2010р., підтверджуються первинними бухгалтерськими документами ВАТ "КримХліб".

При апеляційному перегляді встановлено, що попередньою плановою виїзною перевіркою за період з 01.01.2008 по 31.12.2008 (акт перевірки № 4786/23-2/00381580 від 29.05.2009 ) встановлено наявність податкових накладних, яки не були внесені до реєстру отриманих податкових накладних та не включені до складу податкового кредиту за період з 01.01.2008 по 31.12.2008 всього ПДВ на суму 1781305,31 грн. За таких обставин, приймаючи до уваги встановлення експертною установою факту не включення позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ за минулі звітні періоди сум ПДВ, визначені у податкових накладних за 2008 р. , які були отримані ним у січні та лютому 2009 р., слід вважати включення ВАТ "КримХліб" до складу податкового кредиту податку на додану вартість в січні 2009 р. суми 664825,00 грн. та лютому 2009 р. - 388566,00 грн., всього ПДВ на суму 1053391,00 грн., згідно з податковими накладними, яки виписані в минули періоди правомірним.

Судом першої інстанції ретельно досліджені контракти, які були укладені між позивачем та ТОВ "Зодчий Агро", а саме Контракт № 15967 від 14.07.2009 , предметом якого була купівля - продаж товару (ріпак продовольчий) в кількості 3780 тон на загальну суму 12001500 грн., в т.ч. ПДВ 2000250 грн, Контракт № 16977 від 31.07.2009 , предметом якого була купівля - продаж товару (ріпак продовольчий) в кількості 1410,556 тон на загальну суму 4478509,66 грн., в т.ч. ПДВ 746418,28 грн.

Судова колегія зазначає, що матеріалами справи та висновками експертизи підтверджено фактичне виконання зазначених контрактів.

Судом також встановлено, що між тими ж сторонами 14.08.2009 було укладено Контракт № 17379, предметом якого була купівля - продаж товару (пшениця) в кількості 1000,0 тон на загальну суму 987996,00 грн. ( в т.ч. ПДВ 164666 грн.) За умовами Контракту, товар мав бути переданим Покупцеві на умовах СРТ порт Маріуполь, термінал "Укртрансагро". За цим контрактом позивачем отриманий товар у кількості 596,14 тон на загальну суму 588983,93 грн. ( в т.ч. ПДВ 98163,99 грн).

Таким чином, надані позивачем бухгалтерські документи свідчать про здійснення господарських операцій купівлі-продажу товарів по вказаним договорам без їх фактичного перевезення товару, зерно продовжувало зберігатися на тих же складах, на яких зберігалося попереднім власником , а саме ТОВ "Зодчий Агро". Первинними бухгалтерськими документами ВАТ "КримХліб" підтверджується отримання від ТОВ "Зодчий Агро" товарів на загальну суму 17008818,63грн. (в т.ч. ПДВ 2834803,10 грн.). Отримання товарів підтверджується видатковими та податковими накладними ТОВ "Зодчий Агро", складськими квитанціями та актами зерносховищ про приймання-передавання зерна. В оплату придбаних товарів ВАТ "Кримхліб"в 2009 р. перераховано постачальнику ТОВ "Зодчий Агро" грошові кошти в загальній сумі 15975573,26 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 2662595,54 грн.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що в умовах продовження зберігання придбаного позивачем товару на складах, на яких раніше його контрагентом - ТОВ "Зодчий Агро" - він вже зберігався, відсутність у останнього власних виробничих потужностей для його транспортування та зберігання не є належними доказами правомірності висновків податкового органу про безпідставність включення позивачем у І кв.2010 року до складу валових витрат суми 8600594,00 грн. та відсутності у нього підстав для віднесення до складу податкового кредиту по ПДВ у березні 2010року 1133230,00 грн.

Документи справи свідчать про укладення між позивачем та ТОВ "Агро-Інвест" Договору № 21746 від 12.03.2010, предметом якого є передача у власність Покупця олії соняшникової нерафінованої виробництва ЗАТ "Запорізький МЖК" в кількості 350,72 тон на загальну суму 2775724,34 грн. (з ПДВ), Договору №2149 , предметом якого було передача у власність першого олії соняшникової нерафінованої виробництва ЗАТ "Запорізький МЖК" в кількості 502,24 тон на загальну суму 4027402,30 грн. (з ПДВ)., Договору №21910 від 15.03.2010 , предметом якого було передача у власність першого олії соняшникової нерафінованої виробництва ЗАТ "Запорізький МЖК" в кількості 450,0 тон на загальну суму 3523851,00 грн. (з ПДВ).

