Ухвала суду № 23702383, 16.11.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-3556/11/0170/22

16.11.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кучерука О.В.,

суддів Щепанської О.А. ,

Іщенко Г.М.

секретар судового засідання Зезюлінська А.В.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Плюс"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 11.01.11

представник відповідача, Управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації - ОСОБА_3, довіреність № 0112-01-0779 від 17.03.11;

представник третьої особи, Головного управління державного казначейства України в АР Крим - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

розглянувши апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Радчук А.А. ) від 07.07.11 по справі № 2а-3556/11/0170/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Плюс" (пров. Вигоний, 13,Віліне,Бахчисарайський район, Автономна Республіка Крим,98434)

до Управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації (вул. Сімферопольська, 14,Бахчисарай,Автономна Республіка Крим,98403)

третя особа:

Головне управління державного казначейства України в АР Крим (вул. Севастопольська 19,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95051)

про визнання протиправними дій та стягнення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07 липня 2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Плюс" до Управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій та стягнення- задоволено.

Визнано протиправною дії Управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації про відмову у виплаті Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвест Плюс" витрат, пов'язаних із виплатою звільненому працівнику ОСОБА_5 допомоги на підставі ст. 22 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ".

Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Плюс" суму в розмірі 18821,70 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Плюс" 191,62 грн. судових витрат.

Не погодившись з даною постановою суду, представник відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07 липня 2011 року та прийняти нове рішення по справі.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, суд невірно тлумачив та застосував норми закону №796-ХІІ, підміняючи поняття двох категорій осіб, які постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи, та як наслідок, прийняв незаконне рішення.

У судовому засіданні представник Управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації на задоволенні апеляційної скарги наполягав, з підстав, в ній зазначених.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Плюс" просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Третя особа -Головне управління державного казначейства України в АР Крим- явку уповноваженого представника не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що третя особа викликалася в судове засідання, але в суд не з'явилася, суд вважає можливим розглянути справу у її відсутності.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.

ТОВ "Інвест Плюс" зареєстровано як юридична особа Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим 25.03.2003 та включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ідентифікаційний код 32362095.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01.08.2008 на посаду заступника директора по безпеці ТОВ "Інвест Плюс" прийнято ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

14.01.2011 ОСОБА_5 звільнено із займаної посади за п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку із скороченням штатів та чисельності працівників.

Судом першої інстанції також встановлено, що згідно із посвідчення серії НОМЕР_1 від 16.12.2004 ОСОБА_5 надано ІІІ категорію учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, як учаснику інших ядерних аварій.

При звільненні ОСОБА_5, роботодавцем йому була виплачена допомога в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати в розмірі 18 821,70 грн., керуючись п.7 ст.20 та ст.22 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також п.5 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ № 936 від 20.09.2005.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, є Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796-ХІІ від 28.02.1991, з наступними змінами і доповненнями (далі - Закон №796).

Законом № 796 встановлено правовий статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначені основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Згідно частини 3 статті 14 Закону №796 право на пільги та компенсації передбачені цим Законом окрім учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та осіб, що постраждали від аварії на ЧАЕС також мають громадяни, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, належать до категорії 1, або 2, або 3. Порядок визначення цих категорій встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до Постанови КМУ від 02.12.1992 №674 «Про порядок віднесення деяких категорій громадян до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»цей Порядок визначає умови віднесення громадян із числа тих, які брали участь у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, а також громадян, які постраждали від радіаційного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і поховання радіоактивних речовин, що сталися не з вини потерпілих, до 1, 2 або 3 категорій, встановлених статтею 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Апеляційним переглядом встановлено, що ОСОБА_5 на підставі зазначених нормативних актів, отримав посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС як учасник інших ядерних аварій із встановленням йому 3 категорії із правом на отримання відповідних гарантованих державою компенсацій та пільг передбачених Законом №796(а.с.31).

Відповідно до п.7 ч.1 ст.20 Закону №796 особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги: у разі вивільнення працівників у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників їм виплачується допомога в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати.

Згідно п.1 ч.1 ст.22 Закону №796 особам, віднесеним до категорії 3 (пункт 3 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги: пільги, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5, 6, 8, 17, 20, 27 статті 20, а також пунктом 7 статті 20 для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які належать до категорії 3.

За таких обставин правильним та таким, що відповідає Закону, є висновок суду першої інстанції, що ОСОБА_5 має право на отримання гарантованих державою пільг, передбачених законом №796, в тому числі зазначених пунктом 7 частини першої статті 20 цього Закону.

Крім того, відповідно до п.2, 3,4 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання про грам. пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ № 936 від 20.09.2005, розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня за програмами визначаються Міністерство праці та соціальної політики АР Крим, головні управління праці та соціального захисту населення обласних, головне управління соціального захисту населення Київської міської, управління праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій. Нарахування та виплати компенсацій, допомоги певних видів, передбачених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»проводиться управлінням праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій.

Таким чином, судова колегія вважає, що обов'язок щодо виплати спірних сум судом першої інстанції правомірно покладено саме на відповідача і стягнення заборгованості із виплат вказаної допомоги повинні здійснюватися з рахунків управлінь праці та соціального захисту населення.

Наділивши осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи зазначеними соціальними гарантіями, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень цих осіб.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини, що мають значення для справи, викладені в судовому рішенні висновки відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а отже, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтею 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки (суддя Радчук А.А.) від 07.07.2011 у справі № 2а-3556/11/0170/22 -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 21 листопада 2011 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук

Судді підпис О.А.Щепанська

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Кучерук