Рішення № 236993, 04.07.2006, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.07.06р.

Справа № 34/128

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Запорожкокс", м. Запоріжжя

до відповідача 1. Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ

відповідача 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас-29", м. Донецьк

відповідача 3. Концерн "Тріон", м. Димитров Донецької області

про стягнення 680, 00 грн.

Суддя Примак С.А.

Представники:

від позивача - Грекова Н.М., ю/к, дов. №19/6 від 01.01.2005р. від відповідача - Малікова О.В., предст., дов. №16 від 01.01.2006р. від відповідача 2. не з явився

від відповідача 3. не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позов заявлено про стягнення з належного відповідача 680 грн. 00 коп. –шкоди, завданої недостачею у виконанні умов договору № 908 від 01.04.2005р.

Відповідач 1. у відзиві на позов зазначає, що не згоден з позовними вимогами позивача і не визнає їх у повному обсязі, і зазначає, що відповідно до вимог ст.ст. 129,130 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності під час залізничного перевезення засвідчуються в комерційному акті, у даному випадку у комерційному акті зазначено, що вантаж прибув на станцію призначення в справному вагоні, вагон бездвірний, люка зачинено щільно, течі вантажу немає.Відповідач-1 вважає, що дані заглиблення не свідчать про втрату вантажу, а є наслідком нерівномірного завантаження вагону вантажовідправником. Відповідач-1 також зазначив, що відповідно до п.3.8 Роз’яснення Президіуму ВГСУ від 29.05.2002р. №04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»у разі пошкодження вантажу внаслідок неправильного розміщення і кріплення вантажу відповідальність покладається на відправника, поки він не докаже, що це сталося не з його вини. На даній підставі відповідач-1 просить суд відмовити у задоволенні вимог до нього.

Відповідач-2 у відзиві на позов зазначив, що відповідно до вимог ст.129 Статуту залізниць України обставини , що викладені в комерційному акті, можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача. Проте ТОВ «Донбас-29»не є жодною з вказаних сторін, а, отже, не несе відповідальності за виявлену недостачу вугільної продукції, на підставі викладеного він просить суд в позовних вимогах позивачу відмовити у повному обсязі.

Відповідач - 3 у відзиві на позов зазначає, що не згоден з позовними вимогами позивача, і вважає, що недоліки, а саме заглиблення у вагоні № 67195875 які були відображені у комерційному акті БН 74063/1067 від 10.11.2005р. були здійснені під час транспортування вищевказаного вагону.

Господарський суд згідно зі ст.75 ГПК України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 04.07.2006 року оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення згідно ст.85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши попередні пояснення представників сторін, господарський суд ,-

В С Т А Н О В И В:

01.04.2005р. між Відкритим акціонерним товариством „Запоріжкокс”, м. Запоріжжя (покупець - далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ Донбас-29”, м.Донецьк (постачальник - далі відповідач-2) було укладено договір № 908 поставки товару, відповідно до якого приймання продукції по кількості та якості здійснюється згідно з інструкціями П-6, П-7.( п.5.1, п.5.4 договору)

Відповідно до п.3.1 договору товар поставляється на умовах СРТ станція «Запоріжжя-Ліве».

Відправником вантажу передбаченого даним договором, був концерн „Тріон”, м.Димитров Донецької області, що підтверджується залізничною накладною № 52070850.

На виконання умов даного договору відповідачем-2 було передано товар загальною вагою 69 000 кг відправникові, тобто відповідачу - 3.

09.11.2005р. в адресу позивача у вагоні № 67195875 надійшло вугілля марки К коксовий. У залізничній накладній № 52070850 вказано, що маса вугілля у вагоні № 67195875 становить 69000 кг., вантажовідправник відповідач-3.

Під час приймання вказаної партії вугілля по кількості було встановлено, що фактична вага отриманого вугілля у вагоні № 67195875 становить 66950 кг, тобто виявлена недостача 2050 кг.

Згідно з п.27 Правил видачі вантажів затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р.№644 з урахуванням норми недостачі 1% маси, зазначеної в перевізних документах, недостача складає: 2050 кг. (виявлена недостача)- 690,0 кг. (норма недостачі)= 1360 кг. Дана недостача продукції документально підтверджена комерційним актом БН 742063/1067 від 10.11.2005р., в якому, зокрема, зафіксовано, що завантаження на рівні бортів, розрівняне, над 7 люком заглиблення довжиною -150 см., шириною - на ширину вагона, глибиною-40см. Вартість вугілля, якого не достає , згідно з розрахунком складає 680 грн. 00 коп.