Матеріалами справи та експертною установою підтверджено придбання позивачем в березні 2010 року у ТОВ "Агро - Інвест" товару у кількості 1302,16 тон на суму 10320712,99грн., в т.ч. ПДВ 1720118,83 грн., який був використаний у господарській діяльності позивача, що підтверджується матеріалами справи. Також, надані позивачем документи свідчать про те, що придбаний у ТОВ «Агро-Інвест»товар був використаний у господарській діяльності позивача. Так, за Контрактом № Р572266 від 09.03.2010 р. , укладеним з фірмою GLENCORE GRAIN BV (Роттердам, Нідерланди), на підставі ВМД №504010000/2010/000965 від 25.05.2010 р. позивачем було вивезено олії вартістю 2313570,21 грн., що дорівнює контрактній вартості 291900 дол. США за курсом на дату митного оформлення. Позивачем 03.03.2010 р. був укладений Контракт № 1003020 з Компанією AWB (Geneva) S.A. (Женева, Швейцарія) , предметом якого був продаж олії соняшникової нерафінованої виробництва України в кількості 350 тон на загальну суму 291900 дол. США. Експорт товару підтверджений ВМД № 504010000/2010/000846 від 11.05.2010 р. ; експортер -ВАТ «КримХліб», загальна фактурна вартість -2313570,21 грн., що дорівнює контрактній вартості 291900 дол. США за курсом на дату митного оформлення.

Судом першої інстанції вивчений Контракт № 520/14107150 від 15.03.2010 р. , укладений між позивачем та Компанією Alfred C. Toepfer International GmbH (Гамбург, Німеччина), предметом якого був продаж олії соняшникової нерафінованої виробництва України в кількості 450 тон на загальну суму 371250 дол. США. Умови поставки СРТ маслоналівний термінал ТОВ "Агро-Класс", Бердянський морський торговий порт. Експорт товару за цим товаром в кількості 449,2 тон підтверджений ВМД № 111000008/2010/001032 від 19.04.2010 р. ; експортер -ВАТ «Кримхліб», загальна фактурна вартість -2937222,22грн., що дорівнює 370590 дол. США за курсом на дату митного оформлення.

Отже, твердження відповідача щодо неправомірності включення платником податків в І кв.2010 р. до складу валових витрат суму 8600594,00 грн. та у березні 2010р. до складу податкового кредиту суму ПДВ 1133230,00 грн. є безпідставними.

Відповідач в акті перевірки також зазначив, що у ТОВ «Земспецпроект», послугами якого користувався позивач для ремонту автовагів, були відсутні адміністративно-господарські можливості на виконання господарських зобов'я-зань, що свідчить про сумнівність його фінансово-господарських операцій. Крім того, доперевірочним аналізом встановлено, що ТОВ «Земспецпроект»залучалось до схем мінімізації із здійсненням сумнівних операцій.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що матеріалами справи підтверджується реальність надання надання ТОВ «Земспецпроект» позивачу в період часу, що перевірявся послуг по ремонту вказаного обладнання. Так, копіями Акту № 1 приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2009 р. на реконструкцію автомобільних механічних вагів на загальну суму 82303,80 грн., в т.ч. ПДВ 13717,30 грн. (форма № КБ-2в), підписаний підрядником та замовником; Довідки про вартість виконаних підрядних робіт за лютий 2009 р. на реконструкцію автомобільних механічних вагів на загальну суму 82303,80 грн., в т.ч. ПДВ 13717,30 грн. (форма № КБ-3), підписана підрядником та замовником; податкової накладної а № 3914 від 24.12.2008 р. на загальну суму 12303,80 грн., в т.ч. ПДВ 2050,63 грн.;податкової накладної № 87 від 20.01.2009 р. на загальну суму 35000 грн., в т.ч. ПДВ 5833,33 грн.; податкової накладної № 349 від 18.02.2009 р. на загальну суму 15000 грн., в т.ч. ПДВ 2500 грн.; податкової накладної № 605 від 04.03.2009 р. на загальну суму 16500 грн., в т.ч. ПДВ 2750 грн.; податкової накладної № 1476 від 29.05.2009 р. на загальну суму 3500 грн., в т.ч. ПДВ 583,34 грн.; Акту № 1 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2009 р. з повірки та атестації електронних автомобільних вагів для Бахчисарайського хлібокомбінату ВАТ «КримХліб»на загальну суму 8500 грн., в т.ч. ПДВ 1416,67грн. (форма № КБ-2в), підписаний підрядником та замовником; Довідки про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2009 р. на повірку та атестацію електронних автомобільних вагів для Бахчисарайського хлібокомбінату ВАТ «КримХліб»на загальну суму 8500 грн., в т.ч. ПДВ 1416,67 грн. (форма № КБ-3), підписана підрядником та замовником; податкової накладної № 2854 від 05.11.2009 р. на загальну суму 8500 грн., в т.ч. 1416,67 грн.

