Рішення № 23693171, 17.04.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2012 р. Справа № 5023/781/12

вх. № 781/12

Суддя господарського суду Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Трофименко С.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. № 10 від 24.02.12р.; відповідача - не з*явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Українська аграрно-хімічна компанія" м. Київ

до ТОВ "Агрополюс-Харків", м. Харків

про стягнення 653 199,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 616 656,38грн., пеню в розмірі 29 067,32грн., збитки від інфляції в розмірі 1 849,97грн., 3% річних в розмірі 5 625,93грн., а також віднести на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, про що свідчить наступне.

Відповідно до ст.64 Господарського процесуального кодексу України та роз'яснення Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 16.12.11р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом.

Ухвала про порушення провадження у справі від 20.02.12р. була направлена на юридичну адресу відповідача, зазначену позивачем у позовній заяві та згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 01.03.12р. Зазначена ухвала підприємством зв'язку на адресу господарського суду Харківської області повернута з відміткою "за закінченням терміну зберігання", таким чином, вважається, що адресат був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином.

Враховуючи те, що судом вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

08.04.09р. між ТОВ "Українська аграрно-хімічна компанія" (позивач у справі) та ТОВ "Ратміра-Агро" було укладено договір поставки № 8/17, на виконання умов якого позивачем було поставлено на користь ТОВ "Ратміра-Агро" товар у кількості 117тн. на суму 487 655,93 грн. Факт поставки товару позивачем та його отримання ТОВ "Ратміра-Агро" підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання товарно - матеріальних цінностей (арк. с.15-23).

Строк оплати за договором, відповідно до п. 6.3. сторони передбачили до 01.09.09р.

Як пояснив суду позивач, у зв'язку з тим, що боржник не мав можливості своєчасно виконати свої зобов'язання за договором та сплатити за вже поставлений за договором товар сторони погодили продовжити термін розрахунків за договором та в якості плати за користування грошовими коштами позивача сторони домовились змінити вартість вже поставленого за договором товару.

12.02.10р. між ТОВ "Українська аграрно-хімічна компанія" та ТОВ "Ратміра-Агро" було укладено додаткову угоду № 1 до договору поставки, якою було змінено п.6.2 договору та викладено в наступній редакції: "Загальна вартість договору складає - 616 656,38 грн., включаючи ПДВ 20% - 102 776,06 грн." Сторони по договору домовились зменшити кількість та збільшити ціну за одиницю товару, підписавши додаток № 2 до договору (специфікація № 2 від 12.02.2010р), відповідно до якого сторони погодили кількість поставленого по договору товару - 117тн. на загальну вартість - 616 656,38 грн. Окрім того, внесли зміни до п.6.3 договору та виклали його в наступній редакції: "Остаточний розрахунок за товар повинен бути здійснений Покупцем до 01 листопада 2010 року". Таким чином, було перенесено строк оплати за договором на більш пізніший та збільшено вартість вже поставленого товару.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, що є принципом свободи договору.

Керуючись цим принципом сторони мають право на свій розсуд змінювати умови і вже укладеного договору, на що потрібна лише їх згода, відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України.

Що стосується зміни ціни в договорі, то суд вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ч. 3 ст. 632 ЦК України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Договір є двостороннім зобов'язанням, а тому, договір вважається виконаним лише у разі повного виконання кожною із сторін своїх зобов'язань за договором. Виходячи з чого, суд зазначає, що до моменту оплати за поставлений за договором товар сторони мають право змінити вартість вже поставленого за цим договором товару.

Чим сторони й скористались, на свій розсуд змінивши умови щодо вартості товару та строків розрахунків за вже поставлений за договором товар.

17.02.10р. між позивачем, ТОФ "Ратміра-Агро" та ТОВ "Агрополюс-Харків" (відповідач у справі) було підписано договір про заміну боржника у зобов'язанні, відповідно до умов якого грошові зобов'язання у розмірі 616 656,38 грн., що виникли у ТОВ "Ратміра-Агро" перед позивачем за договором поставки № 8/17 від 08.04.09р. та додатковою угодою до нього № 1 від 12.02.12р., зобов'язався виконати відповідач у строки, передбачені умовами договору поставки з урахуванням додаткової угоди № 1, а саме до 01.11.10р.

