Постанова № 23693440, 24.04.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2012 р. Справа № 5021/2611/2011

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Кравець Т.В. , суддя Крестьянінов О.О.

при секретарі Деркач Ю.О.,

за участю представників:

позивача -ОСОБА_1 (дов.№10-19/17-Д/207 від 01.07.2011р.),

відповідача -не з'явився,

третьої особи -не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх.№665С/2) Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" в особі філії "Шосткинський район електричних мереж" ПАТ "Сумиобленерго", м. Суми на рішення господарського суду Сумської області від 12.01.2012р. у справі № 5021/2611/2011 (суддя Коваленко О.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" в особі філії "Шосткинський район електричних мереж" ПАТ "Сумиобленерго", м. Суми

до Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів, м. Шостка,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Казенне підприємство Шосткинський казенний завод "Зірка", м.Шостка,

про визнання укладеною Додаткову угоду № 7 від 22.08.2011р., -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2011р. позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій поросив суд визнати укладеною між позивачем та відповідачем Додаткову угоду № 7 від 22.08.2011 року з додатком № 3.1 до Договору про постачання електричної енергії № 393 від 01.08.2003 року в запропонованій редакції позивача, зокрема, встановивши «2 клас»напруги щодо РУ-0,4 кВ ТП-1 ДНДІХП та просив покласти на відповідача судові витрати по справі (а.с.3-6, том 1).

Рішенням господарського суду Сумської області від 12.01.2012р. (суддя Коваленко О.В.) в позові відмовлено (а.с.115-120, том 1).

Публічне акціонерне товариство "Сумиобленерго" в особі філії "Шосткинський район електричних мереж" ПАТ "Сумиобленерго", м. Суми з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 12.01.2012р. у справі №5021/2611/2011, прийняти нове рішення, яким визнати укладеною між позивачем та відповідачем Додаткову угоду №7 від 22.08.2011р. з Додатком № 3.1 до Договору про постачання електричної енергії №393 від 01.08.2003р. в запропонованій редакції позивача, зокрема, встановивши "2 клас" напруги щодо РУ-0,4 кВ ТП-1 ДНДІХП. При цьому апелянт посилається на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції не враховано вимоги норм чинного законодавства в галузі електроенергетики.

У судовому засіданні представник позивача (апелянта) підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі, просить суд скасувати рішення господарського суду Сумської області від 12.01.2012р. у справі №5021/2611/2011, прийняти нове рішення, яким визнати укладеною між позивачем та відповідачем Додаткову угоду №7 від 22.08.2011р. з Додатком № 3.1 до Договору про постачання електричної енергії №393 від 01.08.2003р. в запропонованій редакції позивача, зокрема, встановивши "2 клас" напруги щодо РУ-0,4 кВ ТП-1 ДНДІХП.

17.04.2012р. від позивача надійшло клопотання (вх.№3303) про залучення до матеріалів справи листа державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії і Сумській області від 07.02.2012р.№185/40-24. Зазначене клопотання апелянт обґрунтовує тим, що цей доказ позивач не мав можливості надати до суду першої інстанції з незалежних від нього причин, оскільки вперше до Держнагляду позивач звернувся з листом №66-05/871 від 11.11.2011р., що підтверджується витягом з Книги реєстрації вихідної кореспонденції філії «Шосткінський РЕМ»ПАТ «Сумиобленерго»та повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу Держенергонагляду. Проте, як стверджує апелянт, відповіді він не отримав, в зв'язку з чим повторно звернувся з листом №6-05/122 від 31.01.12р., на який Держенергонагляд надіслав відповідь 07.02.2012р. №185/40-24.

Враховуючи викладене, колегія суддів, керуючись статтею 101 ГПК України, дійшла висновку про залучення зазначених документів до матеріалів справи, оскільки заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час, місце та дату розгляду справи ухвалою суду від 05.04.2012р. про відкладення розгляду справи. До матеріалів справи долучено повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що Державний науково-дослідний інститут хімічних продуктів 13.04.2012р. отримав копію зазначеної ухвали суду.

18.04.2012р. до суду надійшло клопотання (вх.№3389) відповідача про розгляд справи за наявними в справі матеріалами, без участі представника відповідача.

У відзиві (вх.№2673) на апеляційну скаргу на рішення господарського суду Сумської області від 12.01.2012р. по справі №5021/2611/2011 відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу ПАТ "Сумиобленерго" в особі філії "Шосткінський РЕМ" без задоволення. Також представник відповідача у відзиві зазначив про розгляд справи за наявними в справі матеріалами, без участі представника відповідача.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час, місце та дату розгляду справи ухвалою суду від 05.04.2012р. про відкладення розгляду справи. До матеріалів справи долучено повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що Казенне підприємство Шосткинський казенний завод "Зірка" 17.04.2012р. отримало копію зазначеної ухвали суду.

