Рішення № 236992, 13.07.2006, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.07.06р.

Справа № 32/98

За позовом : Закритого акціонерного товариства „Трейд Сервіс”, м. Дніпропетровськ

До : Дніпропетровської міської ради ,м. Дніпропетровськ ( відповідач-1 ) та Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради ,м. Дніпропетровськ ( відповідач-2 )

Про : визнання права власності та т.і.

Суддя: Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ :

Від позивача : Гусенко О.О. ( дов. від 10.03.06 р.);

Від відповідачів -1,2: Решетник О.А. ( дов. № 7/11-1615 від 30.12.05 р.)

СУТЬ СПОРУ :

Позивач звернувся з позовом до відповідачів про визнання за ЗАТ „Трейд Сервіс” права власності на самочинно збудоване ним нерухоме майно ; а саме : в літ.А-1 приміщення : 2-контора , площею 3,9 кв.м. ; 3-контора ,площею 4,3 кв.м.; 42-склад ,площею 10,9 кв.м. ; 55- коридор , загальною площею 1,5 кв.м. ; та про визнання вищезазначеного нерухомого майна таким , що підлягає реєстрації на підставі п.10 Переліку правовстановлювальних документів ,на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об’єкти нерухомого майна , затвердженого наказом Мін’юсту України № 7/5 від 07.02.02 р.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на приписи ст.376 ЦК України, згідно з якими право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі уже під збудоване майно. Самочинно збудоване ( перебудоване ) нерухоме майно , за твердженням позивача , за своїм технічним станом відповідає вимогам будівельних норм та правил ; не порушує прав інших осіб, не суперечить суспільним інтересам

Відповідачі-1,2 ( Дніпропетровська міська рада та її виконком ) не оспорюють права власності позивача на самочинно збудоване ним нерухоме майно ,представник у судовому засіданні підтвердив наявність відповідного договору оренди земельної ділянки ,на якій розташоване спірне майно .

По справі оголошувалась перерва з 27.06.06 р. до 13.07.06 р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін , господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно із Свідоцтвом про власність від 04.03.96 г. ( реєстраційний № 582 , видане Представництвом ФДМУ в м. Дніпропетровську ) Колективному торгівельно-комерційному підприємству „Амур-Торг” на підставі договору купівлі-продажу № 130/АР від 31.08.95 р. належав на праві власності цілісний майновий комплекс орендного підприємства Дніпропетровського торгівельно-комерційного та виробничо-господарського центру „Нижньодніпровець” ( в тому числі - і будівля холодильника ( літ. А-1 площею 1 201,3 кв.м. ; уборної Б ; сараїв В,Д; градильні Г; навісу Е ; розташованих в м. Дніпропетровськ , по вул. Байкальська, 6 ) .

Як вбачається із змісту дубліката Реєстраційного посвідчення ,виданого КП „Дніпропетровське МБТІ” 31.07.96 р. , згідно із договором купівлі-продажу від 10.06.00 р. від Колективного торгівельно-комерційного підприємства „Амур-Торг” перейшло у власність гр. Щучинській Г.Я. в літ. А-1 будівлі холодильника в приміщенні 1 позиції 43-54, загальною площею 106,7 кв.м.

На підставі рішення виконкому Дніпропетровської міської ради від 15.03.01 р. № 578 та рішення Дніпропетровської міської ради від 26.02.03 р. № 133/7 про передачу Колективному торгівельно-комерційному підприємству „Амур-Торг” земельних ділянок , 18.04.03 р. між Дніпропетровською міською радою ( орендодавець ) та Колективним торгівельно-комерційним підприємством „Амур-Торг”( орендар ) укладено договір оренди земельної ділянки за реєстраційним № 1661 ; згідно умов якого останній отримав в оренду строком до 15.03.2011 р. земельну ділянку площею 0,3121 га , що знаходиться за адресою : м. Дніпропетровськ , Індустріальний район , вул. Байкальська ,6 ; для фактичного розміщення холодильника .

28.03.05 р. державним реєстратором Дніпропетровської міської ради проведено державну реєстрацію Статуту Закритого акціонерного товариства „Трейд Сервіс”, із змісту п.1.1. якого вбачається , що позивач створений внаслідок реорганізації його із Колективного торгівельно-комерційного підприємства „Амур-Торг” .

Після чого позивач у зв’язку із виробничою необхідністю здійснив перебудову ( добудову ) належних йому приміщень будівлі холодильника , а саме : в літ. А-1 збудував приміщення 2- контора , площею 3,9 кв.м. ; 3- контора , площею 4,3 кв.м. ; 42- склад ,загальною площею 10, 9 кв.м. ; 55- коридор , загальною площею 1,5 кв.м.

Самовільно збудовані позивачем приміщення розташовані на земельній ділянці , наданій позивачу в установленому законом порядку повноважним органом саме з метою використання для розташування та обслуговування будівлі холодильника . Окрім того ,як вбачається з наданих позивачем „Висновків по результатах інженерно-технічного дослідження несучих будівельних конструкцій приміщення літери А-1,А1-1 , Д та Г за адресою : м. Дніпропетровськ вул.Байкальська,6” ( виконаного в квітні 2006 р. Інститутом експертизи проектування та вишукувань Придніпровської державної академії будівництва та архітектури ) ; несучі конструкції будівлі холодильних камер А-1 , прибудови А1-1 , ганків а1,аV а V1, аV11, пандуса аii, навісу Е, градирні Г та сараю Д по вул. Байкальській ,6 в м. Дніпропетровську знаходяться у задовільному стані та відповідають вимогам будівельним норм по забезпеченню міцності та устойчивості несучих будівельних конструкцій . Доказів того , що самочинно збудоване нерухоме майно порушує права інших осіб , відповідачами не надано.

