Ухвала суду № 23694512, 11.04.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2012 р.Справа № 2-а/1570/865/11

Категорія: 8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Бойка А.В.,

суддів: Романішина В.Л.,

Яковлєва О.В.,

за участю секретаря - Баязітової Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2011 року по справі за позовом приватного акціонерного товариства «Одесавинпром»до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001231620/0 від 10.08.2010 року, № 0001231620/1 від 19.10.2010 року, № 0001231620/2 від 12.11.2010 року, -

В С Т А Н О В И В:

27.01.2011 року приватне акціонерне товариство «Одесавинпром»звернулось до суду першої інстанції з позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі (правонаступником якої є спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі Державної податкової служби) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001231620/0 від 10.08.2010 року, № 0001231620/1 від 19.10.2010 року, № 0001231620/2 від 12.11.2010 року, згідно яких позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 803 836,80 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2011 року адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Одесавинпром»задоволено в повному обсязі.

24.11.2011 року спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Одесі Державної податкової служби подала апеляційну скаргу на вказану постанову Одеського окружного адміністративного суду.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В своїй апеляційній скарзі начальник спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі Державної податкової служби зазначає, що приватним акціонерним товариством «Одесавинпром»в порушення норм Закону України «Про податок на додану вартість»віднесено до складу податкового кредиту суми податку, які не підтверджені належними первинними документами. Крім того, апелянт посилається на те, що в ході перевірки встановлено розбіжність у співставленні податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, оскільки суми ПДВ, які були віднесені ПАТ «Одесавинпром»до податкового кредиту не були задекларовані його контрагентом ПП «Абісаль», та відповідно не були сплачені зазначеним контрагентом до державного бюджету.

На підставі цього спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Одесі Державної податкової служби прийшла до висновку про порушення позивачем вимог Закону

України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим товариству і було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість.

Враховуючи зазначене, в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 15.11.2011 року та ухвалення нового рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ «Одесавинпром».

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 28.07.2009 року по 29.07.2009 року спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Одесі була проведена невиїзна документальна перевірка ЗАТ «Одесавинпром»щодо правомірності формування податкового кредиту по податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 475/16-2/00412027/84 від 29.07.2010 року, на підставі якого спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Одесі видано податкове повідомлення-рішення від 10.08.2010 року № 0001231620/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, в тому числі за основним платежем - 618 336 грн., та штрафними санкціями в сумі 185 500,80 грн.

В ході зазначеної перевірки органами податкової служби встановлено порушення ЗАТ «Одесавинпром»п.п. «д»п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5, п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ЗАТ «Одесавинпром»занижено податок на додану вартість у травні 2010 року на загальну суму 618 336 грн.

В акті про результати невиїзної документальної перевірки ЗАТ «Одесавинпром»податковим органом зазначено, що в ході перевірки встановлено, що позивачем віднесено до складу податково кредиту суми ПДВ по наданих контрагентом (ПП «Абісаль») податковим накладним, які оформлені з порушенням діючого законодавства, а саме: постачальником зазначені недостовірні відомості щодо розташування юридичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ.

Крім того, СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі посилалось на те, що системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України в ході проведеної перевірки встановлено розбіжність між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за травень 2010 року між ЗАТ «Одесавинпром»та ПП «Абісаль», оскільки останнім не було задекларовано податкові зобов'язання за травень 2010 року шляхом подачі податкової декларації за травень 2010 року.

В свою чергу колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно протиправності податкових повідомлень-рішень № 0001231620/0 від 10.08.2010 року, № 0001231620/1 від 19.10.2010 року, № 0001231620/2 від 12.11.2010 року, зважаючи на наступне:

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та

складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст. 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій в межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: 1) або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; 2) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи та акту перевірки в травні 2010 року ПАТ «Одесавинпром»було задекларовано податковий кредит по операціях з постачальником ПП «Абісаль»на суму 618 336 грн.

Згідно укладених договорів ПП «Абісаль»зобов'язувалось надати послуги з проведення інформаційно-маркетингових акцій по просуненню продукції ПАТ «Одесавинпром».

