Ухвала суду № 23694290, 02.04.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2012 року м. Київ К-37157/09

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції в м.Свердловську Луганської області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06.04.09 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.07.2009

у справі №2а-311/09/1270

за позовом Державного підприємства «Свердловантрацит»

до Державної податкової інспекції в м.Свердловську Луганської області

про визнання дій протиправними, визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06.04.2009, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.07.2009, позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії ДПІ в м. Свердловську Луганської області щодо спрямування сплачених позивачем сум збору за геологорозвідувальні роботи на погашення податкового боргу за геологорозвідувальні роботи на погашення податкового боргу за геологорозвідувальні роботи в порядку календарної черговості. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Свердловську Луганської області від 10.06.2008 №0002161840/0 на суму 948559,33 грн. та від 13.06.2008 №0002341840/0 на суму 36411,53 грн. Зобов'язано ДПІ у м.Свердловську Луганської області зарахувати сплачені суми платіжними дорученнями №12541 від 17.082007 у розмірі 1007760,83 грн., №19811 від 16.11.2007 у розмірі 1071415,41 грн. за цільовим призначенням платежу як сплату збору за геологорозвідувальні роботи відповідно за П та Ш квартал 2007 року.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.05.2008 відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку з питань дотримання позивачем граничних строків сплати податкового зобов'язання по збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету за П, Ш квартали 2007 року по ДП «Свердловантрацит», за результатами якої складено акт перевірки №487-15-10-32355669 від 29.05.2008.

За висновками акта перевірки позивачем несвоєчасно сплачено узгоджені зобов'язання по збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету за П, Ш квартали 2007 року.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0002161840/0 від 10.06.2008, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 50% від несвоєчасно сплаченого зобов'язання у сумі 948559,33 грн., та №0002341840/0 від 13.06.2008, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 20% від несвоєчасно сплаченого зобов'язання в сумі 36411,53 грн.

Згідно із п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових) платежів у встановлені законами терміни.

Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Виходячи із змісту пп. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, та зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Згідно із пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 цього ж Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фонами»визначена рівність бюджетних інтересів. З цією метою визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Разом з тим, Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу і які не передбачають можливості зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Суди попередніх інстанцій встановивши, що позивачем сплата збору за геологорозвідувальні роботи за П квартал 2007 року у сумі 1007760,83 грн. здійснена платіжним дорученням №12541 від 17.08.2007, а за Ш квартал 2007 року в сумі 1071415,41 грн. платіжним дорученням №19811 від 16.11.2007, тобто в повному обсязі та з дотриманням граничних строків сплати, дійшли вірного висновку, що тим самим позивач виконав свій обов'язок по сплаті цього податку, та про відсутність у податкового органу права самостійно змінювати призначення платежу визначеного платником у платіжному дорученні, зокрема, з метою погашення податкового боргу змінювати період, за який сплачується податкове зобов'язання.

Враховуючи наведене, висновки судів попередніх інстанцій про протиправність оскаржуваних рішень податкового органу ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Підстав для скасування судових рішень, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Свердловську Луганської області відхилити, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06.04.09 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.07.2009 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

Суддя Л.В. Ланченко