Рішення № 23692885, 17.04.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2012 р. Справа № 5023/821/12

вх. № 821/12

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанська В.В.

за участю представників сторін:

прокурора - Петрикова А.М. посвідчення №39 від 03.02.12 р.;

позивача - не з"явився;

відповідача - ОСОБА_1 директора;

розглянувши справу за позовом Заступника прокурора Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави- в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Корд", м.Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради м. Харків звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою щодо стягнення з відповідача - Державного навчально - виробничого підприємства "Корд", м. Харків: заборгованості з орендної плати у розмірі 9 442,24 грн. та пені у розмірі 343,53 грн., які виникли внаслідок неналежного виконання своїх зобов*язань в частині оплати за оренду згідно договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) №3343 від 28.07.2006 року та додаткових угод до нього, який укладено між позивачем та відповідачем.

Представник прокуратури у судове засідання не з"явився. Надав через канцелярію господарського суду Харківської області заяву про уточнення позовних вимог за вх.№8267, в якій прокурор просить замінити відповідача Державне навчально-виробниче підприємство "Корд" правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю "Навчально-виробниче підприємство "Корд" та стягнути з правонаступника заборгованості з орендної плати у розмірі 9 442,24 грн. та пені у розмірі 343,53 грн., які виникли внаслідок неналежного виконання своїх зобов*язань в частині оплати за оренду згідно договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) №3343 від 28.07.2006 року та додаткових угод до нього, який укладено між позивачем та відповідачем.

Враховуючи, що згідно ч.4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, суд приймає заяву прокурора як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Відповідно ст. 25 Господарського процесуального кодексу України, У разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Враховуючи вищзенаведене, суд вважає за необхідне замінити відповідача Державне навчально-виробниче підприємство "Корд" його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальність "Навчально-виробниче підприємство "Корд".

Представник позивача у судове засідання не з"явився, свого повноважного представника не направив.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав позицію викладену ним у відзиві на позов за вх. №6827, який ним наданий 30 березня 2012 року за вх. №6827, а саме наявність заборгованості перед позивачем у розмірі 9 783,77 грн. визнав, але у зв"язку із важким фінансовим становищем просив розстрочити виконання рішення строком на 12 місяців з виплатою 815 грн. щомісячно на протязі одинадцяти місяців та 818,77 грн. у 12 місяці виплат.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника відповідача господарським судом встановлено наступне.

28.07.2006 р. між позивачем (Орендодавець)та відповідачем (Орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 3343 та додаткові угоди до нього. Згідно умов зазначеного договору орендодавцем надано відповідачу (орендарю) у користування нежитлове приміщення (будівлю) загальною площею 107,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Римарська, 13, літ. "Г-2".

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі, ч. 1 ст. 19 зобов'язує Орендаря за користування об'єктом оренди вносити орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно п. 3.5 договору оренди орендна плата перераховується орендарем щомісяця протягом 15 календарних днів наступного місяця.

Починаючи з січня 2009 року орендарем систематично порушуються ч. З ст. 18, ч.ч. 1,3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.п. 3.5, 4.4 договору оренди.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач проти наявності заборгованості перед позивачем не заперечує, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога прокурора та позивача в частині стягнення коштів в сумі 9 440,24 грн. (сума основного боргу) правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Окрім того, прокурор та позивач просить суд стягнути на його користь 343,53 грн. пені.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 9.3 договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь Орендодавця відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день оплати).

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши нарахування пені суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Відповідач наявність заборгованості перед позивачем у розмірі 9 783,77 грн. визнав, але у зв"язку із важким фінансовим становищем просив розстрочити виконання рішення строком на 12 місяців з виплатою 815 грн. щомісячно на протязі одинадцяти місяців та 818,77 грн. у 12 місяці виплат.

Відповідно ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право: 1) визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству; 2) виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони; 3) зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання; 4) стягувати у доход Державного бюджету України із сторони, що порушила строки розгляду претензії, штраф у розмірі, встановленому статтею 9 цього Кодексу або у відповідності до законів, що регулюють порядок досудового врегулювання спорів у конкретних правовідносинах; 5) стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону; 6) відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідно податкових декларацій та фінансових звітів фінансові показники господарської діяльності відповідача знаходяться у незадовільному фінансвовому стані, та те, що основним видом діяльності підприємства є соціально-трудова реабілітація інвалідів, суд вважає на підставі ч.6 ст. 83 ГПК України розстрочити виконання рішення строком на 12 місяців з виплатою 815 грн. щомісячно на протязі одинадцяти місяців та 818,77 грн. у 12 місяці виплат, відповідно дло цього задовольнити клопотання відповідача.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Прийняти уточнену позовну заяву та розгляд справи продовжити з урахуванням цих змін.

2. Замінити відповідача Державне навчально-виробниче підприємство "Корд" його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальність "Навчально-виробниче підприємство "Корд".

3. Клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення задовольнити.

4. Позов задовольнити повністю.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність "Навчально-виробниче підприємство "Корд" (61024, м. Харків, вул. Римарська, 13, літ. "Г-2", р/р 26005301705211 в ПІБ Жовтневого району м. Харкова, МФО 351373, код ЄДРПОУ 21184731) до місцевого бюджету на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, площа Конституції, 16, ВДК у м. Харкові 22080401, р/р № 33216871600002 в УДК у Харківській області, м. Харків, МФО 851011, код ОКПО 24134490) заборгованість з орендної плати у розмірі 9 442,24 грн. та пеню у розмірі 343,53 грн.

Розстрочити виконання рішення строком на 12 місяців з виплатою 815 грн. щомісячно на протязі одинадцяти місяців та 818,77 грн. у 12 місяці виплат.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність "Навчально-виробниче підприємство "Корд" (61024, м. Харків, вул. Римарська, 13, літ. "Г-2", р/р 26005301705211 в ПІБ Жовтневого району м. Харкова, МФО 351373, код ЄДРПОУ 21184731) на користь державного бюджету України (одержувач - УДК у Дзержинському районі м. Харкова, № рахунку 31210206700003, код ЄДРПОУ 24134567, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) судовий збір в сумі 1609,50 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Светлічний Ю.В.

Справа №5023/821/12

Повне рішення складене 20 квітня 2012 року.