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи належне повідомлення учасників справи про час та місце розгляду апеляційної скарги, та те, що п. 3 резолютивної частини ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 05.04.2012 р. сторони попереджено, що їх нез'явлення у судове засідання апеляційної інстанції не тягне за собою перенесення розгляду справи на інший строк та не перешкоджає розгляду справи по суті, судова колегія вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами без участі вказаних представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.08.2011 року позивачем було направлено на адресу відповідача проект Додаткової угоди №7 до Договору про постачання електричної енергії, в якій позивач пропонує додаток №3.1 «Перелік та дані по комерційних засобах обліку, по яких проводиться розрахунок за відпущену електроенергію споживачу»до договору викласти в новій редакції, а саме: змінити клас напруги щодо РУ-0,4 кВ ТП-1 ДНДІХП яке заживлено від РУ 6 кВ ТП -39 КП ШКЗ «Зірка»з «1 класу»на «2 клас».

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що відповідач не підписав всупереч вимогам ст.188 Господарського кодексу України, відправлений 29.08.2011 року позивачем на адресу відповідача проект Додаткової угоди №7 до Договору про постачання електричної енергії.

Матеріалами справи підтверджується, що 01.08.2003 року між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії №393, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставляти відповідачу електричну енергію, а відповідач - оплачувати вартість спожитої електроенергії (а.с.22-а.с.25, том 1).

Відповідно до п.9.2. даного договору, якщо після укладення договору набрав чинності нормативно-правовий акт, норми якого інакше регулюють умови цього договору, сторони зобов'язуються керуватись цим актом законодавства та внести зміни до цього договору. Усі зміни та доповнення до цього договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими особами та скріплюються печатками обох сторін.

Постановою НКРЕ №93 від 01.02.2010р. відновлено дію Постанови НКРЕ №1052 від 13.08.1998 року «Про порядок визначення класів споживачів».

Відповідно до пункту 3 Постанови НКРЕ №1052 від 13.08.1998 року споживачі електричної енергії розподіляються на два класи. Пунктом 3.1. встановлено, що до 1 класу відносяться споживачі, які:1) отримують електричну енергію від постачальника електричної енергії в точці продажу електричної енергії із ступенем напруги 27,5 кВ та вище; 2) приєднані до шин електростанцій (за винятком ГЕС, які виробляють електроенергію періодично), а також до шин підстанцій електричної мережі напругою 220 кВ і вище, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу. 3) є промисловими підприємствами із середньомісячним обсягом споживання електричної енергії 150 млн. кВт.год. та більше на технологічні потреби виробництва, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу; 4) є промисловими підприємствами, що збільшили обсяг річного споживання більш ніж утричі порівняно з 2008 роком або ввели нові виробничі потужності після 2008 року, та місячне споживання яких складає понад 20 млн кВт· год на технологічні потреби виробництва, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу.

Пунктом 3.2. зазначеної постанови НКРЕ передбачено, що до 2 класу відносяться споживачі, які отримують електричну енергію від постачальника електричної енергії в точці продажу електричної енергії із ступенем напруги нижче 27,5 кВ, крім випадків, передбачених підпунктом 3.1 цього Порядку.

З додатку №7 «Однолінійна схема»до Договору про постачання електроенергії, відповідач отримує електроенергію в точці продажу на затискачах в місці приєднання кабельної лінії РУ 6 кВ ТП-39 КП ШКЗ «Зірка»(від якої заживлено ТП -1 ДНДІХП), тобто через технологічні електромережі, які належать Казенному підприємству Шосткінський казенний завод «Зірка». Отже, відповідач, Державний науково-дослідного інститут хімічних продуктів, є субспоживачем Казенного підприємства Шосткінський казенний завод «Зірка»(а.с.26, том 1).

Згідно з пунктом 5 Постанови НКРЕ №1052 від 13.08.1998р. клас субспоживача визначається: 1) за класом в точці (точках) продажу електричної енергії основному споживачу незалежно від ступеня напруги на межі балансового розподілу електричних мереж основного споживача та субспоживача у випадку, якщо відшкодування основному споживачу вартості обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для передачі електричної енергії субспоживачу, здійснюється субспоживачем відповідно до договору між основним споживачем та субспоживачем.