Право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Право власності в Україні охороняється законом. Держава забезпечує стабільність правовідносин власності ( ст.2 Закону України “Про власність” ). Власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої, не забороненої законом, діяльності, зокрема, передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам. Всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава безпосередньо не втручається в господарську діяльність суб'єктів права власності ( ст.4 Закону ) .Об'єктами права власності господарського товариства, що є юридичною особою, є грошові та майнові внески його членів, а також майно, набуте внаслідок господарської діяльності, та інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом ( ст.26 Закону ).Україна законодавчо забезпечує громадянам, організаціям та іншим власникам рівні умови захисту права власності. Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків. Захист права власності здійснюється судом, арбітражним судом або третейським судом ( ст.48 Закону ) .

Відповідно до вимог ст.375 ЦК України , власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.

Згідно ж із ст. 376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі уже під уже збудоване нерухоме майно, якщо це не порушує права інших осіб .

Враховуючи ту обставину ,що земельна ділянка ,на якій розташоване самочинно збудоване ( добудоване ) позивачем нерухоме майно , відводилася право попереднику ЗАТ „Трейд- Сервіс” саме з метою несільськогосподарського використання - для розміщення будівлі холодильнику ; під час будівництва ( добудови ) спірного нерухомого майна позивачем були додержані всі будівельні норми та правили вимоги , передбачені чинним законодавством ; відсутність заперечень власників землі на розміщення на земельній ділянці спірного майна ; відсутність доказів щодо порушення прав інших осіб ; господарський суд знаходить достатньо правових підстав для задоволення позовних вимог позивача про визнання за ним права власності на вищезазначені приміщення.

Порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні визначає „Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно “ ,яке спрямоване на забезпечення визнання та захисту цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна, активізації інвестиційної діяльності. Рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації прав приймає реєстратор прав власності на нерухоме майно (далі - реєстратор), що є працівником БТІ, який безпосередньо здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно. Відмова в реєстрації прав власності на нерухоме майно може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства ( п.1.13). З моменту реєстрації заяви в Реєстрі заяв та запитів розпочинається розгляд реєстратором заяви та доданих до неї документів. Реєстратор: установлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об'єкт нерухомості, інших підстав для відмови в реєстрації прав; перевіряє угоди, які відповідно до чинного законодавства України не були нотаріально посвідчені; приймає рішення про реєстрацію прав власності чи про відмову в реєстрації прав власності; видає витяги з Реєстру прав або відмовляє у наданні таких витягів. У своїх діях реєстратор керується виключно чинним законодавством України ( ст.3.1. ) У реєстрації прав на нерухоме майно може бути відмовлено, якщо ( поміж іншим ) подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства ( ст.3.3.) При реєстрації прав власності на нерухоме майно, які виникли відповідно до договорів про відчуження частки (або частки від частки) нерухомого майна, що не посвідчені в нотаріальному порядку, подається документ, що встановлює право власності на майно, частка якого відчужується, і на якому реєстратором робиться напис про розмір частки, яку відчужено ( ст.3.10 ) .Згідно з „Переліком правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна “ , такими документами є ( поміж іншим ) договори відчуження нерухомого майна, які не підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню ;рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна та про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна.

Таким чином , за наявності рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна ( що набрало чинності в установленому законом порядку ) ,це рішення є одним із правовстановлювальних документів, на підставі яких реєстратором проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна . Враховуючи ж ту обставину , що позивачем не надано доказів відмови реєстратором в проведенні реєстрації права власності за позивачем на вищезазначені самовільно збудовані об’єкти нерухомості на підставі судового рішення ,яким би за позивачем в установленому законом порядку було визнано право власності на ці об’єкти ( оскільки такого рішення на час звернення позивача з позовом до суду взагалі не існувало в природі ) , то на час прийняття рішення у цій справі відсутній спір щодо реєстрації вищезазначеного нерухомого майна ; а тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.11 ч.1 ст.80 ГПК України –за відсутністю предмета спору.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат , господарський суд, керуючись вимогами ст.49 ГПК України , враховуючи ту обставину ,що спір виник внаслідок неправильних дій позивача , покладає судові витрати по справі на ЗАТ „Трейд - Сервіс” .

На підставі викладеного, керуючись вимогами Закону України „Про власність” ; ст.ст.375, 376 ЦК України; „Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно” ; ст.ст.49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

1.Визнати за позивачем –Закритим акціонерним товариством „Трейд Сервіс” ( 49081 , м. Дніпропетровськ , вул. Військова ,буд.51 ; код ЄДРПОУ 19095598 ;пот./рах. № 26002050400918 в ЗАТ КБ „Приватбанк”, МФО 305299 ) право власності на самочинно збудоване ним нерухоме майно ; а саме : в літ.А-1 приміщення : 2-контора , площею 3,9 кв.м. ; 3-контора ,площею 4,3 кв.м.; 42-склад ,площею 10,9 кв.м. ; 55- коридор , загальною площею 1,5 кв.м. ; яке розташоване за адресою : вул. Байкальській ,6 в м. Дніпропетровську.

2. В іншій частині позовних вимог провадження у справі припинити за відсутністю предмета спору .

Суддя О.Ю.Васильєв