Згідно з п.5 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення й товарів по кількості (П-6) та ст.129 Статуту залізниць України у разі невідповідності найменування , маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними , зазначеними у транспортних документах складається комерційний акт які складають станції залізниць на вимогу, та для засвідчення обставин.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. N 457 „Про затвердження Статуту залізниць України” накладна –основний перевізний документ, який надається залізниці відправником разом з вантажем, вона є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони –одержувача.

У даному випадку накладна № 52070850, яка була представлена позивачем господарському суду підтверджує укладення угоди на перевезення вантажу між відповідачем -3 та Д П „Придніпровська залізниця”.

Враховуючи те, що завантаження продукції здійснювалася відправником, то господарський суд вважає, що відповідальність за недостачу продукції несе саме він, у зв’язку з чим 680 грн. 00 коп. слід стягувати саме з відповідача - 3.

Відповідач - 3 у відзиві на позов зазначає, що не згоден з позовними вимогами позивача, і вважає, що недоліки, а саме заглиблення у вагоні № 67195875, які були відображені у комерційному акті БН 74063/1067 від 10.11.2005р., були здійснені під час транспортування вищевказаного вагону.

На дане твердження відповідача - 3 слід зазначити, що відповідальність за збереження вантажу, своєчасність його поставки відправник несе відповідно до чинного законодавства України (постанови Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. N 457 „Про затвердження Статуту залізниць України”, Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення й товарів народного споживання по кількості (№П-6) та ін..) Так, згідно з п.24 постанова Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. N 457 „Про затвердження Статуту залізниць України” вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Крім того, слід зазначити, що в комерційному акті від 10.11.2005р. відображено, що вагон № 67195875 знаходився у справному стані на момент перевірки і складання комерційного акту.

Згідно зі ст. 209 ЦК УРСР, який діяв на момент виникнення правовідносин сторін, особа, яка не виконала зобов'язання або виконала його неналежним чином, несе майнову відповідальність лише при наявності вини (умислу або необережності), крім випадків, передбачених законом або договором. Відсутність вини доводиться особою, яка порушила зобов'язання.

При цьому слід зазначити, що згідно з п.52 постанови Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. N 457 „Про затвердження Статуту залізниць України” на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі: прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій; прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами; та ін.. Оскільки, продукція прибула на станцію призначення у вагонах без пошкоджень пломб відправника та попутних станцій, без ознак недостачі, псування її та ін., то суд вважає, що це доказує непричетність ДП „Придніпровська залізниця” до недостачі продукції.

Таким чином, факт нестачі продукції у вагоні № 67195875 у кількості 2,05 тон загальною вартістю 680 грн. 00 коп. з вини відповідача-3 повністю підтверджується матеріалами справи, внаслідок чого суд вважає, що відповідач-3 є належним відповідачем.

На підставі викладеного вимоги позивача до відповідача –3 обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Що стосується відповідачів-1 та 2, то суд вважає необхідним відмовити у задоволенні позовних вимог до них.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача -3.

Керуючись ст. 526 ЦК України, п. 5 Інструкції П-6, постанова Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. N 457 „Про затвердження Статуту залізниць України”, ст.ст. 49, 82-85, 87, 116 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У позові до відповідачів 1, 2 відмовити повністю.

Позов до відповідача 3. задовольнити повністю.

Стягнути з Концерну „Тріон” (85320, м. Димитров, Донецька область, вул. Артема, 24; р/р 26005059991024 у Донецькому РУ Приватбанку, Димитривське відділення, МФО 335496, код ЄДРПОУ 25097621) на користь Відкритого акціонерного товариства „ЗАПОРОЖКОКС” (69600, м. Запоріжжя, МСП-681; р/р 26003005410004 в АКБ „Індустріалбанк”, м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 00191224) 680 грн. 00 коп. шкоди, завдану недостачею, держмито в сумі 102 грн.00 коп., 118 грн.00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

Суддя

С.А. Примак

Рішення підписано 14.07.06.