За таких обставин матеріалами справи спростовуються висновки відповідача про безпідставність включення позивачем в грудні 2009 р. до складу податкового кредиту з ПДВ 11332230 грн. та відсутність у податкового органу правових підстав зменшення від'ємного значення з податку на прибуток у четвертому кварталі 2009 р. на суму 75667 грн..

Згідно з матеріалами справи, слід вважати встановленим факт отримання у користування структурним підрозділом ВАТ «КримХліб»Керченський хлібокомбінат на підставі рішення Керченського міськвиконкому № 554 від 24.05.1996 р. земельної ділянки площею 9940 кв.м. по вул. Орджонікідзе, 117, в м. Керч. Відомості про припинення права користування цією земельною ділянкою відсутні. Отже, нарахування та сплата позивачем в особі його структурного підрозділу земельного податку згідно з приписами Закону України "Про податок на землю" є правомірним.

Правомірним є також і віднесення позивачем до складу валових витрат сплачений його підрозділом податок на землю в загальній сумі 9839,73 грн. (7088,92 грн. за 2009 рік та 2030,81 грн. за 1 квартал 2010 р.), згідно з положеннями Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Таким чином, висновок Акту перевірки про необгрунтованність віднесення до валових витрат податку на землю в загальній сумі 9839,73 грн. за земельну ділянку, на якій знаходяться законсервовані основні фонди Керченського хлібокомбінату, суперечать вимогам чинного законодавства.

Перевіркою встановлено завищення валових витрат в сумі 40306550,00 грн. за період з 01.01.09 р. по 31.03.10 р у рядку 05 «коригування валових витрат»05.2 «самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів». На формування цих показників мали вплив витрати, які в попередньому акту перевірки за № 4786/23-2 від 29.05.2010 р. вказані як не задекларовані у 2008 року у декларації з податку на прибуток.

П.п. 5.2.7 п. 5.2 ст. 5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлював , що до складу валових витрат включались суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлені у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання. З аналізу зазначеної норми вбачається, що Закон не конкретизує, ким саме мають бути виявлені витрати, не враховані в обчисленні валових витрат минулих податкових періодів, самим платником податків або податковим органом. Згідно з Порядком складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженим наказом ДПА України № 143 від 29.03.2003 р., рядок 05.2 Декларації з податку на прибуток заповнюється платником саме на підставі вимог п.п. 5.2.7 п. 5.2 ст. 5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств". За таких обставин витрати, не враховані в складі валових витрат минулих періодів, слід відобразити саме в рядку 05.2 Декларації за той податковий період, в якому вони були виявлені.

В силу викладеного, приймаючи до уваги те, що невключення до валових витрат 2008 р. суми 40306550 грн. було виявлено в травні 2009 р. (Акт документальної перевірки підприємства за 2008 р. датований 29.05.2009 р.), віднесення цієї суми до складу валових витрат за 1 півріччя 2009 р. (і в цілому 2009 р.) по рядку 05.2 Декларацій за відповідні періоди повністю є правомірним в силу зазначених вище положень чинного законодавства.

За таких обставин, приймаючи до уваги висновки експертиз, ненадання відповідачем в порядку, передбаченому ст.71 КАС України доказів, яки спростовували б висновки експертів, суд вважає що викладені в акті перевірки №332/23-0/00381580 від 22.09.2010 р. висновки про завищення позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2010р. на загальну суму 48992654 грн. , заниження податку на додану вартість в сумі 5199270,00грн є такими, що зроблені при неповному з'ясування обставин справи, невірному використання положень чинного законодавства України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що доводи, викладені в акті перевірки від 22.09.2010 №332/23-0/00381580 не відповідають дійсним обставинам справи, тому спірні податкові повідомлення-рішення №0001922300/0 від 29.09.2010 р. та № 0001922300/1 від 10.12.2010 р. в частині визнання податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 5199270,00 грн., застосування штрафних санкцій в сумі 2599635,00 грн. підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Згідно зі статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому судова колегія виходить з того, що акт перевірки є основним джерелом фіксації та закріплення доказів правопорушення. Інші докази, окрім акту перевірки, що підтверджували б факт вчинення позивачем зазначених порушень, відповідачем суду не надані через їх відсутність.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані грошові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Отже, доказів правомірності і законності обґрунтованості спірних податкових повідомленнь-рішеннь про нарахування позивачу податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі в сумі 5199270,00 грн. грн. колегії суддів не надано. Висновки перевіряючих, що викладені в акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень в цій частині.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Зазначена норма кореспондується із приписами частини другої статті 19 Конституції України.

Статтею 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії (стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його заперечення щодо правомірності винесення спірних податкових повідомлень-рішень, а надані позивачем письмові пояснення є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.07.2011 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.07.2011 у справі № 2а-4494/11/0170/2 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 21 листопада 2011 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Кучерук