2) за класом в точці (точках) продажу електричної енергії субспоживачу у випадку, коли відшкодування основному споживачу вартості обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для передачі електричної енергії субспоживачу, здійснюється постачальником електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до договору між основним споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

Правилами користування електричною енергією, затвердженими Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року N 28 передбачено, що електропередавальна організація, що здійснює діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами в межах закріпленої території здійснення ліцензованої діяльності забезпечує передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та технологічними електричними мережами інших власників, які не мають ліцензій на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами. Для забезпечення передачі електричної енергії електричними мережами, що не належать електропередавальній організації, між електропередавальною організацією та відповідним власником мереж, який не має ліцензії на здійснення діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, укладається договір щодо спільного використання електричних мереж. (пункт 1.10 Правил).

У разі використання технологічних електричних мереж електропередавальною організацією відносини між власником цих мереж та електропередавальною організацією, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між ними на основі типового договору. (пункт 1.7. Правил).

Договір про спільне використання технологічних електричних мереж - домовленість двох сторін, що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між електропередавальною організацією (ліцензіатом з передачі електричної енергії місцевими (локальними) мережами) та основним споживачем під час передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами. (пункт 1.2. Правил).

З матеріалів справи вбачається, що 01.07.2011р. між позивачем, ПАТ "Сумиобленерго" в особі філії "Шосткинський район електричних мереж" ПАТ "Сумиобленерго", та Казенним підприємством Шосткінський казенний завод «Зірка»було укладено Договір про спільне використання технологічних електричних мереж №396 СВ, відповідно до умов якого власник мереж, КП ШКЗ «Зірка»зобов'язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними мережами в точки приєднання електроустановок користувача - ПАТ "Сумиобленерго" або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує користувач, а користувач - своєчасно сплачувати вартість послуг власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до Договору.

Пунктом 4.1. договору № 396 СВ від 01.07.2011р. передбачено, що позивач щомісяця здійснює оплату вартості послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання згідно Порядку обрахування плати ( додаток № 3 до вказаного договору) в сумі 48 976 грн. 28 коп.

В матеріалах справи містяться належним чином завірені копії Актів прийому-здачі наданих послуг по договору про спільне використання технологічних електричних мереж №396 СВ від 01.07.2011р., які підписані обома сторонами (а.с.62-а.с.65, том 1), що підтверджує належне виконання сторонами умов договору про спільне використання технологічних електричних мереж №396 СВ від 01.07.2011р.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт посилався на те, що у зв'язку з тим, що між основним споживачем - КП "Шосткинський казенний завод "Зірка" та позивачем укладено договір про спільне використання технологічних електричних мереж, відшкодування основному споживачу вартості обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для передачі електричної енергії субспоживачу, здійснюється постачальником електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до договору між основним споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

Відповідно до п.п.2 п.5 Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги, затвердженого Постановою НКРЕ від 13.08.1998 N 1052, клас субспоживача визначається за класом в точці (точках) продажу електричної енергії субспоживачу у випадку, коли відшкодування основному споживачу вартості обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для передачі електричної енергії субспоживачу, здійснюється постачальником електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до договору між основним споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

З додатку №7 «Однолінійна схема»до Договору про постачання електричної енергії та Додатку №5 до договору про спільне використання технологічних мереж №396СВ від 01.07.2011р. «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін»вбачається, що Державний науково-дослідний інститут хімічних продуктів отримує від ПАТ «Сумиобленерго»електричну енергію в точці продажу на місці приєднання кабельної лінії РУ 6 кВ ТП-39 КП ШКЗ «Зірка»із ступенем напруги 6 кВ, тобто нижче 27,5 кВ.

Надаючи правову кваліфікацію заявленим вимогам позивача та фактичним обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що суд першої інстанції, не з'ясувавши всі обставини справи, дійшов помилкового висновку про те, що відповідач є споживачем «1 класу», оскільки, враховуючи викладене, та у відповідності до пп.2 п.5 Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги, клас напруги електричної енергії, яку отримує відповідач згідно з договором про постачання електричної енергії, повинен бути другим.

При ухваленні оскаржуваного рішення господарський суд Сумської області виходив з того, що ні позивачем, ні третьою особою не було доведено факту припинення дії договору №4 від 07.06.2010 року про технічне забезпечення електропостачання споживача, укладеного між відповідачем, ПАТ «Сумиобленерго», та Казенним підприємством "Шосткинський казенний завод "Зірка". Як зазначено в рішенні від 12.01.2012 року по даній справі, відповідачем були подані докази виконання умов даного договору, зокрема відповідач надав копії рахунків про отримання від КП ШКЗ «Зірка»активної енергії та докази їх оплати.

Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції, який, помилково вважаючи, що оплата за договором про технічне забезпечення електропостачання споживача і є відшкодуванням вартості обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для передачі електричної енергії субспоживачу, невірно встановив, що надані відповідачем копії рахунків та платіжних документів про їх оплату є доказом на виконання умов договору №4 від 07.06.10р. про технічне забезпечення електропостачання споживача, який укладено між відповідачем, Державним науково-дослідним інститутом хімічних продуктів, та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Казенним підприємством Шосткинський казенний завод "Зірка".

Адже згідно з п.4.1.1 Договору №4 від 07.06.2010р. про технічне забезпечення електропостачання споживач (відповідач) зобов'язується здійснювати оплату за технологічні втрати електроенергії в мережах власника (третя особа), пов'язані із транспортуванням споживачеві електроенергії, розраховані згідно з додатком №2 «Розрахунок втрат електричної енергії при транспортуванні мережами та елементами обладнання КП ШКЗ «Зірка», що виконаний на підставі галузевих нормативно-технічних документів (а.с.58, том1).

Проте суд першої інстанції не взяв до уваги та не надав оцінки рахункам по сплаті вартості отриманої електричної енергії за договором №393 від 01.08.2003 року про постачання електричної енергії, який укладений між позивачем та відповідачем, зокрема, рахунок №12-33/2469 від 24.01.2011р., рахунок №12-33/1862 від 22.02.2011р.. рахунок №12-33/1578 від 22.08.2011р., належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.94-а.с.95, том 1).

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі наданих відповідачем вищезазначених доказів оплати невірно встановив, що відповідач (субспоживач) здійснює відшкодування третій особі (основному споживачу) вартості обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж.

Крім того, судова колегія зазначає, що відповідно до ч.3 п.4 статті 84 ГПК України у спорі, що виник при укладенні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір-умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

У спорі про спонукання укласти договір у резолютивній частині рішення повинні міститися умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір з посиланням на поданий позивачем проект договору.

У пункті 24 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. №01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»зазначено, що частиною 3 статті 84 ГПК України передбачено, що у спорі про спонукання укласти договір, у резолютивній частині рішення зазначаються умови, на яких сторони зобов'язуються укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору. Відповідна частина може мати орієнтовно такий вигляд: «Вважати договір (найменування договору) укладеним на умовах поданого (найменування позивача) проекту цього договору».

Таким чином, вимога позивача повністю відповідає приписам процесуального законодавства.

У відповідності до п.4 ст.129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Сумської області від 12.01.2012 року по справі №5021/2611/2011 прийнято з порушенням норм матеріального права та при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а тому оскаржуваний судовий акт підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст.85, 99, 101, п.2 ст.103, п.1, п.4 ч.1 ст.104, ст.105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду ,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 12.01.2012 року по справі №5021/2611/2011 скасувати. Прийняти нове рішення. Задовольнити позов Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" в особі філії "Шосткинський район електричних мереж" ПАТ "Сумиобленерго".

Вважати укладеною між позивачем, Публічним акціонерним товариством "Сумиобленерго" в особі філії "Шосткинський район електричних мереж" ПАТ "Сумиобленерго" (код ЄДРПОУ 37785255, 41100, Сумська обл., м.Шостка, вул. Воровського, 68), та відповідачем, Державний науково-дослідний інститут хімічних продуктів (код ЄДРПОУ 14015318;41100, вул. Леніна, 59, м.Шостка Сумської обл.) Додаткову угоду №7 від 22.08.2011р. з Додатком №3.1 до Договору про постачання електричної енергії №393 від 01.08.2003 року на умовах поданого позивачем проекту цієї додаткової угоди, зокрема, встановивши «2 клас»напруги щодо РУ-0,4 кВ ТП -1 ДНДІХП.

Стягнути з відповідача, Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів, (код ЄДРПОУ 14015318;41100, вул. Леніна, 59, м.Шостка Сумської обл.) на користь позивача, Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" в особі філії "Шосткинський район електричних мереж" ПАТ "Сумиобленерго" (код ЄДРПОУ 37785255, 41100, Сумська обл., м.Шостка, вул. Воровського, 68) судовий збір в сумі 536,50 грн. за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя Фоміна В. О.

Суддя Кравець Т.В.

Суддя Крестьянінов О.О.

Повний текст постанови складений та підписаний 23.04.2012 року.