Рішення № 23692906, 19.04.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2012 р. Справа № 5023/1527/12

вх. № 1527/12

Суддя господарського суду Яризько В.О.

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (дов.)

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора", с. Миколаївське Жовтневого району Миколаївської області

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 11575,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Сандора", звернувся до господарського суду Харківської області до відповідача, ФО П ОСОБА_2, про стягнення заборгованості в загальному розмірі 11575,10 грн., в т.ч. основна сума боргу - 7716,73 грн., штраф - 3858,37 грн., яка виникли у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 003459 від 19.05.2011 р.

В слуханні справи оголошувалась перерва до 19.04.2012 р. об 11:00 год.

Представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні 12.04.2012р. проти позову заперечував, вказував, що він телефонував представнику позивача та просив забрати холодильну камеру, певний час він був відсутній, знаходився в лікарні, а потім з'ясував, що холодильної камери на торговій точці немає.

У судове засідання 19.04.2012р. відповідач не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений під розпис у судовому засіданні 12.04.2012р., про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов в письмовому вигляді не надав.

Суд вважає, що нез'явлення відповідача в дане судове засідання не перешкоджає розгляду справи, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Вислухавши представника позивача, відповідача, який був присутній в попередньому судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

19.05.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сандора" (позивач, орендодавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (відповідач, орендар) був укладений Договір оренди торговельного обладнання № 003459 (далі -Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених договором, передати відповідачу у строкове платне користування, а відповідач зобов'язався прийняти у строкове платне користування торгове обладнання.

Відповідно до п. 2.1. Договору позивач передає відповідачу в строкове платне користування обладнання виключно для реалізації та демонстрації визначеного переліку продукції.

Згідно з пунктом 3.1 Договору передача обладнання в оренду здійснюється за актом приймання-передачі, який є невід'ємною частиною договору. В акті вказується стан і комплектність, тип, вид, модель, заставна вартість обладнання.

Згідно з актом приймання-передачі обладнання від 23.05.2011р., який є додатком до Договору № 003459 від 19.05.2011р., позивач передав, а відповідач прийняв обладнання - холодильну шафу однокамерну "Кlimasan S650 SС, заводський № 282730041100058, інвентаризаційний номер 81065960, в кількості 1 шт., заставною вартістю 7716,73 грн.

Пунктом 4.1. Договору визначено, що орендар зобов'язується встановити обладнання в торгівельному залі своєї торгової точки на місці за узгодженням з Орендодавцем.

В акті прийому-передачі та в заявці на переміщення обладнання від 23.05.2011р. погоджено місце розташування холодильної шафи : ринок Пісочин, кафе "Хачапури".

Згідно п. 4.2. Договору орендар був зобов'язаний використовувати обладнання тільки за його цільовим призначенням. Використання устаткування способом, не передбаченим Договором (нецільове використання) забороняється.

Відповідно до п. 8.1. Договору орендар несе перед орендодавцем майнову відповідальність за :

поломку чи псування орендованого обладнання внаслідок порушення правил його експлуатації та пошкодженні діями третіх осіб, у розмірі витрат на відновлення обладнання;

втрату чи крадіжку, у розмірі його вартості, вказаної в підписаних Актах приймання-передачі.

З пояснень відповідача вбачається, що він в усній формі звернувся до працівника позивача з питання повернення холодильної шафи.

У судовому засіданні був опитаний працівник позивача ОСОБА_3 в порядку ст. 30 ГПК України, який підтвердив факт звернення до нього відповідача з питання повернення холодильної шафи. Даним працівником був здійснений виїзд на торгову точку відповідача - ринок Пісочин, кафе "Хачапури" та був встановлений факт відсутності обладнання на зазначеній торговій точці.

Працівником позивача ОСОБА_3 13.02.2012 р. був складений акт відсутності орендованого торгового обладнання.

Суд зазначає, що відповідач не заперечує проти того факту, що він не повертав позивачу орендоване обладнання за актом прийому-передачі.

Враховуючи положення Договору, зокрема пункт 8.1., саме відповідач несе відповідальність за втрату чи крадіжку орендованого обладнання у розмірі його вартості, вказаної в акті приймання передачі, яка в даному випадку складає 7716,73 грн.

Відповідно до п. 5.9 Договору сторонами визначено, що у разі втрати обладнання орендар зобов'язаний повністю компенсувати орендодавцю вартість втраченого обладнання, вказану в Актах прийому-передачі, в строк не пізніше 10 днів з дати отримання відповідної вимоги та рахунку.

Позивач 27.02.2012 року направив на адресу відповідача вимогу про розірвання договору та повернення обладнання, позивачем також був направлений рахунок на оплату вартості обладнання. Дана вимога була отримана відповідачем, однак відповіді на неї не було надано.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 4 ст. 285 Господарського Кодексу України, орендар відшкодовує орендодавцю вартість орендованого майна у разі відчуження цього майна або його знищення чи псування з вини орендаря.

Враховуючи викладене та те, що факт втрати відповідачем обладнання підтверджується актом відсутності обладнання від 13.02.2012р., поясненнями працівника позивача ОСОБА_3 та поясненнями самого відповідача, суд вважає позовні вимоги про стягнення вартості втраченого обладнання в сумі 7716,73 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Отже, штраф та пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить.

Згідно з частиною першою статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання

Позивачем відповідно до п. 8.5 Договору нарахований штраф у розмірі 3858,37 грн., тобто 50% від заставної вартості устаткування, за відмову повернути устаткування.

Відповідно до п. 8.5 Договору за несвоєчасне повернення обладнання у зазначений орендодавцем строк або строк зазначений в п.9.2., орендар сплачує орендодавцю штраф у розмірі 50% від вартості неповернутого обладнання, вказаної в підписаних Актах приймання-передачі до цього Договору.

Суд вважає, що позивачем обґрунтовано нарахований штраф у розмірі 3858,37 грн. та позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, інші відомості в матеріалах справи відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора" (юридична адреса : 57262 Миколаївська область, Жовтневий район, с. Миколаївське, поштова адреса : 57262 Миколаївська область, вул. Новозаводська, 17, розрахунковий рахунок 26006202255300 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005, код 22430008) відшкодування вартості холодильної шафи в розмірі 7716,73 грн., штраф у розмірі 3858,37 грн., судовий збір у розмірі 1609,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Яризько В.О.

Повний текст рішення підписаний 24.04.2012 р.