Наявність заборгованості ТОФ "Ратміра-Агро" перед позивачем за договором поставки № 8/17 від 08.04.09р. саме у розмірі 616 656,38 грн. (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 12.02.12р.) та згода з розміром цієї заборгованості підтверджується наявністю підпису уповноваженої особи ТОФ "Ратміра-Агро" та відповідача на договорі про заміну боржника у зобов'язанні.

Відповідач, у строк, визначений додатковою угодою № 1 до договору поставки № 8/17 від 08.04.09р., заборгованість не сплатив, чим порушив умови договору.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем 01.07.11р. було підписано додаткову угоду № 2 до договору поставки № 8/17 від 08.04.09р., якою перенесено строки розрахунків до 15.10.11р., однак і в цей термін відповідач заборгованість в сумі 616 656,38 грн. не сплатив.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 616 656,38 грн., суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Так, відповідно до умов договору про заміну боржника у зобов'язанні від 17.02.10р. відповідачем було взято на себе зобов'язання по виконанню замість ТОВ "Ратміра-Агро" зобов'язань, що виникли за договором поставки № 8/17 від 08.04.09р. Оскільки укладення договору про заміну боржника у зобов'язанні не припиняє дію самого договору поставки, відповідач став стороною у зобов'язанні, а саме покупцем, у зв'язку з чим він зобов'язаний виконувати всі умови договору поставки.

Факт не часткової, а повної заміни боржника як сторони у зобов'язанні відповідно до чого відповідач став стороною у договорі та зобов'язався повністю виконувати всі умови договору поставки підтверджується також тим, що відповідачем 01.07.11р. було укладено додаткову угоду до договору поставки № 8/17 від 08.04.09р., яку він підписав вже як сторона за договором.

Відповідно до умов додаткової угоди № 2 від 01.07.11р. до договору поставки № 8/17 від 08.04.09р. сторони (позивач та відповідач) підтвердили наявність заборгованості за договором поставки у розмірі 616 656,38 грн. та, враховуючи фінансову неспроможність відповідача виконати взяті на себе зобов'язання щодо повного погашення заборгованості у строки, визначені договором, домовились встановити новий строк повного розрахунку за договором - до 15.10.2011р. (п. 3 додаткової угоди № 2 від 01.07.11р. до договору поставки № 8/17 від 08.04.09р). Проте, у зазначений строк відповідач з позивачем не розрахувався.

На підставі зазначеного, відповідно до п.11.1 договору поставки № 8/17 від 08.04.09р. та ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" позивач нарахував відповідачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, яка складає 29 067,32 грн.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам договору та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

За таких обставин суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі зазначеної статті позивач нарахував відповідачеві три відсотки річних в сумі 5 625,93 грн. та збитки від інфляції в сумі 1 849,97 грн.. Дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, воно відповідає наданому розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору підлягають віднесенню на відповідача.

Керуючись ст.ст.526, 610, 611, 612, 625, 627, 632 ЦК України, ст.ст.1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрополюс-Харків" (61174, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 33481540, р/р 26007819351751 в відділенні № 19 ПАТ "Східно-Український банк "Грант", м. Харків) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно-хімічна компанія" (03040, м. Київ, вул. Стельмаха, 6 а, код ЄДРПОУ 31109157, п/р 2600601316045 в КВ ЦФ ПАТ "Кредобанк" в м. Києві, МФО 325365) - 616 656,38 грн. основного боргу, 29 067,32 грн. пені, 1 849,97 грн. збитків від інфляції, 5 625,93 грн. 3% річних, 13 063,99 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Лавренюк Т.А.

Повний текст рішення по справі № 5023/781/12 складено та підписано 20.04.12р.