В підтвердження виконання вказаних робіт та здійснення господарської операції ПП «Абісаль»були виписані податкові накладні.

Дослідивши вказані документи СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі дійшла висновку про те, що податкові накладні оформлені з порушенням норм чинного законодавства, а тому не можуть бути належним доказом здійснення господарської операції.

Однак, колегія суддів суду апеляційної інстанції не погоджується з вказаним висновком податкового органу.

Так, відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні»первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з наданих позивачем податкових накладних, вони містять всі необхідні відомості, які підтверджують здійснення господарської операції.

Що стосується посилань СДПІ про роботі з ВПП у м. Одесі на те, що в податкових накладних зазначено юридичну адресу постачальника, за якою він не знаходиться, слід зазначити, що вони є необґрунтованими та не можуть біти підставою для зменшення податкового кредиту покупця, оскільки покупець не може нести відповідальність за можливу недостовірність відомостей про контрагентів, включених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, якщо на момент здійснення господарських операцій вказані контрагенти були включені до зазначеного Реєстру та мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

В свою чергу слід також відмітити, що правомірність формування сум податкового кредиту ПАТ «Одесавинпром» підтверджено належними документами, які свідчать про реальне здійснення господарських операцій, а саме оформленими відповідно до чинного законодавства податковими накладними (т. 1 а.с. 20, 22), наданими ПП «Абісаль»у зв'язку з виконанням договору про надання послуг № 2503-1 від 25.03.2010р. (т. 1 а.с. 26-28), актами виконаних робіт від 31.05.2010 року та від 05.05.2010 року (т. 1 а.с. 19, 21).

В підтвердження виконання постачальником ПП «Абісаль»своїх зобов'язань по укладеному договору, а саме проведенню інформаційно-маркетингових акцій по просуванню продукції ПАТ «Одесавинпром», позивачем надано звіт постачальника до договору про надання послуг, аналіз ефективності промо-акції, проведеної компанією ПП «Абісаль»згідно укладеного договору, та графік приросту продаж за період проведення промо-акції.

В свою чергу податковими органами не оспорюються відомості, що містяться у зазначених вище документах щодо товарності операцій.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів суду апеляційної інстанції приходить до висновку, що ПАТ «Одесавинпром»дотримано вимоги Закону України "Про податок на додану вартість" та правомірно віднесено суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту у травні 2010 року.

При цьому необґрунтованими також є посилання СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі на неправомірність формування податкового кредиту ПАТ «Одесавинпром»у зв'язку з тим, що ПП «Абісаль», яке є контрагентом позивача, не було подано до ДПІ податкову декларацію за травень 2010 року та, відповідно, не задекларовано податкове зобов'язання з ПДВ, яке віднесено позивачем до податкового кредиту, зважаючи на наступне:

П. 1.3. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно п. 10.2 ст. 10 цього Закону платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д", п. 10.1 цієї статті відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Таким чином, несплата податку продавцем в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем, а тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо тієї особи, яка не здійснила сплату податку до бюджету.

Тому, невиконання контрагентом (в даному випадку ПП «Абісаль») своїх зобов'язань щодо подання податкової звітності та сплати податку на додану вартість до бюджету не є підставою для позбавлення платника податку -ПАТ «Одесавинпром»права на податковий кредит, якщо останній виконав всі передбачені законом умови щодо його формування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Зважаючи на викладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що ПАТ «Одесавипром»дотримано всі вимоги Закону України "Про податок на додану вартість", у зв'язку з чим у позивача на законних підставах виникло право на податковий кредит, а тому податкові повідомлення-рішення № 0001231620/0 від 10.08.2010 року, № 0001231620/1 від 19.10.2010 року, № 0001231620/2 від 12.11.2010 року, згідно яких позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 803 836,80 грн. прийняті необґрунтовано, є протиправними та підлягають скасуванню.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2011 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: Бойко А.В.

Судді: Романішин В.Л.

Яковлєв О.В.